про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
27 травня 2024 року справа № 380/10828/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Братичак Уляна Володимирівна, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 , як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій, у проведенні перерахунку стажу роботи у відповідності до ст.58 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 05.05.2018;
- зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок стажу роботи згідно ст.58 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом реабілітованій, починаючи з 05.05.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві вказала, що перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію по віку. Повідомляє, що вже зверталася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просила зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок підвищення пенсії в розмірі 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком згідно п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та перерахунок стажу роботи згідно ст. 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі змінами, як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом реабілітованій, починаючи з 05.05.2018.
Вказує, що вимога про перерахунок стажу була задоволена судовим рішенням повністю, а вимога про перерахунок підвищення до пенсії в розмірі 50 відсотків була оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду, де також задоволена повністю.
На виконання вищевказаного судового рішення Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснило нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 50% з 05.05.2018, однак перерахунок стажу було здійснено з 14.01.2022 (з дати набрання законної сили постанови апеляційного суду). Відповідні дії відповідач пояснив тим, що у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 у справі №380/12410/21 в частині зарахування стажу у потрійному розмірі не зазначено з якого часу зарахувати період заслання.
Не погоджуючись з вищевказаними діями, вчиненими відповідачем на виконання судового рішення, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Так, як встановлено судом з відомостей комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» та ЄДРСР, ОСОБА_1 вже зверталася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просила визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 , як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій, у проведенні розрахунку підвищення пенсії та невиплати їй підвищення пенсії у розмірі, передбаченому п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком та у проведенні перерахунку стажу роботи у відповідності до ст. 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок підвищення пенсії в розмірі 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком згідно п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та перерахунок стажу роботи згідно ст. 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі змінами, як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом реабілітованій, починаючи з 05.05.2018.
У рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 у справі №380/12410/21 суд дійшов висновку, що відмовляючи у зарахуванні часу перебування на засланні у потрійному розмірі в стаж роботи для призначення трудової пенсії та нарахуванні підвищення до розміру пенсії 25% від мінімальної пенсії за віком з 10.06.2021 року (з дати звернення до відповідача із заявою), відповідач порушив вказані вище норми Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення».
Крім того, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні часу перебування на засланні у потрійному розмірі в стаж роботи для призначення трудової пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у встановленому законом порядку зарахувати час перебування ОСОБА_1 на засланні (спецпоселенні) в період з 05.08.1948 до 30.06.1958 у потрійному розмірі в загальний стаж для призначення пенсії за віком відповідно до ст.58 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні розрахунку підвищення пенсії та невиплати їй підвищення пенсії, як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій у розмірі передбаченому пунктом «г» статті 77 Закону України Про пенсійне забезпечення із розрахунку 25 відсотків від мінімальної пенсії за віком. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 розрахунок підвищення пенсії та провести виплату підвищення пенсії, як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій у розмірі передбаченому пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку 25 відсотків від мінімальної пенсії за віком з 10.06.2021 року. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, оскільки вважала, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказувала на помилковість висновків суду першої інстанції щодо розміру призначеного підвищення пенсії та дати, з якої адміністративний позов задоволено.
Так, визнавши позивача особою, що була репресована і в подальшому реабілітована, суд першої інстанції визначив право на підвищення пенсії як члену сім'ї репресованої, а згодом реабілітованої особи в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком. Проте відповідно до норм п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивач має право на підвищення пенсії на 50% від мінімальної пенсії за віком.
Крім того, апелянт вказувала на відсутність в мотивувальній частині рішення обґрунтування, чому саме з 10.06.2021 задоволено адміністративний позов. Адже ухвалою від 03.09.2021 суд задовольнив заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, чим визнав, що порушення прав позивача, за захистом якого вона звернулася до суду, почалося з часу, який вказаний у позовній вимозі, тобто з 05.05.2018, після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» від 13.03.2018, статтею 6 якого знято обмеження з переліку реабілітованих осіб, які, зокрема, мають право на підвищення пенсії в розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком згідно зі ст. 47, пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та перерахунок стажу роботи згідно зі ст. 58 цього Закону.
З огляду на викладене, просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним проведення розрахунку підвищення пенсії та невиплати їй підвищення пенсії, як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій у розмірі, передбаченому пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку 25% від мінімальної пенсії за віком, починаючи з 10.06.2021, та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Таким чином, позивачем не оскаржувалося рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 у справі №380/12410/21 в частині зарахування часу перебування ОСОБА_1 на засланні у потрійному розмірі.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2022 у справі №380/12410/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року в частині визнання протиправними дій та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 розрахунок підвищення пенсії та провести виплату підвищення пенсії, як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій у розмірі, передбаченому пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із розрахунку 25 відсотків від мінімальної пенсії за віком з 10.06.2021 року скасовано та у вказаній частині ухвалено нову постанову. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій, у проведенні розрахунку підвищення пенсії та невиплати підвищення пенсії у розмірі, передбаченому п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із розрахунку 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок підвищення пенсії у розмірі 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком згідно з п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом реабілітованій, починаючи з 05.05.2018.
На виконання вищезазначеного рішення суду, відповідачем зараховано позивачу час перебування на спецпоселенні до стажу у потрійному розмірі з 14.01.2022, а не з 05.05.2018, як просила позивач у справі №380/12410/21.
Постановою про закінчення виконавчого провадження ВП №6886238 від 15.05.2023 державним виконавцем закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 17.03.2022 №380/12410/21 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у встановленому законом порядку зарахувати час перебування ОСОБА_1 на засланні (спецпоселенні) в період з 05.08.1948 до 30.06.1958 у потрійному розмірі в загальний стаж для призначення пенсії за віком відповідно до ст.58 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з його виконанням.
Аналізуючи вищенаведене, суд зазначає, що позивач, звертаючись із позовними вимогами у даній справі, фактично повторно просить зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок стажу роботи згідно ст.58 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом реабілітованій, починаючи з 05.05.2018. Водночас, вказане питання вже було предметом судового розгляду у справі №380/12410/21.
Тобто, позивач по суті оскаржує бездіяльність відповідача по не виконанню рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 у справі №380/12410/21 в частині зарахування часу перебування ОСОБА_1 на засланні у потрійному розмірі та не погоджується із закриттям виконавчого провадження, підтвердженням чого є також посилання позивача на статтю 383 КАС України.
У свою чергу суд звертає увагу, що норма статті 383 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються (постанова Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 295/13613/16-а, від 26.04.2024 у справі № 160/1832/23).
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення (постанова Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №140/7237/22.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Також подібна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 816/2016/17 (К/9901/50946/18) та Верховним Судом в постанові від 08.06.2021 у справі № 1.380.2019.004275.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявлені у позовній заяві вимоги про визнання протиправними дій Управління пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 , як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій, у проведенні перерахунку стажу роботи у відповідності до ст.58 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 05.05.2018 та зобов'язання Управління пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок стажу роботи згідно ст.58 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом реабілітованій, починаючи з 05.05.2018, не можуть бути предметом нового публічно-правового спору та розглядатися адміністративним судом у порядку іншого (нового) позовного провадження, оскільки вказані вимоги стосуються невиконання чи неналежного виконання суб'єктом владних повноважень рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 у справі №380/12410/21.
При цьому, слід зауважити, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета спору зберігається.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.04.2018 в справі №9901/433/18.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Підсумовуючи встановлені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушеного права, оскільки подання нового позову щодо виконання судового рішення у іншій справі, яке набрало законної сили, суперечить нормам КАС України. Тому вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються, а у відкритті провадження у цій справі необхідно відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15.
При цьому, на виконання ч. 6 ст. 170 КАС України така вимога не може бути вирішена в жодній юрисдикції.
Суд роз'яснює позивачеві, що відповідно до ч.5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Крім того, суд також звертає увагу, що позивач жодним чином не позбавлена судового захисту, але не у порядку позовного провадження, а в порядку розгляду судом, який вирішив спір, процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судового рішення від 10.09.2021 у справі №380/12410/21.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне повернути позивачу сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн, відповідно до квитанції №65 від 13.05.2024.
Керуючись ст.ст. 170, 248, 256, 294 КАС України, суддя, -
відмовити у відкритті провадження у справі №380/10828/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп, відповідно до квитанції №65 від 13.05.2024.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна