16 травня 2024 рокусправа №380/7934/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження,
на розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 позов ОСОБА_1 до Жовківської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано розпорядження Жовківського міського голови від 17 березня 2023 року №03-03/41 «Про оголошення догани начальникові відділу архітектури та містобудування Жовківської міської ради Цапові О.М.».
До суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №380/7934/23 щодо стягнення з відповідача на корить позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 74 750,00 грн.
Відповідач подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат. Вказує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним, не є співмірним зі складністю справи, наданими адвокатом послугами, їх обсягом, часом на надання таких послуг, ціною позову, значенням для сторін. Також вказує про необхідність залишення поданої заяви без розгляду у зв'язку з тим, що позивач та його представник від час судових дебатів не робили відповідної заяви про відшкодування витрат на правову допомогу.
В спростування наведених представником відповідача доводів представником позивача подано додаткові письмові пояснення щодо заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, в таке не прибули.
Враховуючи те, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, суд вирішив розглянути вказану заяву за відсутності учасників справи у письмовому провадженні.
Вирішуючи заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За правилами ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Представник відповідача клопоче про залишення поданої заяви без розгляду, покликаючись на те, що позивач та його представник від час судових дебатів не робили відповідної заяви про відшкодування витрат на правову допомогу.
Разом з тим, у позовній заяві представник позивача вказує, що позивачем буде понесено витрати на професійну правничу допомогу в орієнтованому розмірі 40 000,00 грн, належним чином оформлені докази чого будуть подані в порядку ст. 139 КАС України.
29.04.2024, тобто в межах п'ятиденного строку після ухвалення рішення суду, представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої долучив докази на підтвердження понесених позивачем витрат.
Відтак, суд доходить висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення подана представником позивача у відповідності до вимог ст. 139 КАС України та підлягає розгляду у встановленому порядку.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду подано такі докази:
- копія договору про надання правової допомоги №21/03 від 21.03.2023;
- копія рахунку №17/05 від 17.05.2023;
- копія рахунку №25/07 від 25.07.2023;
- копія рахунку №22/01 від 22.01.2024;
- копія рахунку №12/03 від 12.03.2024;
- копія рахунку №25/04 від 25.04.2024;
- копія акту від 17.05.2023;
- копія акту від 25.07.2023;
- копія акту від 22.01.2024;
- копія акту віл 12.03.2024;
- копія акту від 25.04.2024.
Поряд з цим, ч. ч. 5, 6 ст.134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу статті 134 КАС України, випливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в т.ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в ч. 5 цієї статті. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №200/14113/18-а, що в силу ч. 5 ст. ст. 242 КАС України враховується судом при застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (серед інших, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).
Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Проаналізувавши подані представником позивача докази, суд дійшов висновку про неспівмірність заявлених витрат складності справи та об'єму наданих послуг. Зокрема, суд звертає увагу на те, що формування позиції, виклад обставин справи, збирання та оформлення доказів відбувається під час підготовки та написання позовної заяви, в той час як заперечення на відповідь на відзив та додаткові пояснення по справі ґрунтуються на вже сформованому адміністративному позові. Відтак, зважаючи на заявлені витрати на підготовку, написання та подачу до Львівського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування розпорядження у розмірі 6 000,00 грн (рахунок №17/05), неспівмірним, враховуючи об'єм роботи, є також заявлення до стягнення 6000,00 грн за підготовку, написання та подання відповіді на відзив (рахунок №25/07) та 7500,00 грн за підготовку, написання та подання додаткових письмових пояснень (рахунок №12/03).
Крім того, суд вказує про необґрунтованість стягнення конкретно визначеної однакової суми за судодень у Львівському окружного адміністративному суді з розрахунку 2000,00 грн за день, зважаючи на різну тривалість судових засідань (До прикладу: 4 хв - 18.05.2023, 4 хв - 12.06.2023 та 2 год 56 хв - 20.11.2023, 3 год 10 хв - 07.03.2024).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 23.04.2019 у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19).
Виходячи з принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи конкретні обставини справи та зміст виконаних послуг, суд вважає за доцільне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в сумі 6500,00 грн. В задоволенні решти суми витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Керуючись статтями 9, 139, 242, 243, 244, 252 КАС України, суд
заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Жовківської міської ради (площа Вічева, 1, м. Жовква, Львівська область, 80300, код ЄДРПОУ 04056248) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500 (шість тисяч п'ятсот гривень) грн 00 коп.
У задоволенні решти заяви представника позивача відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано 27.05.2024.
СуддяСидор Наталія Теодозіївна