про залишення позовної заяви без розгляду
27 травня 2024 рокум. Ужгород№ 260/1709/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Плеханова З.Б.
при секретарі Ковач Н.М.
за участю:
позивача: ОСОБА_1 - не зявився;
відповідача: Головне управління ДПС у Закарпатській області , представник - Ліуш Б.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки)
19 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головне управління ДПС у Закарпатській області, яким просить: 1. Справу розглянути у порядку загального позовного провадження. 2.Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3454-17У від 26.03.2021 року, прийняту Головним управлінням Державної податкової служби у Закарпатській області, код ЄДРПОУ 44106694.3. Вирішити питання розподілу судових витрат.
21 березня 2024 року ухвалою ЗОАС позов було залишено без руху.
28 березня 2024 року представником позивача недоліки позов були усунуті шляхом подання заяви про поновлення процесуального строку.
01 квітня 2024 року ухвалою ЗОАС було відкрито загальне позовне провадження в справі та зобов'язано Головне управління ДПС у Закарпатській області надати суду протягом 7 днів з дня отримання даної ухвали : всі матеріали, на підставі яких винесено оскаржувану вимогу, а також оригінал повідомлення про вручення оскаржуваної вимоги, квитанцію про направлення вимоги , опис вкладення, тощо.
09 квітня 2024 року від Головного управління ДПС у Закарпатській області на виконання вимог ухвали від 01 квітня 2024 року надійшли витребувані матеріали, а саме : ідентифікаційні та реєстраційні дані; Облікові картки за період 2016-2024 років; Оригінал рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №8960010606724 (як доказ щодо надіслання ОСОБА_1 вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3454-17 від 26.03.2021), Копія ухвали суду від 01.04.2024 (щодо дати отримання з вх. номером реєстрації).
15 квітня 2024 року від Головного управління ДПС у Закарпатській області надійшов відзив на позов з додатками та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з тим, що позивачем пропущено і шестимісячний строк звернення до суду.
15 травня 2024 року ухвалою ЗОАС закрито підготовче провадження в адміністративній справі за позовом та призначено до судового розгляду по суті на 27 травня 2024 року на 11-00 год.
В судовому засіданні представником відповідача підтримано вищезазначене клопотання, просив суд його задовольнити.
Представник позивача та позивач в судове засідання не з'явилися, однак 13.05.2024 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
Вивчивши матеріали справи , суд дійшов до наступних висновків.
В зв'язку з наявністю у позивача недоїмки по інтегрованій картці з єдиному внеску, Головним управлінням на підставі статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та облікових даних картки особового рахунку сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3454-17 від 26.03.2021 на суму 37973,28 грн.
Указана вимога надіслана позивачу засобами поштового зв'язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за податковою адресою такого згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 (штрихкодовий ідентифікатор №8960010606724). Указане поштове відправлення вручено Позивачу 29.05.2021.
Ураховуючи несплату заборгованості, Головним управлінням направлено вже вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3454-17 від 26.03.2021 на суму 37973,28 грн. до органів державної виконавчої служби.
Згідно з абзацом шостим - одинадцятим частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.
Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу може прийняти рішення про подовження строку розгляду скарги платника єдиного внеску понад встановлений строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника єдиного внеску до закінчення 20-денного строку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом 20-денного строку або протягом строку, подовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків.
У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.
Позивач з даним позовом звернувся до суду лише 18 березня 2024 року, тобто з пропуском десятиденного строку для звернення до суду.
У постанові від 25.02.2021 у справі №580/3469/19 Верховний Суд сформулював правову позицію, що строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення контролюючого органу вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги. Судова палата дійшла висновку, що Закон №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для судового оскарження та/або послідовного застосування цього ж 10-денного строку двічі поспіль у разі незадоволення скарги, поданої в адміністративному порядку. Отже, платник єдиного внеску для захисту своїх законних прав, свобод і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС України, а не статтею 25 Закону №2464-VI.
При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату недоїмки з ЄСВ, за умови попереднього використання позивачем процедури адміністративного оскарження такої вимоги, це не змінює підхід до нормативного розуміння застосування строку звернення до суду у справах цієї категорії.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі №140/813/19, від 18 листопада 2021 року у справі №460/5355/20, від 21 жовтня 2021 року у справі №460/626/19.
Отже, за загальним правилом строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи в даній категорії справ становить шість місяців який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Разом з тим, якщо позивач скористався можливістю досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Однак, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).
Судова палата вважає, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України.
Тому з метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов'язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, судова палата відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 03.04.2018 у справі №826/5325/17, від 23.05.2018 у справі № 803/728/17, від 18.06.2018 у справі № 805/1146/17-а та сформулювала правовий висновок згідно з яким процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України -становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому Верховний Суд відзначив, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Тотожних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 13 квітня 2023 року справа № 640/25800/21.
Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі «PerezdeRadaCavanilles v. Spain» («Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»), заява №28090/95). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року «Osman v. theUnitedKingdom» («Осман проти Сполученого Королівства»), заява №23452/94 та пункт 54 рішення від 19 червня 2001 року «Kreuz v. Poland» («Круз проти Польщі»), заява №28249/95).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (пункт 47, заява №3236/03) суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їхня свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип resjudicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Предметом оскарження у цій справі є вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3454-17У від 26.03.2021 року, прийняту ГУ ДПС у Закарпатській області.
Про обставини адміністративного оскарження вказаної вимоги позивач в позовній заяві не зазначає та доказів такого оскарження не надає.
Тобто, з моменту винесення спірної вимоги пройшло майже три роки, при цьому з даним позовом до суду позивач звернувся лише 19.03.2024, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції суду, тобто з пропуском встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
Разом з тим, позивач у позовній заяві зазначив, що про оскаржувану вимогу йому стало відомо 18 січня 2024 року з повідомлення у застосунку "Дія" про здійснення щодо нього відділом ДВС у м. Мукачево виконавчого провадження на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3454-17У від 26.03.2021 року.
Також, беручи до уваги, постанови Верховного суду України від 22.04.2021 у справі №140/813/19, від 18 листопада 2021 року у справі №460/5355/20, від 21 жовтня 2021 року у справі №460/626/19 та від 13 квітня 2023 року справа № 640/25800/21 позивачем пропущено і шестимісячний строк звернення до суду.
З огляду на вищевказані обставини ,встановлені судом, та письмові докази на підтвердження підстави, вказані представником у заяві про поновлення строку звернення до суду, суд вважає неповажними.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За таких обставин, позовну заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 240, КАС України, суд,
1 Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом 15 днів.
СуддяЗ.Б.Плеханова