20 травня 2024 року м. Кропивницький Справа №340/2162/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області
про визнання протиправною та скасування постанови,
за участі:
секретаря судового засідання - Войтянової А.Г.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представників:
позивача - Бордіян С.В.,
відповідача - ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області від 30 березня 2021 р. №6 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 51 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що в оскаржуваній постанові не зазначено коли, за якою адресою та щодо якої продукції було виявлено порушення, а наведений у постанові протокол №10, що був предметом розгляду, датований 08.12.2020 р., тобто до проведення самої перевірки за актом №8 від 17.02.2021 р. Представник позивача вказує, що оскаржувана постанова має суттєві протиріччя, а позивач ОСОБА_1 не вводила в обіг будь-яку продукцію, що не відповідає встановленим вимогам чи з ризиками суспільним інтересам. Представник позивача стверджує, що 12.02.2021 р. до магазину ОСОБА_1 зайшли двоє невідомих чоловіків, нібито з перевіркою Держпродспоживслужби, але не надали на її вимогу свої посвідчення для ознайомлення і фотографування, у зв'язку з чим позивач була позбавлена можливості перевірити їх особи і повноваження та взяти участь у заході, який вони намагалися проводити. Також представник позивача зауважує, що ОСОБА_1 не була присутня в магазині за адресою: АДРЕСА_1 та не порушувала вимог законодавства про державний ринковий нагляд. Представник позивача звертає увагу на те, що акт перевірки характеристик продукції №8 від 17.02.2021 р. не містить юридичної адреси, печатки та вихідної реєстрації державного органу, що його видав. Як вказує представник позивача, акт заповнений частково, до нього фактично не долучено жодних додатків на підтвердження викладених доводів (крім інформації щодо ідентифікації продукції), зокрема, було відсутнє направлення з відповідним наказом на проведення перевірки, у зв'язку з чим, ОСОБА_1 не могла надати предметні пояснення щодо всіх обставин, які мають суттєве значення, а також зауваження, що є невід'ємною частиною даного акта. До того ж, за витягом відстеження відправлень офіційного сайту «Укрпошта», лист з даним актом поданий відповідачем до відділу поштового зв'язку для надіслання позивачу - 18.02.2021 р., тобто поза граничним строком проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувача, передбаченим ч.10.ст.23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Представник позивача вказує, що у протоколі від 16.03.2021 р. №3 не конкретизовано де, коли і на якому саме взутті виявлено відсутність інформації про його матеріал та інші фактичні обставини правопорушення та не зазначено підпункти, пункти, статті згадані згаданих в ньому законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері і встановлюють вимоги які могли бути порушені, що призвело до неправильної кваліфікації дій позивача. Крім того, протокол складався у м. Кропивницькому у відсутність ОСОБА_1 , що унеможливило реалізацію нею права на захист, зокрема надання пояснень, зауважень, заперечень та документів на їх підтвердження, подання клопотань, скарг та їх розгляд, починаючи з перевірки повноважень особи, яка його склала. Представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення прийнято за результатом розгляду неналежного протоколу, без повідомлення позивача про розгляд справи, без документів та пояснень останньої, грубо порушивши право на захист та інші права передбачені ст.7 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та основні принципи ринкового нагляду і контролю продукції щодо додержання прав і захисту інтересів суб'єктів господарювання та наявності законних підстав для вжиття відповідних заходів нагляду і контролю, передбачені п.п.7, 12 ст.5 цього Закону.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до якого заперечує проти позову (а.с.27-34, Т.1). Представник відповідача вказує, що з 12 по 17 лютого 2021 року посадовими особами відділу ринкового та метрологічного нагляду управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області був проведений плановий захід з перевірки характеристик продукції - взуття у суб'єкта господарювання ОСОБА_1 за місцем знаходження магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по вул. Матросова, 28, м. Знам'янка, Кіровоградська область. Плановий захід здійснювався відповідно до секторального плану державного ринкового нагляду на 2021 рік, наказу на здійснення планового заходу №148 від 05.02.2021 р. та направлення на проведення перевірки №147 від 08.02.2021 р. В зв'язку з виявленими порушеннями був складений акт перевірки продукції від 17.02.2021 р. №8, протокол про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 16.03.2021 р. №3, за результатом розгляду яких винесена постанова про накладення штрафу від 30.03.2021 р. №6 на суму 51 000 грн. Представник позивача зазначає, що відповідно до типової форми постанови про накладення штрафу (форма №14), затвердженої наказом Мінагрополітики від 19.04.2019 р. №667 «Про затвердження типових форм документів у сфері державного ринкового нагляду і державного контролю продукції» адреса та дата виявлення порушення в постанові не передбачена. Відповідно до типової форми постанови в графі «за результатами розгляду справи» в обов'язковому порядку зазначається перелік матеріалів справи (протокол та документи, що стосуються справи) з позначенням номера і дати. В постанові №3 в графі «за результатами розгляду справи» є посилання на акт перевірки характеристик продукції №8, а в «порушених вимогах» зазначена позиція 1 акта перевірки характеристик продукції від 17.02.2021 р. Оскільки акт характеристик продукції є невід'ємною частиною складеного протоколу та винесеної постанови у позивача не повинно виникати сумнівів стосовно якої продукції було виявлено порушення законодавства про державний ринковий нагляд. Представник відповідача звертає увагу на те, що порядок проведення перевірки зафіксовано на відео. При цьому позивач особисто на камеру повідомила, що вона допускає перевіряючих до перевірки. Представник відповідача вказує, що з метою виконання вимог ч.5 ст.231 Закону 17.02.2021 р. посадова особа, яка здійснювала перевірку, приїхала до м. Знам'янки за адресою знаходження магазину «Конфіскат» з метою підписання акта перевірки характеристик продукції та вручення примірника позивачу. Виконати вимоги Закону не виявилося можливим через відсутність позивача в магазині. На телефонні дзвінки позивач не відповідала. На думку представника відповідача, відповідач вжив усіх від нього залежних заходів для вручення примірника акта перевірки. 18.02.2021 р. акт перевірки характеристик продукції був направлений на адресу позивача поштою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. 24.02.2021 р на адресу Головного управління від ФОП ОСОБА_1 надійшли зауваження стосовно складеного акта перевірки, які відповідачем розглянуті та надана відповідь від 04.03.2021 р. Також представник відповідача наголошує на тому, що відповідно до типової форми Акта перевірки характеристик продукції (форма №2), затвердженої наказом Мінагрополітики від 19.04.2019 р. №667 «Про затвердження типових форм документів у сфері державного ринкового нагляду і державного контролю продукції» юридична адреса, печатка та вихідна реєстрація Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області не передбачена. Представник відповідача зауважує, що типовою формою акта перевірки характеристик продукції визначено вичерпний перелік документів, які додаються. Такі документи як направлення з наказом на проведення перевірки законодавством не передбачено. До акта перевірки було додано інформацію щодо ідентифікації продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам на 7 аркушах. Представник відповідача зауважує, що акт перевірки характеристик продукції був складений 17.02.2021 р. в останній день перевірки. Оскільки в цей день Акт перевірки не був вручений позивачу з незалежних від відповідача причин, такий акт був надісланий поштою 18.02.2021 р. Відповідно до складеного протоколу про виявлене (і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» №3 від 16.03.2021 р. в графі «суть правопорушення» зазначено, що під час перевірки встановлено введення в обіг продукції (позиція 1-7) акта перевірки характеристик продукції від 17.02.2021 р. №8), а саме: на взуття не нанесено інформацію про матеріал (матеріал верху, підкладка й устілка, підошва) за що передбачена відповідальність встановлена пунктом 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Окрім того, представник відповідача заначив, що відповідно до законодавства розгляд справи відбувається без виклику суб'єкта господарювання, а постанова про накладення штрафу надсилається через відділення поштового зв'язку.
Представником позивача подано відповідь на відзив у якій вказано, що відзив відповідача не спростовує доводів позовної заяви, його заперечення не підтверджені належними і допустимими доказами й ґрунтуються на припущеннях (а.с.51-54, Т.1). Представник позивача зазначає, що у наказі на здійснення планового заходу №148 від 05.02.2021 р. та направленні на проведення перевірки №147 від 08.02.2021 р. відсутнє прізвище ОСОБА_1 , яке стало відоме вже під час перевірки в магазині 12.02.2021 р., коли останній відмовили в наданні для ознайомлення посвідчень працівників Держпроживслужби, що є також обов'язковою умовою дійсності направлення на перевірку, яка ще фіксувалася на відеокамеру перевіряючими. Разом з тим, особи, які намагалися провести незаконну перевірку не встановили особу керівника суб'єкта господарювання в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , що залишається документально не підтвердженим. Представник позивача наголошує на тому, що Секторальний план державного ринкового нагляду на 2021 рік стосується лише взуття з конкретними кодами товару згідно з УКТ ЗЕД 6309 00 00 10; 6402 та 6403. УКТ ЗЕД 6309 00 00 10 - це текстильне взуття, яке використовувалося, відноситься до групи 63 розділу ІІІ «Одяг та текстильні вироби, що використовувалися; ганчір'я; УКТ ЗЕД 6402 відноситься до крупи 64, як інше взуття на підошві та з верхом з гуми або пластмаси, натуральної чи композиційної шкіри з верхом з натуральної шкіри, відповідно до додатку до Закону України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 р.. Натомість, згідно складених відповідачем документів взуття, що перевірядось не належить до зазначених кодів товарів, адже в магазині реалізовується, зокрема взуття з екошкіри та з наявним маркуванням. До того ж, Митний тариф втратив чинність 01.01.2021 р. на підставі Закону №674-ІХ від 04.06.2020 р. Представник позивача зауважує, що у відзиві представник відповідача посилається на зміст постанови №3, а в оскаржуваній постанові №6 від 30.03.2021 р. зазначений протокол №10 від 08.12.2020 р., зв'язок між якими відповідач пояснити не може. Представник позивача вказав, що відповідач на підтвердження пред'явлення позивачу для ознайомлення своїх посвідчень працівниками Держпродспоживслужби посилається лише на відео повної фіксації перевірки. Яке до відзиву не було додано. Представник позивача зазначив, що твердження відповідача про те, що вжив всіх від нього залежних заходів для складання акта перевірки у присутності позивача, але виконати вимоги Закону не виявилося можливим через відсутність останньої у магазині, що є суб'єктивною оцінкою, бо відповідач належним чином не повідомив позивача про своє відвідування. Представник позивача наголошує на тому, що акт перевірки характеристик продукції та протокол про виявлене правопорушення складені відповідачем без участі ОСОБА_1 та оформлені без долучення додаткових документів та ще й поза встановленими строками перевірки порушують права позивача та викликають сумніви в їх законності. Представник позивача зауважує, що відповідачем не конкретизовано, що завадило надісланню акта позивачу 17.02.2021 р. через її відсутність в магазині.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.23, Т.1).
10.06.2021 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.55, Т.1).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.06.2021 р. призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.56, Т.1).
22.07.2021 р. судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді у відпустці (а.с.59, 60, Т.1).
22.07.2021 р. судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді у відпустці (а.с.59, 60, Т.1).
16.09.2021 р. судове засідання не відбулося у зв'язку з участю судді у підготовці суддів окружних адміністративних судів (а.с.66, 67, Т.1).
У судовому засіданні 30.09.2021 р. заслухано пояснення представників позивача та відповідача (а.с.84-85, Т.1).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 р. витребувано докази та оголошено перерву у судовому засіданні (а.с.86-87, Т.1).
У судовому засіданні 20.10.2021 р. визнано обов'язкову участь у судовому засіданні позивача ОСОБА_1 , у судовому засіданні оголошено перерву (а.с.120, Т.1).
10.11.2021 р. судове засідання відкладено у зв'язку з неявкою позивача та представника позивача через хворобу представника (а.с.128-131, Т.1).
30.11.2021 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого карантинними обмеженнями (а.с.137-138, 141, Т.1).
16.12.2021 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого карантинними обмеженнями (а.с.149-150, 152, Т.1).
20.01.2022 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого участю в інших засіданнях (а.с.164-16824.02.2022 р. судове засідання відкладено у зв'язку з неявкою сторін (а.с.176, Т.1).
08.06.2022 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого евакуацією із зони бойових дій (а.с.180, 183, Т.1).
04.07.2022 р. та 02.09.2022 р. судові засідання відкладено у зв'язку з неявкою позивача явку якого визнано обов'язковою та представника позивача (а.с.189, 192, Т.1).
22.09.2022 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого активними бойовими діями на території, де проживає представник позивача (а.с.195, 197, Т.1).
18.10.2022 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого постійним оголошенням повітряної тривоги (а.с.201-202, 205, Т.1).
02.11.2022 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого оголошенням тривалої повітряної тривоги (а.с.210-211, 213, Т.1).
30.11.2022 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого активними бойовими діями і численними оголошеннями тривалої повітряної тривоги (а.с.218-219, 222, Т.1).
26.12.2022 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого активними бойовими діями і численними оголошеннями тривалої повітряної тривоги (а.с.228-229, 230, Т.1).
16.01.2023 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого активними бойовими діями і численними оголошеннями тривалої повітряної тривоги (а.с.235-236, 238, Т.1).
26.01.2023 р. судове засідання не відбулося у зв'язку з оголошеною тривалою повітряною тривогою (а.с.244, Т.1).
22.02.2023 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого активними бойовими діями і численними оголошеннями тривалої повітряної тривоги (а.с.1-2, 4, Т.2).
08.03.2023 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого активними бойовими діями і численними оголошеннями тривалої повітряної тривоги (а.с.9-10, 12, Т.2).
18.04.2023 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого активними бойовими діями і численними оголошеннями тривалої повітряної тривоги (а.с.19-20, 22, Т.2).
02.05.2023 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого активними бойовими діями і численними оголошеннями тривалої повітряної тривоги (а.с.26, 28, Т.2).
24.05.2023 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого активними бойовими діями і численними оголошеннями тривалої повітряної тривоги (а.с.30-31, 33, Т.2).
08.06.2023 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого активними бойовими діями і численними оголошеннями тривалої повітряної тривоги (а.с.36, 39, Т.2).
28.06.2023 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого активними бойовими діями і численними оголошеннями тривалої повітряної тривоги (а.с.41, 43, Т.2).
14.07.2023 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого активними бойовими діями і численними оголошеннями тривалої повітряної тривоги (а.с.45, 47, Т.2).
04.08.2023 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого активними бойовими діями і численними оголошеннями тривалої повітряної тривоги (а.с.51-52, Т.2).
20.09.2023 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого активними бойовими діями і численними оголошеннями тривалої повітряної тривоги (а.с.55, 57, Т.2).
20.10.2023 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого активними бойовими діями і численними оголошеннями тривалої повітряної тривоги (а.с.59-60, Т.2).
02.11.2023 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого активними бойовими діями і численними оголошеннями тривалої повітряної тривоги (а.с.63-66, Т.2).
04.12.2023 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого активними бойовими діями і численними оголошеннями тривалої повітряної тривоги (а.с.70-71, Т.2).
10.01.2024 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого активними бойовими діями і численними оголошеннями тривалої повітряної тривоги (а.с.74-75, Т.2).
24.01.2024 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого активними бойовими діями і численними оголошеннями тривалої повітряної тривоги (а.с.79, 81, Т.2).
02.02.2024 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого активними бойовими діями і численними оголошеннями тривалої повітряної тривоги (а.с.85-86, Т.2).
12.03.2024 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого активними бойовими діями і численними оголошеннями тривалої повітряної тривоги (а.с.88-89, Т.2).
04.04.2024 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача обґрунтованого активними бойовими діями і численними оголошеннями тривалої повітряної тривоги (а.с.93-94, 96, Т.2).
08.05.2024 р. судове засідання відкладено за клопотанням нового представника позивача обґрунтованого вступом у справу та необхідністю ознайомлення з матеріалами справи (а.с.103-104, Т.2).
У судовому засіданні 16.05.2024 р. позивачем та представниками сторін надано пояснення, а також оголошено перерву внаслідок знеструмлення приміщення суду (а.с.110-114, Т.2).
На підставі ч.3 ст.243 КАС України в судовому засіданні 20.05.2024 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Виготовлення повного рішення відкладено у строк до 27.05.2024 р., про що повідомлено під час проголошення вступної та резолютивної частини.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ОСОБА_1 у період з 28.00.2020 р. по 28.07.2021 р. була зареєстрована фізичною особою-підприємцем (а.с.96, Т.1).
Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області від 05.02.2021 р. №148 «Про здійснення планового заходу» уповноважено головних спеціалістів відділу ринкового та метричного нагляду управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Олійнику Дмитру Сергійовичу, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснити плановий захід з перевірки характеристик продукції: взуття, за місцем знаходження: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с.36, Т.1).
У період з 12.02.2021 р. по 17.02.2021 р. головним спеціалістом відділу ринкового та метричного нагляду управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Олійником Дмитром Сергійовичем на підставі направлення на проведення перевірки №147 08.02.2021 р. (а.с.37, Т.1), плановий захід - перевірку характеристик продукції в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », АДРЕСА_1 , де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 .
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила здійснення нею господарської діяльності у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », АДРЕСА_1 у період проведення планового заходу (з 12.02.2021 р. по 17.02.2021 р.).
Оглянутим у судовому засіданні відеозаписом встановлено, що посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області пред'явлено ФОП ОСОБА_1 посвідчення та направлення на проведення перевірки. ФОП ОСОБА_1 допущено перевіряючого до проведення перевірки. Факт допуску до проведення перевірки підтверджено ОСОБА_1 у судовому засіданні.
За наслідками перевірки в останній день її проведення 17.02.2021 р. складено акт перевірки характеристик продукції №8 від 17.02.2021 року (а.с.10-15, 38-39, Т.1), в якому описані порушення, виявлені щодо такої продукції:
1. Черевики чоловічі «Horoso» арт.КЕ317-ЗА, ш/к 2000018285213 - на взуття не нанесено інформація про матеріал верху, підкладки й устілки, підошви, що є порушенням пунктів 5, 9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 року №358;
2. Черевики чоловічі «Horoso» арт.VЕ36 ш/к 2000018619254 - на взуття не нанесено інформація про матеріал верху, підкладки й устілки, підошви, що є порушенням пунктів 5, 9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 року №358;
3. Черевики жіночі «Gukkeг» арт.8360 ш/к 2000018314425 - на взуття не нанесено інформація про матеріал верху, підкладки й устілки, підошви, що є порушенням пунктів 5, 9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 року №358;
4. Черевики жіночі «Gukkeг» арт.8357 ш/к 2000018314456 - на взуття не нанесено інформація про матеріал верху, підкладки й устілки, підошви, що є порушенням пунктів 5, 9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 року №358;
5. Черевики жіночі «F.F» арт. F203 ш/к 2000018683224 - на взуття не нанесено інформація про матеріал верху, підкладки й устілки, підошви, що є порушенням пунктів 5, 9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 року №358;
6. Черевики чоловічі «StаlenGard», арт.АМ9011 ш/к 2000018314302 - на взуття не нанесено інформація про матеріал верху, підкладки й устілки, підошви, що є порушенням пунктів 5, 9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 року №358;
7. Черевики чоловічі «StаlenGard» арт.АН9001 ш/к 2000018278970 - на взуття не нанесено інформація про матеріал верху, підкладки й устілки, підошви, що є порушенням пунктів 5, 9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 року №358.
У судовому засіданні головний спеціаліст відділу ринкового та метричного нагляду управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Олійник Д.С. пояснив, що у зв'язку з неможливістю особистого вручення акту через відсутність ОСОБА_1 за місцем провадження нею господарської діяльності.
Матеріали справи містять завірену копію наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області від 15.02.2021 р. №28-вд «Про відрядження» відповідно до якого головний спеціаліст відділу ринкового та метричного нагляду управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області ОСОБА_5 17.02.2021 р. був відряджений до м. Знам'янка, магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (вул. Матросова. 28, Знам'янський район, Кіровоградська область (а.с.116, Т.1).
18.02.2021 р. примірник акта надісланий ОСОБА_1 поштою та отриманий нею 20.02.2021 р. (а.с.40, 41, Т.1).
23.02.2021 р. ОСОБА_1 подала до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області зауваження до акта перевірки характеристик продукції №8 від 17.02.2021 р. у якому вказувала на те, що вона не була присутня у магазині 17.02.2021 р. та не порушувала вимог законодавства про державний ринковий нагляд, а направлення на проведення перевірки, яке діяло у період з 12 по 17 лютого 2021 року, втратило чинність (а.с.42, 112, Т.1).
За результатом розгляду зауважень Головним управлінням Держпродспоживслужби в Кіровоградській області направлено ОСОБА_1 лист від 04.03.2021 р. №01-2/1458/05.2 (а.с.43, 113, Т.1), який одержано позивачем 13.03.2021 р. (а.с.44, Т.1).
12.03.2021 р. Головним управлінням Держпродспоживслужби в Кіровоградській області направлено ФОП ОСОБА_1 проекти 14 рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішень, інформацію про вжиття заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішень, встановленим вимогам (а.с.108, Т.1).
16.03.2021 р. головним спеціаліст відділу ринкового та метричного нагляду управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області ОСОБА_5 складено протокол №3 про виявлене(і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» відповідно до якого під час проведення планової перевірки характеристик продукції в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », АДРЕСА_1 , ФОП ОСОБА_1 , встановлено введення в обіг продукції (позиція 1-7 акта перевірки характеристик продукції від 17.02.2021 р. №8), а саме: на взуття не нанесено інформацію про матеріал (матеріал верху, підкладка й устілка, підошва), за що передбачено відповідальність, встановлена пунктом 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (а.с.17, 45, Т.1).
25.03.2021 р. ОСОБА_1 подано до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області повідомлення у якому зазначено, що керівником об'єкта даної перевірки вже було вжито заходів, спрямованих на запобігання та уникнення ризиків суспільним інтересам шляхом вилучення з торгівлі у даному магазині всієї невідповідної продукції, що є предметом наведених проектів рішень Держпродспоживслужби, а тому вважає недоцільним і невиправданим в подальшому будь-які обмежувальні (корегувальні) заходи, зокрема й тимчасову заборону надання цієї продукції на ринку (а.с.107, Т.1).
За результатами розгляду справи першим заступником начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області винесено, зокрема постанову про накладення штрафу від 30.03.2021 р. №6, якою за порушення вимог пунктів 5, 9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 року №358 (на взуття не нанесено інформацію про матеріал (матеріал верху, підкладку й устілку, підошву) щодо позиції 4 акта перевірки характеристик продукції №8 від 17.02.2021 року), за що передбачена відповідальність пунктом 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51 000 грн (а.с.9, 47, Т.1).
Під час розгляду справи встановлено, що у постанові про накладення штрафу від 30.03.2021 р. №6 міститься посилання на протокол про виявлені порушення від 08.12.2020 р. №10 та акт перевірки характеристик продукції від 17.02.2021 р. №8.
У судовому засіданні представник відповідача пояснив що у постанові про накладення штрафу від 30.03.2021 р. №6 допущено описку в частині реквізитів протоколу про виявлені порушення, оскільки зазначено «від 08.12.2020 р. №10», натомість як правильним є «від 16.03.2021 р. №3».
Суд вважає, що описка, допущена в оскаржуваній постанові, не спростовує факту вчинення порушення та не може бути самостійною підставою для скасування постанови про накладення штрафу від 30.03.2021 р. №6.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 р. №2735-VI (далі за текстом - Закон №2735).
У розумінні ст.1 Закону №2735 державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду). У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» повноваження також через свої територіальні органи, термін «орган ринкового нагляду» позначає також його територіальні органи; сфера відповідальності органу ринкового нагляду - перелік видів продукції, затверджений відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України, щодо яких відповідний орган ринкового нагляду здійснює ринковий нагляд; встановлені вимоги - вимоги щодо нехарчової продукції (далі - продукція) та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами; обстеження зразків продукції - візуальний огляд зразків продукції з метою визначення її відповідності встановленим вимогам.
Статтею 1 Закону №2735 обумовлено, що терміни «вільний обіг», «декларант», «зона митного контролю», «митне оформлення», «митний контроль», «митний режим», «митні органи» вживаються у значеннях, наведених у Митному кодексі України; терміни «послуга», «робота», «споживач» - у значеннях, наведених у Законі України «Про захист прав споживачів»; терміни «введення в обіг», «випробувальна лабораторія», «документ про відповідність», «знак відповідності технічним регламентам», «імпортер», «надання на ринку», «орган з оцінки відповідності», «продукція», «процедура оцінки відповідності», «ризик», «розповсюдження», «розповсюджувач», «суб'єкти господарювання», «технічний регламент», «уповноважений представник» - у значеннях, наведених у Законі України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»; терміни «вилучення з обігу», «виробник», «відкликання», «забезпечення безпечності продукції», «користувач», «ланцюг постачання продукції», «небезпечна нехарчова продукція», «серйозний ризик», «ступінь ризику», «суспільні інтереси» - у значеннях, наведених у Законі України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2735 дія цього Закону поширюється на відносини щодо: здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у частині п'ятій цієї статті; здійснення контролю всієї продукції, крім видів продукції, зазначених у частині п'ятій цієї статті.
Статтею 7 Закону №2735 передбачено, що суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право:
1) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, додержання вимог законодавства;
2) перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень;
3) одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів;
4) бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду;
5) одержувати в установленому порядку від органів ринкового нагляду і митних органів необхідну, доступну та достовірну інформацію про результати ринкового нагляду і контролю продукції;
6) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, забезпечення конфіденційності будь-якої інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції, крім випадків, визначених цим та іншими законами України;
7) оскаржувати в установленому законом порядку будь-які рішення, приписи, дії та бездіяльність органів ринкового нагляду, митних органів та їх посадових осіб;
8) звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду;
9) вживати за власною ініціативою заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, що надається ними на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам та усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»;
10) отримувати безоплатну консультативну допомогу від органу ринкового нагляду з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного ринкового нагляду;
11) при проведенні планової перевірки не допускати посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, до проведення перевірки характеристик продукції, не зазначеної у відповідному секторальному плані ринкового нагляду.
Суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції користуються іншими правами, визначеними цим Законом, Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», іншими нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами).
Частиною 1 статті 8 Закону №2735 встановлено, що обов'язки суб'єктів господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції встановлюються цим Законом, Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», виданими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами, технічними регламентами.
Згідно з ч.ч.5-7 ст.8 Закону №2735 суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:
1) суб'єкта господарювання, який поставив їм продукцію;
2) суб'єкта господарювання, якому вони поставили продукцію.
Суб'єкти господарювання зобов'язані надавати документацію, визначену частиною п'ятою цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено - протягом десяти років після того, як їм було поставлено відповідну продукцію, та протягом десяти років після того, як вони поставили відповідну продукцію.
У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.
Відповідно до ст.10 Закону №2735 ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.
Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів.
Органи ринкового нагляду здійснюють свої повноваження неупереджено. Забороняється незаконний вплив та втручання у здійснення органами ринкового нагляду своїх повноважень.
Повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Органи ринкового нагляду та сфери їх відповідальності визначаються Кабінетом Міністрів України.
З огляду на п.п.4, 11 ч.1 ст.11 Закону №2735, з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.
Статтею 15 Закону №2735 передбачено, що посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право зокрема:
1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, перевірки документів та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування);
2) безперешкодно відвідувати, за умови пред'явлення службового посвідчення та направлення на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об'єкта:
а) торговельні та складські приміщення суб'єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб'єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
б) місця, зазначені в пункті 3 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб'єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини п'ятої статті 26 цього Закону;
в) місця, зазначені в пункті 4 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції;
3) вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. За згодою органу ринкового нагляду документи і матеріали, необхідні для здійснення ринкового нагляду, їх копії можуть надаватися йому мовою оригіналу або іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, якщо ця мова є зрозумілою для посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб'єкти господарювання зобов'язані у строк не більше ніж тридцять робочих днів за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;
4) вимагати від посадових осіб суб'єктів господарювання та фізичних осіб-підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
5) складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та встановлених вимог.
Згідно зі ст.17 Закону №2735 посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, зобов'язані:
1) додержуватися вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та виданих відповідно до них нормативно-правових актів;
2) об'єктивно та неупереджено здійснювати ринковий нагляд і контроль продукції у межах повноважень, визначених законами України;
3) дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та декларантами;
4) не перешкоджати під час вжиття заходів ринкового нагляду і контролю продукції здійсненню господарської діяльності;
5) забезпечувати відповідно до вимог цього Закону конфіденційність інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;
6) пред'являти службові посвідчення, а посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, - також направлення на проведення перевірки;
7) ознайомлювати керівників суб'єктів господарювання, їх заступників або уповноважених ними осіб, фізичних осіб-підприємців та декларантів з результатами перевірок, проведених у межах ринкового нагляду і контролю продукції, у строки, передбачені законодавством;
8) у межах своєї компетенції надавати суб'єкту господарювання безоплатну консультаційну підтримку з питань здійснення ринкового нагляду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
9) дотримуватися встановлених цим Законом принципів, вимог та порядку здійснення заходів ринкового нагляду;
10) не перешкоджати праву суб'єктів господарювання на законний захист своїх прав та інтересів.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 Закону №2735 заходами ринкового нагляду є:
1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);
2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції;
3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
У випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», заходи ринкового нагляду вживаються щодо продукції, яка:
1) надається на ринку, в тому числі щодо одиниць чи партій введеної в обіг продукції, що зберігаються на складах виробників (імпортерів);
2) представлена за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;
3) перебуває під митним контролем у разі призупинення її митного оформлення за результатами контролю продукції.
Статтею 23 Закону №2735 визначено, що під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 231 цього Закону.
При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.
Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.
Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.
У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб'єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам.
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Перевірки характеристик продукції проводяться:
1) у торговельних та складських приміщеннях суб'єктів господарювання;
2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію);
3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;
4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції;
5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.
Під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:
1) декларація про відповідність;
2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);
3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;
4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;
5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;
6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції;
7) документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;
8) повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції - п'яти робочих днів.
У разі проведення експертизи (випробування) зразків продукції, відібраних під час перевірки, на час її проведення перебіг строку проведення перевірки характеристик продукції призупиняється до одержання органом ринкового нагляду результатів експертизи (випробування).
У разі здійснення перекладу, зазначеного у пункті 3 частини першої статті 15 цього Закону, перебіг строку проведення перевірки характеристик продукції призупиняється до моменту одержання органом ринкового нагляду перекладених документів і матеріалів, але не більше ніж на 30 робочих днів.
У разі проведення перевірки за місцезнаходженням органу ринкового нагляду перебіг строку проведення перевірки починається з дня одержання органом ринкового нагляду від суб'єкта господарювання документів (їх копій) на продукцію, зазначених у частині сьомій цієї статті.
Продовження строку проведення перевірки не допускається.
Посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов'язана роз'яснити суб'єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб.
У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб'єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб'єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб'єкт господарювання поставив таку продукцію.
Після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб'єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції.
У разі якщо суб'єктом господарювання надано висновки експертизи, протоколи випробувань продукції, сертифікати відповідності або інші документи про відповідність, видані за результатами добровільної оцінки відповідності акредитованими органами з оцінки відповідності, органи ринкового нагляду належним чином ураховують ці документи при проведенні перевірок характеристик продукції.
