22 травня 2024 року м. Ужгород№ 260/3074/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Дору Ю.Ю.,
при секретарі судового засідання - Гесня А.О.
за участю:
представника позивача - Лещинця Л.В.,
представника відповідача - Петрової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Закарпатській області), у якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС в Закарпатській області №3-дс від 21 березня 2024 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03.10.2023 року ГУ ДПС у Закарпатській області Наказом «Про проведення перевірки» №377 було призначено проведення перевірки. В подальшому, після відповіді НАЗК про відсутність порушень з боку ОСОБА_1 антикорупційного законодавства щодо наявності в її діях конфлікту інтересів, з урахуванням висновків, викладених в Акті перевірки від 02.11.2023 року, 26.01.2024 року відповідно до Наказу ГУ ДПС у Закарпатській області №3-дп було порушено дисциплінарне провадження стосовно Позивачки, а також створено та сформовано склад Дисциплінарної комісії ГУ ДПС з розгляду дисциплінарної справи та в подальшому накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність при відсутності, як вважає позивачка, дисциплінарного проступку.
Відповідач проти позову заперечив, надавши суду письмовий відзив від 14 травня 2024 року. Згідно даного відзиву вказав, що дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 накладене правомірно за дисциплінарний проступок і на підставі рішення дисциплінарної комісії. Так підставою для накладення дисциплінарного стягнення було те, що під час перегляду та аналізу Журналів реєстрації подій в ІКС ДПС (моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Податковому блоці, моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Системі співставлення та Єдиному вікні подання електронної звітності) встановлено, що Позивачка здійснювала перегляд інформації по суб'єкту господарювання - фізичній особі ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_1 (далі - ФОП ОСОБА_2 ), який є її близькою особою - чоловіком та стосовно якого у неї врегульовано потенційний конфлікт інтересів. Наказом ГУ ДПС від 02.08.2022 №149 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів» потенційний конфлікт інтересів врегульовано шляхом усунення від вчинення дій, прийняття рішень чи участі в його прийнятті стосовно ФОП ОСОБА_2 , який перебуває на обліку в Мукачівській ДПІ ГУ ДПС. Оскільки встановлено, що ОСОБА_1 переглядала інформацію ОСОБА_2 , то вона допустила порушення як правил етичної поведінки державних службовців, так і наказ ДПСУ від 15.05.2020 р. № 216.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 року було відкрите спрощене позовне провадження із викликом сторін та призначено справу до розгляду на 20 травня 2024 року.
Судове засідання 20 травня 2024 року було відкладене на 22 травня 2024 року, оскільки подана представником позивача відповідь на відзив 17.05.2024 не отримана відповідачем.
Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, зазначає наступне.
Як встановлено під час судового розгляду, ОСОБА_1 із 01.08.2022 р. працює на посаді заступника начальника відділу організації ЦОП та надання адміністративних послуг, розгляду звернень державних органів, електронних сервісів та електронного документообігу управління електронних сервісів ГУ ДПС у Закарпатській області (а.с.14).
02.08.2022 р. ГУ ДПС У Закарпатській області було видано наказ №149 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів», згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 повідомила, що її чоловік ОСОБА_2 перебуває на обліку, як приватний підприємець (а.с.49).
Листом Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС від 27.09.2023 №24234/7/99-00-14-02-07 надіслано результати відпрацювання корупційного ризику «Недоброчесність посадових осіб ДПС та її територіальних органів під час роботи із конфіденційною чи службовою інформацією та інформацією про персональні дані платників податків та показники їх фінансово-господарської діяльності» окремими посадовими особами ГУ ДПС. (а.с.74-85).
Як зазначено у вищевказаному листі, під час перегляду та аналізу Журналів реєстрації подій в ІКС ДПС (моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Податковому блоці, моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Системі співставлення та Єдиному вікні подання електронної звітності) встановлено, що позивач здійснювала перегляд інформації по суб'єкту господарювання - фізичній особі ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 - ФОП ОСОБА_2 , який є її близькою особою - чоловіком та стосовно якого у неї врегульовано потенційний конфлікт інтересів. Наказом ГУ ДПС від 02.08.2022 №149 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів» потенційний конфлікт інтересів врегульовано шляхом усунення від вчинення дій, прийняття рішень чи участі в його прийнятті стосовно ФОП ОСОБА_2 , який перебуває на обліку в Мукачівській ДПІ ГУ ДПС.
В подальшому 03.10.2023 р. ГУ ДПС у Закарпатській області було видано наказ №377 «Про проведення перевірки» (а.с.83-84).
02.11.2023 було складено акт «Про результати перевірки з питань, викладених у листі Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України від 27.09.2023 р., де було зазначено про допущення ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів, який надіслано до НАЗК. (а.с.85-102)
Згідно листа НАЗК від 08.01.2024 р. вбачається відсутність порушень з боку ОСОБА_1 антикорупційного законодавства (а.с.102-104)
Після попереднього акту ГУ ДПС в Закарпатській області від 02.11.2023 р., та після листа НАЗК від 12.01.2024 про відсутність у діях ОСОБА_1 порушення антикорупційного законодавства, начальником відділу з питань запобігання корупції ОСОБА_3 , 22.01.2024 р. було подано на ім'я начальника ГУ ДПС в Закарпатській області Петріченка О. доповідну записку з пропозицією порушити дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 за ознаками порушення вимог п.8 ч.1 ст. 8, ч.2 ст. 9 Закону №889- VII, п.6.1 Правил, п. 7.2, 7.3, Розділу 7 Порядку, наказу №890 та п.1 №149. (а.с.105-106).
На підставі вказаної доповідної записки 26.01.2024 р. начальником ГУ ДПС у Закарпатській області ОСОБА_4 було винесено наказ №3-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» (а.с.107-108).
В подальшому вказана дисциплінарна комісія збиралася кілька разів та приймала протокольні рішення (а.с. 109-203)
При прийнятті кінцевого протоколу № 19 від 19.03.2024 р. голоси шести членів комісії щодо підставності притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальносмті розподілилися порівну, а саме троє членів комісії були «за», а троє - «проти». Проте, у зв'язку з тим, що голова комісії голосував за притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, то рішення було прийняте (а.с.198-203).
20.03.2024 р. головою дисциплінарної комісії на адресу начальника ГУ ДПС у Закарпатській області було внесено подання щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (а.с.204-212)
21.03.2024 р. було видано наказ начальником ГУ ДПС в Закарпатській області № 3 - дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » (а.с.10-11).
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з даним позовом.
Приймаючи рішення по суті позовних вимог, суд виходить з наступного. Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-УІІІ (далі Закон № 889- VIII), визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Відповідно до п. п. 1-13 ч. 1 ст. 8 Закону №889-УІІІ державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону №889-VIII державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.
Частина 1 статті 64 Закону №889-VIII передбачає за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 66. Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Частиною 1 ст. 74 Закону №889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Відповідно до частин першої, другої статті 73 Закону № 889-УПІ з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Одним із принципів державної служби відповідно до статті 4 Закону України від 10 грудня 2015 року № №889-VIII «Про державну службу» (зі змінами) є доброчесність, а саме, спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень.
Крім того, наказом Державної податкової служби України від 26.05.2020 № 226 (зі змінами) затверджено Порядок організації заходів із запобігання та врегулювання конфлікту інтересів в органах Державної податкової служби (далі - Порядок).
Так, відповідний Порядок розроблено на виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (зі змінами) з урахуванням Методичних рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції від 21.10.2022 № 13 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції», з метою формування єдиного підходу до розуміння і дотримання правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів і пов'язаних з ним обмежень в органах Державної податкової служби.
Крім цього, Порядком доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС від 15.05.2020 № 216 (зі змінами) (далі - Порядок) визначено умови отримання користувачами можливості обробляти інформацію в системі та правила обробки цієї інформації.
Так, відповідно до пункту 7.2 Порядку, користувач зобов'язаний дотримуватись вимог Порядку та використовувати інформацію виключно в цілях, передбачених посадовою інструкцією або іншими організаційно-розпорядчим документом органу ДПС.
Пунктом 7.3 Порядку передбачено, що користувачу забороняється використовувати інформацію в цілях, не передбачених посадовою інструкцією, передавати конфіденційну інформацію стороннім особам, копіювати або зберігати конфіденційну інформацію системи на будь-які носії інформації, якщо це не пов'язано з виконанням функціональних обов'язків.
Відповідно до пункту 4.2. розділу 4 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом Державної податкової служби України від 02.09.2019 № 52 (зі змінами) (далі - Правила), працівники зобов'язані діяти доброчесно, а саме не використовувати службове становище в приватних інтересах чи в неправомірних приватних інтересах інших осіб.
Відповідно до пункту 5.1 розділу 5 Правил, працівники повинні використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) виключно для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Відповідно до Методичних рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції від 21.10.2022 № 13 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції», основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес та службові повноваження. Їх суперечність і обумовлює виникнення конфлікту інтересів у державного службовця. Приватним інтересом може вважатись будь-який як майновий, так і немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу чи зумовлювати його виникнення за певних умов.
Відповідно до пунктів 7.2, 7.3 розділу 7 Порядку користувач зобов'язаний: дотримуватися вимог Порядку; використовувати інформацію виключно в цілях, передбачених посадовою інструкцією або іншим організаційно-розпорядчим документом органу ДПС; використовувати для роботи з інформацією тільки свій ідентифікатор користувача в системі/мережі, пароль та інші засоби доступу до системи та не передавати їх іншим особам; не передавали інформацію стороннім особам; виконувати порядок антивірусного захисту автоматизованого робочого місця, з якого здійснюється доступ до системи, не підключати до автоматизованого робочого місця, з якого здійснюється доступ до системи, будь-які пристрої, які мають потенційну можливість з'єднання з інтернетом; копіювати або зберігати інформацію системи тільки на обліковані носії інформації виключно для виконання функціональних обов'язків.
Користувачу забороняється: використання інформації в цілях, не передбачених посадовою інструкцією; передача іншим особам свого ідентифікатора користувача в системі/мережі, пароля та інших засобів доступу до системи; використання для роботи чужого ідентифікатора користувача в системі/мережі та пароля; передача конфіденційної інформації стороннім особам; порушення порядку антивірусного захисту автоматизованого робочого місця, з якого здійснюється доступ до системи; копіювання або збереження конфіденційної інформації системи на будь-як носії інформації, якщо це не пов'язано з виконанням функціональних обов'язків.
Відповідачем ні під час дисциплінарного провадження, ні в ході судового розгляду не доведено належними та допустимими доказами те, що Позивачкою вчинялися дії, що полягали б у копіюванні чи збереженні даних у ITC «Податковий блок» в цілях, що не передбачені посадовою інструкцією, жодних посилань на використання інформації всупереч службі оспорюваний наказ не містить.
Дисциплінарною комісією не було надано жодних доказів безпосереднього вчинення дій чи участь Позивачки у прийнятті рішень щодо свого чоловіка - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКІШІ - НОМЕР_1 ), які б порушували пункти 7.2, 7.3 розділу 7 Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних, комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах ДПС України.
Отже, у спірних правовідносинах відсутні факти порушення Позивачкою пунктів 7.2, 7.3 розділу 7 Порядку №216.
Щодо порушення Позивачкою вимог п.п. 1 пункту 5 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби України, затверджених наказом ДПС України від 02.09.2019року №52 (зі змінами) та абз. 3 п. 2 розділу III та п. 1 розділу IV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби 05.08.2016 №158 (у редакції наказу Національного агентства України з питань державної служби від 28.04.2021 № 72-21)
Відповідно до п.п. 1 пункту 5 Правил працівники повинні використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) виключно для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Відповідно до абз. 3 п. 2 розділу III Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби 05.08.2016 №158 державний службовець та посадова особа місцевого самоврядування зобов'язані діяти доброчесно, а саме спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів та недопущення конфлікту між приватними та публічними інтересами, уникати виникнення реального та потенційного конфлікту інтересів у своїй діяльності.
Згідно із п. 1 розділу IV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби 05.08.2016 №158 державний службовець та посадова особа місцевого самоврядування повинні використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) виключно для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Відповідачем не подано доказів того, що Позивачка використовувала інформацію, що міститься в ITC «Податковий блок», що була отримана під час виконання службових обов'язків, у особистих цілях чи в будь-яких інших цілях всупереч інтересам служби.
Перегляд даних у ITC «Податковий блок» Позивачкою здійснювався в межах наданих повноважень, з метою тестування та перевірки функціональних можливостей системи, і при цьому такий перегляд здійснювався Позивачкою щодо багатьох інших суб'єктів господарювання-платників податків у той самий період.
Під час проведення дисциплінарного провадження Дисциплінарною комісією ГУ ДПС в Закарпатській області не було доведено та надано доказів наявності приватного інтересу Позивачки та використання доступу до службової інформації у позаслужбових цілях.
Отже, відсутні підстави для висновку щодо порушення Позивачкою правил етичної поведінки державних службовців.
Підставою для застосування дисциплінарного стягнення може бути вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Рішення суб'єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи, що відповідають вимогам частини другої статті 73 Закону № 889-VIII і бути належним чином обґрунтованим.
Суд відхиляє висновки відповідача щодо вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку через перегляд нею інформації по платнику податків, щодо якого врегульовано потенційний конфлікт інтересів, також виходячи із наступного.
Як встановлено судом, НАЗК не виявила жодного потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 на лист ДПС, зазначивши, що таке відсутнє. (а.с.102-105)
Отже, висновок Відповідача щодо наявності дисциплінарного проступку при використанні ОСОБА_1 доступу для перегляду інформації в умовах конфлікту інтересів та, відповідно, із порушенням Позивачкою заборони на вчинення дій, які передбачені Наказом №9 від 04.01.2021 року та Наказом №149 від 02.08.2022 року «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів» не відповідають фактичним обставинам справи.
Також суд зазначає, що відповідно до п. 3.5 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби України, затверджених Наказом ДПС України від 02.09.2019 №52 (далі - Правила), працівники зобов'язані вживати заходів щодо запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням, запобігати та врегульовувати конфлікт інтересів, дотримуватися вимог фінансового контролю.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон №1700-VII) наведені терміни вживаються у такому значенні:
потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;
реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII особи, що є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Як вбачається із Наказу №149 від 02.08.2022 ОСОБА_1 повідомила про можливий потенційний конфлікт інтересів.
При проведенні повторного службового розслідування (перше було призначене 03.10.2023 наказом начальника ГУ ДПС №377, наступне після листа НАЗК від 12.01.2024 р. щодо відсутності у ОСОБА_1 антикорупційного законодавства, призначене 26.01.2024 р.) не встановлено допущення порушення ОСОБА_1 норм, які слугували підставою винесення оскаржуваного наказу, зокрема і тому, що сам по собі доступ до ІКС «Податковий блок» для перегляду інформації не дає можливості Позивачці вчиняти будь-які дії, приймати будь-які рішення щодо ФОП ОСОБА_2 (РНОКТП - НОМЕР_1 ), і у спірних правовідносинах та нею не було змоги приймати рішення чи вчинення дій щодо будь-якої особи, оскільки згідно їх посадових інструкцій у неї не було такого права (а.с.135-172).
Отже, при відсутності хоча б однієї із складових, а саме, приватного інтересу та/або службових повноважень дискреційного характеру - конфлікт інтересів не виникає.
Більше того, як вбачається із посадової інструкції Позивачки, у спірних правовідносинах у Позивачки взагалі відсутні будь-які службові повноваження під час реалізації яких вона може вчиняти дії, приймати рішення з використанням такого доступу щодо ФОП ОСОБА_2 .
Відповідно до роз'яснення Національного агентства з питань запобігання корупції № 203-01/27753-23 від 21.11.2023 року наявність чи відсутність у Позивачки конфлікту інтересів в зазначеній ситуації залежить від того з якою метою здійснюється перегляд відповідної інформації, які саме дії, рішення Позивачкою можуть бути вчинені, прийняті за результатами такого перегляду, чи можуть вони призвести до негативних чи позитивних наслідків для близької особи Позивачки як суб'єкта господарської діяльності, інформація щодо якої Позивачкою переглядається.
Отже, у випадку відсутності у Позивачки можливості за результатами перегляду відповідних даних вчиняти дії, приймати рішення щодо близької особи Позивачки конфлікт інтересів є відсутнім, що зазначено у листі НАЗК. (а.с.102-104)
Сам по собі перегляд будь-якої інформації не становить і не може становити жодного складу дисциплінарного правопорушення.
Як вбачається згідно протоколу засідання дисциплінарної комісії №19 від 19.03.2024 р. (а.с.198-203) голоси членів розподілилися порівну.
Відповідно до ч.1 ст.65 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII) підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарний проступок - це протиправна винна дія або бездіяльність чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (частина 1 статті 65 Закону № 889).
Поряд з цим, дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб'єктом призначення до державного службовця, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.
У той же час, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.
Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності.
Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: Кодексом законів про працю України, Законом № 889, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації (див. пункти 42-44 постанови Верховного Суду від 02.02.2023 у справі № 140/8162/20, постанову Верховного Суду від 01.11.2022 у справі № 380/3045/21).
Отже після вчинення певної дії має бути наслідок, в даному випадку перегляд ОСОБА_5 інтегрованої картки платника не призвів ні до яких наслідків, а комісією не встановлено ніяких дій щодо роздруківки даних інтегрованої картки платника чи передачі інформації ОСОБА_5 третім особам.
Враховуючи вищезазначене, в діях ОСОБА_1 нема всіх складових дисциплінарного проступку, а саме, відсутня об'єктивна сторона, оскільки комісією не встановлено настання шкідливих наслідків та їх причинно- наслідковий зв'язок з поведінкою ОСОБА_1 .
Жодна з підстав притягнення Позивачки до дисциплінарної відповідальності відповідачем у судовому засіданні належними та допустимими доказами не доведена.
Отже, у спірних правовідносинах відсутні факти використання Позивачкою доступу та вчинення дій в умовах будь-якого конфлікту інтересів.
З наданих Відповідачем матеріалів дисциплінарного провадження чітко вбачається, що застосоване до Позивачки стягнення, на думку Відповідача, пов'язане не просто із доступом до ІКС «Податковий блок» для перегляду інформації, а нібито його використанням та доступу для перегляду інформації в умовах конфлікту інтересів та, відповідно, із порушенням Позивачкою заборони на вчинення дій, які передбачені Наказом №149 від 02.08.2022 року «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів».
Під час судового розгляду, відповідачем не доведено належними та допустими доказами те, що відповідно до посадової інструкції Позивачка наділена повноваженнями щодо використання інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС для отримання інформації, необхідної для виконання функціональних обов'язків, що свідчить про вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» є необґрунтованим та безпідставним, оскільки сам по собі факт наявності доступу до інформаційних систем і наявності будь-яких повноважень аж ніяк не становить жодного складу дисциплінарного проступку. (а.с.135-171)
Відповідно до ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу» дисциплінарними проступками є:
2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;
5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;
9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;
Враховуючи викладене, Відповідач взагалі не визначився з об'єктивною стороною правопорушення, не встановив, який саме вид дисциплінарного проступку мав місце і чи мав він місце взагалі, адже порушення посадової інструкції, вчинення дій у приватних інтересах чи порушення правил етичної поведінки щодо уникнення конфлікту інтересів є цілком різними видами правопорушень.
При цьому, матеріалами дисциплінарного провадження жоден з цих складів належним чиним не підтверджено.
Суд, зазначає, що Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ від 19 березня 2024 року не були встановлені порушення використання службової інформації ОСОБА_1 , а тому Наказ начальника Головного управління Державної податкової служби України у Закарпатській області №3-дс від 21 березня 2024 року прийнятий на підставі не достовірних відомостей, а отже і підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що Верховний Суд у аналогічних спорах вказує, на те, що якщо позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові КАС ВС від 01 листопада 2022 року по справі 380/3045/21 вказано, що для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: Кодексом законів про працю України, Законом № 889-УШ, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.
Відповідно до Постанови КАС ВС від 02.02.2023 року по справі № 140/8162/20: Для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків і причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Водночас протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, установлених нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Разом з цим, ні під час здійснення службових розслідувань, ні під час розгляду справи, відповідачем не надано доказів протиправності дій ОСОБА_1 , шкідливих наслідків таких дій та зв'язку між ними та поведінкою особи.
Відповідно до ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу» дисциплінарними проступками є:
2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;
5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;
9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування наявності в діях Позивачки ознак дисциплінарного проступку, а відтак оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн. (а.с.9), а тому суд стягує на користь ОСОБА_1 вказані документально підтверджені судові витрати (судовий збір) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Волошина, буд.52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Закарпатській області №3-дс від 21 березня 2024 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».
Стягнути з Головного управлінні ДПС України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ ВП 44106694) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22.05.2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 27.05.2024 року.
СуддяЮ.Ю.Дору