22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 753/1682/23
провадження № 61-6455 ск24
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Марченко Владислав Сергійович, на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 згідно з судовим наказом Дарницького районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року у справі № 753/1737/19 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 . Зокрема, просила змінити спосіб присудження аліментів з частини від заробітку батька на розмір аліментів у твердій грошовій сумі -12 000,00 грн.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 08 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Змінено спосіб стягнення аліментів, визначений судовим наказом Дарницького районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року у справі № 753/1737/19.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3 500,00 грн щомісячно але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 13 грудня 2023 рокустягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3 880,00 грн.
ПостановоюКиївського апеляційного суду від 26 березня 2024 року рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 листопада 2023 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 13 грудня 2023 рокускасовано, судові витрати по справі залишено за сторонами.
02 травня 2024 рокуадвокат Марченко В. С., який діє в інтересах ОСОБА_1 ,подав до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» касаційну скаргу на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 березня 2024 року, у якій просив їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
При цьому, такі справи є малозначними в силу прямої вказівки в законі незалежно від ціни позову по ним.
Предметом спору у цій справі є зміна розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження.
Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначила, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Верховний Суд, враховуючи предмет позову та доводи заявника, викладені у касаційній скарзі, які фактично зводяться до необґрунтованості судових рішень та необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до компетенції суду касаційної інстанції, з такими твердженнями заявника не погоджується і вважає їх необґрунтованими. Крім того, у чому саме полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин, заявником не обґрунтовано.
Разом з тим, доводи ОСОБА_1 щодо винятковості справи для заявника зводяться до незгоди особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваними судовими рішеннями та не свідчать про те, що є підстави для розгляду справи по суті в суді касаційної інстанції.
Інших належних та обґрунтованих доводів, які б свідчили про можливість відкриття касаційного провадження в цій справі, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі не наведено, а тому суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Марченко Владислав Сергійович, нарішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 листопада 2023 року та постановуКиївського апеляційного суду від 26 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара