Рішення від 27.05.2024 по справі 916/1141/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"27" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1141/24

Суддя Господарського суду Одеської області Пінтеліна Т.Г., розглянувши матеріали позовної заяви від 18.03.2023 (вх. № 1168/24) за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м.Київ, вул. Фізкультури, 9, код ЄДРПОУ 39816845)

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

про стягнення 50 191, 65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 50 191, 65 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що внаслідок здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу відповідача, було виявлено перевищення нормативу вагових параметрів та складено відповідний акт та здійснено нарахування плати за проїзд, що складає ціну позову у даній справі.

Ухвалою від 21.03.2024р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Державної служби України з безпеки на транспорті було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

27.03.2024р. за вх.№ 2-491/24 до суду від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшла заява про виправлення описки.

Як встановлено судом, в ухвалі суду від 21.03.2024р. допущено опису, а саме зазначено: “…Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )…”тоді як треба було вказати:“…Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) ...”

Приймаючи до уваги вищенаведене, судом було внесено виправлення в ухвалу суду від 21.03.2024р.

27.03.2023р. до господарського суду надійшла заява (вх. №12755/24) від Державної служби України з безпеки на транспорті про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1141/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 27.03.2024 була надіслана позивачу до його електронного кабінету, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документа вих.№ 916/1141/24/21161/24 від 28.03.24

Відповідачу - Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.03.2024 була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу: 66521, Одеська область, с.Солтанівка, вул. Молодіжна, буд.56 засобами поштового зв'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була вручена відповідачу 09.04.2024 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення від 29.04.2024.

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що, суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

17.10.2019 посадовими особами Укртрансбезпеки, на підставі направлення на рейдову перевірку № 000148 від 15.10.2019 на а/д Р-03 під'зд до М-03 км 4+100 проведена рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Під час перевірки був зупинений транспортний засіб марки DAF, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , транспортний засіб марки DAF , реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу, доданих до матеріалів справи ОСОБА_1 є власником транспортних засобів.

Працівниками Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , у результаті якого було виявлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме: фактичне навантаження на одиночну вісь склало 12,360 т при допустимих 11 т та на строєну вісь 24.780 при допустимих 24 т, що підтверджується копією талона про зважування №03788 від 17.10.2019.

За результатами перевірки було складено довідку №б/н про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 17.10.2019р;

Акт №0006477 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 17.10.2019р.

Працівниками Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , у результаті якого було виявлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме: фактичне навантаження на строєну вісь 25,640т при допустимих 22т, що підтверджується копією талона про зважування №03793 від 17.10.2019.

За результатами перевірки було складено довідку №б/н про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 17.10.2019р., Акт №0006479 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 17.10.2019р. та акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільнимм транспортом від 17.10.2019 року , яким зафіксовано порушення статті 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт" - перевезення вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм без відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України при перевищенні вагових обмежень, чим порушено норми, передбачені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2021 року №1306.

У зв'язку з викладеним, Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 нараховано плату за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 1833,15 євро, що еквівалентно 50191,65 грн. (курс НБУ станом на 17.10.2019 за 1 евро = 27,3808).

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за складає 50191,65 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 50191,65 грн.- основного боргу та стягнути судовий збір.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух", з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженням з відповідними органами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладено на перевізників.

Відповідно до ч.4 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007р. (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 22.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Пунктом 21 Порядку №879 врегульовано, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

З аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник, яким у спірних правовідносинах є відповідач.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2019р. посадовими особами Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки DAF, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 . За результатами проведеної перевірки складено Акт від 17.10.2019р. №0006477 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. 15.10.2019р. посадовими особами Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки DAF, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 . За результатами проведеної перевірки складено Акт від 17.10.2019р. №0006479. На підставі даних актів проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд 1833,15 євро, що еквівалентно 50 191, 65 грн.

Так, за результатом проведеної позивачем перевірки та встановлення обставини перевищення відповідачем при виконанні перевезень вантажів нормативно вагових параметрів транспортними засобами, позивачем відповідно до положень Порядку № 879 та ставок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007р. № 879, було здійснено розрахунки плати за проїзд, разом з цим відповідач у встановлений строк ці кошти до державного бюджету не сплатив.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Отже, так як в матеріалах справи наявні усі передбачені Порядком № 879 документи, складені працівниками Укртрансбезпеки зокрема, акти, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, при цьому відповідачем в порушення вимог ст.ст.73, 74 ГПК України не надано будь-яких доказів на спростування факту перевищення нормативно вагових параметрів транспортними засобами, які ним використовувались, є обґрунтованою заявлена позивачем позовна вимога.

Враховуючи викладене, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 50 191, 65 грн плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, підлягає судом задоволенню.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.73,74,79,86,129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державної служби України з безпеки на транспорті до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри, яких перевищують нормативні у сумі 50191 ( П'ятдесят тисяч сто дев'яносто одну) грн.65 коп. та 3028 (Три тисячі двадцять вісім) грн сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27 травня 2024 р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна

Попередній документ
119330847
Наступний документ
119330849
Інформація про рішення:
№ рішення: 119330848
№ справи: 916/1141/24
Дата рішення: 27.05.2024
Дата публікації: 30.05.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (27.05.2024)
Дата надходження: 18.03.2024
Предмет позову: про стягнення