"24" травня 2024 р.Справа № 916/1271/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (код ЄДРПОУ 00152307, 39610, Полтавська обл., м. Кременчуг, вул. Свіштовська, 3)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" (код ЄДРПОУ 31886323, 68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Північна, 2)
про стягнення 7367975, 58 грн.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Ольга Коломієць
від відповідача: Юрій Федоренко
Позивач Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" про стягнення 7367975, 58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору поставки №575/2/2118 від 25.08.2021 в частині оплати бензолу нафтового, виробництва ПАТ "Укртатнафта".
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 28.03.2024 заяву Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про забезпечення позову у справі задоволено; накладено арешт на майно та грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких банківських або інших фінансово-кредитних установах та належать Приватному акціонерному товариству "Чорноморський паливний термінал" в межах суми позову в розмірі 7367975,58 грн.
Ухвалою суду від 29.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та вирішено інші процесуальні питання.
15.05.2024 до суду звернувся відповідач із заявою про зустрічне забезпечення, відповідно до якої просить вжити заходи зустрічного забезпечення у справі шляхом покладення на Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" обов'язку внести у строк до 10 днів на депозитний рахунок господарського суду грошові кошти у сумі 1841993,90 грн.
Ухвалою від 17.05.2024 заяву Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" про зустрічне забезпечення прийнято до розгляду в судовому засіданні 24.05.2024.
20.05.2024 позивачем подано заперечення на заяву про зустрічне забезпечення.
В судове засідання з'явились представники сторін.
Представник відповідача підтримав заяву та просить її задовольнити.
Представник позивача проти задоволення заяви про зустрічне забезпечення заперечив, просить відмовити в її задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Так ухвалою суду від 28.03.2024 було задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про забезпечення позову та накладено арешт на майно та грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких банківських або інших фінансово-кредитних установах та належать Приватному акціонерному товариству "Чорноморський паливний термінал" в межах суми позову в розмірі 7367975,58 грн.
15.05.2024 до суду звернувся відповідач із заявою про зустрічне забезпечення, відповідно до якої просить вжити заходи зустрічного забезпечення у справі шляхом покладення на Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" обов'язку внести у строк до 10 днів на депозитний рахунок господарського суду грошові кошти у сумі 1841993,90 грн.
Обгрунтовуючи заяву відповідач зауважує, що в ухвалі суду від 28.03.2024 зазначено, що предметом позову Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до відповідача Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" є вимога майнового характеру про стягнення 7367975,58 грн., отже виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов'язане із предметом позову.
З приводу вказаного заявник зазначає, що ПрАТ "Чорноморський паливний термінал" було подано зустрічний позов, у якому заявлено наступні вимоги до ПАТ "Укртатнафта": зобов'язати постачальника - Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" примусово виконати зобов'язання за Договором поставки нафтопродуктів №575-2-2118 від 25.08.2021 в натурі, а саме - визначити кінцеву ціну за одну метричну тонну Товару, що поставляється згідно з Договором поставки нафтопродуктів № 575-2-2118 від 25.08.2021, з розрахунку середнього значення котирувань вересня 2021 року, опублікованих в Platts Europe & Americas Petrochemical Scan під заголовками "European Assessments" "CIF ARA" "Weekly average" для "Benzene" мінус дисконт у розмірі 66,00 дол. США за 1 метричну тонну, з перерахунком в національну валюту України згідно з офіційним курсом, встановленим НБУ на дату оформлення коносамента - 26.09.2021; скласти і направити покупцеві ПрАТ "Чорноморський паливний термінал" Додаткову угоду, яка фіксує кінцеву ціну однієї метричної тонни Товару бензолу нафтового, поставленого згідно з Актом приймання-передачі від 25.08.2021 в кількості 200,885 тонн.
