про повернення позовної заяви
28 травня 2024 року Справа № 340/3284/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І. розглянув матеріали позову ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (також - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачка звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з цим позовом, у якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати його перерахувати і виплатити з 14.05.2020 р. по 02.09.2023 р. грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022 та на 01.01.2023 в сумі 2102 грн, відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12 ,13, 14 до Постанови КМУ від 30.08.2017 р. № 704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також, у зв'язку зі змінами розмірів посадового окладу, окладу за військове знання та, відповідно, додаткових видів грошового забезпечення перерахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку, з урахуванням виплачених сум.
Позовну заяву сформовано в системі "Електронний суд" 19.05.2024.
Ухвалою від 24.05.2024 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачці подати заяву про поновлення строку звернення до суду.
27.05.2024 позивачка через систему "Електронний суд" подала суду заяви про усунення недоліків, згідно яких для військовослужбовців спеціальним законодавством не встановлено обмежень для виплати не виплаченого своєчасно або виплаченого в меншому, ніж належало, розмірі.
Заяву про поновлення строку звернення до суду не подано.
Надаючи оцінку наведеним позивачкою доводам, суд виходить з наступного.
Згідно з абз.1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, приписи ч.1 ст.122 КАС України також визначають, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.
Згідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Позивачка проходила військову службу, яка вважається публічною службою згідно п.17 ч.1 ст.4 КАС України.
Так, Верховний Суд у постанові від 03.08.2023 у справі № 280/6779/22 зазначив, що зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві положення ст.233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч.5 ст.122 КАС України.
Згідно з ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 року № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини 1 і 2 статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, до 19.07.2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 та у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21 і від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22.
З матеріалі позовної заяви встановлено, що позивачка проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 8 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260, грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Отже, з отриманням грошового забезпечення у спірні періоди позивачці достеменно було відомо про його розмір.
Згідно наказу від 01.09.2023 року № 249 (по стройовій службі) позивача з 02.09.2023 виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення. У цьому ж наказі також зазначено про всі виплати, які необхідно здійснити при звільненні.
Таким чином, станом на час звільнення позивача з військової служби ст.233 КЗпП України діяла в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-ІХ, яка визначала трьохмісячний строк звернення до суду з позовом про стягнення належних при звільненні сум.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року у справі №380/653/23.
Позивачка була виключена зі списків особового складу частини та знята з усіх видів забезпечення з 02.09.2023 року, отже саме цього дня з отриманих документів з питань грошового забезпечення вона була обізнана про факт невиплати усіх належних їй сум грошового забезпечення.
Крім того, 20.09.2023 позивачка звернулася до командування в/ч НОМЕР_1 із заявою щодо доплати грошового забезпечення. Листом від 21.11.2023 № 0989/10/3950 їй повідомлено про відсутність підставі для задоволення такої заяви.
Незважаючи на вищевказане, з цим позовом позивачка звернулася до суду лише 19.05.2024, тобто з пропущенням встановленого законом трьохмісячного строку.
Дійсно, пунктом 14 розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
Тобто, Порядком № 260 передбачено виплату грошового забезпечення за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього, а не строки звернення до суду.
Водночас, суддя не встановив переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав у строки, визначені ст. 233 КЗпП України.
Ч.1 ст.123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до вимог п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.122, 123, 169, 256 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена в строк і порядок, передбачені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО