28 травня 2024 року Справа № 280/937/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16)
про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до (з урахуванням уточнень від 14.02.2024) Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві при неврахуванні трудового стажу за періоди роботи з 01.09.1979 по 17.07.1982 та у період з 17.04.1983 по 17.06.1985 до загального стажу позивача ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 03.11.2023 № 083950019347 про відмову з призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його навчання з 01.09.1979 по 17.07.1982 та період з 17.04.1983 по 17.06.1985 проходження військової служби.
Позовна заява обґрунтована тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу вищезазначених періодів через наявність недоліків у трудовій книжці. Разом із тим, позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, а недоліки при її заповненні не є підставою для висновків про відсутність трудового стажу. Враховуючи викладене просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 05.02.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 16.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/937/24; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 16.02.2024 витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області докази у справі, а саме розрахунок страхового стажу ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Відзиву на позов від відповідача не надходило.
Частиною другою статті 175 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою від 02.11.2023 за призначенням/перерахунком пенсії за віком. Заяву, за принципом екстериторіальності, розподілено для розгляду Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 03.11.2023 № 083950019347 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. В обґрунтування рішення зазначено про те, що періоди роботи, навчання та проходження військової служби згідно трудової книжки НОМЕР_2 потребують уточнення (на титульній сторінці трудової книжки відсутня печатка, в записах про навчання і військову службу відсутні дати видачі документів).
Незгода з даним рішенням зумовила звернення ОСОБА_1 до суду з даною позовною заявою.
Розглядаючи справу по суті, суд керується наступним.
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV; тут та надалі - у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Статтею 24 Закону № 1058-IV встановлено, зокрема, наступне: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Нормативно-правовим актом, який регулював надання трудових і соціальних пенсій всім непрацездатним громадянам України, до набрання чинності Законом №1058-IV, є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII; тут та надалі - в чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Згідно з пунктами «в», «д» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII до стажу роботи зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що з 01.01.2004 законодавцем запроваджено поняття «страховий стаж», для отримання якого обов'язковою умовою є сплата страхових внесків; трудовий стаж, набутий до 01.01.2004, прирівнюється до страхового.
Згідно статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Розділом ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) визначено перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Судом досліджено трудову книжку позивача (від 21.10.1982 серії НОМЕР_2 ) та встановлено, що у ній, серед іншого, містяться такі записи:
з 01.09.1979 по 17.07.1982 - навчання в ПТУ № 1 м. Леніногорська;
з 17.04.1983 по 17.06.1985 - служба у лавах Радянської Армії.
Відмовляючи у зарахуванні до страхового стажу позивача вищезазначених періодів відповідач посилається на наявність недоліків при заповненні трудової книжки, а саме на відсутність печатки на титульній сторінці трудової книжки, відсутність в записах про навчання і військову службу дат видачі документів.
Разом із тим, на момент вчинення вищезазначених записів у трудовій книжці позивача діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (далі - Інструкція № 162), пунктом 2.3 якої установлено, що всі записи у трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), проте не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення і мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
У випадку виявлення невірного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення тощо виправлення здійснюється адміністрацією того підприємства, на якому був внесений відповідний запис. (п. 2.5 Інструкції № 162).
Пунктом 2.11 Інструкції № 162 установлено, що першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, після чого ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
З аналізу вказаного нормативно-правового акту випливає, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємства, отже наявність виявлених відповідачем недоліків при заповненні трудової книжки позивача не може позбавити його права на належне пенсійне забезпечення.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Суд також зазначає, що матеріалами справи, а саме копією диплома від 19.07.1982 серії НОМЕР_3 та військового квитка від 25.03.1983 серії НОМЕР_4 підтверджується, що позивач дійсно у період з 01.09.1979 по 17.07.1982 навчався в ПТУ № 1 м. Леніногорська, а у період з 17.04.1983 по 17.06.1985 служив у лавах Радянської Армії.
За таких обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 03.11.2023 № 083950019347 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
При цьому суд вважає, що визнання протиправним та скасування зазначеного рішення забезпечить ефективне відновлення прав позивача, з огляду на що не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними саме дій органу Пенсійного фонду.
Також, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди з 01.09.1979 по 17.07.1982 та з 17.04.1983 по 17.06.1985.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного у сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
У силу вимог частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 03.11.2023 № 083950019347.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) періоди з 01.09.1979 по 17.07.1982 та з 17.04.1983 по 17.06.1985.
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення складено та підписано 28.05.2024.
Суддя Ю.П. Бойченко