27 травня 2024 рокусправа № 380/29507/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Леополісбуд» (вул. Городоцька, 172, м. Львів, код ЄДРПОУ 38008514) до Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «ЛЕОПОЛІСБУД» до Львівської митниці, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900502/2 від 15.06.2023;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900503/2 від 15.06.2023;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900506/2 від 16.06.2023;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900507/2 від 16.06.2023;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900515/2 від 16.06.2023;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900516/2 від 19.06.2023;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900522/2 від 19.06.2023;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900524/2 від 19.06.2023;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900525/2 від 19.06.2023;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900527/2 від 19.06.2023;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900528/2 від 19.06.2023;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000532/2 від 20.06.2023;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900539/2 від 20.06.2023;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900540/2 від 20.06.2023;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900544/2 від 21.06.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Приватне підприємство «Леополісбуд» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Для здійснення своєї діяльності позивач імпортує партії керамічної плитки. З цією метою ПП «Леополісбуд» було укладено зовнішньоекономічний договір Договір (Контракт) з Товариством з обмеженою відповідальністю «CERRAD» Sp.z.o.o №02/04/2020 від 01.02.2021 (далі - Договір «Cerrad»). На виконання цього Договору «Cerrad» позивач здійснював імпорт та подальше митне оформлення ввезеного товару. У період з 15.06.2023 по 21.06.2023 відносно позивача Львівською митницею (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) було складено 15 рішень про коригування митної вартості товару. Позивач із спірними рішеннями про коригування митної вартості не погоджується, вважає їх незаконними, а саме проведення коригування безпідставним та необґрунтованим. Позивач вважає, що оскаржувані рішення не відповідають принципу обґрунтованості та підлягають скасуванню, оскільки він надав усі необхідні документи, передбачені законом, а зауваження відповідача не є суттєвими та не впливають на можливість встановлення митної вартості товару. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 20.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що документи, що були подані до митного оформлення містили розбіжності, а також відсутні складові митної вартості, у зв'язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо і в рішенні про коригування митної вартості. На вимогу митного органу належних додаткових документів, які б спростовували виявлені розбіжності декларантом не надано. Складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Числове значення заявленої митної вартості перевірити в даному випадку не можливо. Зауважує, що обов'язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів. У зв'язку з наявними розбіжностями та відсутністю обґрунтувань цих розбіжностей, не наданням декларантом належних додаткових документів, митним органом цілком обґрунтовано прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару, відповідно до яких митну вартість скориговано на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням методу 2(б) відповідно до положень статті 60 Митного кодексу України. Просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач надав до суду відповідь на відзив, у якій із доводами та міркуваннями відповідача не погодився, вказав, що у Митниці не було підстав витребувати додаткові документи; доводи Митниці з приводу статистичної вартості товарів є необґрунтованими; основним документом, що визначає вартість перевезення є рахунок-фактура, а не заявки на перевезення товарів. Вважає, що аргументи відповідача у відзиві не відповідають обставинам справи та жодним чином не відносяться до зауважень Митниці, а відтак є безпідставними. Відносно інших аргументів та зауважень, спростованих у позовній заяві, Митниця у відзиві на позовну заяву не наводить жодних контраргументів та заперечень.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.
Для здійснення своєї діяльності ПП «Леополісбуд» імпортує партії керамічної плитки. З цією метою ПП «Леополісбуд» було укладено зовнішньоекономічний договір Договір (Контракт) між ПП «Леополісбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «CERRAD» Sp.z.o.o №02/04/2020 від 01.02.2021 (далі - Договір «Cerrad»).
Предметом Договору «Cerrad» є визначення умов продажу Покупцю Виробником товарів, що виготовляються компаніями з групи компаній Виробника, що входять до торгової пропозиції Виробника, далі «Вироби», на території України (п. 1 параграфу 1 Договору «Cerrad»). Перелік виробів, що підлягають продажу на основі цього Договору, а також їхня ціна, випливають із прайс-листа Виробника, вказуються у рахунках-фактурах. Загальна вартість договору становить 15 000 000 (п'ятнадцять мільйонів) євро (п. 3-4 параграфу 1 Договору «Cerrad»). Сторони у п. 1 параграфу 4 Договору «Cerrad» визначили, що поставка здійснюватиметься на підставі Інкотермс 2010 на базі FCA-Страховіце. Детальні умови доставки товару зазначаються у рахунку-фактурі. Виробник в свою чергу зобов'язується надати Покупцеві одночасно з товаром рахунок фактуру та CMR (п. 4 параграфу 4 Договору «Cerrad»). Положення з приводу формування та визначення ціни товару наведені у параграфі 5 «Ціни» Договору «Cerrad». Так, ціни виробів встановлені в євро. Ціна за товар, кількість та асортимент вказуються у рахунку-фактурі на кожну партію товару окремо. Вартість тари і упаковки включена у ціну товару. У разі проведення Виробником акцій на продані товари, або збільшену кількість замовлень, зроблених Покупцем, або в інших випадках на розсуд Виробника, Виробник має право надавати покупцю знижки на замовлені ним товари - також після подання та прийняття замовлення (п. 1,2,4 параграфу 5 Договору «Cerrad»).
