про залишення позовної заяви без руху
27 травня 2024 року м. Київ № 320/21878/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління справами Апарату Верховної Ради України , Голови Верховної Ради України Стефанчука Руслана Олексійовича про визнання протиправним та нечинним розпорядження,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління справами Апарату Верховної Ради України , Голови Верховної Ради України Стефанчука Р.О., у якому просить суд:
- визнати протиправним та нечинним розпорядження Голови Верховної Ради України від 23.01.2024 №43-к, яким затверджується Положення про Управління справами Апарату Верховної Ради України (нова редакція).
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4).
Згідно з п. 5 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до п. 7 та п. 9 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
У позовній заяві позивачем в якості відповідачів зазначено Управління справами Апарату Верховної Ради України та Голову Верховної Ради України ОСОБА_2 .
Втім, зміст позовних вимог позивача свідчить, що такі спрямовані тільки до Голову Верховної Ради України ОСОБА_2 .
Оскільки зміст позовних вимог не відповідає суб'єктному складу учасників, позивачеві необхідно визначитись з належними відповідачами у справі або предметом позову.
Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що обставини, якими позивач обґрунтовує тим, що 22 вересня 2023 року позивачем було отримано судовий наказ у справі №755/12162/23 від 31 серпня 2023 року про стягнення неіснуючої заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 32 120 гривень на користь ДП «УЖБ» (ЄДРПОУ 40159706, утвореного Управлінням справами Апарату Верховної Ради України), виданий Дніпровським районним судом м. Києва, який скасовано 4 жовтня 2023 року. Боржником у цій справі є ОСОБА_3 .
Також, позивач посилається ще на декілька наказів та ухвал Дніпровського районного суду м. Києва щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги на користь ДП «УЖБ» (ЄДРПОУ 40159706, утвореного Управлінням справами Апарату Верховної Ради України) відносно різних боржників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 .
У свою чергу позивач стверджує, що спірне розпорядження Голови Верховної Ради України №43-К від 23.01.2024 "Про затвердження Положення про Управління справами Апарату Верховної Ради України" є протиправним, оскільки, на думку позивача, цим розпорядженням створюється юридична особа публічного права - Управління справами Апарату Верховної Ради України, яке у свою чергу створює Державне підприємство «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України (ЄДРПОУ 40159706), яке (дослівно словами автора позову): "вимагає від широкого кола осіб виконання фінансових зобов'язань, які на них не покладено ні законом, ні договором в інтересах кінцевого бенефіциарного власника.".
Однак, вказані судові накази та ухвали суду не стосуються позивача, оскільки боржниками у справах №755/12162/23, №755/12161/23, 755/16423/23, 755/18643/23 не є позивач, а є інші особи, які не уповноважували позивача представляти їх інтереси у судах та інших державних органах.
Крім того, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ (код ЄДРПОУ - 20064120) засновано та зареєстроване як юридична особа 21.01.1992 та не перебуває у стані припинення; ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВИМИ БУДИНКАМИ“ УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ - 40159706) засновано та зареєстроване як юридична особа 04.12.2015 та не перебуває у стані припинення.
Отже, позивач помилково вважає, що спірним розпорядженням Голови Верховної Ради України №43-К від 23.01.2024 "Про затвердження Положення про Управління справами Апарату Верховної Ради України" було створено нові юридичні особи, оскільки положення - це нормативно-правовий або локально-правовий акт, що визначає основні правила організації та діяльності державних органів, структурних підрозділів органу, а також установ, організацій і підприємств (філій), що їм підпорядковуються, тимчасово створюваних комісій, груп, бюро тощо.
Отже, враховуючи наведені позивачем обґрунтування підстав позову, позивач не зазначив, якими саме нормами розпорядження Голови Верховної Ради України від 23.01.2024 №43-к, яким затверджено Положення про Управління справами Апарату Верховної Ради України (нова редакція), порушено права позивача, та не вказав у позові яких саме прав та інтересів позивача стосуються норми спірного розпорядження.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду уточненої позовної заяви:
- з визначенням суб'єктного складу спірних правовідносин та/або з викладенням позовних вимог до кожного з відповідачів;
- з зазначенням якими саме нормами розпорядження Голови Верховної Ради України від 23.01.2024 №43-к, яким затверджено Положення про Управління справами Апарату Верховної Ради України (нова редакція), порушено права позивача;
- з зазначенням у позові яких саме прав та інтересів позивача стосуються норми спірного розпорядження.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління справами Апарату Верховної Ради України , Голови Верховної Ради України Стефанчука Руслана Олексійовича про визнання протиправним та нечинним розпорядження, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.