27 травня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5379/23
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , через адвоката Гуру К.В., звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою судді від 10.07.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі №340/4435/23 за цим позовом. На підставі статті 172 КАС України позовні вимоги у справі роз'єднано та виділено з неї у самостійні провадження позовні вимоги, які поєднані підставами виникнення та поданими доказами. У самостійне провадження виділено позовну вимогу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "С" №00015850704 від 15.03.2023 року.
Ухвалою судді від 11.07.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі №340/5379/23 за цією позовною вимогою та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Позов мотивовано тим, що ГУ ДПС у Кіровоградській області у лютому 2023 року провело фактичні перевірки на господарських об'єктах позивача, за наслідками яких встановило порушення вимог пунктів 2 та 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Позивач стверджує про незаконність цих перевірок, оскільки у наказі відсутнє посилання на конкретні підстави призначення перевірки, а під час контрольної розрахункової операції працівники ГУ ДПС у Кіровоградській області протиправно використовували власні кошти. Зазначає, що за наслідками перевірки до нього двічі застосовано фінансові санкції за одне і те ж порушення - за відсутність у фіскальних чеках коду УКТ ЗЕД для підакцизних товарів - за пунктами 1 та 7 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Вважає незаконним застосування до нього фінансової санкції в сумі 208 147, 50 грн., передбаченої пунктом 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а тому просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми "С" №00015850704 від 15.03.2023 року.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що фактична перевірка належного позивачу господарського об'єкту - торгівельного павільйону, розташованого за адресою: Кіровоградська область, м. Знам'янка, Привокзальна площа, проведена за наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області №254-п від 21.02.2023 року, виданим на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України, у зв'язку з надходженням інформації ДПС України про можливі порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства щодо здійснення розрахункових операцій з підакцизними товарами. У ході перевірки встановлено порушення вимог пунктів 2, 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме невидача розрахункових документів встановленого зразка та невідображення у фіскальних чеках кодів товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (тютюнових виробів). Вказані порушення стали підставою для застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених пунктами 1, 7 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Доводячи дотримання порядку призначення та проведення фактичної перевірки, а також правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, основним видом його діяльності є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Позивач провадить господарську діяльність на декількох господарських об'єктах, зокрема у торгівельному павільйоні, розташованому за адресою: Кіровоградська область, м. Знам'янка, Привокзальна площа.
На цю господарську одиницю ФОП ОСОБА_1 видана ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
У січні 2023 року до ГУ ДПС у Кіровоградській області надійшов лист ДПС України №2052/99-00-07-04-02-07 від 30.01.2023 року з інформацією про можливі порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства щодо реалізації підакцизних товарів із застосування РРО. Цим листом доручено ГУ ДПС у Кіровоградській області провести фактичні перевірки ФОП ОСОБА_1
В.о. начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області видав наказ №254-п від 21.02.2023 року "Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 ", яким на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України наказано провести фактичну перевірку господарської одиниці - торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ФОП ОСОБА_1 , з 22.02.2023 року тривалістю 3 доби, за період діяльності з 01.01.2022 року по 24.02.2023 року, з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платника податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, дотриманням роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), порядку розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги).
На підставі цього наказу посадовим особам ГУ ДПС у Кіровоградській області видані направлення №492 та №493 від 22.02.2023 року на проведення фактичної перевірки господарського об'єкту.
Посадові особи ГУ ДПС у Кіровоградській області 22.02.2023 року провели фактичну перевірку, за наслідками якої склали акт, який зареєстрований в ГУ ДПС у Кіровоградській області за №903/11/11/РРО/ НОМЕР_1 від 23.02.2023 року.
У ході фактичної перевірки встановлені порушення пунктів 2, 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - проведення розрахункових операцій через РРО з видачею розрахункових документів невстановленої форми, оскільки у фіскальних чеках відсутні обов'язкові реквізити розрахункового документу - найменування суб'єкта господарювання та код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі цього акту перевірки прийняло щодо ФОП ОСОБА_1 такі податкові повідомлення-рішення:
- форми "С" №00015850704 від 15.03.2023 року, яким за порушення пункту 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на підставі пункту 1 статті 17 цього Закону застосовано фінансові санкції у розмірі 208 147, 50 грн. - за невидачу розрахункового документу встановленого зразка (відсутні обов'язкові реквізити розрахункового документу);
- форми "С" №00015860704 від 15.03.2023 року, яким за порушення пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на підставі пункту 7 статті 17 цього Закону застосовано фінансові санкції у розмірі 5 100 грн. - за невідображення у фіскальних чеках кодів товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.
Позивач звернувся до суду з цим позовом, не погоджуючись із першим податковим повідомленням-рішенням №00015850704 від 15.03.2023 року. Друге податкове повідомлення-рішення він не оскаржує.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Пунктом 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (надалі - ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контролюючі органи виконують такі функції: 19-1.1.4. здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів; 19-1.1.14. здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.
Згідно з пунктами 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 61 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється зокрема шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Статтею 80 ПК України передбачений такий порядок проведення фактичної перевірки:
80.1. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
80.2. Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
80.4. Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
80.5. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
80.7. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Статтею 81 ПК України передбачені умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок:
81.1. Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
81.3. Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.
Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).
Згідно з пп.20.1.11 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.
Суд наголошує, що у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності передбачених пунктом 80.2 ст.80 ПК України підстав для її проведення (правова підстава) та пред'явлення документів, визначених пунктом 81.1 статті 81 ПК України (формальна підстава).
Податковий кодекс України пов'язує початок фактичної перевірки, яка здійснюється без попередження платника податків, але у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції, саме з врученням платнику податків або таким особам під розписку копії наказу про проведення перевірки. Право приступити до проведення фактичної перевірки посадові особи контролюючого органу мають за умови пред'явлення уповноваженій особі платника податку направлень на проведення такої перевірки та своїх службових посвідчень. Невиконання цих вимог не дає посадовим особам контролюючого органу права приступати до проведення фактичної перевірки та дозволяє платнику не допустити їх до проведення перевірки.
Суд установив, що фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 за місцем провадження ним господарської діяльності - у торгівельному павільйоні за адресою: Кіровоградська область, м. Знам'янка, Привокзальна площа - проведена посадовими особами відповідача відповідно до рішення керівника контролюючого органу, а саме наказу в.о. начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області №254-п від 21.02.2023 року, який відповідає вимогам п.81.1 ст.81 ПК України.
Приводом для видання цього наказу стала інформація, яка надійшла від ДПС України, і яка свідчила про можливі порушення позивачем законодавства щодо здійснення розрахункових операцій, обігу підакцизних товарів, що повністю узгоджується із підставою, передбаченою пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України.
Перед початком фактичної перевірки працівники ГУ ДПС у Кіровоградській області провели контрольну розрахункову операцію, у ході якої особа, яка здійснює розрахункові операції - продавець ОСОБА_2 - здійснила продаж товарів, про що складено акт проведення контрольної розрахункової операції за місцем реалізації товарів (надання послуг) від 22.02.2023 року. Саме ОСОБА_2 як особі, яка фактично проводила розрахункові операції, посадові особи ГУ ДПС у Кіровоградській області пред'явили службові посвідчення та направлення на проведення перевірки, а також їй під розписку вручили копію наказу. Посадові особи контролюючого органу були допущені до фактичної перевірки на господарській одиниці позивача та провели таку перевірку.
Отже суд прийшов до висновку, що фактична перевірка проведена з додержанням вимог чинного законодавства щодо підстав та порядку проведення таких перевірок, з відома та за участю уповноваженої особи платника податків.
Доводи позивача щодо того, що у наказі №254-п від 21.02.2023 року не наведені фактичні підстави для призначення перевірки та не відображено, яка саме інформація, що наявна та/або отримана контролюючим органом, стала підставою для призначення фактичної перевірки, суд відхиляє та зазначає, що відсутність у наказі таких відомостей не свідчить про незаконність перевірки і не може бути підставою для скасування податкових повідомлень-рішень, оскільки це не вплинуло на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки.
Тож суд вважає, що порушень законодавства в частині наявності підстав та процедури призначення перевірки, які вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки, відповідач не допустив.
У ході фактичної перевірки відповідач виявив порушення вимог законодавства щодо здійснення розрахункових операцій, які стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень про застосування до позивача фінансових санкцій.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року (надалі - Закон №265/95-ВР).
Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
У статті 2 Закону №265/95-ВР визначено, що:
- розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
- розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну;
- електронна копія розрахункового документа - ідентична копія (у формі електронних даних) розрахункового документа, створеного реєстратором розрахункових операцій, яка міститься на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані, та/або створена програмним реєстратором розрахункових операцій у електронній формі, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.
Відповідно до статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно зі статтею 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;
7) триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року №13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 року за №220/28350, затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (надалі - Положення №13).
Цим Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Пунктом 3 розділу І Положення №13 передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.
У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Розділ ІІ Положення №13 містить такі вимоги до фіскального касового чеку на товари (послуги):
1. Фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.
2. Фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити:
- найменування суб'єкта господарювання (рядок 1);
- назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об'єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2);
- адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3);
- для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);
- для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);
- якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);
- код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);
- цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8);
- цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9);
- назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10);
- ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11);
- ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12);
- сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13);
- вид операції (рядок 14);
- реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15);
- напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16);
- підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17);
- підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18);
- позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19);
- загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20);
- для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21);
- для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;
- заокруглення (рядок 23);
- до сплати (рядок 24);
- фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25);
- QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 26);
- для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій:
- позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28);
- заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 29);
- фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 30);
- напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31).
3. Рядки 6-10 фіскального чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним касовим чеком.
У статті 14 Податкового кодексу України наведені такі визначення:
14.1.145. підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку;
14.1.252. тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування;
14.1.278. система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
Пунктом 215.1 статті 215 Податкового кодексу України передбачено, що до підакцизних товарів належать, зокрема, тютюнові вироби.
Суд зазначає, що відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання при продажу підакцизних товарів зобов'язані проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості та видавати покупцеві в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі, з усіма обов'язковими реквізитами.
Найменування суб'єкта господарювання є обов'язковим реквізитом фіскального чеку і зазначається у рядку 1 фіскального касового чеку №ФКЧ-1.
А при проведенні розрахунків за продані підакцизні товари (зокрема, тютюнові вироби) обов'язковим реквізитом фіскального чеку також є код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який зазначається у рядку 7 фіскального касового чеку №ФКЧ-1.
Згідно з пунктом 3 розділу І Положення №13 за відсутності у фіскальному чеку хоча б одного з обов'язкових реквізитів, такий документ не приймається як розрахунковий.
Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням форми "С" №00015850704 від 15.03.2023 року позивача притягнуто до фінансової відповідальності, передбаченої пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, за невиконання обов'язків, встановлених пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.
Пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов'язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов'язки суб'єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення, за яке настає відповідальність за пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР.
У випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.
У випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.
Закон №265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов'язку суб'єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення №13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності).
За змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Отже, відсутність обов'язкового реквізиту у фіскальному чеку на підакцизні товари (продукцію), виданому суб'єктом господарювання - платником акцизного податку, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з такими недоліками не може вважатися належним виконанням обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.
Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постанові Верховного Суду від 02.02.2023 року у справі №500/6845/21 у подібних правовідносинах.
У цій постанові Верховний Суд також вказав, що пунктом 7 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлена відповідальність за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. Зазначене порушення є самостійним і не пов'язане із відсутністю у фіскальних чеках обов'язкових реквізитів, визначених Положенням №13.
У ході фактичної перевірки посадові особи відповідача, проаналізувавши інформацію із Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО), установили, що у січні 2022 року - січні 2023 року позивач проводив через РРО розрахункові операції щодо роздрібної торгівлі підакцизними товарами, втім видавав розрахункові документи (фіскальні чеки) невстановленої форми, оскільки у них були відсутні обов'язкові реквізити - найменування суб'єкта господарювання та код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. Сума виданих розрахункових документів невстановленої форми складає 208 147, 50 грн.
Відповідач, доводячи факти порушення позивачем вимог пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР при проведенні розрахункових операцій, посилався на додаток до акту фактичної перевірки - сформований у вигляді таблиці перелік розрахункових документів, які, як стверджує відповідач, були роздруковані РРО, зареєстрованим на торгівельному павільйоні (Кіровоградська область, м. Знам'янка, Привокзальна площа) з 03.01.2022 року по 31.01.2023 року при здійсненні роздрібної торгівлі тютюновими виробами. Відповідач вказує, що ця таблиця сформована ревізорами-інспекторами на підставі інформації, отриманої із СОД РРО, та доводить відсутність у розрахункових документах обов'язкових реквізитів, зокрема коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на ці товари, про що свідчать відмітки 0 у графі таблиці "Код товару згідно з УКТЗЕД".
Також до акту перевірки додано копії 9 фіскальних чеків, 8 з яких роздруковані під час фактичної перевірки із контрольної стрічки РРО (КСЕФ): №1347 від 03.11.2022 року, №1642 від 03.02.2022 року, №2009 від 17.03.2022 року, №2200 від 08.04.2022 року, №3602 від 03.10.2022 року, №3917 від 11.11.2022 року, №4085 від 02.12.2022 року, №4360 від 11.01.2023 року, а також копія фіскального чеку №4639 від 22.02.2023 року, виданого при здійсненні контрольної розрахункової операції. У цих розрахункових документах про продаж тютюнових виробів на господарській одиниці позивача - торгівельний павільйон (м. Знам'янка, Привокзальна площа) - відсутні обов'язкові реквізити, передбачені пунктом 2 розділу ІІ Положення №13: найменування суб'єкта господарювання (рядок 1), код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (рядок 7).
Суд зазначає, що відповідно до пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: 72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Згідно з пунктами 74.1, 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 року №1057, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.10.2012 року за №1744/22056, затверджено Порядок передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів Державної податкової служби України.
Цим Порядком встановлюється механізм передачі електронних копій розрахункових документів, фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) / програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО), фіскальних звітів ПРРО і повідомлень, що передбачені Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за №918/29048, що необхідні для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів ДПС для суб'єктів господарювання, що використовують РРО/ПРРО.
Згідно з пунктом 1.5 розділу I цього Порядку суб'єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці у пам'яті РРО або пам'яті модемів, які до них приєднані.
Наказом Міністерства фінансів України від 05.08.2020 року №477, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.11.2020 року за №1096/35379, затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій.
Цим Порядком встановлюється механізм функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) щодо отримання від реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО) визначених законодавством даних та збереження таких даних у базі даних інформаційно-телекомунікаційної системи Державної податкової служби України.
Згідно з пунктами 1, 2, 4, 6 розділу ІІ цього Порядку СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.
СОД РРО забезпечує: 5) збереження документів, створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи.
База даних призначена для зберігання: 2) даних, що були отримані від РРО, у відкритому вигляді, в тому числі даних про проведені розрахункові операції через РРО та електронні розрахункові документи, фіскальні звітні чеки, фіскальні звіти.
Суд зазначає, що предметом доказування у цій справі є обставини, які свідчать про вчинення позивачем порушення вимог пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, відповідальність за яке передбачена пунктом 1 статті 17 цього Закону, в саме: 1) факт здійснення на господарському об'єкті позивача розрахункової операції щодо продажу товарів, зокрема підакцизних товарів (тютюнових виробів); 2) реєстрація розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій; 3) видача при цьому розрахункового документу (фіскального чеку), у якому відсутні обов'язкові реквізити - найменування суб'єкта господарювання та код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. Перевірці також підлягає вартість товарів, проданих з порушеннями, яка є базою для визначення розміру фінансової санкції, передбаченої пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР.
Суд вважає, що належним доказом, який підтверджує ці обставини, є саме розрахунковий документ (фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі реєстратором розрахункових операцій, зареєстрованим на господарській одинці платника, або його електронна копія, подана платником до органів ДПС дротовими або бездротовими каналами зв'язку.
Збір, зберігання та використання електронних копій розрахункових документів, перевірку справжності та достовірності розрахункових документів забезпечує інформаційна система СОД РРО. Згідно з визначенням, наведеним у статті 2 Закону №265/95-ВР, саме електронні копії розрахункових документів можуть використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.
Посадові особи відповідача у ході фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 долучили до матеріалів перевірки копії 9 фіскальних чеків, роздруковані з РРО у фіскальному та нефіскальному режимі. У цих розрахункових документах про продаж тютюнових виробів відсутні обов'язкові реквізити: найменування суб'єкта господарювання та код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Суд погоджується з доводами відповідача, що відсутність у цих фіскальних чеках обов'язкових реквізитів згідно з Положенням №13 тягне за собою неприйнятність таких документів як розрахункових, тобто свідчить, що розрахункові операції проведені без роздрукування розрахункового документа встановленої форми та змісту і без видачі такого покупцю, що утворює склад правопорушення, передбаченого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, і є підставою для притягнення позивача до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 цього Закону.
Згідно з цими чеками вартість товарів, які продані з порушеннями, складає 677 грн.
Суд, маючи намір дослідити решту розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, при проведенні яких позивач, як стверджує відповідач, порушив вимоги пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, та розрахункові документи, які створювалися/видавалися при здійсненні цих розрахункових операцій, ухвалою від 09.10.2023 року витребував у відповідача копії відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків), які описані в додатку до акту перевірки та на підставі яких ним обчислено розмір фінансової санкції, застосованої оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №00015850704 від 15.03.2023 року у розмірі 100 % вартості товарів, проданих з порушеннями, що за підрахунками відповідача склало 208 147, 50 грн.
Відповідач, який має доступ до СОД РРО та електронних копій розрахункових документів, створених на господарських об'єктах позивача, на вимогу суду такі докази не надав, натомість знову послався на складений ревізорами-інспекторами у вигляді таблиці додаток до акту фактичної перевірки.
Втім ця таблиця не дає можливості дослідити зміст розрахункових документів, перевірити заповнення/незаповнення у них відповідних рядків та наявність/відсутність обов'язкових реквізитів (зокрема рядка 1 - найменування суб'єкта господарювання та рядка 7 - код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на підакцизні товари).
Ця таблиця не є належним та достовірним доказом здійснення позивачем відповідних розрахункових операцій з порушеннями вимог закону та не доводить вартість підакцизних товарів (тютюнових виробів), проданих з порушеннями, яка є базою для визначення розміру фінансової санкції, передбаченої пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР.
Частинами 1, 2, 4, 5 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Частиною 9 статті 80 КАС України передбачено, що у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
У ході судового розгляду справи частково підтверджено висновки відповідача про порушення позивачем вимог пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР - невидача відповідних розрахункових документів при здійсненні розрахункових операцій щодо продажу товарів вартістю 677 грн. Тож суд визнає правомірним застосування до позивача фінансової санкції за ці порушення, розмір якої згідно з абзацом 2 пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР повинен становити 677 грн. У цій частині оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "С" №00015850704 від 15.03.2023 року є правомірним, а підстави для його скасування відсутні.
Воднораз відповідач належними та допустимими доказами не довів факти решти порушень, вчинених на господарському об'єкті позивача, та законність визначення ним розміру фінансової санкції за ці порушення.
Тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "С" №00015850704 від 15.03.2023 року є протиправним та підлягає скасуванню в частині застосування фінансової санкції у розмірі 207 470, 50 грн. (208 147,50 грн. - 677 грн.).
Отже позов ФОП ОСОБА_1 про визнання цього рішення протиправним та його скасування слід задовольнити частково.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду з позовом за цю вимогу майнового характеру на суму 208 147,50 грн. сплатив судовий збір у розмірі 2 081, 48 грн. Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог майнового характеру на суму 207 470, 50 грн., на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути витрати на сплату судового збору, пропорційно до задоволеної частини вимог майнового характеру, що становить 2 074, 71 грн.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 143, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "С" №00015850704 від 15.03.2023 року в частині застосування фінансової санкції в розмірі 207 470, 50 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у сумі 2074, 71 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