На виконання цього Договору «Cerrad» позивач здійснював імпорт та подальше митне оформлення ввезеного товару. У період з 15.06.2023 по 21.06.2023 відносно позивача Львівською митницею (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) було складено 15 рішень про коригування митної вартості товару.
15.06.2023 року ПП «Леополісбуд» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA209170047093U8 разом з товаросупровідними документами, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №02/04/2020 від 01.02.2021 з додатками, інвойс №(S)FSE-222/05/23/DEX від 31.05.2023, рахунок-фактура №189 від 14.06.2023, автотранспортна накладна CMR від 14.06.2023.
15.06.2023 року ПП «Леополісбуд» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA209170047015U0 разом з товаросупровідними документами, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №02/04/2020 від 01.02.2021 з додатками, інвойс №(S)FSE-19/06/23/DEX від 13.06.2023, рахунок-фактура ЛТ00-000091 від 12.06.2023, автотранспортна накладна CMR від 13.06.2023.
15.06.2023 року ПП «Леополісбуд» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA209170047087U0 разом з товаросупровідними документами, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №02/04/2020 від 01.02.2021 з додатками, інвойс №(S)FSE-223/05/23/DEX від 31.05.2023, рахунок-фактура №188 від 14.06.2023, автотранспортна накладна CMR від 14.06.2023.
15.06.2023 року ПП «Леополісбуд» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA209170047112U0 разом з товаросупровідними документами, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №02/04/2020 від 01.02.2021 з додатками, інвойс №(S)FSE-201/05/23/DEX від 31.05.2023, рахунок-фактура №5665/06 від 13.06.2023, автотранспортна накладна CMR від 13.06.2023.
16.06.2023 року ПП «Леополісбуд» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA209170047363U6 разом з товаросупровідними документами, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №02/04/2020 від 01.02.2021 з додатками, інвойс №(S)FSE-210/05/23/DEX від 31.05.2023, рахунок-фактура №3469 від 13.06.2023, автотранспортна накладна CMR від 14.06.2023.
19.06.2023 року ПП «Леополісбуд» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA209170047956U2 разом з товаросупровідними документами, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №02/04/2020 від 01.02.2021 з додатками, інвойс №(S)FSE-35/06/23/DEX від 15.06.2023, рахунок-фактура №СФ-0600016 від 14.06.2023, автотранспортна накладна CMR від 14.06.2023.
19.06.2023 року ПП «Леополісбуд» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA209170048043U9 разом з товаросупровідними документами, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №02/04/2020 від 01.02.2021 з додатками, інвойс №(S)FSE-206/05/23/DEX від 31.05.2023, рахунок-фактура №5667/06 від 16.06.2023, автотранспортна накладна CMR від 16.06.2023.
19.06.2023 року ПП «Леополісбуд» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA209170047970U7 разом з товаросупровідними документами, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №02/04/2020 від 01.02.2021 з додатками, інвойс №(S)FSE-33/06/23/DEX від 31.05.2023, рахунок-фактура №ЛТ00-000092 від 14.06.2023, автотранспортна накладна CMR від 14.06.2023.
19.06.2023 року ПП «Леополісбуд» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA209170047993U3 разом з товаросупровідними документами, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №02/04/2020 від 01.02.2021 з додатками, інвойс №(S)FSE-132/05/23/DEX від 31.05.2023, рахунок-фактура №3651 від 16.06.2023, автотранспортна накладна CMR від 16.06.2023.
19.06.2023 року ПП «Леополісбуд» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA209170048013U5 разом з товаросупровідними документами, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №02/04/2020 від 01.02.2021 з додатками, інвойс №(S)FSE-136/05/23/DEX від 31.05.2023, рахунок-фактура №112/23 від 15.06.2023, автотранспортна накладна CMR від 15.06.2023.
19.06.2023 року ПП «Леополісбуд» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA209170048017U1 разом з товаросупровідними документами, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №02/04/2020 від 01.02.2021 з додатками, інвойс №(S)FSE-234/05/23/DEX від 31.05.2023, рахунок-фактура №111/23 від 15.06.2023, автотранспортна накладна CMR від 15.06.2023.
19.06.2023 року ПП «Леополісбуд» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA209170048094U0 разом з товаросупровідними документами, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №02/04/2020 від 01.02.2021 з додатками, інвойс №(S)FSE-42/06/23/DEX від 16.06.2023, рахунок-фактура №3553 від 16.06.2023, автотранспортна накладна CMR від 16.06.2023.
20.06.2023 року ПП «Леополісбуд» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA209170048472U2 разом з товаросупровідними документами, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №02/04/2020 від 01.02.2021 з додатками, інвойс №(S)FSE-50/06/23/DEX від 19.06.2023, рахунок-фактура №3596 від 19.06.2023, автотранспортна накладна CMR від 19.06.2023.
20.06.2023 року ПП «Леополісбуд» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA209170048467U3 разом з товаросупровідними документами, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №02/04/2020 від 01.02.2021 з додатками, інвойс №(S)FSE-51/06/23/DEX від 19.06.2023, рахунок-фактура №3595 від 19.06.2023, автотранспортна накладна CMR від 19.06.2023.
21.06.2023 року ПП «Леополісбуд» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA209170048695U3 разом з товаросупровідними документами, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №02/04/2020 від 01.02.2021 з додатками, інвойс №(S)FSE-52/06/23/DEX від 19.06.2023, рахунок-фактура №5672/06 від 19.06.2023, автотранспортна накладна CMR від 19.06.2023.
Митниця, дослідивши документи, додані позивачем до митної декларації, надіслала позивачу вимогу, якою відповідно до ст. 53 Митного кодексу України просила надати додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару. Декларантом надіслано додаткові наявні документи відповідно до вимог митниці.
Однак, під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки поданих до митниці документів для підтвердження митної вартості товарів було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності. Відповідно, митним органом визначено митну вартість за додатковим методом 2б (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, ст. 60 МК України) та зобов'язано ПП «Леополісбуд» подати нові митні декларації за ціною товару, яка зазначена в Рішеннях про коригування митної вартості.
Після розгляду усього наданого пакету документів, Митниця не погодилась із заявленою позивачем митною вартістю товарів та прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів відносно позивача, а саме:
1. № UA209000/2023/900502/2 від 15.06.2023. У своєму рішенні Митниця висловила зауваження, а саме: - в пункті 3 контракту від 01.02.2021 №02/04/2020 вказано, що умовою придбання Виробів у Виробника є подання замовлення Покупцем. Також, в п.5 контракту зазначено, що у разі проведення виробником акцій на продані товари, або збільшену кількість замовлень, зроблених покупцем, виробник має право надавати покупцю знижки на замовлені ним товари - також після подання та прийняття замовлення. Згідно з п. 6.3 контракту рахунок-фактура продажу видається відповідно до умов підтвердженого замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у фактурі (S)FSE-222/05/23/DEX від 31.05.2023. Наданий прайс лист від 25.05.23 б/н адресований ПП «Леополісбуд», що суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців. Даний «прайс лист» містить суб'єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об'єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції.
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: для товару №1 UA209170/2023/34581 від 05.05.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Декларант скористався правом на випуск товарів за МД від 16.06.2023 №23UA209170047375U9 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до положень частини сьомої статті 55 Кодексу. Різниця митних платежів склала:40284,18 грн.
2. № UA209000/2023/900503/2 від 15.06.2023. У своєму рішенні Митниця висловила зауваження, а саме: - в пункті 3 контракту від 01.02.2021 №02/04/2020 вказано, що умовою придбання виробів у Виробника є подання замовлення Покупцем. Також, в п.5 контракту зазначено, що у разі проведення виробником акцій на продані товари, або збільшену кількість замовлень, зроблених покупцем, виробник має право надавати покупцю знижки на замовлені ним товари - також після подання та прийняття замовлення. Згідно з п. 6.3 контракту рахунок-фактура продажу видається відповідно до умов підтвердженого замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у фактурі (S)FSE-19/06/23/DEX від 13.06.2023; - в інвойсі від 13.06.2023 №(S)FSE-19/06/23/DEX вказано номер замовлення 9-06, яке не було подане до митного оформлення.
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала для товару №1 МД UA100230/2023/11784 від 02.06.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Декларант скористався правом на випуск товарів за МД від 16.06.2023 № 23UA209170047382U6 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до положень частини сьомої статті 55 Кодексу. Різниця митних платежів склала: 5868,84 грн.
3. № UA209000/2023/900506/2 від 16.06.2023. У своєму рішенні Митниця висловила зауваження, а саме: - в пункті 3 контракту від 01.02.2021 №02/04/2020 вказано, що умовою придбання Виробів у Виробника є подання замовлення Покупцем. Також, в п.5 контракту зазначено, що у разі проведення виробником акцій на продані товари, або збільшену кількість замовлень, зроблених покупцем, виробник має право надавати покупцю знижки на замовлені ним товари - також після подання та прийняття замовлення. Згідно з п. 6.3 контракту рахунок-фактура продажу видається відповідно до умов підтвердженого замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у фактурі (S)FSE-223/05/23/DEX від 31.05.2023; в інвойсі від 13.05.2023 №(S)FSE-223/05/23/DEX вказано номер замовлення 65-05, яке не було подане до митного оформлення.
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала для товару №1 МД UA209230/2023/31203 від 25.03.2023, товару №2 МД UA209170/2023/34581 від 05.05.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Декларант скористався правом на випуск товарів за МД від 16.06.2023 № 23UA209170047529U7 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до положень частини сьомої статті 55 Кодексу. Різниця митних платежів склала: 20536,67 грн.
4. № UA209000/2023/900507/2 від 16.06.2023. У своєму рішенні Митниця висловила зауваження, а саме: - в пункті 3 контракту від 01.02.2021 №02/04/2020 вказано, що умовою придбання виробів у Виробника є подання замовлення Покупцем. Також, в п.5 контракту зазначено, що у разі проведення виробником акцій на продані товари, або збільшену кількість замовлень, зроблених покупцем, виробник має право надавати покупцю знижки на замовлені ним товари - також після подання та прийняття замовлення. Згідно з п. 6.3 контракту рахунок-фактура продажу видається відповідно до умов підтвердженого замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; -в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у фактурі (S)FSE-201/05/23/DEX від 31.05.2023; - в інвойсі від 13.05.2023 №(S)FSE-201/05/23/DEX вказано номер замовлення 19-05, яке не було подане до митного оформлення.
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала для товару №1 МД UA100230/2023/11784 від 02.06.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Декларант скористався правом на випуск товарів за МД від 16.06.2023 № 23UA209170047512U9 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до положень частини сьомої статті 55 Кодексу. Різниця митних платежів склала: 11187,51 грн.
5. № UA209000/2023/900515/2 від 16.06.2023. У своєму рішенні Митниця висловила зауваження, а саме: - в пункті 3 контракту від 01.02.2021 № 02/04/2020 вказано, що умовою придбання виробів у Виробника є подання замовлення Покупцем. Також, в п.5 контракту зазначено, що у разі проведення виробником акцій на продані товари, або збільшену кількість замовлень, зроблених покупцем, виробник має право надавати покупцю знижки на замовлені ним товари - також після подання та прийняття замовлення. Згідно з п. 6.3 контракту рахунок-фактура продажу видається відповідно до умов підтвердженого замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; -в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у фактурі (S)FSE-210/05/23/DEX від 31.05.2023.
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: т.1 МД UA209190/2023/16969 від 05.04.2023 р., рівень митної вартості становить 0,6731 дол. США/кг.; т.2 МД UA100320/2023/12519 від 17.05.2023 р., рівень митної вартості становить 0,6831 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Декларант скористався правом на випуск товарів за МД від 16.06.2023 №23UA209170047723U7 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до положень частини сьомої статті 55 Кодексу. Різниця митних платежів склала: 34851,36 грн.
6. № UA209000/2023/900516/2 від 19.06.2023. У своєму рішенні Митниця висловила зауваження, а саме: - в п. 3 Контракту від 01.02.2021 р. за № 02/04/2020 вказано, що умовою придбання виробів у Виробника є подання замовлення Покупцем. Також у п.5 контракту зазначено, що у разі проведення виробником акцій на продані товари, або збільшену кількість замовлень, зроблених покупцем, виробник має право надавати покупцю знижки на замовлені ним товари - також після подання та прийняття замовлення. Згідно з п. 6.3 контракту рахунок-фактура продажу видається відповідно до умов підтвердженого замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавались; - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у фактурі (S)FSE-35/06/23/DEX від 15.06.2023 р.
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: т.№1 - МД UA209190/2023/16969 від 05.04.2023 р., рівень митної вартості становить 0,6731 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Декларант скористався правом на випуск товарів за МД від 19.06.2023 № 23UA209170048226U1 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до положень частини сьомої статті 55 Кодексу. Різниця митних платежів склала: 7756,86 грн.
7. № UA209000/2023/900522/2 від 19.06.2023. У своєму рішенні Митниця висловила зауваження, а саме: - в пункті 3 контракту від 01.02.2021 №02/04/2020 вказано, що умовою придбання Виробів у Виробника є подання замовлення Покупцем. Також, в п.5 контракту зазначено, що у разі проведення виробником акцій на продані товари, або збільшену кількість замовлень, зроблених покупцем, виробник має право надавати покупцю знижки на замовлені ним товари - також після подання та прийняття замовлення. Згідно з п. 6.3 контракту рахунок-фактура продажу видається відповідно до умов підтвердженого замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у фактурі (S)FSE-206/05/23/DEX від 31.05.2023; - в інвойсі від 31.05.2023 №(S)FSE-206/05/23/DEX вказано номер замовлення 43-05, яке не було подане до митного оформлення.
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала для товару №1 МД UA100230/2023/11784 від 02.06.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Декларант скористався правом на випуск товарів за МД від 20.06.2023 №23UA209170048416U1 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до положень частини сьомої статті 55 Кодексу. Різниця митних платежів склала: 11750,06 грн.
8. № UA209000/2023/900524/2 від 19.06.2023. У своєму рішенні Митниця висловила зауваження, а саме: - в пункті 3 контракту від 01.02.2021 №02/04/2020 вказано, що умовою придбання виробів у Виробника є подання замовлення Покупцем. Також, в п.5 контракту зазначено, що у разі проведення виробником акцій на продані товари, або збільшену кількість замовлень, зроблених покупцем, виробник має право надавати покупцю знижки на замовлені ним товари - також після подання та прийняття замовлення. Згідно з п. 6.3 контракту рахунок-фактура продажу видається відповідно до умов підтвердженого замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у фактурі (S)FSE-33/06/23/DEX від 15.06.2023; - в інвойсі від 15.06.2023 №(S)FSE-33/06/23/DEX вказано номер замовлення 10-06, яке не було подане до митного оформлення.
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала для товару №1 МД UA100230/2023/11784 від 02.06.2023, для товару №2 МД UA100320/2023/12519 від 17.05.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Декларант скористалося правом на випуск товарів за МД від 20.06.2023 № 23UA209170048459U7 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до положень частини сьомої статті 55 Кодексу. Різниця митних платежів склала: 13477,14 грн.
9. № UA209000/2023/900525/2 від 19.06.2023. У своєму рішенні Митниця висловила зауваження, а саме: - в пункті 3 контракту від 01.02.2021 №02/04/2020 вказано, що умовою придбання Виробів у Виробника є подання замовлення Покупцем. Також, в п.5 контракту зазначено, що у разі проведення виробником акцій на продані товари, або збільшену кількість замовлень, зроблених покупцем, виробник має право надавати покупцю знижки на замовлені ним товари - також після подання та прийняття замовлення. Згідно з п. 6.3 контракту рахунок-фактура продажу видається відповідно до умов підтвердженого замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; - в графі 16 і 23 CMR від 16.06.23 №АА 940493 вказаний перевізник NGW Trans Sp.z.o.o, з яким відсутні будь-які договірні відносини; - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у фактурі (S)FSE-132/05/23/DEX від 31.05.2023. Наданий прайс лист від 25.05.23 б/н адресований ПП «Леополісбуд» , що суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців. Даний «прайс лист» містить суб'єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об'єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції.
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: для товару №1 UA209170/2023/40391 від 25.05.23. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Декларант скористалося правом на випуск товарів за МД від 20.06.2023 №23UA209170048419U9 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до положень частини сьомої статті 55 Кодексу. Різниця митних платежів склала: 18491,89 грн.
10. № UA209000/2023/900527/2 від 19.06.2023. У своєму рішенні Митниця висловила зауваження, а саме: - в пункті 3 контракту від 01.02.2021 №02/04/2020 вказано, що умовою придбання виробів у Виробника є подання замовлення Покупцем. Також, в п.5 контракту зазначено, що у разі проведення виробником акцій на продані товари, або збільшену кількість замовлень, зроблених покупцем, виробник має право надавати покупцю знижки на замовлені ним товари - також після подання та прийняття замовлення. Згідно з п. 6.3 контракту рахунок-фактура продажу видається відповідно до умов підтвердженого замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у фактурі (S)FSE-136/05/23/DEX від 31.05.2023. Наданий прайс лист від 25.05.23 б/н адресований ПП «Леополісбуд» , що суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців. Даний «прайс лист» містить суб'єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об'єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції.
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: для товару №1 UA209170/2023/40391 від 25.05.23. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Декларант скористалося правом на випуск товарів за МД від 20.06.2023 № 23UA209170048412U5 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до положень частини сьомої статті 55 Кодексу. Різниця митних платежів склала: 4626,20 грн.
11. № UA209000/2023/900528/2 від 19.06.2023. У своєму рішенні Митниця висловила зауваження, а саме: - в пункті 3 контракту від 01.02.2021 №02/04/2020 вказано, що умовою придбання виробів у Виробника є подання замовлення Покупцем. Також, в п.5 контракту зазначено, що у разі проведення виробником акцій на продані товари, або збільшену кількість замовлень, зроблених покупцем, виробник має право надавати покупцю знижки на замовлені ним товари - також після подання та прийняття замовлення. Згідно з п. 6.3 контракту рахунок-фактура продажу видається відповідно до умов підтвердженого замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у фактурі (S)FSE-234/05/23/DEX від 31.05.2023. Наданий прайс лист від 25.05.23 б/н адресований ПП «Леополісбуд», що суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців. Даний «прайс лист» містить суб'єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об'єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції.
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: для товару №1 UA209170/2023/34581 від 05.05.2023 р. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Декларант скористалося правом на випуск товарів за МД від 20.06.2023 № 23UA209170048417U0 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до положень частини сьомої статті 55 Кодексу. Різниця митних платежів склала: 29104,42 грн.
12. № UA209000/2023/000532/2 від 20.06.2023. У своєму рішенні Митниця висловила зауваження, а саме: - в пункті 3 контракту від 01.02.2021 №02/04/2020 вказано, що умовою придбання виробів у Виробника є подання замовлення Покупцем. Також, в п.5 контракту зазначено, що у разі проведення виробником акцій на продані товари, або збільшену кількість замовлень, зроблених покупцем, виробник має право надавати покупцю знижки на замовлені ним товари - також після подання та прийняття замовлення. Згідно з п. 6.3 контракту рахунок-фактура продажу видається відповідно до умов підтвердженого замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; - в графі 16 і 23 CMR від 16.06.23 №АА 941330 вказаний перевізник NGW Trans Sp.z.o.o, з яким відсутні будь-які договірні відносини; - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у фактурі (S)FSE-42/06/23/DEXвід 16.06.2023. Наданий прайс лист від 25.05.23 б/н адресований ПП «Леополісбуд» , що суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців. Даний «прайс лист» містить суб'єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об'єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції.
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: для товару №2 UA209170/2023/34581 від 05.05.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Декларант скористалося правом на випуск товарів за МД від 21.06.2023 № 23UA209170048703U1 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до положень частини сьомої статті 55 Кодексу. Різниця митних платежів склала: 8906,10 грн.
13. № UA209000/2023/900539/2 від 20.06.2023. У своєму рішенні Митниця висловила зауваження, а саме: - в пункті 3 контракту від 01.02.2021 р. за№02/04/2020 вказано, що умовою придбання виробів у Виробника є подання замовлення Покупцем. Також, в п.5 контракту зазначено, що у разі проведення виробником акцій на продані товари, або збільшену кількість замовлень, зроблених покупцем, виробник має право надавати покупцю знижки на замовлені ним товари - також після подання та прийняття замовлення. Згідно з п.6.3 контракту рахунок-фактура продажу видається відповідно до умов підтвердженого замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у фактурі (S)FSE-50/06/23/DEX від 19.06.2023.
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: для товару №2 МД UA 100320/2023/12519 від 17.05.2023 р., рівень митної вартості становить 0,6831 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Декларант скористалося правом на випуск товарів за МД від 21.06.2023 № 23UA209170048723U0 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до положень частини сьомої статті 55 Кодексу. Різниця митних платежів склала: 16780,21 грн.
14. № UA209000/2023/900540/2 від 20.06.2023. У своєму рішенні Митниця висловила зауваження, а саме: - в пункті 3 контракту від 01.02.2021 №02/04/2020 вказано, що умовою придбання виробів у Виробника є подання замовлення Покупцем. Також, в п.5 контракту зазначено, що у разі проведення виробником акцій на продані товари, або збільшену кількість замовлень, зроблених покупцем, виробник має право надавати покупцю знижки на замовлені ним товари - також після подання та прийняття замовлення. Згідно з п. 6.3 контракту рахунок-фактура продажу видається відповідно до умов підтвердженого замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у фактурі (S)FSE-42/06/23/DEX від 16.06.2023. Наданий прайс лист від 25.05.23 б/н адресований ПП «Леополісбуд» , що суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців. Даний «прайс лист» містить суб'єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об'єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції.
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: для товару №2 UA209170/2023/34581 від 05.05.2023 Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Декларант скористалося правом на випуск товарів за МД від 21.06.2023 № 23UA209170048722U1 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до положень частини сьомої статті 55 Кодексу. Різниця митних платежів склала: 3641,18 грн.
15. № UA209000/2023/900544/2 від 21.06.2023. У своєму рішенні Митниця висловила зауваження, а саме: - в пункті 3 контракту від 01.02.2021 р. за №02/04/2020 вказано, що умовою придбання виробів у Виробника є подання замовлення Покупцем. Також, в п.5 контракту зазначено, що у разі проведення виробником акцій на продані товари, або збільшену кількість замовлень, зроблених покупцем, виробник має право надавати покупцю знижки на замовлені ним товари - також після подання та прийняття замовлення. Згідно з п.6.3 контракту рахунок-фактура продажу видається відповідно до умов підтвердженого замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; - в графі 16 і 23 CMR від 19.06.23б/н вказаний перевізник J&W SERVIO SP.z.o.o з яким відсутні будь-які договірні відносини; - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у фактурі (S)FSE-52/06/23/DEX від 19.06.2023 р.
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД UA 209190/2023/16969 від 05.04.2023р., рівень митної вартості становить0,6731 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Декларант скористалося правом на випуск товарів за МД від 21.06.2023 № 23UA209170048905U4 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до положень частини сьомої статті 55 Кодексу. Різниця митних платежів склала: 7413,73 грн.
Предметом цього позову є рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900502/2 від 15.06.2023; № UA209000/2023/900503/2 від 15.06.2023; № UA209000/2023/900506/2 від 16.06.2023; № UA209000/2023/900507/2 від 16.06.2023; № UA209000/2023/900515/2 від 16.06.2023; № UA209000/2023/900516/2 від 19.06.2023; № UA209000/2023/900522/2 від 19.06.2023; № UA209000/2023/900524/2 від 19.06.2023; № UA209000/2023/900525/2 від 19.06.2023; № UA209000/2023/900527/2 від 19.06.2023; № UA209000/2023/900528/2 від 19.06.2023; № UA209000/2023/000532/2 від 20.06.2023; № UA209000/2023/900539/2 від 20.06.2023; № UA209000/2023/900540/2 від 20.06.2023; № UA209000/2023/900544/2 від 21.06.2023.
Отже, при розгляді цієї справи, суд має надати цим рішенням оцінку на предмет відповідності чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права та критеріїв законності рішення суб'єкта владних повноважень, які наведені у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Окрім цього, для зручності та зрозумілості, оцінка на предмет правомірності оскаржуваних актів буде проводитись, виходячи із релевантних норм права, а також обґрунтувань, які такі рішення містять.
Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 1 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - МК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.
Частиною 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Згідно частини 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:
1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;
2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;
3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;
4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;
5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів;
6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про надання забезпечення сплати митних платежів: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі надання забезпечення сплати митних платежів);
7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;
8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;
9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;
10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).
Відповідно до статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно із частиною 1 статті 51, частиною 1 статті 52 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною 2 статті 52 МК України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно із частинами 1, 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно частини 1-3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу
Частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно із частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частинами 2 та 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин 4,5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
У свою чергу, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, витрати на транспортування після ввезення (пункт 2 частини 11 статті 58 МК України).
Враховуючи зазначене, суд вражає за доцільне визначити те, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу.
При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20.
Також, Верховним Судом ще у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №809/1884/16 та від 14 серпня 2018 року у справі №826/5868/16 наголошувалося, що відповідно положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
Витребування документів, визначених частиною 3 статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.
В постанові від 20.03.2020 року у справі № 480/4423/18 Верховний Суд також висловив правову позицію, відповідно до якої неподання декларантом документів, зазначених у частинах 2-4 статті 53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому випадку, коли у органу доходів і зборів будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
У свою чергу, у постанові від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18 Верховним Судом наголошено, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598). Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
При цьому, згідно правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 27.03.2021 року у справі №540/2605/18, від 07.05.2020 року у справі №1.380.2019.001625, від 07.02.2023 року у справі №804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.
Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, суд, з урахуванням наявних письмових пояснень та доказів, що містяться у матеріалах справи, приходить до об'єктивного висновку про те, що на доведення митної вартості товарів за основним методом позивачем було надано митному органу такий обсяг документів, який не тільки відповідає приписам ст. 53 МК України, а й повною мірою підтверджує заявлений рівень митної вартості товарів. У відповідача було достатньо документів та засобів, які дають змогу дослідити заявлені числові значення митної вартості товарів, однак митниця формально зазначає про наявність підстав, для витребування додаткових документів, не конкретизуючи при цьому, які конкретно факти покладені в основу надання вимог про надання додаткових документів від декларанта.
Усі вимоги відповідача були загальними й формальними, їх зміст не відображав наявність обґрунтованого сумніву відповідача, що стосувався однієї із наведених вище підстав. Усі складові митної вартості товарів, відображені у рахунках-фактурах (інвойсах), збігалися із цінами, наведеними у прайс-листах виробників. В свою чергу, вимагаючи додаткові документи, Митниця не вказувала на існування ознак підробки наданих документів, або виявлення нею певних розбіжностей між задекларованими складовими митної вартості товарів та вартості товару, відображеної у рахунках-фактурах. Зрештою, такі ознаки підробки та невідповідності не випливають як із фактичних обставин справи, так і не встановлені Митницею при коригуванні митної вартості товару.
Фактично, єдиною підставою для вимоги надати додаткові документи стали не ознаки підробки документів, їх невідповідність, чи відсутність фіксації усіх складових митної вартості, а лише розбіжність із митною вартістю товарів, що ввозилися раніше.
Так, з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що при перевірці заявленої позивачем митної вартості товару відповідач зробив висновок про те, що подані документи, які підтверджують митну вартість, містять розбіжності, перелік яких наведений у пункті 3.3 цього рішення.
Однак, за результатом дослідженням матеріалів справи суд не погоджується із висновками відповідача, викладеними у оскаржуваних рішеннях, а також із доводами представника відповідача, що наведені у заявах по суті справи, стосовно того, що подані позивачем документи на підтвердження митної вартості товарів документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та місять розбіжності.
В ході судового розгляду судом визначено, що декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
У вказаному випадку суд також звертає увагу на те, що в усіх п'ятнадцяти рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідачем наведено дві ідентичні підстави для коригування митної вартості товарів, а саме: відсутність замовлень на товар та невідповідність статистичної вартості товарів, що визначена у декларації товарів, вартості, що зазначено в інвойсах (фактурах).
У контексті цього суд погоджується з доводами позивача про те, що замовлення на купівлю товарів стосуються виключно обсягу та змісту майбутньої партії товару, та є підставою для формування інших документів (проформи-інвойсу та інвойсу), в яких вже зазначається ціна товару і які були надані позивачем при митному оформленні. Так само суд погоджується з тим, що замовлення на придбання товару взагалі не передбачена нормами ст. 53 МК України, а отже у позивача відсутній обов'язок долучати подібні документи до митного оформлення.
Суд зазначає, що відсутність при митному оформленні замовлення за договором №02/04/2020 від 01.02.2021 не може бути підставою, яка свідчить про відсутність відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, як зазначено у вказаних рішеннях. Заявлені у ВМД загальна вартість товару підтверджується інвойсами, в яких передбачено всі витрати на придбання товару.
Так, саме по собі індивідуальне замовлення позивача на поставку товарів ще не означає досягнення між сторонами згоди з усіх істотних умов відповідної експортно-імпортної операції та не є обов'язковим документом, що подається митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до вимог ст.53 МКУ. Натомість обов'язковим документом, який підтверджує заявлену митну вартість є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу). Як вбачається з матеріалів справи, рахунок-фактура (інвойс) був наданий митному органу у кожному випадку здійснення митного оформлення товару.
Стосовно посилань відповідача, що вартість товару зазначена в експортній декларації є більшою ніж у рахунку-фактурі, суд звертає увагу, що п. 46 експортної декларації, в якому позивач вказував вартість товару, має назву «статистична вартість». При цьому, варто наголосити на тому, що статистична вартість - це приблизна вартість товару у той час і в тому місці, де вони залишають територію держави, в якій вони знаходилися на момент випуску під митну процедуру. Фактурна вартість товару це остаточна ціна товару, що переміщується через митний кордон України, яка була фактично сплачена чи підлягає сплаті та зазначена у відповідному рахунку-фактурі. Зазначена обставина вказує на те, що статистична вартість товару, зазначена в експортній декларації, не завжди може відповідати фактурній вартості товару, зазначеній у рахунку-фактурі.
Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 МКУ копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. При цьому, в силу приписів ч. 3 ст. 53 МКУ, законодавцем надано право вимагати від декларанта додаткові документи лише в разі, якщо розбіжності містяться тільки в документах, зазначених у ч. 2 цієї статті, при цьому документ про наявність розбіжностей в якому зазначає відповідач, а саме декларація країни відправлення, до переліку наведеного в ч. 2 ст. 53 МК України не входить.
Крім цього, відповідно до Керівництва із заповнення єдиного адміністративного документа розроблене Генеральним Директором DG TAXUD (номер документу TAXUD/1619/08) графа 46 «статистична вартість» має містити єдиного адміністративного документа має містити статистичну вартість. «Статистична вартість» означає, вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни-експортера члена ЄС. Вона має базуватися на фактурній вартості товарів та має також включати допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни члена ЄС, де відбувається експорт.
Більше того, згідно з ч.3 ст.53 МК України, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом та подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни.
Отже, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товар.
Натомість, відповідач у оскаржуваних рішеннях не навів обґрунтування невідповідності наданої позивачем копії митної декларації країни відправлення вимогам законодавства країни-відправника.
Що стосується окремих недоліків CMR-накладних, то такі жодними чином не вливають на правильність визначення митної вартості. Окрім того, вказані накладні містять відповідну інформацію про кількість та вагу товару, номер транспортного засобу, яким перевозився товар, посилання на транспортні декларації, що дає змогу чітко ідентифікувати товар та узгоджується з інформацією про товар в інших документах, наданих до митного оформлення.
Суд наголошує, що вказані обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.
Твердження Митниці про те, що наданий прайс-лист від 25.05.23 б/н адресований ПП «Леополісбуд», що суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців, судом відхиляються, оскільки вимоги до вказаного документа законодавством не встановлені, а обов'язок його подання при поданні декларації відсутній.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.04.2019 у справі №825/1575/17.
Також Верховний Суд у постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 зазначив, що жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми і змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.
З огляду на засаду свободи підприємницької діяльності, митним органам заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв'язку із наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів). Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у Постанові від 18.01.2018 у справі № К/9901/2542/18.
Із оскаржених рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що джерелом коригування митної вартості задекларованих позивачем товарів за резервним методом є: МД № UA209170/2023/34581 від 05.05.2023, № UA100230/2023/11784 від 02.06.2023, № UA209230/2023/31203 від 25.03.2023, № UA209190/2023/16969 від 05.04.2023, № UA100320/2023/12519 від 17.05.2023, № UA209170/2023/40391 від 25.05.2023.
Проте оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів не містять порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним).
Частиною 2 стаття 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.
Відтак митний орган не довів ідентичність поставок для проведення коригування митної вартості товару.
За викладених вище обставин, суд погоджується з доводами позивача, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.
Суд вважає, що у поданих до митного оформлення товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.
При цьому, митним органом як суб'єктом владних повноважень, не надано суду обґрунтованих доводів та, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.
Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується з твердженням представника позивача, що позивач разом з митними деклараціями до митного органу було надав усі належні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.
Відтак, з огляду на викладене, а також зважаючи на безпідставність доводів митного органу, викладених у оскаржуваному рішенні, суд вважає, що у працівників митного органу були наявні всі правові підстави для застосування першого методу визначення митної вартості товару за ціною угоди. Однак, митний орган безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та визначив митну вартість товару за додатковим методом.
Вказане свідчить про безпідставність та необґрунтованість оскаржуваних у цій справі рішень Львівської митниці про коригування митної вартості товарі.
Суд вважає, що коригування митної вартості є способом мінімізації шкоди державі від невірного декларування товарів, що ввозяться на територію України, однак таке корегування, як і будь-яке інше рішення суб'єкта владних повноважень, має відповідати критеріям законності, які наведені у частині 2 статті 2 КАС України, чого відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень не дотримано.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 07.02.2023 року у справі №815/6775/17, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності, суд вважає, що відповідачем не доведено суду правомірність прийняття оскаржуваних позивачем рішень про коригування митної вартості товарів, відтак такі підлягають скасуванню.
При цьому, суд зазначає, що решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд робить висновок про задоволення позову повністю.
Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
Позивачем до позовної заяви долучено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас, доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу матеріали справи не містять. Тому питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд може розглянути після подання позивачем доказів на підтвердження її розміру у порядку, передбаченому статтею 143 КАС України.
Щодо судового збору, то у відповідності до ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів№ UA209000/2023/900502/2 від 15.06.2023, № UA209000/2023/900503/2 від 15.06.2023, № UA209000/2023/900506/2 від 16.06.2023, № UA209000/2023/900507/2 від 16.06.2023, № UA209000/2023/900515/2 від 16.06.2023, № UA209000/2023/900516/2 від 19.06.2023, № UA209000/2023/900522/2 від 19.06.2023, № UA209000/2023/900524/2 від 19.06.2023, № UA209000/2023/900525/2 від 19.06.2023, № UA209000/2023/900527/2 від 19.06.2023, № UA209000/2023/900528/2 від 19.06.2023, № UA209000/2023/000532/2 від 20.06.2023, № UA209000/2023/900539/2 від 20.06.2023, № UA209000/2023/900540/2 від 20.06.2023, № UA209000/2023/900544/2 від 21.06.2023.
3. Стягнути на користь Приватного підприємства «Леополісбуд» (вул. Городоцька, 172, м. Львів, код ЄДРПОУ 38008514) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 43971343) судовий збір в сумі 3520 (три тисячі п'ятсот двадцять) грн. 16 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 27.05.2024 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович