28 травня 2024 року (12:25)Справа № 280/3088/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 Мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
08.04.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до НОМЕР_2 Мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) (далі - відповідач), в якій позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 25 липня 2023 року про звільнення з військової служби за абзацом 5 підпункту «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»;
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 10 січня 2024 року про звільнення з військової служби за абзацом 5 підпункту «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»;
зобов'язати відповідача розглянути рапорти ОСОБА_1 від 25 липня 2023 року та від 10 січня 2024 року про звільнення з військової служби за абзацом 5 підпункту «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та належним чином повідомити йому про прийняте рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним, 28.07.2023 та 10.01.2024 надавались рапорти про звільнення, на підставі пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», у зв'язку із наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю. До рапорту були додані всі необхідні документи. На момент подання до суду позову, рапорти позивача не розглянуті.
Ухвалою суду від 15.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Станом на 28.05.2024 до суду від відповідача відзив на позовну заяву не надходив. Адміністративний позов та ухвала про відкриття провадження у справі №280/3088/24 доставлена до електронного кабінету відповідача 15.04.2024.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
28.02.1996 укладено шлюб між позивачем та ОСОБА_2 (прізвище після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_3 ).
Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААГ №163502 від 30.03.2023 ОСОБА_4 встановлена інвалідність третьої групи по зору безстроково.
Так, позивач вказує, що проходить службу на посаді солдата гранатометника 2 відділення 3 ВПС НОМЕР_5 прикордонної застави НОМЕР_5 ПКШР НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (вч НОМЕР_6 ). Доказів протилежного відповідачем не надано.
26.07.2023 позивач надіслав рекомендованим листом з повідомленням рапорт на ім'я командира НОМЕР_7 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України «Сталевий кордон», у якому просив клопотання перед вищим командуванням про звільнення позивача з лав Державної прикордонної служби України на підставі абзацу 4 пп. «г» п.2 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», у зв'язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю.
До рапорту позивач надав копії свідоцтва про шлюб, паспортів, довідки МСЕК серії НОМЕР_8 , пенсійного посвідчення серії НОМЕР_9 , довідок від 16.06.2022 №2304-5001761635 та від 13.03.2023 №2304-5002638014.
27.11.2023 адвокат позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом, у якому просив надати інформацію щодо розгляду рапорту позивача.
Відповідь на вказаний запит отримана не була.
Станом на звернення до суду із цим позовом рапорт позивача по суті не розглянутий, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із цим позовом.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Статтею 1 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон №389-VIII) визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією РФ в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та триває наразі.
Також, Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
В свою чергу, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється відповідно до положень Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок та військову службу» (далі - Закон №2232-XII).
Спірним у даній справі є питання про застосування положень абз. 5 пп. «г» п.2 ч.4 ст.26 Закону №2232-XII, щодо підстави для звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини.
Позивачем 26.07.2023 на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням надіслано рапорт, в якому позивач просив звільнити його з військової служби на підставі пп.«г» п.2 ч.4 ст.26 Закону №2232-ХІІ, у зв'язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю.
На підтвердження наявності підстав для звільнення позивача з військової служби останній додав до рапорту, зокрема, довідку акту огляду медико-соціальною експертною комісією, відповідно до якої дружині позивача встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково.
На момент розгляду справи відповідач суду відзив не надав, доводи позивача жодними доказами не спростував.
Відповідно до абзацу п'ятого пп.«г» п.2 ч.4 ст.26 Закону №2232-XII (в редакції від 21.07.2023 чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану на підставі, зокрема, г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
Таким чином, такі сімейні обставини, як наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю, є самостійною умовою для звільнення з військової служби військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 140/12873/23.
Враховуючи, що позивач у своєму рапорті просив звільнити його з військової служби у зв'язку з наявністю у нього дружини із числа осіб з інвалідністю, вказані обставини відповідають вимогам абз.5 пп.«г» п.2 ч.4 ст.26 Закону №2232-XII.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду рапорту позивача від 25.07.2023 про звільнення з військової служби, а тому, з метою відновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача розглянути рапорт позивача від 25.07.2023 про звільнення з військової служби, у зв'язку з наявністю дружини з числа осіб з інвалідністю на підставі пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з урахуванням висновків суду.
При цьому, такі висновки суду полягають у тому, що у позивача наявні законні підстави на звільнення з військової служби, які визначені абз.5 пп.«г» п.2 ч.4 ст.26 Закону №2232-XII.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду рапорту позивача від 10 січня 2024 року та про зобов'язання розглянути такий рапорт, то суд не вбачає підстав для задоволення вказаних позовних вимог.
Так, матеріали справи не містять рапорту позивача про його звільнення від 10.01.2024. В ухвалі суду про відкриття провадження у справі, яка отримана представником позивача адвокатом Крекотень В.О. 15.04.2024, суд зазначав про необхідність надання такого рапорту із доказами його надсилання відповідачу.
Проте, адвокатом вимоги ухвали суду від 15.04.2024 не виконанні, рапорт позивача від 10.01.2024 до суду не наданий, а тому підстави для задоволення позовних вимог в частині, що стосуються цього рапорту - відсутні.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України). При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 Мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 Мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 25 липня 2023 року про звільнення з військової служби за абзацом 5 підпункту «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»;
Зобов'язати НОМЕР_2 Мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) розглянути рапорт ОСОБА_1 від 25 липня 2023 року про звільнення з військової служби за абзацом 5 підпункту «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», у відповідності до висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань НОМЕР_2 Мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 28.05.2024.
Суддя Ю.В. Калашник