Ухвала від 27.05.2024 по справі 913/266/20

УХВАЛА

27 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 913/266/20(374/269/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення з ринку Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" Караченцева А.Ю.

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2024

за позовом - ОСОБА_1

до - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"

про захист прав споживачів та стягнення заборгованості,

в межах справи №913/266/20

за заявою - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл"

до - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

17.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до Ржищівського міського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про захист прав споживачів та стягнення заборгованості за договором банківського вкладу.

Ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 23.09.2021 з метою забезпечення позову заборонено будь-яким державним реєстраторам у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", а також іншим суб'єктам державної реєстрації, у тому числі, але не виклично нотаріусам, як спеціальним суб'єктам, на яких покладаються функції державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державному підприємству "Національні інформаційні системи" (ідентифікаційний код юридичної особи - 39787008), Міністерству юстиції України (ідентифікаційний код юридичної особи - 00015622) та його територіальним органам, у тому числі, але не обмежуючись, вчиняти (здійснювати) будь-які реєстраційні дії щодо Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (ідентифікаційний код юридичної особи: 05839888), а також будь-які дії, пов'язані із внесенням змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційні дії та вносити записи щодо зміни місцезнаходження юридичної особи; зміни розміру статутного або складеного капіталу юридичної особи; зміни складу засновників, учасників юридичної особи; зміни відомостей про засновників, учасників юридичної особи; зміни відомостей про керівника та органи управління юридичної особи, що стосуються Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (ідентифікаційний код юридичної особи: 05839888).

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення з ринку Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" з ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 23.09.2021 у справі №913/266/20 (374/269/21) не погодилась, звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила її скасувати, ухвалити нове рішення, яким у застосуванні заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 у справі №913/266/20 (374/269/21) апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення з ринку Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" на ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 23.09.2021 у справі №913/266/20 (374/269/21) залишено без руху, встановлено уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення з ринку Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" на ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 23.09.2021 у справі №913/266/20 (374/269/21) строк для усунення вказаних у цій ухвалі недоліків - десять днів з дня вручення заявникові копії даної ухвали, для надання доказів сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн; доказів направлення апеляційної скарги з додатками ТОВ "ЮС-Металл", роз'яснено апелянтові, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянтові.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення з ринку Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" на ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 23.09.2021 у справі №913/266/20 (374/269/21) повернуто заявникові на підставі частини 4 статті 174, частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

До Верховного Суду від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення з ринку Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" Караченцева А.Ю. надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить Суд скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі №913/266/20(374/269/21), а справу направити до Східного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №913/266/20(374/269/21) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2024.

За результатами розгляду матеріалів цієї скарги Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні касаційної скарги на ухвалу господарського суду становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»)

Згідно Закону України "Про державний бюджет України" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024 році складає 3 028,00 грн.

Враховуючи викладене, за подання касаційної скарги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення з ринку Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" Караченцева А.Ю. на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі №913/266/20(374/269/21), сума судового збору становить 3 028,00 грн.

Проте матеріали касаційної скарги не містять доказів сплати судового збору у встановлених нормами Закону України "Про судовий збір" порядку і розмірі.

Натомість, у касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання вказаної касаційної скарги, у зв'язку з тим, що ПАТ "Український інноваційний банк" віднесено до категорії неплатоспроможних, що означає неможливість виконання фінансових зобов'язань та складний майновий стан.

Розглянувши подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, Суд зазначає таке.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, які перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Необхідно зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Відтак скаржник не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.

Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів на рахунку не можуть вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:

- надати суду оригінал документа про сплату судового збору на суму 3 028,00 грн.

При цьому, суд звертає увагу скаржника на платіжні реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерському районі/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37993783,

- банк отримувача - Казначейство України (ЕАП),

- номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007,

- код класифікації доходів бюджету - 22030102,

- найменування податку, збору, платежу - "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 288, 290, 291 292 Господарського процесуального кодексу України, статті 4 Закону України "Про судовий збір", Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення з ринку Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" Караченцева А.Ю. на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі №913/266/20(374/269/21) залишити без руху.

2. Надати уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення з ринку Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" Караченцеву А.Ю. строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення з ринку Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" Караченцеву А.Ю. усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:

- надати суду оригінал документа про сплату судового збору на суму 3 028,00 грн.

4. Роз'яснити уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення з ринку Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" Караченцеву А.Ю., що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий C.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

В.Г. Пєсков