65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"17" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3798/21(908/3409/19)
Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.
за участі секретаря судового засідання Дурович А.А.,
дослідивши матеріали справи
за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (39621, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Івана Приходька, буд. 141)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Азовкабель" (65026, м. Одеса, вул. Грецька, буд. 44, кабінет 3)
про стягнення коштів
у відкритому судовому засіданні за участю
представників сторін:
від позивача: Винник Р.О. (приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: про стягнення коштів
Судове засідання 17.05.2024р. проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Встановив:
Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" (далі - ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", позивач) звернулося із позовною заявою від 04.12.2019р. (вх. №3667/08-07/19 від 09.12.2019р.) до відповідача Приватного акціонерного товариства "Азовкабель" (далі - ПРАТ "Азовкабель", відповідач) про стягнення попередньої оплати в сумі 814 080 грн., 0, 1% неустойки в сумі 113 157, 12 грн., 7% додаткового штрафу в сумі 56 985, 60 грн., штрафу у розмірі 20% за поставку товару неналежної якості в сумі 162 816 грн., штрафу за користування попередньою оплатою в сумі 62 003, 90 грн.; стягнення витрат на адвоката у розмірі 40 000 грн. та стягнення судового збору.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що 20.02.2019р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №0090-СН, п. 1.1 якого передбачено, що в порядку та на умовах визначених договором, позивач зобов'язується поставити і передати у власність відповідачу товар, а останній зобов'язується прийняти його та своєчасно здійснити його оплату. На виконання умов договору після проведення оплати відповідач здійснив поставку товару у наступні дати: 29.03.2019р. було поставлено згідно видаткової накладної №442 стрічку конвеєрну 1600ЕР 2000/5 8+5 Z TZ на суму з ПДВ 318 720 грн. у кількості 83 кв.м., яка була прийнята, але при експлуатації виявилась неналежної якості (не відпрацювала гарантійного терміну за договором (12 місяці) та гарантійного терміну згідно ДСТУ 20-85 (4 місяці)); 22.05.2019р. було поставлено згідно видаткової накладної №760 стрічку конвеєрну 2.2.-1000-5ТК-200-2-5-2-Б-РБ на суму з ПДВ 495 360 грн. у кількості 320 кв.м., під час прийняття якої було виявлено, що вона не відповідає ДСТУ 20-85 та заявленій якості заводом виробником, приймання було призупинено, викликано представника відповідача для складання акту. Позивач направляв відповідачу листи №40-11/1993 від 19.06.2019р. та №40-11/2166 від 26.06.2019р., в яких просив вирішити питання стосовно заміни стрічки. Листом №ОС-696 від 20.06.2019р. відповідач повідомив про готовність заміни стрічки конвеєрної 1600ЕР 2000/5 8+5 Z TZ разом з стрічкою конвеєрною 2.2.-1000-5ТК-200-2-5-2-Б-РБ. Позивач вказує, що керуючись розділом 5 договору №0090-СН від 20.02.2019р. він вчинив всі необхідні дії по виклику спеціаліста для заміни неякісного товару на якісний, та заміни продукції. та направив на адресу відповідача лист №40-16/379 від 31.05.2019р. про не прийняття стрічки та виклик представника. Також було направлено лист №40-11/1856 від 11.06.2019р., згідно якого відповідачу було повідомлено про невідповідність стрічки 2.2.-1000-5ТК-200-2-5-2-Б-РБ в кількості 320 кв.м. ДСТУ 20-85 та запропоновано здійснити заміну. Вимога про заміну з обґрунтуванням була дубльована листом №40-11/1999 від 19.06.2019р. 07.06.2019р. в присутності представника відповідача було складено акт №23, відповідно до якого продукція стрічка конвеєрна у кількості 320 кв.м. визнана бракованою та такою, що підлягає заміні.
Позивач зазначає, що в процесі подальшого листування та переговорів відповідачем було прийнято рішення спочатку заміни неякісної стрічки на якісну, потім прийнято рішення спочатку заміни неякісної стрічки на якісну, потім прийнято рішення повернути сплачені кошти, що підтверджується відповідними листами. Позивач вказує, що відповідачем не вчинено жодних дій по виконанню умов договору щодо заміни неякісної продукції або повернення коштів. Враховуючи порушення відповідачем істотних умов договору, а саме ухилення від заміни забракованої продукції у строк понад 5 місяців, у позивача відпала потреба у даній продукції, у зв'язку з чим позивач відмовився від поставки за договором, вимагає забрати браковану продукцію та повернути на його розрахунковий рахунок попередню оплату.
Керуючись розділом 10 позивач застосував до відповідача наступні штрафні санкції: 0, 1 = 814 080/100%х0, 1х139 дн. = 113 157, 12 грн.; 7% = 814 080/100%х7 = 56 985, 60 грн., 20% = 814 080/100%х20 = 162 816 грн.; п. 10.5. дог. 20% = 814 080/100%/365х139 = 62 003, 90 грн., що загалом становить 394 962, 62 грн.
ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" надано заперечення, згідно яких позивач не погоджується з інформацією, викладеною у відзиві відповідачем. Твердження про те, що дані величини є розрахункові та служать тільки для підбору обладнання і не нормуються, не відповідає дійсності, оскільки в технічних умовах, описаних в ДСТУ 20-85 подібних формулювань не має. Твердження про те, що товщина окремих складових частин стрічок не замірялася, не відповідає дійсності, оскільки дані виміри проводилися без оброблення стрічки на її торцях; при цьому товщина робочої і неробочої прокладки відповідала параметрам, зазначеним у сертифікаті на дану стрічку, а товщина гумовотканинного каркаса була визначена як різниця між загальною товщиною і товщиною фактичного шару прокладок (робочої і неробочої). Твердження про те, що ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" зобов'язане було виконати випробування згідно п. 3.2. ДСТУ 20-85 не відповідає дійсності, тому що вимоги відображені в даному пункті відносяться до виробника стрічки транспортерної, а не до покупця готової продукції. Стосовно твердження про необхідність комісійної виміру товщини стрічки транспортерної згідно з вимогами п. 4.4.1 ДСТУ 20-85 повідомлено про те, що представник постачальника не наполягав на виконанні даних вимог; товщина вимірювалася на відстані 3 м від кінця стрічки транспортерної в декількох точках в присутності представника постачальника.
Позивач надав пояснення, в яких повідомляє, що відповідач фактично визнає факт поставленої неякісної стрічки 1600ЕР 2000/5 8+5 Z TZ та 2.2-1000-5ТК-200-2-5-2-Б-РБ, про що свідчать наявні в матеріалах справи листи.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на наступне. Поставку товару відповідач здійснив в повному обсязі на загальну суму 814 800 грн., яка була сплачена позивачем в повному обсязі. Відповідач вказує, що під час приймання товару по якості та кількості щодо стрічки 1600TZ 2000/5 ЕР 8+5 Z зауважень з боку покупця не надійшло, товар був прийнятий в повному обсязі; стосовно стрічки 2.2.-1000-5ТК-200-2-5-2-Б-РБ зазначено, що остання приймалася комісійно за участю представника відповідача, який підписав акт приймання із застереженнями. В подальшому представниками позивача був складений акт технічного стану ЛП-246 Інв. 51583 від 25.05.2019р., в якому вказано про капітальний ремонт якого устаткування, при якому здійснювалась заміна транспортної стрічки В-1600, однак не вказано найменування, кількість, виробник чи інші ідентифікуючі ознаки стрічки, які б підтвердили, що це є стрічка, яка поставлена відповідачем саме в рамках вищезазначеного договору, інших доказів неналежної якості позивачем не надано.
Відповідач зазначає, що ДСТУ 20-85 встановлює правила приймання стрічки, відповідно до яких для перевірки відповідності якості конвеєрних стрічок вимогам цього стандарту, вони піддаються випробуванням, тоді як виходячи зі змісту акту №23 від 07.06.2019р., комісія під час приймання стрічки 2.2.-1000-5ТК-200-2-5-2-Б-РБ жодних випробувань не проводила; виміри проводилися штангель циркулем, при цьому не вказано, чи повірений він відповідно до законодавства; акт не відповідає вимогам Інструкції №П-7, порушений порядок приймання товару за якістю, який передбачений ДСТУ 20-85 та Інструкцією №П-7. Виходячи з даних акту №23 від 07.06.2019р. під час приймання стрічки 2.2.-1000-5ТК-200-2-5-2-Б-РБ комісією не було дотримано порядку та вимог самого ДСТУ 20-85, положенням якого має відповідати спірна стрічка; не було відібрано належним чином стрічки, натомість в акті №23 зазначено, що було зроблена відрізка зразка з бухти №2943, здійснені його заміри та зроблені висновки про невідповідність загальної товщини всієї стрічки бухти №2943, а також бухт №2942, №2941. Відповідач вважає, що позивачем не доведено неналежну якість поставленого товару, а тому підстави для повернення грошових коштів за товар - відсутні.
Відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив, в яких стосовно стрічки 1600TZ 2000/5 ЕР 8+5 Z TZ вказано, що позивач вказує різні найменування стрічки, тому не можна встановити, що саме поставлена відповідачем стрічка є саме тією стрічкою, по якій виникли претензії щодо якості у позивача. Позивач посилається на акт про зношення робочої поверхні стрічки від 25.09.2019р., однак такий акт не надає. Позивач у своїх запереченнях робить припущення, що із-за такої товщини каркасу фізико-механічні властивості стрічки можуть виявитися заниженими. Це є припущенням позивача, які не підтверджені доказами. В листі виробника такої стрічки №10-141 від 04.06.2019р. є пояснення: сучасні матеріали, з яких виробляються стрічки є більш тонкими, однак більш міцним, тому довідкові величини, вказані в ДСТУ 20-85 є застарілими.
Відповідач звернувся із заявою про застосування строку позовної давності та про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Відповідач вважає, що позивачем пропущений шестимісячний строк позовної давності для стягнення штрафних санкцій за поставку товару неналежної якості, встановлений ч. 8 ст. 269 ГК України, виходячи з наступного. Днем встановлення позивачем неналежної якості поставленого товару є 25.05.2019р., коли був складений акт технічного стану ЛП-246 Інв.51583 від 25.05.2019р. щодо стрічки 1600TZ2000/5 ЕР 8+5 та кінцевим строком пред'явлення такого товару є 25.11.2019р. Стосовно іншого виду стрічки 2.2.-1000-5ТК-200-2-5-2-Б-РБ, то акт №23 був складений 07.06.2019р., а тому кінцевим строком пред'явлення позову по такому товару - 07.12.2019р. Позовна заява надійшла до суду 09.12.2019р., тобто після спливу строку, встановленого ч. 8 ст. 269 ГК України.
Рух справи
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.12.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3409/19; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.03.2020р. призначено у справі №908/3409/19 судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Полтавському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса МЮУ.
12.05.2021р. через відділ діловодства Господарського суду Запорізької області за супровідним листом № 426/427/428/613-515/616-618/619-621 від 30.04.2021р. надійшов висновок експертів №426/427/428/613-515/616-618/619-621 за результатами проведення судової експертизи по господарській справі №908/3409/19.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.05.2021р. поновлено провадження у справі № 908/3409/19 з 24.05.2021р.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.06.2021р. ухвалено передати матеріали справи № 908/3409/19 до Господарського суду Запорізької області в провадженні якого перебуває справа № 908/964/21 про визнання банкрутом ПРАТ "Азовкабель" для розгляду спору по суті в межах вказаної справи.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.07.2021р. прийнято до розгляду позов ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" до ПРАТ "Азовкабель" про стягнення заборгованості за договором поставки товару № 0090-СН від 20.02.2019 у розмірі 1 209 042,62 грн. в межах розгляду справи про банкрутство №908/964/21; ухвалено здійснювати розгляд позовної заяви в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.08.2021р. зупинено провадження у справі №908/964/21 (908/3409/19) за позовом ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" до ПРАТ "Азовкабель" про стягнення заборгованості за договором поставки товару № 0090-СН від 20.02.2019р. у розмірі 1 209 042,62 грн. до постановлення господарським судом ухвали за результатами попереднього засідання у справі №908/964/21 про банкрутство ПРАТ "Азовкабель".
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.04.2023р. поновлено провадження у справі №908/964/21 (908/3409/19); матеріали справи №908/964/21 (908/3409/19) за позовом ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" до ПРАТ "Азовкабель" про стягнення заборгованості за договором поставки товару № 0090-СН від 20.02.2019р. у розмірі 1 209 042,62 грн., передано до господарського суду Одеської області для розгляду в межах провадження у справі №916/3798/21 про банкрутство ПРАТ "Азовкабель".
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.05.2023р. прийнято справу №908/964/21 (908/3409/19) до свого провадження суддею Лепехою Г.А.; ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін в межах справи №916/3798/21 про банкрутство ПРАТ "Азовкабель".
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.01.2024р. прийнято справу №908/964/21 (908/3409/19) до свого провадження суддею Грабован Л.І. для розгляду в межах справи №916/3798/21 про банкрутство ПРАТ "Азовкабель" в порядку загального позовного провадження; присвоєно справі №916/3798/21 (908/3409/19).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.03.2024р. продовжено строк проведення підготовчого провадження з 22.03.2024р. на тридцять днів до 22.04.2024р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.04.2024р. закрито підготовче провадження у справі №916/3798/21 (908/3409/19); призначено справу №916/3798/21(908/3409/19) до судового розгляду по суті в засіданні суду на 17.05.2024р.
Відповідач звернувся із клопотанням, сформованим в системі «Електронний суд» 15.05.2024р. (вх. №19725/24 від 16.05.2024р.), про розгляд справи №916/3798/21(908/3409/19) за відсутності представника та повідомив, що всі наявні докази додано до матеріалів справи, позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні.
Обставини, встановлені судом
20.02.2019р. між ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" та ПРАТ "Азовкабель" був укладений договір поставки товару №0090-СН, п. 1.1. якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.
П. 1.2. вказаного договору передбачено, що найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставця за цим договором, ціна за одиницю товару, його частково співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікацією(ями), що є додатком до цього договору. Згідно специфікації №1 найменування товару - стрічка транспортерна 2, 2-1000-5ТК-200-2-5-2 Б.РБ, УКТ ЗЕД - 4010, од. вим. - м. кв., кількість -100, сума без ПДВ - 129 000 грн.; стрічка транспортерна 1600 TZ 2000/5 ЕР 8+5 Z, УКТ ЗЕД - 4010, од. вим. - м. кв., кількість - 83, сума без ПДВ - 265 600 грн.; разом - 394 600 грн., ПДВ 20% - 78 920 грн., всього - 473 520 грн.
Згідно п. 1.3. зазначеного договору якість товару, що поставляється за цим договором, має відповідати нормативній документації, діючій на підприємстві товаро-виробника.
Відповідно до п. 1.4. вказаного договору загальна ціна товару за цим договором становить 473 520 грн., в тому числі ПДВ - 78 920 грн.
П.п. 2.1., 2.2. вказаного договору передбачено, що поставка товару за цим договором здійснюється у такі строки: 30 календарних днів з дати отримання покупця постачальником 25% попередньої оплати від покупця. Відвантаження товару здійснюється автомобільним транспортом за базисом поставки СРТ згідно Інкотермс в редакції 2010р.
Згідно п. 2.3. зазначеного договору товар передається в тарі і упаковці, що відповідає: загальноприйнятим вимогам.
Відповідно до п. 4.1. вказаного договору підтвердженням якості та комплектності товару з боку постачальника є сертифікат якості або паспорт заводу виробника.
П. 5.1. зазначеного договору передбачено, що при виявленні виробничих дефектів у товарі при його прийманні, а також при монтажі, налагоджуванні та експлуатації, у період гарантійного строку виклик представника постачальника для складання двостороннього акту обов'язковий.
Згідно п. 5.2. вказаного договору якщо протягом строку гарантії продукція виявиться дефектною, строк усунення недоліків або заміни товару (доукомплектування) постачальником становить 20 днів з моменту виявлення дефектів, що посвідчується двостороннім актом, якщо інший строк не встановлений самим актом, і без будь-якої додаткової оплати з боку покупця має усунути виявлені недоліки.
Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. зазначеного договору розрахунки за товар здійснюються на умовах 25% попередньої оплати, 75% за фактом готовності до відвантаження. Оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що визначений у цьому договорі.
П. 9.3. вказаного договору передбачено, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, що визначається відповідним чинним законодавством.
Згідно п. 10.1. зазначеного договору у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством.
Відповідно до п. 10.2. вказаного договору постачальник за цим договором несе наступну відповідальність: за несвоєчасну поставку сплачує покупцю неустойку в розмірі 0, 1% від вартості непоставленого, недопоставленого товару за кожний календарний день прострочення; за прострочення в поставці понад 30 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.
П. 10.5. зазначеного договору передбачено, що у разі порушення строків постачання товару постачальник сплачує на користь покупцю 20% річних за весь час користування чужими коштами нарахованих на суму попередньої оплати і обчислених з дня, коли товар мав бути переданий покупцю до дня фактичної передачі товару чи повернення суми попередньої оплати.
Згідно п. 13.2. вказаного договору строк цього договору починає перебіг у момент, визначений у п. 13.1 цього договору та закінчується 31.12.2019р. в частині розрахунків до повного їх виконання.
Додатковою угодою №1 від 09.04.2019р. до договору №0090-СН від 20.02.2019р. внесено зміни до п.1.4. договору і викладено його у наступній редакції: загальна сума договору складає 814 080 грн., в тому числі ПДВ.; доповнено договір специфікацією №2 такого змісту: найменування товару - стрічка транспортерна 2.2.-1000-5ТК-200-2-5-2-Б.РБ, код УКТЗЕД - 4010, од. вим. - м.кв., кількість - 220, сума з ПДВ - 340 560 грн.
Начальником цеху, механіком цеху, інженером був складений акт технічного стану ЛП-246 Інв.51583 від 25.05.2019р., згідно якого наявні зауваження.
Згідно сертифікатів якості №2941 від 08.05.2019р., №2942 від 06.05.2019р., №2943 від 06.05.2019р. стрічка конвеєрна 2.2.-1000-5ТК-200-2-5-2-Б-РБ відповідає вимогам ДСТУ 20-85.
ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" звернулося до ПРАТ "Азовкабель" листом №40-16/379 від 31.05.2019р., в якому повідомив, що при проведенні вхідного контролю стрічка конвеєрна 2.2.-1000-5ТК-200-2-5-2-Б-РБ по сертифікатам якості №2941, №2942, №2943, партія №155, виявлено: відсутність бірки-ярлик на 2-з бухтах; в сертифікатах якості вказані не всі показники результатів випробувань п. 4 ДСТУ 20-85, а ті, які зазначені, не відповідають вимогам ДСТУ 20-85; наявність порізів на стрічці довжиною 100м на одній бухті; відступ по товщині стрічки, за нормою не менше 15мм., фактично - 11, 3 мм.
ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" звернулося до ПРАТ "Азовкабель" листом №40-11/1993 від 19.06.2019р., в якому вказав, що стрічка 1600TZ 2000/5ЕР 8+5Z через передчасне зношування робочого шару експлуатуватися не може та просив в найкоротший термін вирішити питання щодо її заміни.
07.06.2019р. в присутності відповідача було складено акт №23, відповідно до якого є неможливим використання на виробництві ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" стрічки конвеєрної 2.2.-1000-5ТК-200-2-5-2-Б-РБ та підлягає поверненню постачальнику для заміни на придатну згідно ДСТУ 20-85; сертифікати якості не відповідають вимогам ДСТУ 20-85.
ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" звернулося до ПРАТ "Азовкабель" листом №40-11/856 від 11.06.2019р., в якому вказав, що в результаті огляду стрічки 2.2.-1000-5ТК-200-2-5-2-Б.РБ в кількості 320 кв.м. була виявлена не відповідність ДСТУ 20-85 та просив в термін до 21.06.2019р. здійснити заміну поставленої стрічки у повному обсязі.
Листом №ОС-666 від 14.06.2019р. ПРАТ "Азовкабель" повідомило ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" про наявність можливості перепостачання стрічки 2.2.-1000-5ТК-200-2-5-2-Б-РБ у зазначений Вами термін.
ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" звернулося до ПРАТ "Азовкабель" листом №40-11/2165 від 26.06.2019р., в якому просив здійснити повернення грошових коштів в сумі 495 360 грн., отриманих як передоплата за договором №0090-СН від 20.02.2019р. в термін, не пізніше 02.07.2019р.
ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" звернулося до ПРАТ "Азовкабель" листом №40-11/2166 від 26.06.2019р., в якому просило здійснити поставку 40 кв.м. стрічки 1600TZ 2000/5 ЕР 8+5Z у найкоротший термін.
ПРАТ "Азовкабель" листом №ОС-720 від 27.06.2019р. повідомило ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", що згідно договору №0090-СН від 20.02.2019р. можливе повернення грошових коштів в сумі 495 360 грн. з ПДВ отриманих як передоплата від ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" не раніше серпень 2019р.
ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" звернулося до ПРАТ "Азовкабель" із претензією №40-21/306 від 30.07.2019р., згідно якої просило повернути сплачені кошти на розрахунковий рахунок зазначений у договорі №0090-СН від 20.02.2019р. в сумі 811 100 грн.
ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" звернулося до ПРАТ "Азовкабель" із повідомленням №40-21/395 від 11.10.2019р. про відмову від договору №0090-СН від 20.02.2019р. з підстав, визначених в ст. 708 ЦК України та вимагало повернення за товар сплаченої суми; вимагало повернути суму сплачених коштів за договором №0090-СН від 20.02.2019р. на протязі семи днів з дня отримання даної вимоги на розрахунковий рахунок ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод".
ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" було здійснено оплату за стрічку конвеєрну в загальній сумі 814 080 грн., про що свідчать платіжні доручення №33254 від 19.02.2019р., №34046 від 07.03.2019р., №34422 від 21.03.2019р., №35564 від 18.04.2019р., №37029 від 28.05.2019р.
Листами №ОС-648 від 10.06.2019р. та №ОС-696 від 20.06.2019р., адресовані ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", ПРАТ "Азовкабель" просило прийняти стрічку 2.2.-1000-5ТК-200-2-5-2-Б-РБ в кількості 320 кв.м. або узгодити її обмін.
Листом №ОС-721 від 27.06.2019р. ПРАТ "Азовкабель" повідомило ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" про те, що перепостачання стрічки 1600TZ 2000/5ЕР 8+5 Z в кількості 40 кв.м. згідно договору №0090-СН від 20.02.2019р. є неможливим.
Полтавським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса надано висновок експертів №426/427/428/613-615/616-618/619-621 за результатами проведення судової економічної експертизи по справі №908/3409/19, який складений 30.04.2019р., згідно якого: стрічка транспортерна 2.2.-1000-5ТК-200-2-5-2-Б-РБ не відповідає вимогам ГОСТу 20-85 в частині показників, наведених в таблиці №2 синтезуючої частини; у зв'язку з відсутністю протоколу випробувань, встановити відповідність стрічки транспортерної 1600TZ2000/5ЕР 8+5Z вимогам ГОСТу 20-85, не надається можливим; з урахуванням умов п. 1.1. договору від 11.02.2021р. №40-21 та даних протоколу випробувань випробувально-технологічної лабораторії ПАТ «Берті», стрічка транспортна 1600TZ2000/5ЕР 8+5Z не відповідає вимогам DIN 22102 в частині показників, наведених в таблиці №3 синтезуючої частини; маркування стрічок 2.2.-1000-5ТК-200-2-5-2-Б-РБ та 1600TZ2000/5ЕР 8+5Z не відповідає вимогам ГОСТу 20-851.
Згідно висновку відповідно до вимог ст.70 та ч. 2 ст. 102 КПК України експерти про кримінальну відповідальність за відомо неправдивий висновок та відмову від виконання покладених на них обов'язків за ст.ст. 384, 385 КК України попереджені.
Норми права, що застосовуються судом
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Ч. 6 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
У відповідності до положень ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Ч.1 ст.525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ч. 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ч.1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Аналогічно, ч.ч.1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Ст. 669 ЦК України передбачено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.
Згідно ст. 671 ЦК України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.
Ст. 673 ЦК України передбачено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.
Ч. 1 ст. 268 ГК України передбачено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
Згідно ст. 674 ЦК України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.
Ст. 675 ЦК України передбачено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 676 ЦК України гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. Гарантійний строк, встановлений договором купівлі-продажу, продовжується на час, протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв'язку з обставинами, що залежать від продавця, до усунення їх продавцем. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися у зв'язку з виявленими в ньому недоліками, за умови повідомлення про це продавця в порядку, встановленому статтею 688 цього Кодексу. Гарантійний строк на комплектуючий виріб дорівнює гарантійному строку на основний виріб і починає спливати одночасно з ним. У разі заміни товару (комплектуючого виробу) неналежної якості на товар (комплектуючий виріб), що відповідає умовам договору купівлі-продажу, гарантійний строк на нього починає спливати з моменту заміни.
Ч. 1 ст. 269 ГК України передбачено, що строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 269 ГК України стандартами, технічними умовами (у разі наявності) або договором щодо товарів, призначених для тривалого користування чи зберігання, можуть передбачатися більш тривалі строки для встановлення покупцем у належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки). Сторони можуть погодити в договорі гарантійні строки більш тривалі порівняно з передбаченими стандартами або технічними умовами (у разі наявності).
Відповідно до ст. 682 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору купівлі-продажу щодо комплектності. Якщо договором купівлі-продажу не встановлено умов щодо комплектності товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обороту або іншими вимогами, що звичайно ставляться.
Ст. 678 ЦК України передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.
Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Ч.ч.1, 2 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно ч.1 ст. 256, ст. 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За приписами ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом ст.ст. 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).
Ч. 8 ст. 269 ГК України передбачено, шо позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.
Ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Ст. 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Ч.ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Висновки суду
Аналіз статей 669, 671, 673, 682 ЦК України свідчить про те, що предмет договору купівлі-продажу (поставки), зокрема майно (товар), характеризується певними критеріями (ознаками), встановленим у договорі: кількістю, асортиментом, якістю, комплектністю.
Отже, товар має відповідати вимогам щодо асортименту, комплектності, кількості та якості, тари та (або) упаковки товару у відповідності до умов договору, і тільки в цьому випадку вважається, що продавець належним чином виконав свій обов'язок щодо передачі товару у власність.
При цьому поняття асортимент, комплектність, кількість, якість не є тотожними поняттями. Вони різняться за юридичним змістом, правовою природою, а також і за обсягом прав покупця (див. висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.02.2023р. у справі № 916/604/21).
Під істотним порушенням вимог щодо якості товару згідно з нормою 678 ЦК України розуміється виявлення: недоліків, які не можна усунути; недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу; недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення.
Тобто, вимагати відшкодування вартості товару або його заміни покупець має право лише у випадку, якщо недоліки товару є істотними.
Судом встановлено, що 20.02.2019р. між ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" та ПрАТ "Азовкабель" був укладений договір поставки товару №0090-СН, на виконання умов якого був поставлений товар стрічка транспортерна 2, 2-1000-5ТК-200-2-5-2 Б.РБ та стрічка транспортерна 1600 TZ 2000/5 ЕР 8+5 Z, після прийняття якої було виявлено не відповідність вимогам ДСТУ 20-85.
Листами позивач неодноразово звертався до відповідача стосовно неналежної якості поставленого йому товару, передбаченого договором поставки товару №0090-СН від 20.02.2019р., та просив спочатку замінити такий товар та в подальшому повернути кошти, отриманих в якості передоплати.
Відповідно до висновку експертів: стрічка транспортерна 2.2.-1000-5ТК-200-2-5-2-Б-РБ не відповідає вимогам ДСТУ 20-85 в частині показників, наведених в таблиці №2 синтезуючої частини; у зв'язку з відсутністю протоколу випробувань, встановити відповідність стрічки транспортерної 1600TZ2000/5ЕР 8+5Z вимогам ДСТУ 20-85, не надається можливим; з урахуванням умов п. 1.1. договору від 11.02.2021р. №40-21 та даних протоколу випробувань випробувально-технологічної лабораторії ПАТ «Берті», стрічка транспортна 1600TZ2000/5ЕР 8+5Z не відповідає вимогам DIN 22102 в частині показників, наведених в таблиці №3 синтезуючої частини; маркування стрічок 2.2.-1000-5ТК-200-2-5-2-Б-РБ та 1600TZ2000/5ЕР 8+5Z не відповідає вимогам ДСТУ 20-85.
Відповідач пояснень стосовно висновку експерта не надав; доводів стосовно необґрунтованості чи суперечливості такого висновку та спростування викладених в ньому обставин не навів.
Суд зазначає, що висновок експертів є належним та допустимим доказом, оскільки його отримано за результатами експертного дослідження, призначеного ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.03.2020р. та проведено кваліфікованими судовими експертами.
Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріалами справи доводиться наявність недоліків у товару, поставленого відповідачем, якість якого останнім була гарантована. Вина відповідача за такими обставинами презюмується, тому тягар доказування відсутності своїє вини покладається саме на нього. Проте відповідач не надав будь-яких доказів відсутності свої вини.
Вимога позивача про стягнення з відповідача сплаченої за товар суми є обґрунтованою, законною та такою, яка належить до задоволення.
З огляду на те, що судом встановлений факт порушення постачальником умов договору та поставки товару з суттєвими недоліками, які не можуть бути усунуті та спричиняють неможливість використання товару за призначенням, суд вважає вимоги позивача про стягнення неустойки та штрафу обґрунтованами, документально підтвердженою, законними та такими, які належить задовольнити.
Щодо строку позовної давності суд зазначає наступне.
Позовна заява датована 04.12.2019р. та отримана Господарським судом Запорізької області 09.12.2019р., про що свідчить штамп вказаного суду.
Таким чином, твердження щодо пропуску строку позовної давності не знаходить свого підтвердження.
Враховуючи викладене, суд відмовляє відповідачу у задоволенні заяви про застосування строків позовної давності.
Судові витрати
Згідно ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ст. 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Ч. 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із їх наданням.
Позивач надав заяву від 21.05.2024р. про надання йому строку, передбаченого п.8 ст. 129 ГПК України для надання доказів понесених судових витрат; прийняти додаткове рішення, яким вирішити питання стосовно стягнення судових витрат.
Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив стосовно витрат на адвоката у розмірі 40 000 грн. вказав, що адвокатом Максименко А.Ю. на підтвердження надання правової допомоги надана угода від 19.07.2019р., яка є частиною договору від 24.10.2018р. З вказаного договору та попереднього розрахунку витрат на професійну правничу допомогу не можна встановити обсяг наданих послуг, в попередньому розрахунку зазначений певний перелік послуг без вказівки обсягу (часу, кількості) та вартості, відсутній порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), порядок його сплати, відсутній додаток №2 до договору від 24.01.2018р., відповідно до якого позивачем заявляються до стягнення 2000 грн.; в розрахунку містяться види послуг, які не передбачені угодою від 19.07.2019р. та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідач вважає, що вимога стосовно стягнення витрат на адвоката у розмірі 40 000 грн. не має бути задоволена судом.
Із матеріалів справи вбачається, що 19.07.2019р. між адвокатом Максименко А.Ю. та ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" була укладена угода до договору про надання правової допомоги адвокатом, п. 2 якої передбачено, що для виконання цього доручення клієнт надає адвокату всі повноваження для здійснення прав і виконання обов'язків сторони в суді, та на стадії досудового врегулювання спору. Сторони погодили попередню вартість професійної правничої допомоги на рівні 40 000 грн.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу.
Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження вказаних обставин.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Задовольнити повністю позов Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" до Приватного акціонерного товариства "Азовкабель" про стягнення коштів.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Азовкабель" (65026, м. Одеса, вул. Грецька, буд. 44, кабінет 3; код ЄДРПОУ 31600918) на користь Акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (39621, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Івана Приходька, буд. 141; код ЄДРПОУ 05756783) попередню оплату в розмірі 814 080 (вісімсот чотирнадцять тисяч вісімдесят) грн., 0,1% неустойки в розмірі 113 157 (сто тринадцять тисяч сто п'ятдесят сім), 12 грн., 7% додаткового штрафу у розмірі 56 985 (п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять), 60 грн., штраф у розмірі 20% за поставку товару неналежної якості у розмірі 162 816 (сто шістдесят дві тисячі вісімсот шістнадцять) грн., штраф за користування попередньою оплатою 20% в розмірі 62 003 (шістдесят дві тисячі три), 90 грн., судовий збір у розмірі 18 135 (вісімнадцять тисяч сто тридцять п'ять), 64 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн., витрати, пов'язані за проведення експертизи в сумі 60 145 (шістдесят тисяч сто сорок п'ять), 92 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у порядку ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано 27 травня 2024р.
Копію рішення надіслати на електронну адресу: АТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (advokat_steel@ukr.net), ПрАТ "Азовкабель" (secretary@azovcable.com).
Суддя Л.І. Грабован