В обґрунтування зустрічного позову зазначено, що обов'язок визначення кінцевої ціни та складення Додаткової угоди покладається на постачальника ПАТ "Укртатнафта", а тому наявні підстави для зобов'язання позивача за первісним позовом визначити кінцеву ціну за одну метричну тонну Товару, що поставляється згідно з Договором поставки нафтопродуктів №575-2-2118 від 25.08.2021, з розрахунку середнього значення котирувань вересня 2021 року, опублікованих в Platts Europe & Americas Petrochemical Scan під заголовками "European Assessments" "CIF ARA" "Weekly average" для "Benzene", мінус дисконт у розмірі 66,00 дол. США за 1 метричну тонну, з перерахунком в національну валюту України згідно з офіційним курсом, встановленим НБУ на дату оформлення коносамента - 26.09.2021. Внаслідок належного виконання постачальником ПАТ "Укртатнафта" свого обов'язку з визначення ціни товару та складення і направлення покупцеві ПрАТ "Чорноморський паливний термінал" Додаткової угоди, що містить ціну, розраховану відповідно до умов Договору, сторони могли б уникнути правової невизначеності щодо ціни договору та розміру існуючої суми заборгованості за фактично поставлений товар. Отже, звернення ПрАТ "Чорноморський паливний термінал" з зустрічним позовом свідчить про наявність спору з приводу ціни поставленого товару - 5647096,72 грн. за 200,885 тонн бензолу нафтового, а тому розмір заявлених ПАТ "Укртатнафта" вимог у сумі 7367975,58 грн. не є остаточним та може бути суттєво зменшеним після узгодження ціни товару.
Водночас, заходи забезпечення, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.03.2024, стосуються накладення арешту на майно та грошові кошти ПрАТ "Чорноморський паливний термінал" на суму 7367975,58 грн, яка розрахована виходячи з спірної вартості товару в 5647096,72 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.05.2024 відмовлено ПрАТ "Чорноморський паливний термінал" у поновленні строку для подання зустрічної позовної заяви, зустрічну позовну заяву повернуто без розгляду заявнику.
Попередньо ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.04.2024 (суддя Літвінов С.В.) у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову по справі № 916/1271/24 відмовлено.
За таких обставин, за твердженням відповідача, ПрАТ "Чорноморський паливний термінал" наразі позбавлене можливості ефективно захистити свої права як покупця за Договором поставки нафтопродуктів № 575-2-2118 від 25.08.2021 внаслідок визначення постачальником ПАТ "Укртатнафта" ціни товару без належного обґрунтування. При цьому, наявність арешту коштів та майна на суму 7367975,58 грн., що розрахована з розміру основного боргу, який є спірним та не є документально підтвердженим, призводить до нерівного правового становища ПрАТ "Чорноморський паливний термінал" в порівнянні з ПАТ "Укртатнафта" та допускає наявність несправедливого обмеження у праві розпоряджатись коштами та майном.
Заявник наполягає, що забезпечення позову певною мірою обтяжує відповідача, і у випадку незадоволення вимог позивача зустрічне забезпечення гарантує можливість відшкодувати збитки.
Разом з тим, наявність арешту коштів на завищену суму боргу завдає збитків ПрАТ "Чорноморський паливний термінал" та не сприяє гарантуванню порушених прав позивача. З метою захисту інтересів ПрАТ "Чорноморський паливний термінал" від безпідставного арешту майна та коштів підприємства, забезпечення наявності у ПАТ "Укртатнафта" грошових коштів у достатньому розмірі для покриття можливих збитків відповідача та здійснення додаткових розрахунків за Договором поставки нафтопродуктів № 575-2-2118 від 25.08.2021, на переконання відповідача, наявні підстави для вжиття зустрічного забезпечення шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі 1841993,90 грн., що становить 25% від заявленої позивачем до стягнення суми. Зустрічне забезпечення позову у такий спосіб відповідає дійсним фактичним обставинам виконання Договору та збалансовує інтереси сторін, де як ПАТ "Укртатнафта", так і ПрАТ "Чорноморський паливний термінал", маючи взаємні вимоги за Договором, можуть очікувати швидке та повне виконання рішення суду. Розмір суми зустрічного забезпечення обрахований виходячи з 25% суми основного боргу, інфляційний втрат, 3% річних та пені, дозволить в майбутньому відшкодувати завдані ПрАТ "Чорноморський паливний термінал" збитки, пов'язані з вжиттям заходів забезпечення позову і здійсненням обрахунку вартості товару за ціною, що не відповідає вимогам Договору поставки нафтопродуктів №575-2-2118 від 25.08.2021.
