Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" травня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/996/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків
до Харківського квартирно-експлуатаційного управління, м. Харків
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
Позивач, Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківського квартирно-експлуатаційного управління, відповідач, в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 519 від 07.12.2022 пеню у сумі 4 549,36 грн., 3% річних у сумі 508,80 грн., інфляційні втрати у сумі 1 784,02 грн. та судовий збір у сумі 2 422,40 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором щодо повної та своєчасної оплати поставленої електричної енергії.
Ухвалою суду від 29.03.2024 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Відповідачем до суду був поданий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказує на те, що Харківське КЕУ є неприбутковою установою, тобто утримується за рахунок коштів відповідного (державного) бюджету. Всі витрати такої установи узгоджуються з органом, який уповноважений здійснювати фінансування такої установи, для чого складається кошторис, в який вносяться всі статті витрат. Відповідно до ст. 19 Закону України "Про Збройні Сили України" передбачено, що фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Таким чином Харківське КЕУ фінансуються виключно з Держбюджету. Стаття 51 Бюджетного кодексу зазначає, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті за надані послуги сталося внаслідок недостатку бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Відповідач вказує на те, що після початку повномасштабної воєнної агресії, введення воєнного стану, продовжує виконувати свій обов'язок, щодо забезпечення оборони Держави Україна шляхом забезпечення функціонування військових частин (організує постачання та зведення укріплень, наметових містечок, казарм, обладнання для проживання військовослужбовців) та установ Міністерства оборони України на території Харківської області. Харківське КЕУ виконало своїх зобов'язання за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №519 від 07.12.2022 за спожиту електричну енергію за першої можливості, при надходженні відповідних бюджетних асигнувань, що підтверджується викладеним позивачем у позовній заяві (аркуш 6 позовної заяви), що свідчить про бажання відповідача добровільно і за можливості виконувати умови Договору, через що відповідач просить суд про зменшення неустойки, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України. У діях відповідача, щодо виниклої тимчасової заборгованості за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №519 від 07.12.2022 не було вини (умислу або необережності) а лише обставини - затримка бюджетного фінансування, через повномасштабну військову агресію рф проти України. У даному випадку ані предмет, ані підстави позову не містять жодного обґрунтування та документального підтвердження наміру умисного невиконання відповідачем Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №519 від 07.12.2022. Отже, відповідач вважає, що він повинен бути звільнений від відповідальності, а позивач безпідставно нараховуючи пеню, три проценти річних та інфляційні втрати відповідачу, намагається цим самим покарати останнього, за незалежні від нього обставини.
Позивачем до суду була подана відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з аргументами відповідача. Зокрема, вказує на те, що відповідно до діючого законодавства України та практики Європейського Суду з прав людини, відсутність бюджетного фінансування коштів не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення перед позивачем зобов'язання зі сплати заборгованості за договором. Нарахування відповідачу пені за прострочення виконання зобов'язання здійснювалось Товариством у відповідності до умов Договору, Комерційної пропозиції до Договору, яка є його невід'ємною частиною, а також норм Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст. 232 Господарського кодексу України. Позивач вважає, що відповідачем не доведено наявність виняткових обставин, існування яких давало би підстави для зменшення розміру нарахованої пені. Незалежно від того, що стало причиною відсутності у відповідача необхідної суми грошей (об'єктивні обставини чи суб'єктивна недбалість), це не звільняє його від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання. Також затримка фінансування не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання. Більш того, укладаючи Договір № 519 від 07.12.2022, відповідач не міг не усвідомлювати всі наявні ризики, що зумовлені повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України.
Згідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
У зв'язку з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України “Про ринок електричної енергії” від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ “Харківенергозбут” є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.10.2018 № 1268.
ПрАТ “Харківенергозбут”, як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про ринок електричної енергії” учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону України “Про ринок електричної енергії” договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Абзацом 5 пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Також згідно з п. 7 Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268 (далі - Постанова), договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Разом з тим, у відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ “Харківенергозбут” zbutenergo.kharkov.ua.
Згідно з пп. 4.12, 4.13 розділу IV “Правил роздрібного ринку електричної енергії” (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно з п. 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
У відповідності до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За вимогами п. 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.
Таким чином, розрахунки за спожиту електроенергію відповідача проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу - АТ “Харківобленерго”.
Між Приватним акціонерним товариством “Харківенергозбут” та Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням було укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 519 від 07.12.2022 (далі - Договір № 519) за вказаними у Додатку №1 “Інформація щодо об'єктів споживача” до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №519 об'єктами, що приєднані до електричних мереж оператора системи розподілу АТ “Харківобленерго” на умовах Комерційної пропозиції № 2/1 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів (далі - Комерційна пропозиція №2/1).
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харкова було перейменовано на Харківське квартирно-експлуатаційне управління.
Порядок розрахунків за Договором № 519 визначається відповідно до Комерційної пропозиції №2/1, яка є невід'ємним додатком до Договору.
Відповідно до п. 1.1 та 1.2 Договору № 519 цей Договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником.
Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії” та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312.
Згідно п. 2.1 Договору № 519 Постачальник продає Електричну енергію - ДК 021:2015: 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія - ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 5.8 Договору № 519 розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 5.9 та п. 5.13 Договору № 519 передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника, Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії у складі вартості (ціни) електричної енергії Постачальника.
Умовами п. 3 Комерційної пропозиції №2/1, передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється Споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті “Призначення платежу” посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується Споживачу на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.
Укладення сторонами та дотримання Споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду.
Відповідно до п. 6.2 Договору № 519 Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 4 Комерційної пропозиції №2/1, встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію та акт приймання передачі електричної енергії надається Споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду.
Рахунок за спожиту електричну енергію та акт приймання передачі електричної енергії має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем.
Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв'язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.
Згідно з п. 5.11 Договору № 519, якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ.
Відповідно до п. 5 Комерційної пропозиції №2/1 звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії здійснюється шляхом оформленням між Споживачем та Постачальником “Акту прийому-передачі електричної енергії”, сформованого згідно з даними адміністратора комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку, на останній день розрахункового періоду Споживача.
Пунктом 13.1 Договору № 519 передбачається, що строк (термін) постачання електричної енергії: до “31” грудня 2022 року, але у будь-якому разі до моменту припинення фактичного постачання електричної енергії та зміни постачальника електричної енергії та зміни постачальника електричної енергії згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ.
Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до “31” грудня 2022 року, в частині розрахунків - до їх повного виконання. Дія цього Договору розповсюджується на відносини між Сторонами, які виникли з “22” листопада 2022 року у відповідності до ч. 3 ст. 631 ЦК України.
Згідно з переданими даними від АТ “Харківобленерго” відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункових періодів, сформовано рахунки за електричну енергію за період листопад-грудень 2022 року станом на 01.02.2024 :
- за листопад 2022 року на суму 28 397,60 грн., ПДВ 20 % 5 679,52 грн., разом з ПДВ 34 077,12 грн. Відповідачем за листопад 2022 року спожито 20 284 кВт*год. Рахунок за листопад 2022 року та Акт приймання-передачі електричної енергії за листопад 2022 року надіслано засобами поштового зв'язку 13.12.2022. Строк оплати рахунку 27.12.2022.
28.04.2023 Споживачем було сплачено за спожиту електричну енергію за листопад 2022 року у сумі 34 077,12 грн. згідно з платіжною інструкцією №a2de28ab52 від 28.04.2023 та реєстром проведення оплат Харківським КЕУ;
- за грудень 2022 року на суму 31 001,60 грн., ПДВ 20 % 6 200,32 грн., разом з ПДВ 37 201,92 грн. Відповідачем за грудень 2022 року спожито 22 144 кВт*год. Рахунок за грудень 2022 року та Акт приймання-передачі електричної енергії за грудень 2022 року надіслано засобами поштового зв'язку 11.01.2023. Строк оплати рахунку 25.01.2023. Рахунок не сплачено.
28.04.2023 Споживачем було сплачено за спожиту електричну енергію за грудень 2022 року у сумі 22 141,64 грн. згідно з платіжною інструкцією №a2de28ab52 від 28.04.2023 та реєстром проведення оплат Харківським КЕУ.
Станом на 01.02.2024 заборгованість за спожиту електричну енергію за грудень 2022 року складала 15 060,28 грн.
Заборгованість за спожиту електричну енергію за листопад-грудень 2022 року визнана рішенням Господарського суду Харківської області від 18.09.2023 у справі №922/3145/23, тому не є предметом спору та вказана позивачем для пояснення нарахування штрафних санкцій.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 9.1 Договору № 519).
За умовою п. 5.11 Договору № 519 у разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені, 3% річних та інфляційних втрат в терміни та розмірах, встановлених в комерційній пропозиції.
Умовою п. 7 Комерційної пропозиції №2/1 передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 цієї комерційної пропозиції Постачальник нараховує за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:
- пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки;
- 3% річних з простроченої суми.
При цьому сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у окремому розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути сплачені протягом 10 робочих днів від дня його отримання Споживачем.
ПрАТ "Харківенергозбут" як Постачальник, виконав свої зобов'язання по Договору у повному обсязі, проте відповідач умови Договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені Договором строки не виконав, внаслідок чого відповідачу нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати, що станом на 01.02.2024 становить 6 842,18 грн., з яких: 4 549,36 грн. пеня; 508,80 грн. три проценти річних; 1 784,02 грн. інфляційні втрати.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 ЦК України).
У відповідності до статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України “Про ринок електричної енергії”. Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносин зі споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, що передбачає здійснення постачання (продаж) електричної енергії споживачу за договором про постачання електричної енергії.
Статтею 4 Закону України “Про ринок електричної енергії” учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (частина 1 статті 63 вказаної Закону).
Згідно статті 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до вимог статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
За загальним правилом, визначеним ч.1 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, у відповідності з ч.1 ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, як визначено ч.1 ст. 625 ЦК України, яка є спеціальною, оскільки зобов'язання відповідача є грошовим, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Отже, позивач як кредитор має право вимагати від відповідача, який не виконав грошове зобов'язання у строк, сплати втрат від інфляції та процентів за період прострочення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові № 911/4249/16 від 17 квітня 2018 року, пославшись на рішення Європейського суду з прав людини, зробила з цього приводу наступний правовий висновок:
"п. 59. ЄСПЛ у пункті 48 рішення від 30 листопада 2004 року у справі "Бакалов проти України" та в пункті 40 рішення від 18 жовтня 2005 року у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
п.60. З огляду на викладене вище Велика Палата Верховного Суду відхилила твердження скаржника про відсутність його обов'язку здійснити розрахунок з позивачем за надані послуги у період з 01 січня 2015 року до 01 січня 2016 року через те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" не було передбачено кошти на ці видатки, оскільки в особи виникає певне право, а в держави - відповідне цьому праву фінансове зобов'язання не із закону про Державний бюджет України та похідних від нього актів (бюджетний розпис, кошторис тощо), а з нормативно-правових актів, що регулюють відносини між особою та державою в певній сфері суспільних відносин.
п.61. Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання викладено в постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі № 3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 12-46гс18. Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав для відступу від цих висновків Верховного Суду України та Верховного Суду".
Перевіривши розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що відповідні розрахунки є вірними, вони відповідають нормам чинного законодавства та умовам договору, та не спростовані відповідачем.
Щодо позовних вимог про стягнення пені у розмірі 4 549,36 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач порушив зобов'язання за договором в частині своєчасної оплати поставленої електричної енергії.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання; одним з видів господарських санкцій згідно ч.2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції.
Як визначено ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Укладеним сторонами договором передбачена відповідальність за порушення виконання грошового зобов'язання за договором у вигляді пені.
Однак, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" надано настанови учасникам ринку електричної енергії, які є обов'язковими для застосування.
Так, пунктом 5 вказаної постанови (доповненим згідно постанови НКРЕКП від 27.02.2022 №333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".
Підпунктом 16 пункту 1 постанови №332 (доповненим згідно постанови №413 від 26.04.2022) визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.
Відповідна постанова у вказаній частині не визнана недійсною в установленому порядку.
При цьому, повноваження НКРЕКП визначені Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", п.1 ч.2 ст.17 якого установлено, що регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов'язковими до виконання.
Як визначено п.1 ч.1 ст. 2 Закону, регулятор, яким є НКРЕКП, здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності тощо.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону, регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Постанова НКРЕКП №413 від 26.04.2022, якою доповнено постанову №332 підпунктом 16 пункту 1, набрала чинності з дня її прийняття, проте, згідно статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, отже, норми вказаної постанови, з урахуванням формулювання пункту про розповсюдження його дії на увесь період воєнного стану, поширюють свою дію на спірні правовідносини сторін.
Також, вказаною постановою регулятор надав настанову щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених відповідними договорами, для всіх учасників ринку електричної енергії.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України, яка кореспондується з положеннями ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом враховані правові позиції Верховного Суду, які викладені в постановах від 19.08.2022 у справі №912/1941/21, від 25.01.2022 у справі №911/782/21, в яких зазначено, зокрема, що положення постанови НКРЕКП є спеціальними щодо правового регулювання спірних правовідносин та підлягають обов'язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії відповідно до статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення 508,80 грн. трьох процентів річних та 1784,02 грн. інфляційних втрат як обґрунтованого, підтвердженого наданими доказами та не спростованого відповідачем. В частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 4 549,36 грн. суд відмовляє.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у цій справі покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610 - 612, 625 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Харківського квартирно-експлуатаційного управління (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328) - 508,80 грн. три проценти річних, 1 784,02 грн. інфляційних втрат та 811,75 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову - відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328).
Відповідач - Харківське квартирно-експлуатаційне управління (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 61, код ЄДРПОУ 07923280).
Рішення підписано 28 травня 2024 року.
Суддя О.В. Погорелова