Статтею 231 Закону №2735 визначено, що для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об'єкта, де розміщується продукція.
На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.
У направленні на проведення перевірки зазначаються: а) найменування органу ринкового нагляду, що здійснює перевірку; б) номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється перевірка; в) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції); г) місце розміщення продукції (найменування та адреса об'єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо); ґ) підстави для проведення перевірки; д) список посадових осіб органу ринкового нагляду, які беруть участь у здійсненні перевірки, із зазначенням їх посади, прізвища, імені та по батькові; е) список осіб, які залучаються до здійснення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону; є) дата початку та дата закінчення перевірки; ж) тип перевірки (планова або позапланова); з) інформація про проведення попередньої перевірки (тип перевірки, дата початку та строк її здійснення).
Направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки.
Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення.
За результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт, який повинен містити такі відомості: а) найменування органу ринкового нагляду, а також посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснили відповідний захід; б) дату та номер складання акта; в) місце розміщення продукції (найменування та адреса об'єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо); г) найменування юридичної особи, її місцезнаходження або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, у тому числі фізичної особи-підприємця, її місце проживання, телефон, інші відомості, що дають змогу ідентифікувати осіб, що є виробниками, уповноваженими представниками, імпортерами або розповсюджувачами відповідної продукції; ґ) тип перевірки (планова або позапланова); д) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції); е) прізвища, імена та по батькові осіб, які залучаються до проведення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону.
Посадова особа органу ринкового нагляду зазначає в акті детальний опис порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки, з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду, які здійснювали перевірку, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо здійснення перевірки є невід'ємною частиною акта органу ринкового нагляду.
У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи підписати акт посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі, у тому числі фізичній особі-підприємцю, або уповноваженій нею особі в останній день перевірки, а другий зберігається в органі ринкового нагляду.
Статтею 24 Закону №2735 унормовано, що органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів:
1) планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду;
2) позапланові:
а) за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), об'єднань суб'єктів господарювання, у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію;
б) у разі якщо під час перевірки характеристик продукції у виробника відповідної продукції виробник доведе що: він не вводив в обіг продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам; продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції.
У випадках, зазначених у підпункті «б» пункту 2 цієї частини, встановлюється за ланцюгом постачання продукції особа, яка ввела таку продукцію в обіг, та особа, внаслідок дій чи бездіяльності якої продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.
Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом «а» пункту 2 частини першої цієї статті:
1) на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є:
а) наявність знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання вимог щодо форми, опису, правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, а також правил його застосування;
а1) за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції або будь-якого іншого суб'єкта в ланцюгу постачання;
б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;
в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією;
2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:
а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції;
б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).
Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених підпунктом «б» пункту 2 частини першої цієї статті, об'єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг. Під час перевірки характеристик продукції на підставі, визначеній в абзаці третьому підпункту «б» пункту 2 частини першої цієї статті, орган ринкового нагляду також проводить перевірку умов зберігання відповідної продукції.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону №2735 якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб'єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу та/або відкликати її чи забороняє надання такої продукції на ринку.
Згідно з ч.ч.1-3 ст. 29 Закону №2735 у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.
Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.
Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.44 Закону №2735 до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом періоду від одного року до трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 5 статті 44 Закону №2735 передбачено, що адміністративно-господарські санкції накладаються на особу, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та/або на розповсюджувача за кожну модель, артикул чи партію продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, незалежно від кількості одиниць такої продукції та/або місць її реалізації.
Відповідно до ч.6 ст.44 Закону №2735 справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх компетенції.
Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, зараховуються до Державного бюджету України.
Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.
Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою-підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою.
У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого протоколу відповідний запис.
Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі-підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.
Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи-підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.
Постанова надсилається суб'єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.
Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.
У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.
Суб'єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб'єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.
Частиною 1 статті 45 Закону №2735 передбачено, що виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що:
1) вона не вводила відповідну продукцію в обіг;
2) з урахуванням усіх обставин відповідна продукція після введення її в обіг стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили;
3) відповідна продукція становить ризик внаслідок додержання виробником вимог законодавства чи виконання обов'язкових для нього приписів державних органів;
4) у випадку виробника комплектуючого виробу чи складової частини продукції ризик (невідповідність) продукції встановленим вимогам виник (виникла) внаслідок конструкції готової продукції, до якої входить цей виріб чи складова частина, або інструкцій, даних такому виробнику виробником готової продукції.
Відповідно до частини 2 статті 45 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» розповсюджувач продукції не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що:
1) продукція стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок недодержання іншим розповсюджувачем умов її зберігання, за умови, що інший розповсюджувач такої продукції може бути встановлений;
2) продукція, що поставлена ним, відповідає встановленим вимогам, але незважаючи на це становить ризик.
Правові та організаційні засади введення в обіг в Україні нехарчової продукції і забезпечення її безпечності установлено Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02.12.2010 р. №2736-VI (далі за текстом - Закон №2736).
У розумінні ст.1 Закону №2736 безпечна нехарчова продукція (далі - продукція) - будь-яка продукція, яка за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (у тому числі щодо строку служби та за необхідності введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам, з урахуванням: зокрема характеристик продукції, у тому числі її складу, упаковки, вимог щодо встановлення і технічного обслуговування; виробник - це: фізична чи юридична особа - резидент України, яка є виготовлювачем продукції, або будь-яка інша особа - резидент України, яка заявляє про себе як про виготовлювача, розміщуючи на продукції відповідно до законодавства своє найменування, торговельну марку чи інше позначення, або особа - резидент України, яка відновлює продукцію; уповноважений представник виготовлювача продукції в Україні (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України); імпортер продукції (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України, яка не має свого уповноваженого представника в Україні); ланцюг постачання продукції - послідовність суб'єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача); продукція - будь-яка речовина, препарат або інший товар, виготовлений у ході виробничого процесу.
Відповідно до ст.8 Закону №2736 виробники зобов'язані зокрема зазначати на продукції або її упаковці найменування та місцезнаходження виробника, назву, тип або номер моделі, номер партії або серійний номер, назви складових частин тощо у випадках та в порядку, визначених законодавством.
