27 травня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5977/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В., отримавши до розгляду заяву позивача про вжиття заходів правового реагування згідно статті 383 КАС України в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 20632802; адреса: вул. Соборна, 7-а, м. Кропивницький, 25006)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року позов задоволено:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань № 9/3-705 від 8 вересня 2022 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань № 9/3-705 від 8 вересня 2022 року, з урахуванням виплачених сум;
- стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні, сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 20632802).
Рішення суду набрало законної сили
25 березня 2024 року, під час перебування судді у відпустці, від позивача до суду надійшла заява у порядку статті 383 КАС України- про визнання протиправною бездіяльності відповідача, що допущена при виконанні рішення суду.
Розглянувши подану заяву, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно із частиною 2 статті 383 КАС України, у такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Суд зазначає, що відповідно до положень пунктів 7, 8 частини 2 статті 383 КАС України заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду має містити інформацію про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження.
Таким чином, виходячи з наведених вище норм, звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 805/1458/17-а, та від 27.06.2019 у справі № 807/220/18.
Отже, звернення рішення суду до примусового виконання, є обов'язковою передумовою для подання заяви у порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень державних виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
За наведених обставин суд відхиляє покликання позивача на те, що звернення рішення суду до примусового виконання не є обов?язковою процдурою, що передує реалізації механізму, визначеного статтею 383 КАС України.
Позивачем до матеріалів заяви не надано жодних доказів відкриття виконавчого провадження, вчинення виконавцем дій, спрямованих на виконання рішення суду.
Крім того, відповідно до положень статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з вимогами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Відповідно до частини 3 статті 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обгрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази , про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Разом з тим варто зазначити, що позивач у заяві зазначає, що рішення від 31.01.2023 виконане відповідачем не в повному обсязі, воднораз не конкретизовано, в якій частині не виконано рішення суду та не надано будь-яких доказів на підтвердження такого факту.
Відповідно до частини 5 статті 383 КАС України, у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
Отже, заява підлягає поверненню відповідно до положень частини 5 статті 383 КАС України, оскільки не відповідає вимогам частинам 2, 3 статті 383 КАС України.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 в адміністративній справі № 340/5977/22 - повернути заявникові без розгляду.
Копію ухвали скерувати заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання такої ухвали.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК