65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про зупинення провадження у справі
"21" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4464/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
секретар судового засідання Христенко А.О.
при розгляді справи за позовом: Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» (вул. Електриків, 14, м. Київ, 04071)
до відповідача: Комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс» (вул. Залізнична, 8, м. Херсон, 73000)
про стягнення 547102,43 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Сербулов О.В.;
від відповідача: Калугін Д.О.
Державне підприємство «Адміністрація річкових портів» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 547102,43 грн, з яких: 436932,30 грн основного боргу; 86102,40 грн пені; 8853,49 грн відсотків річних; 15214,24 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами 23.05.2022 договору бербоутного чартеру теплоходу «Бештау» в частині здійснення повної та своєчасної чартерної плати за період з травня 2022 року по вересень 2023 року включно.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.10.2023 позовну заяву Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5437/23; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; призначено у справі підготовче засідання на 13 листопада 2023 року об 11:30.
13.11.2023 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 27.11.2023 о 15:00.
27.11.2023 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання у справі на 21 грудня 2023 року о 14:00.
20.12.2023 відповідачем було подано суду клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, яке мотивоване тим, що відповідач заперечує обставину укладення з позивачем договору бербоутного чартеру теплоходу «Бештау» від 23.05.2023 та підписання з позивачем акту приймання-передачі судна до договору. Також відповідач наголошує, що зазначений у договорі підписант від КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Корж О.А. звинувачується правоохоронними органами у скоєнні кримінального правопорушення, зокрема, у пособництві державі-агресору РФ та її збройним формуванням під час тимчасової окупації м. Херсон, у тому числі, з використанням потужностей та матеріальних цінностей комунального підприємства.
21.12.2023 суд постановив протокольну ухвалу, якою продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відклав підготовче засідання на 15 січня 2023 року о 17:00.
15.01.2024 до суду надійшли письмові пояснення від позивача та заперечення щодо призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, в яких останній наголошує, зокрема на тому, що підписант договору від імені відповідача Корж О.А. не заперечує обставину накладення свого підпису на договорі та наполягає на тому, що теплохід був переданий у користування відповідача, який здійснював свою господарську діяльність.
Підготовче засідання 15.01.2024 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Бездолі Д.О. на лікарняному. Ухвалою суду від 26.01.2024 судом було призначено підготовче засідання у справі на 12 лютого 2024 року о 14:00.
07.02.2024 до суду надійшли письмові пояснення відповідача, в яких останній відзначив, що не заперечує обставину наявності господарських відносин з позивачем до 24.02.2022, проте, через тимчасову окупацію м. Херсон, відповідач не здійснював свою господарську діяльність на території міста.
12.02.2024 позивачем було подано додаткові письмові заперечення щодо призначення у справі почеркознавчої експертизи, в яких позивач, серед іншого, наголосив, що станом на час укладення договору 23.05.2022 саме ОСОБА_1 був внесений до Реєстру як уповноважена особа відповідача. Також позивач відзначив, що листування з відповідачем велось з його офіційної електронної адреси.
12.02.2024 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 20 лютого 2024 року о 16:00.
Підготовче засідання 20.02.2024 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Бездолі Д.О. на лікарняному. Ухвалою суду від 29.02.2024 судом було призначено підготовче засідання у справі на 12 березня 2024 року о 15:00.
12.03.2024 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання у справі на 02 квітня 2024 року о 15:00.
02.04.2024 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання у справі на 22 квітня 2024 року о 15:00.
22.04.2024 позивачем були подані письмові пояснення, в яких останній, зокрема, відзначив, що при укладені договору відповідач наголошував на соціальному значенні забезпечення сполучення між островами Херсонщини річковим транспортом під час тимчасової окупації, при цьому відповідач наполягав на здійсненні комунікації за допомогою засобів електронного зв'язку, а паперовий примірник договору надійшов позивачу у листопаді 2022 року.
22.04.2024 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання у справі на 21 травня 2024 року о 15:30.
17.05.2024 відповідачем було подано клопотання, в якому останній просить суд зупинити провадження у цій справі до закінчення перегляду справи № 908/1162/23 у касаційному порядку Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду. У вказаному клопотанні відповідач посилається на те, що правочин, на який посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог до відповідача, є нікчемним в силу вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», адже на час укладення договору м. Херсон, де зареєстрований відповідач, перебувало у тимчасовій окупації.