З огляду на ст.9 Закону №2736 розповсюджувачі зобов'язані:
1) надавати споживачам (користувачам), а також виробникам, розповсюджувачам у ланцюгу постачання відповідної продукції інформацію про ризики, які становить ця продукція;
2) надавати відповідному органу державного ринкового нагляду та іншим заінтересованим особам інформацію, необхідну для відстеження походження відповідної продукції;
3) співпрацювати (в межах своєї діяльності) з виробниками та органами державного ринкового нагляду у здійсненні заходів щодо уникнення ризиків, які становить продукція;
4) сприяти виробникам у вжитті ними заходів щодо забезпечення безпечності продукції;
5) не постачати продукцію, про яку їм відомо або має бути відомо на підставі наявної в них інформації, що ця продукція не відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції;
6) якщо їм стало відомо або має бути відомо на підставі наявної в них інформації, що продукція, яку вони розповсюдили, становить ризики для споживачів (користувачів), несумісні із загальною вимогою щодо безпечності продукції, негайно повідомляти про це відповідний орган державного ринкового нагляду, в тому числі про вжиті заходи із забезпечення безпечності такої продукції;
7) співпрацювати (в межах своєї діяльності) з органами державного ринкового нагляду з питань вжиття заходів щодо уникнення ризиків, які становить продукція, що була поставлена або постачається ними.
Відповідно до ст.11 Закону №2736 державний ринковий нагляд за додержанням виробниками та розповсюджувачами продукції загальної вимоги щодо безпечності продукції забезпечується шляхом здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції при її ввезенні на митну територію України.
Згідно зі ст.15 Закону №2736 споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.
Інформація про продукцію повинна містити:
1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;
3) дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об'єм тощо), умови використання;
4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;
5) позначку про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів;
6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;
61) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї у відповідність, якщо законом чи відповідним технічним регламентом не встановлено інший порядок дій виробника (продавця) у таких випадках;
7) дату виготовлення;
8) відомості про умови зберігання;
9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);
10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;
11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами, можуть бути встановлені додаткові вимоги до змісту інформації про продукцію. У разі якщо нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами, встановлено спеціальні вимоги до змісту інформації про певні види продукції, положення цієї частини застосовуються у частині, що не охоплюється такими спеціальними вимогами.
Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), визначеним відповідними нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами, або прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.
Правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності визначено Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15.01.2015 р. №124-VIII (далі за текстом - Закон №124).
У розумінні статті 1 Закону №124 введення в обіг - надання продукції на ринку України в перший раз; виробник - будь-яка фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка виготовляє продукцію або доручає її розроблення чи виготовлення та реалізує цю продукцію під своїм найменуванням або торговельною маркою (знаком для товарів і послуг); продукція - речовина, препарат або товар, виготовлений у ході виробничого процесу (крім послуг); розповсюдження - надання продукції на ринку після введення її в обіг; розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку; суб'єкти господарювання - виробники, уповноважені представники, імпортери та розповсюджувачі, а відповідно до деяких технічних регламентів - також інші фізичні та юридичні особи. Згідно з певними технічними регламентами суб'єктами господарювання можуть вважатися лише деякі із зазначених осіб; технічний регламент - нормативно-правовий акт, в якому визначено характеристики продукції або пов'язані з ними процеси та методи виробництва, включаючи відповідні адміністративні положення, додержання яких є обов'язковим. Він може також включати або виключно стосуватися вимог до термінології, позначень, пакування, маркування чи етикетування в тій мірі, в якій вони застосовуються до продукції, процесу або методу виробництва.
Відповідно до ст.11 Закону №124 продукція, що вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, а згідно з деякими технічними регламентами - також продукція, що виготовляється та/або вводиться в експлуатацію виробником для використання у власних цілях, повинна відповідати вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, крім випадків, визначених у статті 12 цього Закону та у відповідних технічних регламентах.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 р. №358 затверджено Технічний регламент маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу (далі за текстом - Технічний регламент №358).
Технічний регламент №358 встановлює вимоги до маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу.
Технічний регламент №358 розроблений на основі Директиви №94/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23.03.1994 р. про наближення законів, підзаконних актів та адміністративних положень держав-членів про маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, що надходить до продажу споживачам.
Для цілей Технічного регламенту №358 термін «взуття» означає будь-які вироби з підошвами, призначені для носіння на ногах, включаючи складові (матеріал верху взуття, підкладки й устілки, підошви), зазначені у додатку 1 до цього Технічного регламенту, що окремо надходять в обіг. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», «Про захист прав споживачів», «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Перелік взуття, на яке поширюється дія Технічного регламенту №358, наведений у додатку 2, не є вичерпним.
Згідно з п.5 Технічного регламенту №358 інформація про складові взуття зазначається на маркуванні відповідно до пункту 9 цього Технічного регламенту.
На маркуванні обов'язковою є інформація про три основні складові взуття згідно з додатком 1 до цього Технічного регламенту, а саме: матеріал верху; підкладка й устілка; підошва.
Складові взуття позначаються відповідно до пункту 9 цього Технічного регламенту у вигляді піктограм або текстових позначень конкретних матеріалів, які зазначено у додатку 1 до цього Технічного регламенту.
Визначення матеріалів верху взуття проводиться відповідно до абзацу першого пункту 9 та додатка 1 до Технічного регламенту №358 без урахування аксесуарів або елементів, що їх укріплюють (деталі зі шкіри, ремені для закріплення на щиколотці, прикраси, застібки, язички, блочки або аналогічні елементи).
Визначення матеріалу підошви має здійснюватися залежно від обсягу використаних матеріалів відповідно до пункту 9 цього Технічного регламенту.
Відповідно до п.п.6-8 Технічного регламенту №358 введення в обіг взуття здійснюється за умови його маркування згідно з вимогами цього Технічного регламенту та відповідності іншому законодавству України, що до нього застосовується.
У разі невідповідності маркування взуття, яке введене в обіг, вимогам цього Технічного регламенту органи державного ринкового нагляду вживають обмежувальних (корегувальних) заходів відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Введене в обіг взуття, що відповідає вимогам цього Технічного регламенту щодо маркування та відповідним положенням законодавства України, що до нього застосовується, не може бути заборонено або обмежено.
Згідно з пунктом 9 Технічного регламенту №358 на маркуванні має зазначатись інформація про матеріал відповідно до додатка 1 до цього Технічного регламенту, який становить не менше 80 відсотків площі верху взуття, підкладки та устілки, а також 80 відсотків об'єму зовнішньої підошви. Якщо немає жодного матеріалу, частка якого б перевищувала 80 відсотків, інформацію належить подавати про два основні матеріали, з яких виготовлено взуття.
Інформація про матеріал має наноситись на взуття. Виробник або його уповноважений представник може обрати визначені у додатку 1 до цього Технічного регламенту текстові позначення або піктограми.
Маркування згідно з цим Технічним регламентом включає нанесення передбаченої інформації не менш як на одну напівпару з пари взуття. Маркування здійснюється шляхом тиснення, приклеювання, гофрування або прикріплення ярлика.
Маркування має бути видимим, добре закріпленим та доступним, а розміри піктограм достатніми для зручності розуміння інформації, зазначеної на маркуванні. Маркування має бути зрозумілим для споживача і не вводити його в оману.
Виробник або його уповноважений представник забезпечують маркування взуття і достовірність зазначеної на ньому інформації. Якщо виробник не є резидентом України (та у разі відсутності уповноваженого представника), цей обов'язок покладається на особу, яка вводить в обіг взуття на ринку України. Продавець має переконатися, що взуття, яке він продає, містить маркування, передбачене цим Технічним регламентом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 р. №1069 затверджено Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, до якого включено взуття (№42).
Під час розгляду справи судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у період з 28.09.2020 р. по 28.07.2021 р. була зареєстрована як суб'єкт господарювання та займалася підприємницькою діяльністю з роздрібної торгівлі взуттям і шкіряними виробами. ФОП ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність в об'єкті торгівлі - магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому по АДРЕСА_1 . Саме у цьому торгівельному приміщенні було проведено захід ринкового нагляду - планову перевірку характеристик продукції. Предметом перевірки було взуття, яке розміщувалося та розповсюджувалося у цьому магазині. Перевірка характеристик продукції проведена на підставі наказу органу ринкового нагляду та направлення на проведення перевірки, які видані та оформлені відповідно до ст.231 Закону №2735. Перевірка проведена у строк, установлений ч.10 ст.23 Закону №2735. Під час проведення перевірки характеристик продукції та обстеження зразків продукції встановлено невідповідність взуття вимогам технічного регламенту щодо маркування. Так, на черевиках жіночих «Gukkeг» (артикул 8357, штрих-код 2000018314456) не була інформація про складові взуття та матеріал, з якого його виготовлено.
Як встановлено судом, позивач як розповсюджувач продукції не надала до перевірки будь-яких документів, що містять інформацію про походження продукції, зокрема про виробника взуття або особу, яка поставила їй це взуття.
У судовому засіданні позивач пояснила суду, що не надала документів про походження продукції, оскільки їх не мала, а документи з ринку «Барабашова» у м. Харківі не влаштували б перевіряючих.
Таким чином, орган ринкового нагляду не мав можливості ідентифікувати виробника продукції, тож відповідно до ч.7 ст.8 Закону №2735 саме ФОП ОСОБА_1 вважається особою, що ввела таку продукцію в обіг.
Введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, становить склад господарського правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», за яке до суб'єкта господарювання, а саме до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Посилання представника позивача на те, що ФОП ОСОБА_1 не здійснювала торгівлю взуттям у магазині «Конфіскат» спростовані позивачем у судовому засіданні. Оскільки ОСОБА_1 підтвердила суду факт здійснення нею господарської діяльності у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », вул. Матросова, 28, м. Знам'янка, Кіровоградська область у період проведення планового заходу (з 12.02.2021 р. по 17.02.2021 р.).
Під час розгляду справи не знайшли підтвердження доводи позову про порушення перевіряючими Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Позивачці забезпечено її права, передбачені статтею 7 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», зокрема право брати участь у перевірці, отримувати інформацію про результати ринкового нагляду та надавати свої пояснення та зауваження.
Стосовно посилання позивача на неповідомлення її про проведення перевірки до початку її проведення, суд зазначає, що Законом №2735 не передбачено такого повідомлення.
Складені під час перевірки розпорядчі документи, а саме наказ №148 від 05.02.2021 р., направлення на проведення перевірки №147 від 08.02.2021 р., акт перевірки характеристик продукції №8 від 17.02.2021 р., протокол про виявлені порушення №3 від 16.03.2021 р., постанова про накладення штрафу №6 від 30.03.2021 р. відповідає вимогам, встановленим статтями 231, 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.04.2019 р. №667 «Про затвердження типових форм документів у сфері державного ринкового нагляду і державного контролю продукції».
Судом встановлено, що позивачка не була присутня при складанні та підписанні акта перевірки характеристик продукції №8 від 17.02.2021 р. та протоколу про виявлені порушення №3 від 16.03.2021 р., оскільки була відсутня за місцем здійснення господарської діяльності у магазині «Конфіскат», коли туди прибув відряджений головний спеціаліст відділу ринкового та метрологічного нагляду управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області ОСОБА_5 . У зв'язку з цим, примірники акта перевірки та протоколу надіслані позивачці рекомендованими листами за місцем її проживання та отримані нею 20.02.2021 р. та 20.03.2021 р. відповідно. Позивач подала зауваження на акт перевірки, правом подання пояснень щодо протоколу не скористалася. Суд вважає, що ця обставина не є підставою для скасування оскаржуваної постанови від 30.03.2021 р. та не звільняє позивача від відповідальності за порушення законодавства про ринковий нагляд у вигляді адміністративно-господарських санкцій, оскільки факт порушення позивачкою правил здійснення господарської діяльності у суді не спростовано.
Стосовно порядку прийняття спірних постанов, суд враховує, що Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» не містить приписів щодо обов'язкового повідомлення суб'єкта господарювання про розгляд справи та щодо розгляду справи з участю суб'єкта господарювання.
Суд зазначає, що за своєю правовою природою штрафи, установлені статтею 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», є видом адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються уповноваженими органами державної влади до суб'єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності (ст.ст.216, 217, 238, 239 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Позивачем під час розгляду справи не спростовано виявленого органом ринкового контролю факт невідповідності взуття - черевиків жіночих «Gukkeг» (артикул 8357, штрих-код 2000018314456), яке реалізувалося у належному їй магазині «Конфіскат», вимогам Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу. Також позивачем не доведено, що вона не вводила відповідну продукцію в обіг, що б відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», звільняло її від відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога не підлягає задоволенню повністю.
Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем. Натомість відповідачем не надано доказів понесення судових витрат у даній справі.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, ЄДРПОУ 40342220) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного рішення суду - 27 травня 2024 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