28 травня 2024 рокум. Ужгород№ 260/547/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши клопотання позивача про розгляд адміністративної справи в судовому засіданні з повідомлення сторін в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Ужгородської міськради щодо присвоєння належному позивачу нерухомому майну - торгівельному павільйону загальною площею 39,20 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , поштову адресу; 2) зобов'язати Управління містобудування та архітектури Ужгородської міськради вчинити певні дії, а саме: присвоїти належному ОСОБА_2 нерухомому майну: торгівельному павільйону загальною площею 39,20 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , поштову адресу.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.02.2024 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.
У поданій до суду відповіді на відзив позивач заявила клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомлення сторін.
Розглянувши заявлене позивачем клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Ч. 1 ст. 12 КАС України у редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Нормами ст. 12 КАС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження регулюються нормами ст. 262 КАС України.
Так, ч. 5 зазначеної статті КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Проте суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
В обґрунтування заявленого клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, позивач зазначає, що відповідач намагається ввести суд в оману, надаючи неправдиві відомості та викривляючи факти по справі щодо статусу майна, що зумовлює необхідність вислухати пояснення сторін та свідків.
З цього приводу суд зазначає, що нормами КАС України передбачена можливість надання сторонами своїх пояснень, доказів та захисту своїх порушених прав також і в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, та такий судовий розгляд жодним чином не суперечить основним принципам здійснення адміністративного судочинства.
П. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України надано право учасникам справи подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Ч. 2 ст. 166 КАС України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З матеріалів справи вбачається, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній адміністративній справи не передбачає необхідності проведення судового засідання, заслуховування свідків чи представників сторін, а тому, враховуючи положення КАС України, суд вважає, що у задоволенні клопотання позивача належить відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 248, 257, 260, 262 КАС України, суд -
1. У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомлення сторін в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р.О. Ващилін