У письмових поясненнях, які надійшли до суду 20.05.2024, позивач заперечив щодо зупинення провадження, наголосивши, що приписи ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не розповсюджуються на спірні відносини, адже станом на 23.05.2022 Кабінетом Міністрів України не приймалося відповідного рішення про поширення положень статті 13 Закону на території, що були окуповані після 24 лютого 2022 року, при цьому станом на 23.05.2022, в умовах воєнного стану, Радою національної безпеки і оборони України не приймалось рішення щодо визнання території міста Херсон тимчасово окупованою територією.
У засіданні суду 21.05.2024 представник відповідача підтримав подану заяву про зупинення провадження у справі, просив суд її задовольнити. Представник позивача щодо зупинення провадження у справі заперечував.
Отже, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, проаналізувавши наявні у справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 2 статті 2 ГПК України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон), в редакції з 07.05.2022 та чинній на цей час, тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права. Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав. За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону, в редакції з 20.03.2022, дата початку тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначається рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.
За умовами ч. 3 ст. 1 Закону, в редакції з 03.12.2022, дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону, в чинній редакції, дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Статтею 2 Закону передбачено, що цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону, в редакції з 20.03.2022, для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.
За змістом ч. 1 ст. 3 Закону, в редакції з 07.05.2022, для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України; 4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону, в редакції з 03.12.2022, для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими Кабінетом Міністрів України; 4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону, в чинній редакції, для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку; 4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону, в чинній редакції з 20.03.2022, положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями. В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону, в чинній редакції з 20.03.2022, здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 13-1 Закону, в чинній редакції з 20.03.2022, положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями. В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.
Відповідно до ч. 2 ст. 13-1 Закону, в редакції з 20.03.2022, на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено. Контроль в'їзду - виїзду з метою виявлення, запобігання переміщенню товарів на тимчасово окуповану територію та з такої території поза межами контрольних пунктів в'їзду - виїзду проводять уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України.
Згідно з ч. 2 ст. 13-1 Закону, в чинній редакції з 07.05.2022, на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті. Переміщення товарів, маркування (етикетування) яких свідчить про вироблення таких товарів на тимчасово окупованій території, забороняється, крім речей, які віднесені до особистих речей, що переміщуються у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі відповідно до частин третьої та четвертої цієї статті. Контроль в'їзду-виїзду з метою виявлення, запобігання переміщенню товарів на тимчасово окуповану територію та з такої території в межах контрольних пунктів в'їзду-виїзду, а також поза межами контрольних пунктів в'їзду-виїзду проводять уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України.
У зв'язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Вказаний указ затверджено Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України від 24.02.2022 №2102-IX. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, внаслідок чого останній триває до теперішнього часу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
В провадженні об'єднаної палати КГС у складі Верховного Суду знаходиться справа № 908/1162/23, яка була передана на розгляд об'єднаної палати у зв'язку з тим, що колегія суддів вважає, що є необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.
Згідно з ч. 1-5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" територія Херсонської міської територіальної громади перебувала під тимчасовою окупацією з 01.03.2022 до 11.11.2022.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, відповідач - Комунальне підприємство «Херсонський комунальний транспортний сервіс» зареєстрований за адресою: вул. Залізнична, 8, м. Херсон, 73000. При цьому, предметом позову позивача є стягнення з відповідача грошових коштів на підставі договору, який містить відомості про його укладення між сторонами 23.05.2022 у м. Херсон, а періодом нарахування плати за використання судна на підставі договору є травень 2022 року - вересень 2023 року.
Отже, оскільки обставини укладення договору та період нарахування спірних сум мали місце під час тимчасової окупації м. Херсона, а об'єднаною палатою КГС у складі Верховного Суду переглядається справа № 908/1162/23, в якій буде надана оцінка правовідносинам подібним з тими, що розглядаються в межах даної справи, суд вважає, що наразі існує необхідність у зупиненні провадження цієї справи до перегляду судового рішення у справі № 908/1162/23.
При цьому суд вважає, що зупинення провадження у цій справі є цілком виправданим, оскільки врахуванням висновків об'єднаної палати КГС у складі Верховного Суду сприятиме в ухваленні судом за результатами вирішення спору у цій справі законного і обґрунтованого судового рішення, з дотриманням завдань та основних засад господарського судочинства.
Керуючись п. 7 ч.1 ст.228, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі № 916/4464/23 зупинити до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах в іншій справі № 908/1162/23 у касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Повну ухвалу буде складено 27.05.2024.
Ухвала набирає законної сили 21.05.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя Д.О. Бездоля