21.05.2024м. СумиСправа № 920/604/23(920/894/21)
Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Павлючок І.М., розглянувши матеріали справи № 920/604/23(920/894/21)
за позовом: Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд 32, ідентифікаційний код 14352406)
до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 34013028); 2) Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг” (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 13, ідентифікаційний код 00205618); 3) Товариства з обмеженою відповідальністю “Техногаз-С” (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 43287900)
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні першого відповідача:
1) Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 13, код ВП 43995469);
2) Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 8, ідентифікаційний код 00039002);
3) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, ідентифікаційний код 21708016)
про зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні майном та звільнити нежитлові приміщення,
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 34013028)
до відповідача: Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд 32, ідентифікаційний код 14352406)
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за зустрічним позовом: Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, ідентифікаційний код 05747991)
про скасування державної реєстрації та припинення права власності на нерухоме майно,
за позовом третьої, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, ідентифікаційний код 05747991)
до відповідача: Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд 32, ідентифікаційний код 14352406)
про скасування державної реєстрації прав,
представники сторін:
позивача (в режимі відеоконференції): АТ “Банк Кредит Дніпро” - Сухая М.В.;
відповідачів: не з'явились;
третіх осіб: не з'явились
До господарського суду звернувся позивач із позовною заявою, в якій просить суд:
1) зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 34013028) не чинити перешкоди Акціонерному товариству “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд 32, ідентифікаційний код 14352406) у користуванні нежитловим приміщенням під літ. З, К-1, В-1, Р, С, Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, А-ІV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, що розташовані за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а;
2) зобов'язати Акціонерне товариство “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг” (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 13, ідентифікаційний код 00205618) не чинити перешкоди Акціонерному товариству “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд 32, ідентифікаційний код 14352406) у користуванні нежитловим приміщенням під літ. З, К-1, В-1, Р, С, Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, А-ІV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, що розташовані за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а;
3) зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Техногаз-С” (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 43287900) не чинити перешкоди Акціонерному товариству “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд 32, ідентифікаційний код 14352406) у користуванні нежитловим приміщенням під літ. З, К-1, В-1, Р, С, Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, А-ІV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, що розташовані за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а;
4) виселити Товариство з обмеженою відповідальністю “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 34013028) з нежитлових приміщень під літ. під літ. З, К-1, В-1, Р, С, Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, А-ІV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, що розташовані за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а;
5) виселити Акціонерне товариство “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг” (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 13, ідентифікаційний код 00205618) з нежитлових приміщень під літ. З, К-1, В-1, Р, С, Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, А-ІV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, що розташовані за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а;
6) виселити Товариство з обмеженою відповідальністю “Техногаз-С” (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 43287900) з нежитлових приміщень під літ. З, К-1, В-1, Р, С, Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, А-ІV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, що розташовані за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а.
7) стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.
Ухвалою від 26.08.2021 у справі № 920/894/21 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/894/21 за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання.
24.09.2021 представником першого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 34013028) подано до суду зустрічний позов від 20.09.2021 б/н (вх. № 3506 від 24.09.2021), відповідно до якого представник першого відповідача просить суд визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно під літерами З, К-1, В-1, Р, С, Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, А-ІV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, розташоване за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а за Акціонерним товариством “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд 32, ідентифікаційний код 14352406), проведену 02.02.2021 реєстратором Виконавчого комітету Путивльської міської ради Анохіним Сергієм Вікторовичем; припинити право власності Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд 32, ідентифікаційний код 14352406) на нерухоме майно під літерами З, К-1, В-1, Р, С, Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, А-ІV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, розташоване за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а; стягнути з Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” судові витрати позивача за первісним позовом.
Третім відповідачем подано до суду відзив від 04.10.2021 б/н (вх. № 3617 від 04.10.2021), де останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.
Третій відповідач зазначає, що ніколи не користувався нежитловими приміщеннями під літерами З, К-1, В-1, С, Д, Л, И-1, М, Г-І, А-ІV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, розташованими за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а. На підставі договору суборенди № 108/2000051 від 01.08.2020 третій відповідач продовжує користуватися нежитловим приміщенням під літерою Р та частиною нежитлового приміщення під літерою Н, розташованими за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а, у зв'язку з відмовою орендодавця - АТ «СМНВО-Інжиніринг» (другий відповідач) прийняти відповідне майно з суборенди. На підставі договору суборенди № 108/2000051 від 01.08.2020 третій відповідач правомірно користується 52 одиницями обладнання цілісного майнового комплексу з лиття кольорових металів, розташованим за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а, нежитлове приміщення під літерою Н.
ТОВ «Техногаз-С» зазначає, що не є належним відповідачем у спорі про усунення перешкод у користуванні відповідним нерухомим майном, так як така вимога, на думку третього відповідача, має бути заявлена позивачем до власників майна, що знаходиться у нежитлових приміщеннях за адресою м. Суми, вул. Комарова, 2а. Власниками орендованого ТОВ «Техногаз-С» майна, як випливає з договору суборенди від 01.08.2020 № 108/2000051 є AT «Сумське НВО» та TOB «СМНВО», проте позов до AT «Сумське НВО» як до власника відповідного майна та співвідповідача при поданні позову у справі позивачем не заявлено. Спір про усунення перешкод у користуванні майном між ТОВ «СМНВО» та позивачем має вирішуватися між вказаними особами.
Враховуючи викладене, як зазначає третій відповідач, твердження позивача про неправомірне користування ТОВ «Техногаз-С» нерухомим майном за адресою м. Суми, вул. Комарова, 2, не відповідає фактичним обставинам справи, позивачем не надано доказів порушення ТОВ «Техногаз-С» прав позивача на користування нерухомим майном, ТОВ «Техногаз-С» не є належним відповідачем по даній справі, тож у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача до третього відповідача. ТОВ «Техногаз-С» заперечує проти задоволення вимог про звільнення об'єкту нерухомого майна «головний корпус» площею 6870,3 м2 літера «Н» за адресою: м. Суми, вул. Комарова, 2а від обладнання, що знаходиться у користуванні ТОВ «Техногаз-С» на підставі договору суборенди, оскільки обладнання разом з інженерними мережами та об'єктами нерухомості під літерами Н та Р, розташованими за адресою: м. Суми, вул. Комарова, 2а, являють собою складові частини цілісного майнового комплексу з лиття кольорових металів і виробництва труб. На виробництві лиття кольорових металів і виробництві труб, яке здійснюється ТОВ «Техногаз-С» з використанням цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м Суми, вул. Комарова, 2а, станом на 29.09.2021 працює 60 працівників ТОВ «Техногаз-С». У випадку, якщо у спорі Позивача з власниками майна буде прийнято рішення про необхідність задоволення вимог Банку, це призведе до необхідності звільнення усіх задіяних у виробництві працівників ТОВ «Техногаз-С». Крім того, частина обладнання, розташованого у вказаному нежитловому приміщенні, є вбудованим, а подекуди, й забетонованим у конструкції будівлі. Тож демонтаж відповідного обладнання є неможливим без завдання шкоди відповідному майну та порушення конструкцій будівлі, як неможливим є і вивезення такого майна з нежитлового приміщення без завдання шкоди майну та самій будівлі, у зв'язку зі значними габаритами такого обладнання. Тобто, демонтаж обладнання призведе лише до неможливості подальшого його використання за функціональним призначенням, та повного припинення виробничої діяльності з його використанням, та завдасть збитків власнику такого майна.
Представником першого відповідача подано до суду відзив від 04.10.2021 б/н (вх. № 8522/21 від 05.10.2021), у якому представник першого відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що відповідно до умов договору іпотеки нерухоме майно, що належало TOB «СМНВО» на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого 16 вересня 2010 року Виконавчим комітетом Сумської міської ради та знаходилося за адресою Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а, передано в іпотеку позивачу для забезпечення виконання зобов'язань боржника за кредитним договором. У зв'язку з вищевикладеним, АТ «Банк Кредит Дніпро» направлено вимогу про добровільне звільнення приміщень ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - ІНЖИНІРИНГ» та ТОВ «Техногаз-С» від 02.07.2021 № ТГ217-5606. В той же час ТОВ «СМНВО» зазначає, що нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 14301959101) під літ. З, К-1, В-1, Р, С, Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, А-ІУ, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, що розташовані за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Комарова, буд.2а, містить в собі монтоване промислове, технічне, інженерне (водо-, газо-, електропостачання) обладнання та за своєю формою являє машинобудівний виробничий комплекс.
05.10.2021 представником другого відповідача подано відзив від 05.10.2021 № 18-7/276 (вх. № 3631), де останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Другий відповідач зазначає, що перехід права власності на нежитлові приміщення за адресою: м. Суми, вул. Комарова, 2а від ТОВ «СМНВО» до позивача в силу положень статті 770 ЦК України та пункту 11.6 договору оренди рухомого та нерухомого майна від 03.02.2020 № 54, укладеного між першим та другим відповідачами у справі, не є підставою для припинення оренди відповідного нерухомого майна. Враховуючи наведене, відповідне нерухоме майно продовжує перебувати в оренді у другого відповідача та використовується останнім. Представник другого відповідача зазначає, що другий відповідач не користувався нежитловими приміщеннями під літерами З, К-1, В-1, С, Д, Л, И-1, М, Г-І, А-ІV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, розташованими за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а. На підставі договору оренди рухомого та нерухомого майна № 54 від 02.03.2020 другий відповідач продовжує користуватися нежитловим приміщенням під літерою Г-1, Р та частиною нежитлового приміщення під літерою Н, розташованими за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а. На підставі договорів оренди рухомого та нерухомого майна № 54 від 02.03.2020 та № 8/2000005 від 10.02.2020 другий відповідач правомірно користується обладнанням, розташованим за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а, нежитлові приміщення під літерою Н, Р та Г-1. Частина з отриманого другим відповідачем в оренду майна за вищевказаними договорами, а саме, складові частини цілісного майнового комплексу з лиття кольорових металів (нежитлове приміщення під літерою Р (трансформаторна підстанція) частина нежитлового приміщення під літерою Н) та 52 одиниці обладнання передані другим відповідачем в суборенду третьому відповідачу на підставі договору суборенди № 108/2000051 від 01.08.2020 і використовується на даний час.
23.10.2021 від представника позивача до суду електронною поштою надіслано відповідь на відзив першого відповідача (вх. № 8942/21 від 23.10.2021), де представник позивача зазначає, що 30.06.2011 між позивачем та АТ «Сумське НВО» укладено кредитний договір № 081010-КЛТ. В подальшому до кредитного договору, між сторонами укладено ряд договорів про внесення змін до кредитного договору. 16.02.2011 між ТОВ «СМНВО» та АТ «Банк Кредит Дніпро» укладено іпотечний договір №160211-1, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1253 (з подальшими змінами). Відповідно до вказаного договору в іпотеку банку передано нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 14301959101) під літ. З, К-1, В-1, Р, С, Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, A-IV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, №1, Б-І, Е-1, що розташовані за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а. З метою виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором 31.08.2016 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та TOB «СМНВО» укладено договір поруки № 310816 - П/1. Позивач виконав свої зобов'язання перед АТ «Сумське НВО» за кредитним договором у повному обсязі, натомість позичальник, та поручитель не виконали свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами. 02.02.2021 АТ «Банк Кредит Дніпро» зареєстровано право власності на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 14301959101) під літ. З, К-1, В-1, Р, С, Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, A-IV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, №1, Б-І, Е-1, що розташовані за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а. Разом з тим, за відсутності правових підстав, нерухоме майно, яке належить на праві власності позивачеві, наразі використовується третіми особами. Банком направлено вимоги щодо звільнення належного їм майна, які, як станом на момент подачі позову так і станом на дату подання відповіді на відзив, залишились без відповідного реагування.
Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.08.2018 у справі № 910/19865/17 представник позивача зазначає, що позбавити власника, без позбавлення самого правового титулу, правомочності володіння спірним нежитловим приміщенням як нерухомим майном в силу його специфіки неможливо. У випадку безпідставного знаходження у ньому відповідачів, має місце саме створення перешкод у користуванні та розпорядженні приміщенням без позбавлення володіння. А відтак, належним способом захисту при цьому є встановлений статтею 391 Цивільного кодексу України негаторний позов про усунення перешкод у користуванні власником майном.
З урахуванням наведеного представник позивача вважає, що вимоги АТ «Банк Кредит Дніпро» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а ТОВ «СМНВО» у відзиві не спростовано позовних вимог позивача.
Також 23.10.2021 від представника позивача до суду електронною поштою надіслано відповіді на відзиви другого та третього відповідачів (вх. № 8941/21, вх. № 8940/21 від 23.10.2021), де представник позивача зазначає, що відповідачами не надано позивачеві доказів використання оспорюваних приміщень за договорами оренди, суборенди. Відповідачами з 02.02.2021 (момент реєстрації позивачем права власності) не вчинялось жодних дій щодо звільнення приміщень, що розташовані за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а, в тому числі демонтажу обладнання. Вказане свідчить про умисне здійснення перешкод для позивача на реалізацію його права власності на нерухоме майно.
25.10.2021 суд серед іншого ухвалив прийняти зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” про скасування державної реєстрації та припинення права власності на нерухоме майно до спільного розгляду з первісним позовом Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” у справі № 920/894/21.
Представником другого відповідача за первісним позовом подано до суду відзив на зустрічний позов від 19.07.2022 № 18-7/114 (вх. № 3143/22 від 20.07.2022), де представник другого відповідача за первісним позовом зазначає, що підтримує зустрічний позов в повному обсязі та зазначає, що керуючись статтею 36 Закону України «Про іпотеку» державний реєстратор мав відмовити позивачу за первісним позовом у державній реєстрації права власності на нерухоме майно, проте не зробив цього та зареєстрував право власності за позивачем за первісним позовом на вищезазначене нерухоме майно, чим порушив вимоги статей 10, 18, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
09.11.2021 до суду надійшов відзив відповідача за зустрічним позовом, в якому просить суд відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог в повному обсязі, зазначивши про те, що Банком було дотримано процедуру, що передбачена іпотечним договором та законодавством для вжиття заходів звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, державним реєстратором вчинено дії щодо реєстрації предмета іпотеки за Банком з дотриманням положень Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухомого майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127.
22.07.2022 представником позивача за первісним позовом до суду надіслано заяву б/д, б/н (вх. № 3188/22 (вх. № 1800) від 22.07.2022) про зміну предмета позову, де представник позивача за первісним позовом просить суд прийняти заяву про зміну предмету позову до розгляду, задовольнити позов у новій редакції позовних вимог, а саме:
1) зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 34013028) не чинити перешкоди Акціонерному товариству “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд 32, ідентифікаційний код 14352406) у користуванні нежитловим приміщенням під літ. З, К-1, В-1, Р, С, Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, А-ІV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, що розташовані за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а;
2) зобов'язати Акціонерне товариство “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг” (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 13, ідентифікаційний код 00205618) не чинити перешкоди Акціонерному товариству “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд 32, ідентифікаційний код 14352406) у користуванні нежитловим приміщенням під літ. З, К-1, В-1, Р, С, Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, А-ІV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, що розташовані за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а;
3) зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Техногаз-С” (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 43287900) не чинити перешкоди Акціонерному товариству “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд 32, ідентифікаційний код 14352406) у користуванні нежитловим приміщенням під літ. З, К-1, В-1, Р, С, Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, А-ІV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, що розташовані за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а;
4) зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 34013028) звільнити нежитлові приміщення під літ. під літ. З, К-1, В-1, Р, С, Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, А-ІV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, що розташовані за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а;
5) зобов'язати Акціонерне товариство “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг” (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 13, ідентифікаційний код 00205618) звільнити нежитлові приміщення під літ. З, К-1, В-1, Р, С, Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, А-ІV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, що розташовані за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а;
6) зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Техногаз-С” (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 43287900) звільнити нежитлові приміщення під літ. З, К-1, В-1, Р, С, Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, А-ІV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, що розташовані за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а.
7) стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.
Ухвалою від 11.08.2022 судом задоволено заяву Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” б/д, б/н (вх. № 3188/22 (вх. № 1800) від 22.07.2022), яка підписана Головою Правління АТ “Банк Кредит Дніпро” - Пановим С.М., про зміну предмету позову; подальший розгляд справи № 920/894/21 постановлено здійснювати у редакції зазначеної заяви.
05.09.2022 до суду надійшли пояснення АТ «Банк Кредит Дніпро» щодо зустрічного позову, в яких просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову в повному обсязі, зазначивши про те, що зобов'язання за кредитним договором № 081010-КЛВ від 08.10.2010 не припинені і підлягають виконанню боржником та/або іпотекодавцем (ТОВ «СМНВО»); Банк законно здійснив позасудове врегулювання шляхом реєстрації за собою права власності на нерухоме майно іпотекодавця.
Ухвалою суду від 29.06.2023 провадження у справі № 920/894/21 було зупинено, а матеріали справи 30.06.2023 направлені до Північного апеляційного господарського суду.
22.08.2023 матеріали справи № 920/894/21 повернуті до Господарського суду Сумської області.
23 серпня 2023 року суд поновив провадження у справі № 920/894/21; ухвалив передати матеріали цієї справи до Господарського суду Сумської області для розгляду в межах справи № 920/604/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 34013028).
У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.08.2023 справу № 920/894/23 призначено судді Яковенку В.В.
Ухвалою від 28.08.2023 суд постановив прийняти матеріали справи № 920/894/21 до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі № 920/604/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”; призначити підготовче засідання на 26.09.2023.
23.10.2023 до Господарського суду Сумської області надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023, якою постановлено витребувати у Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/894/21, оскільки до суду апеляційної інстанції звернулося ТОВ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Сумської області від 23.08.2023.
Ухвалою від 24.10.2023 суд зупинив провадження у справі № 920/604/23 (№920/894/21) до перегляду в порядку апеляційного провадження ухвали Господарського суду Сумської області від 23.08.2023 у цій справі.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 апеляційну скаргу ТОВ “Сумське НВО” на ухвалу Господарського суду Сумської області від 23.08.2023 у справі № 290/894/21 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 23.08.2023 у справі № 290/894/21 залишено без змін.
12.02.2024 суд ухвалив поновити провадження у справі та призначити підготовче засідання на 12.03.2024.
19.10.2023 до суду надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору АТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” у справі № 920/604/23 (№ 920/894/21) про скасування державної реєстрації прав (вх. № 4017 від 19.10.2024), відповідно до якої просить суд визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно під літерами З, К-1, В-1, Р, С, Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, А-ІV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, розташоване за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а за Акціонерним товариством “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд 32, ідентифікаційний код 14352406), проведену 02.02.2021 реєстратором Виконавчого комітету Путивльської міської ради Анохіним Сергієм Вікторовичем; стягнути з АТ “Банк Кредит Дніпро” судові витрати.
Ухвалою від 12.02.2024 суд прийняв до спільного розгляду з первісним позовом позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (вх. № 4017 від 19.10.2023) та об'єднав вимоги за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, в одне провадження з первісним позовом; призначив позов третьої особи до спільного розгляду з первісним позовом у підготовчому засіданні на 12.03.2024.
29.02.2024 до суду надійшов відзив представника АТ “Банк Кредит Дніпро” на позов АТ “Сумське НВО”, в якому просить суд відмовити у позові третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, зазначивши про безпідставність позову, його невідповідність вимогам законодавства, що регулює спірні правовідносини. Крім того, Банком доведено, що у АТ “Сумське НВО” відсутнє право вимагати скасування державної реєстрації права власності Банку на спірне майно, а також відсутнє порушене право третьої особи щодо предмета спору.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу “Тривога. Сумська область”), судове засідання у справі 920/604/23 (920/894/21) не відбулось, про що складено акт суду від 12.03.2024.
Ухвалою від 12.03.2024 суд призначив підготовче засідання на 02.04.2024.
Ухвалою від 02.04.2024 суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 920/604/23(920/894/21). Призначити справу № 920/692/23(920/8611/23) до судового розгляду по суті на 02.05.2024.
У судовому засіданні 02.05.2024 оголошено перерву до 21.05.2024.
Згідно зі статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Ураховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом у межах наданих йому повноважень створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову, враховуючи наступне.
30.06.2011 між Публічним акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» після зміни найменування AT «Банк Кредит Дніпро» та Відкритим акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», правонаступником якого є AT «Сумське НВО», було укладено кредитний договір №081010-КЛТ. У подальшому до Кредитного договору між сторонами було укладено ряд договорів про внесення змін до Кредитного договору.
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору (з урахуванням змін внесених Договором № 310816 від 31.08.2016 про зміну Кредитного договору) Банк, на умовах цього Договору, відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію в доларах США з лімітом кредитування у сумі 17 605 286,90 доларів США.
Позичальник зобов'язався повернути кредити, отриманих в межах кредитної лінії, не пізніше 30.08.2017 та сплатити проценти за користування кредитами, на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору (з урахуванням змін внесених Договором №310816 від 31 серпня 2016 про зміну Кредитного договору), процентна ставка за користування кредитом з 01.05.2015 встановлюється в розмірі 11,5 % річних, а з 31.08.2016 в розмірі 10% процентів річних.
Сторони домовились, що з 01.05.2015 у разі прострочення повернення кредиту плата за користування одержаним кредитом в період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту згідно цього договору і до дня фактичного повернення кредиту Позичальником встановлюється в розмірі 16,5 % процентів річних за користування кредитними ресурсами до кінця дії Договору, що надані в Доларах США.
Сума заборгованості за кредитом, що не сплачена Позичальником у визначений цим Договором термін, наступного робочого дня вважається простроченою.
На підставі п. 5.1. кредитного договору (з урахуванням змін внесених Договором №270612 від 27.08.2012 про зміну Кредитного договору) цей Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до закінчення строку зазначеного в п 1.1. цього договору, а в невиконаній частині - до повного виконання зобов'язань сторонами за цим Договором.
Відповідно до п. 5.2. (з урахуванням змін внесених Договором №270612 від 27.08.2012 про зміну Кредитного договору) закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії цього Договору.
Згідно з п. 6.1. Кредитного договору (з урахуванням змін внесених Договором №270612 від 27.08.2012 про зміну Кредитного договору) за несвоєчасне погашення одержаного кредиту, а також процентів за користування кредитом, позичальник сплачує Банку за кожен день прострочення пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період такого прострочення, від суми простроченої заборгованості по кредиту та процентам. Пеня сплачується у гривнях за курсом Національного банку України на день сплати пені. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за фактичний час користування кредитними ресурсами згідно з умовами цього Договору.
16.02.2011 між ТОВ «СМНВО» та AT «Банк Кредит Дніпро» було укладено Іпотечний договір №160211-1, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н.В. та зареєстрований в реєстрі за №1253 (з подальшими змінами).
Відповідно до вказаного договору в іпотеку Банку було передано нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 14301959101) під літ. З, К-1, В-1, Р, С Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, A-IV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, №1, Б-І, Е-1, що розташовані за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Комарова, буд.2а.
З метою виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором 31.08.2016 між AT «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «СМНВО» було укладено договір поруки №310816-П/1.
Відповідно до п. 1.1. Договору поруки Поручитель солідарно відповідає перед Кредитором за виконання Боржником, зобов'язань в повному обсязі за Кредитним договором, який було укладено між кредитором та боржником та додатковими договорами до нього, які укладені та/або можуть бути укладені в майбутньому за умови надання Поручителем згоди на їх укладення одним із способів передбачених цим Договором, згідно з яким боржнику надано кредит у сумі 17 605 286,90 дол. США зі сплатою процентів за ставкою 11,5 % процентів річних, аз 31.08.2016 заставкою 10 % процентів річних з можливістю збільшення розміру процентної ставки до 16,5 процентів річних у випадку порушення неналежного виконання умов Кредитного договору, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових виплат, передбачених в кредитному договорі, строком повернення до «ЗО» серпня 2017 р. в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором, та/або цим Договором і надалі іменується «Основне зобов'язання».
Згідно п. 1.2. Договору поруки вказані зобов'язання Поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких умов, крім передбачених даним Договором не потребують. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, в тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів за використання кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, за сплату штрафних санкцій (зокрема, але не обмежуючись сплату пені/штрафів та/або підвищення розміру відсоткової ставки за користування кредитними коштами на 6,5 % процентів річних) передбачених в вищеназваному кредитному договорі, та зобов'язань щодо страхування.
Як зазначає позивач, AT «Банк Кредит Дніпро» виконав свої зобов'язання перед AT «Сумське НВО» за Кредитним договором у повному обсязі, натомість Позичальник, та Поручитель не виконали свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами.
Унаслідок невиконання Позичальником умов Кредитного договору виникла заборгованість перед Банком, що складається з: простроченого кредиту 17 605 286,90 дол. США; прострочених відсотків 1 706 248,40 дол. США; простроченої комісії 43 794 094,96 грн.
Частиною першою статті 37 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
З огляду на вищевикладене, 02.02.2021 AT «Банк Кредит Дніпро» зареєстровано право власності на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 14301959101) під літ. З, К-1, В-1, Р, С„ Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, A-IV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, №1, Б-І, Е-1, що розташовані за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Комарова, буд.2а.
У позові зазначено, що спірне приміщення всупереч волі Банку використовується ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», AT «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг» та ТОВ «Техногаз-С», вказане перешкоджає позивачу самостійно користуватись та розпоряджатись таким майном.
AT «Банк Кредит Дніпро» звернулось до ТОВ «СМНВО» з вимогою від 01.03.2021 №17-1663 про добровільне звільнення приміщення.
У цій вимозі, яка отримана відповідачем 23.03.2021, Банк просив ТОВ «СМНВО» надати допуск представникам AT «Банк Кредит Дніпро» до нерухомого майна, яке розташоване за адресою: Сумська область, місто Суми, вулиця Комарова, будинок 2а та яке належить Банку на праві власності для проведення інвентаризації; у строк 10 робочих днів з моменту отримання листа вивільнити приміщення від власного майна. У разі, якщо звільнення відбудеться раніше вказаного строку, просили повідомити про це Банк; у строк до 10 робочих днів з моменту отримання листа передати всі ключі та технічну документацію на об'єкти нерухомого майна представнику Банку. Разом з тим, ТОВ «СМНВО» було проігноровано вимогу власника про добровільне звільнення приміщень.
З огляду на вказане Банк повторно направив вимогу про добровільне звільнення приміщення від 19.04.2021 №17-3156, яка була отримана ТОВ «СМНВО» 26.04.2021.
Додатково позивач повідомляє, що AT «Банк Кредит Дніпро» стало відомо про використання третіми особами належного на праві власності Банку майна.
Так, AT «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання -Інжиніринг» та ТОВ «Техногаз-С» у власному виробничому процесі використовується нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкту 14301959101), що розташоване за адресою: м. Суми, вул. Комарова, буд. 2-а.
Банк зауважив, що як власник, не передавав вказане майно будь-яким особам у користування.
У зв'язку з викладеним AT «Банк Кредит Дніпро» було направлено вимогу про добровільне звільнення приміщень ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», AT «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання-Інжиніринг» та ТОВ «Техногаз-С» від 02.07.2021 №17-5606.
Зазначену вимогу було отримано ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», AT «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання-Інжиніринг» та ТОВ «Техногаз-С».
Однак належне Банку нерухоме майно звільнено не було, а тому позивач направив вдруге вимогу про добровільне звільнення приміщень, яка була адресована ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», AT «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання-Інжиніринг» та ТОВ «Техногаз-С».
Жодних дій, спрямованих на звільнення належних Банку приміщень, ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», AT «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг» та ТОВ «Техногаз-С» вчинено не було.
Отже позивач стверджує, що ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», AT «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання -Інжиніринг» і ТОВ «Техногаз-С» без будь-якої парвової підстави, без дозволу власника спірного нерухомого майна, користуються належним йому нерухомим майном, в результаті чого порушуються права позивача, як законного власника цього майна щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном.
У зв'язку з цим позивач, посилаючись на приписи ст. 321, 391 ЦК України, просить суд зобов'язати відповідачів не чинити перешкоди позивачу в користуванні нежитловими приміщеннями та звільнити нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: вул. Комарова, 2а, м. Суми.
Отже, предметом позову у цій справі є право позивача вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження спірним нерухомим майном шляхом зобов'язання відповідачів звільнити вищевказані нежитлові приміщення. При цьому правовими підставами позову позивачем обрано норми ст. 41 Конституції України та статей 317, 321, 391 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яким вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 317 ЦК України визначено зміст права власності, частиною 1 якої передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).
За приписами статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з положенням статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб усуває негативні наслідки порушення його прав.
Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Водночас за змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Наведеною нормою передбачено, що власник майна має право шляхом подання негаторного позову вимагати захисту свого права від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном. Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Ця норма регулює захист права власності не у будь-якому випадку, а в разі його порушення шляхом чинення перешкод у здійсненні власником його правомочностей з користування та/або розпорядження майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушення прав власника, які не пов'язані із позбавленням володіння майном.
Слід наголосити, що під час розгляду позову про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном позивач насамперед має підтвердити право власності на спірне майно та надати суду відповідні докази.
Крім того, однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне чинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном.
Суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно положень статей 76, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
Надаючи оцінку наявності у позивача права власності на спірне майно, суд зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державній реєстрації прав підлягає, зокрема, право власності.
На підставі положень ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
З наведених вище положень законодавства вбачається, що здійснення державної реєстрації прав (в тому числі права власності) на нерухоме майно за загальним правилом означає підтвердження державою фактів набуття, припинення чи переходу відповідних речових прав, що надає право управненій особі посилатися на відомості з Державного реєстру прав у спорах з третіми особами для підтвердження відповідних фактів у встановленому порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Тобто, особа, яка зареєструвала право власності на об'єкт нерухомості, набуває щодо нього повноваження власника, зокрема набуває і право володіння.
За наявним у матеріалах справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на нерухоме майно під літ. З, К-1, В-1, Р, С„ Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, A-IV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, №1, Б-І, Е-1, що розташоване за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Комарова, буд.2а, зареєстровано за АТ «Банк Кредит Дніпро».
Ураховуючи відомості, що наведені у Витязі, який засвідчує офіційне визнання та підтвердження державою шляхом проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно у встановленому законодавством порядку, суд вважає доведеним належність АТ «Банк Кредит Дніпро» спірного майна на праві власності.
Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази, суд зазначає, що між АТ «Банк Кредит Дніпро», який є власником майна, і відповідачами, які знаходяться на території вищевказаних об'єктів нерухомого майна (м. Суми, вул. Комарова, 2а) та які користуються цим майном, не існує договірних відносин щодо цього майна.
Отже, правова підстава для знаходження відповідачів на території вищевказаних об'єктів нерухомого майна, яке перебуває у власності позивача, у відповідачів та будь-яких інших осіб наразі відсутня.
При цьому відповідачами неправомірно вчиняються перешкоди позивачу в реалізації ним повноважень щодо отримання безперешкодного доступу та користування належними йому вищевказаними нежитловими приміщеннями.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями та звільнення нежитлових приміщень підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів за первісним позовом.
Стосовно зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок задоволення відповідачем (банком) своїх вимог до позивача за зустрічним позовом шляхом позасудового врегулювання способу звернення стягнення на предмет іпотеки та набуття у власність нерухомого майна ТОВ «СМНВО», підставою для реєстрації права власності на яке стало застереження про задоволення вимог іпотекодержателя викладені в іпотечному договорі, на підставі ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
У відзиві на зустрічну позовну заяву відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що в результаті набуття права власності на предмети іпотеки іпотекодержатель АТ «Банк Кредит Дніпро», відбулося часткове погашення простроченої заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором в сумі 3107279,32 дол. США (еквівалент 87191765,00 грн по курсу НБУ за 02.02.2021 - дата переходу права власності) і станом на 05.11.2021 заборгованість по кредитному договору не погашена, у зв'язку із чим, посилаючись на положення ч. 5 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», вказав, що внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки або застави шляхом визнання за кредитором права власності на нього, кредитор не втрачає права вимоги до боржника щодо одержання задоволення порушеного основного зобов'язання. У задоволенні зустрічного позову просив відмовити у повному обсязі.
Положеннями ч. 1-2 ст. 509 ЦК України унормовано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Припинення договірного зобов'язання шляхом його виконання, проведеного належним чином, є юридичним фактом, наслідком якого є втрата сторонами такого зобов'язання статусу кредитора і боржника у зобов'язанні і, відповідно, права будь-яких взаємних вимог один щодо одного.
ТОВ «СМНВО» обгрунтовує зустрічний позов тим, що АТ «Банк Кредит Дніпро» не мало підстав для часткового погашення заборгованості АТ «Сумське НВО» перед Банком шляхом позасудового звернення стягнення на іпотечне нерухоме майно, яке належало ТОВ «СМНВО» і розташоване за адресою: м. Суми, вул. Комарова, 2а, оскільки перед цим Банк здійснив позасудове врегулювання шляхом реєстрації за собою права власності на інше іпотечне нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Піщанська, 72-1.
Підставою зустрічного позову ТОВ «СМНВО» визначило попередню державну реєстрацію за Банком іншого нерухомого майна, переданого в іпотеку АТ «Сумське НВО» у якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 081010-КЛВ від 08.10.2010.
Частиною 1 ст. 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. За змістом ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Тому нерухоме майно за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Піщанська, буд. 72-1, не забезпечує виконання зобов'язань AT «Сумське НЕЮ» за кредитним договором № 081010-КЛВ від 08.10.2010, а Банк більше не є власником майна.
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (інформаційна довідка 308550792 від 30.08.2022) підтверджується, що власником нерухомого майна за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Піщанська. буд. 72-1, є AT «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», право власності AT «Банк Кредит Дніпро» на майно припинено, іпотека Банку припинена.
Водночас, позивачем за зустрічним позовом не доведено суду належними та допустимими доказами наявність обставин та ознак припинення зобов'язання за кредитним договором № 081010-КЛТ (з урахуванням всіх змін та доповнень, внесених до нього) від 08.10.2010.
Як зазначає відповідач у відзиві на зустрічний позов, та не спростовано позивачем, загальна вартість прийнятого на баланс майна склала 87191190,00 грн, що не забезпечило повного задоволення вимог Банку.
Статтею 12 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Згідно зі ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Зобов'язання АТ «Сумське НВО» за кредитним договором № 081010-КЛВ від 08.10.2010 були забезпечені кількома способами: іпотекою АТ «Сумське НВО», ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»; заставою товарів в обігу АТ «Сумське НВО»; порукою ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання».
У лютому 2021 року Банком здійснено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Піщанська, 72-1 (іпотекодавець - АТ «Сумське НВО») та м. Суми, вул. Комарова, 2а (іпотекодавець - ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»), яким забезпечувалося виконання зобов'язань за кредитним договором № 081010-КЛВ від 08.10.2010.
Державна реєстрація права власності на нерухоме майно була здійснена AT «Банк Кредит Дніпро» в процедурі позасудового врегулювання на підставі відповідних застережень в договорах іпотеки № 160211-І від 16.02.2011 та № 150413-1 від 15.04.2013.
ТОВ «СМНВО» стверджує, що з моменту здійснення Банком позасудового врегулювання шляхом державної реєстрації за собою права власності на нерухоме майно за адресою: м. Суми, вул. Піщанська, 72-1, основне зобов'язання боржника (АТ «Сумське НВО») є припиненим, а вимоги Банку як до цього боржника, так і до іншого іпотекодавця (ТОВ «СМНВО») є недійсними.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 920/581/21 визнано недійсним іпотечний договір № 150413-1, серія та номер: 2812 від 15.04.2013, укладений між ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», посвідчений 15.04.2013 приватним нотаріусом Нагорною Н.В. Сумського міського нотаріального округу Сумської області; скасовано рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень індексний номер: 56410510 від 02.02.2021 11:18:42 державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Путивльської міської ради Анохіна С.В.
Загальна вартість прийнятого на баланс Банку майна склала 87191190,00 грн, що не забезпечило повного задоволення вимог Банку.
Позивачем за зустрічним позовом жодних первинних документів - банківських виписок та інших офіційних документів, які підтверджують факти надходження і списання грошових коштів з банківських рахунків позивача в рахунок погашення боргу та відсутність заборгованості перед банком станом на час звернення до суду з цим позовом не надано.
Водночас, з поданої позивачем зустрічної позовної заяви та наявних у матеріалах справи доказів, вбачається, що підставою для звернення до суду з зустрічним позовом став не сам по собі факт виконання/невиконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором шляхом повного погашення кредитів та сплати всіх передбачених кредитним договором процентів та інших платежів, а факт набуття права власності банком на предмет іпотеки як підстава припинення кредитних зобов'язань.
Доводи та аргументи позивача за зустрічним позовом зводяться до аналізу спірних правовідносин у контексті правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 17.04.2019 у справі № 204/7148/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 757/31271/15-ц, від 27.02.2019 у справах № 643/18466/15-ц та 263/3809/17, від 03.07.2019 у справі № 646/7699/13-ц, від 20.11.2019 у справі № 295/795/19 щодо застосування статті 36 Закону України «Про іпотеку» про те, що положеннями вказаної статті передбачено таку підставу припинення зобов'язання, як позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки з метою забезпечення вимог кредитора - іпотекодержателя. У разі завершення такого позасудового врегулювання, тобто звернення стягнення на предмет іпотеки у способи, визначені статтею 37 Закону України «Про іпотеку», зобов'язання припиняється, оскільки за положеннями Закону усі наступні вимоги відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» є недійсними.
Частиною 4 статті 36 Закону України «Про іпотеку», на яку посилається позивач, визначено правовий наслідок завершення позасудового врегулювання у вигляді недійсності будь-яких наступних вимог іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання.
Згідно зі ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 590 ЦК України якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.
Зазначене положення узгоджується з приписами частини п'ятої статті 33 Закону України «Про іпотеку», згідно з якою якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.
Стаття 36 Закону України «Про іпотеку» передбачає вирішення сторонами іпотечного договору питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Слід констатувати, що норми ЦК України та Закону України «Про іпотеку», які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, передбачали можливість забезпечення виконання зобов'язання шляхом передачі в іпотеку декількома іпотекодателями декількох об'єктів нерухомого майна і кредитор мав право на задоволення своїх вимог за рахунок будь-якого з об'єктів або їх усіх, якщо їхня сукупна вартість була необхідною для погашення заборгованості іпотекодавця в повному обсязі.
Тобто законодавець пов'язав задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предметів іпотеки, в тому числі шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, саме з обсягом невиконаного зобов'язання, що не означає, що отримання у власність одного з предметів іпотеки у будь-якому випадку має наслідком припинення основного зобов'язання в повному обсязі.
Слід зазначити, що 04.02.2019 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування», яким, зокрема частину четверту статті 36 Закону України «Про іпотеку» замінено чотирма частинами такого змісту:
«У договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або у відповідному застереженні в іпотечному договорі зазначаються:
умови, у разі настання яких іпотекодержатель може використати своє право на позасудове стягнення;
порядок визначення вартості, за якою іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки;
прийнятні та належні способи обміну повідомленнями між сторонами договору.
Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов'язання:
боржником - фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя;
боржником - юридичною особою або фізичною особою - підприємцем є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
У разі якщо вимоги іпотекодержателя забезпечені декількома предметами іпотеки (у тому числі за декількома договорами іпотеки), а позасудове звернення стягнення здійснюється за рахунок окремого предмета іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати (у тому числі шляхом позасудового врегулювання) виконання зобов'язання боржником та/або іпотекодавцем в частині, що залишилася невиконаною після завершення позасудового врегулювання за таким окремим предметом іпотеки.
Завершенням позасудового врегулювання є державна реєстрація прав власності на всі предмети іпотеки, що виступають забезпеченням за основним зобов'язанням:
за іпотекодержателем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність іпотекодержателем);
за покупцем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу іпотекодержателем третій особі)».
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного закону останній застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку», що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.
Чинне законодавство не обмежує право кредитора забезпечити належне виконання боржником основного зобов'язання декількома видами забезпечення. Забезпечувальне зобов'язання є додатковим (акцесорним), а не альтернативним основному. Реалізація особою права на захист певним способом не може залежати від застосування нею інших способів правового захисту.
Системний аналіз змісту наведених правових норм дає підстави для висновку, що їхнє обмежене тлумачення у вигляді припинення основного зобов'язання внаслідок звернення стягнення на один із предметів забезпечення за наявності інших забезпечень та, при цьому, неповному задоволенні вимог кредитора є несумісним з призначенням інституту забезпечення виконання зобов'язань, його правовою природою і сутністю та суперечить принципам розумності, пропорційності і рівності сторін, адже фактично позбавляє юридичного сенсу законодавчі приписи, якими передбачено право кредитора забезпечити виконання основного зобов'язання за рахунок кількох предметів іпотеки та інших способів забезпечення зобов'язання відповідно до умов кредитних договорів у разі, якщо можливість реалізації таких способів забезпечення не вичерпана.
Буквальне застосування положень частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 03.07.2018 № 2478-VIII) можливе виключно в тих випадках, коли належне та повне виконання основного зобов'язання було забезпечене лише одним способом забезпечення, і вказаний спосіб було реалізовано у повному обсязі в позасудовому порядку. У випадку забезпечення виконання основного зобов'язання двома і більше предметами застави, основне зобов'язання не припиняється після звернення стягнення на всі предмети застави або на будь-який з них на вибір заставодержателя, якщо це не потягло повного задоволення його вимог та не закінчився строк на реалізацію права звернення стягнення на інші забезпечувальні зобов'язання (пункти 160, 162 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17).
З матеріалів справи вбачається, що зобов'язання АТ «Сумське НВО» за кредитним договором № 081010-КЛВ від 08.10.2010 були забезпечені кількома способами: іпотекою АТ «Сумське НВО», ТОВ «СМНВО»; заставою товарів в обігу АТ «Сумське НВО»; порукою ТОВ «СМНВО».
У лютому 2021 року Банком здійснено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Піщанська, 72-1 (іпотекодавець - АТ «Сумське НВО») та м. Суми, вул. Комарова, 2а (іпотекодавець - ТОВ «СМНВО»), яким забезпечувалося виконання зобов'язань за кредитним договором № 081010-КЛВ від 08.10.2010.
Загальна вартість прийнятого на баланс Банку майна склала 87191190,00 грн, що не забезпечило повного задоволення вимог Банку.
Відтак проведене Банком у лютому 2021 року позасудове задоволення вимог іпотекодержателя шляхом реєстрації права власності на нерухоме майно не припинило зобов'язання АТ «Сумське НВО» за кредитним договором № 081010-КЛВ від 08.10.2010 і підлягає виконанню боржником та/або іпотекодавцем (ТОВ «СМНВО»).
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Отже, вказане вище застереження в іпотечному договорі прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя за своїми правовими наслідками, та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Проведення державної реєстрації регламентовано положеннями статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і далі у редакції, чинній на час державної реєстрації права власності).
Етапами державної реєстрації речового права є перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень(п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів Україниу Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі Порядок № 1127), яким зокрема, визначено вичерпний перелік обов'язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і державний реєстратор у ході її проведення приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
Пунктом 61 Порядку № 1127 встановлено перелік документів, що подаються для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
Заперечуючи проти позову відповідач вказує на те, що ним були подані всі передбачені законодавством документи, необхідні для здійснення державної реєстрації за Банком права власності на предмет іпотеки, а тому дії державного реєстратора по реєстрації прав повністю відповідали закону та у державного реєстратора не було жодних правових і фактичних підстав для відмови в державній реєстрації прав.
На момент вчинення оскаржуваних реєстраційних дій АТ «Банк Кредит Дніпро» надало державному реєстратору виключний перелік документів, передбачених пунктом 61 Порядку № 1127, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.02.2021.
Згідно з пунктом 14 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Як зазначалося вище, норми Закону України «Про іпотеку», зокрема, ст. 37 цього закону визначає, що застереження в договорі іпотеки про задоволення вимог іпотекодержателя є договором про задоволення вимог іпотекодержателя, а тому відповідно є підставою для набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.
Банк, звертаючись до державного реєстратора, діяв відкрито, у межах, не заборонених договором або актами цивільного законодавства, реалізуючи своє правомірне право на погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок предмета іпотеки. Обмеження іпотекодержателя у такому праві, з урахуванням існування усіх необхідних для цього умов, буде неправомірним та призведе до надання переваги одному із учасників спірних правовідносин та порушення принципу рівності сторін у правовідносинах.
Право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки є правомірним, сторони у договорі передбачили відповідну умову про іпотечне застереження - про позасудовий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя.
Тому державним реєстратором в повній відповідності до вимог ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» було вчинено реєстраційні дії щодо переходу права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя, адже іпотекодержатель надав встановлені законом документи для такої реєстраційної дії.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивачем за зустрічним позовом не доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог. При цьому відповідач спростував позовні вимоги належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами.
З огляду на вказане у задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання зустрічного позову суд на підставі ст. 129 ГПК України покладає на позивача за зустрічним позовом.
Розглянувши позов третьої особи, суд не вбачає підстав для його задоволення за наступних підстав.
Обгрунтовуючи своє право на звернення до суду з позовною заявою про скасування державної реєстрації прав, зазначає, що позов третьої особи направлений на захист порушених Банком прав та інтересів АТ «Сумське НВО» як боржника за кредитним договором.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
З вище наведеного вбачається, що підставою та необхідною умовою для звернення особи до суду з позовом є наявність порушеного права та охоронюваного законом інтересу особи - позивача у справі і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.
При цьому звертаючись до господарського суду, позивач повинен визначити, яке його право, на його думку, є порушеним, та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно із ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Стаття 37 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що іпотеко держатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді (ст. 37 Закону України «Про іпотеку»).
Отже, за змістом ст. 37 Закону України «Про іпотеку» рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено тільки іпотекодавцем.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17, від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц, постановах Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 569/15704/18, від 07.07.2021 у справі № 369/5589/19, від 21.07.2021 у справі № 686/19656/19 зроблено висновки, за змістом яких спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, пов язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що у спорі про скасування державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки сторонами у справі за цим спором можуть бути лише попередній власник нерухомого майна (Іпотекодавець) та новий власник цього майна (Іпотекодержатель».
Таким чином, існує певний порядок реалізації прав суб'єкта господарювання стосовно захисту порушених прав. Так, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.
У даному випадку АТ «Сумське НВО» не є іпотекодавцем у спірних правовідносинах, а тому не може заявляти самостійні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію за іпотекодержателем права власності на нерухоме майно.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Правосуддя, за своєю суттю, визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3рп/2003).
Оскільки за результатами розгляду заявленого позову третьої особи вирішується питання про скасування рішення про державну реєстрацію за Іпотекодержателем права власності на нерухоме майно (внаслідок чого відповідні права повернуться у стан, що існував до оспорюваної державної реєстрації прав, Іпотекодержатель втратить право власності на нерухоме майно і фактично відновиться право власності Іпотекодавця на це майно), то має бути встановлено не лише наявність формальних підстав для скасування рішення про державну реєстрацію прав, але й визначено, чи було порушене цивільне право третьої особи, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення і яким чином задоволення позову призведе до поновлення прав третьої особи (у разі їх порушення).
Третя особа зазначає у позовній заяві, що її позов направлений на захист порушених Банком прав та інтересів АТ «Сумське НВО» як боржника за Кредитним договором, проте АТ «Сумське НВ» не зазначає, яке саме його право чи інтерес порушені, у чому саме виявилося порушення і яким чином задоволення позову третьої особи призведе до їх поновлення. Більш того, наведена у позовній заяві підстава позову ніяким чином не пов'язана із захистом права третьої особи саме щодо предмета спору (нерухомого майна), не наведено жодних доказів наявності у третьої особи прав на спірне майно і поновлення цих прав в результаті задоволення позову.
Державна реєстрація за Банком права власності на предмет іпотеки безпосередньо на права та обов'язки АТ «Сумське НВО» не впливає, його зобов'язання в цьому випадку не встановлюються, не припиняються та не змінюються (не доповнюються та не збільшуються).
АТ «Сумське НВО» не є стороною договору іпотеки, а тому не може заявляти вимоги на підставі припинення зобов'язання, стороною якого воно не являється.
Зважаючи на недоведеність порушень прав чи інтересів АТ «Сумське НВО» щодо предмета спору реєстрацією за Банком права власності на предмет іпотеки та те, яким чином задоволення позову третьої особи призведе до поновлення її прав чи інтересів, у задоволенні позову третьої особи слід відмовити.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на АТ «Сумське НВО».
Керуючись статтями 129, 130, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні майном та звільнити нежитлові приміщення задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 34013028) не чинити перешкоди Акціонерному товариству “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд 32, ідентифікаційний код 14352406) у користуванні нежитловим приміщенням під літ. З, К-1, В-1, Р, С, Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, А-ІV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, що розташовані за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а;
3. Зобов'язати Акціонерне товариство “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг” (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 13, ідентифікаційний код 00205618) не чинити перешкоди Акціонерному товариству “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд 32, ідентифікаційний код 14352406) у користуванні нежитловим приміщенням під літ. З, К-1, В-1, Р, С, Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, А-ІV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, що розташовані за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а;
4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Техногаз-С” (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 43287900) не чинити перешкоди Акціонерному товариству “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд 32, ідентифікаційний код 14352406) у користуванні нежитловим приміщенням під літ. З, К-1, В-1, Р, С, Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, А-ІV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, що розташовані за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а;
5. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 34013028) звільнити нежитлові приміщення під літ. під літ. З, К-1, В-1, Р, С, Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, А-ІV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, що розташовані за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а;
6. Зобов'язати Акціонерне товариство “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг” (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 13, ідентифікаційний код 00205618) звільнити нежитлові приміщення під літ. З, К-1, В-1, Р, С, Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, А-ІV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, що розташовані за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а;
7. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Техногаз-С” (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 43287900) звільнити нежитлові приміщення під літ. З, К-1, В-1, Р, С, Д, Л, Н, И-1, М, Г-І, А-ІV, О, А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, У, Т, № 1, Б-І, Е-1, що розташовані за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2а.
8. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” відмовити.
9. У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” відмовити.
10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 34013028) на користь Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд 32, ідентифікаційний код 14352406) 4540 грн (чотири тисячі п'ятсот сорок гривень) судового збору.
11. Стягнути з Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг” (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 13, ідентифікаційний код 00205618) на користь Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд 32, ідентифікаційний код 14352406) 4540 грн (чотири тисячі п'ятсот сорок гривень) судового збору.
12. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Техногаз-С” (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код 43287900) на користь Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд 32, ідентифікаційний код 14352406) 4540 грн (чотири тисячі п'ятсот сорок гривень) судового збору.
13. Скасувати заходи забезпечення зустрічного позову, вжиті ухвалою Господарського суду Сумської області від 03.11.2021.
14. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 28.05.2024.
Суддя В.В. Яковенко