Заперечуючи проти клопотання відповідача позивач зазначає, що відповідно до положень статті 141 Господарського процесуального кодексу України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). З аналізу даної статті вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Господарським процесуальним кодексом України обов'язок доведення факту наявності порушення прав, наявності та розміру понесення можливих збитків, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і можливими збитками, покладено на заявника.
Водночас позивач зауважує, що обґрунтовуючи клопотання про зустрічне забезпечення заявник взагалі не зазначає про збитки, які ним понесені або будуть понесені. В своїй заяві ПрАТ "Чорноморський паливний термінал" фактично дублює свої заперечення проти позовної заяви та зазначає лише про свою незгоду з частиною заявлених вимог. Вказаний факт жодним чином не свідчить про можливість завдання збитків відповідачу, оскільки правомірність заявлених вимог буде розглянута судом і стягнення даної суми можливо лише за умови набрання рішенням законної сили.
Також позивач звертає увагу, що сума заборгованості ПрАТ "Чорноморський паливний термінал" за поставку бензолу нафтового складає 5647096,72 грн. та рахується з 2022 року. При цьому, відсутні будь-які листи відповідача щодо намірів розраховуватися за поставлений товар. Звернення ПАТ "Укртатнафта" з претензію про сплату заборгованості на адресу боржника не дало результатів. Заявлена у даній справі сума боргу є значною, а обставини відсутності проведення відповідачем розрахунку, за умови їх підтвердження, можуть свідчити про його недобросовісну поведінку в питанні виконання своїх зобов'язань. Позивач зауважує, що ПАТ "Укртатнафта" було поставлено відповідачу товар (нафтопродукти) за договором поставки ще у 2021 році, відповідач набув у власність та продовжує утримувати товар, вартість якого складає суму заявлених позивачем вимог до стягнення. За таких обставин, арешт грошових коштів та майна у розмірі ціни позову (суми заборгованості за поставлений товар) забезпечить паритетність становища обох сторін та баланс їх інтересів, з огляду на те, що вимоги позивача не забезпечені іншим чином, в той час як відповідач має у своєму розпорядженні поставлений за договором товар. При цьому позивач припускає, що ПрАТ "Чорноморський паливний термінал" здійснило продаж нафтопродукту, отримало кошти від продажу та, відповідно, протягом декількох років користується грошовими коштами позивача.
Розглянувши заяву про зустрічне забезпечення, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас, судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
У рішенні Європейського суду від 18.05.2004 року у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.
Таким чином, господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до положень частин 1-4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом:
1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;
2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
Зазначена норма ГПК України узгоджується з положеннями принципу 8 Принципів попередніх і забезпечувальних заходів в міжнародному цивільному процесі, прийнятих Асоціацією міжнародного права у 1996 році, за змістом якої суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті відмови у позові. При вирішенні питання про гарантії суд повинен враховувати можливості позивача відповісти на вимогу про відшкодування збитків.
Таким чином, метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача (-ів), які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача (-ів). Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий "status quo" між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №646/6171/18, від 17.02.2021 у справі №760/19023/18, від 27.07.2021 у справі № 22-з/824/477/2021, 22-з/824/535/2021, від 06.12.2021 у справі №910/4564/21, від 16.12.2021 у справі №911/1658/21, від 12.09.2022 у справі №911/231/22, від 12.09.2022 у справі №911/172/22, від 19.09.2022 у справі №757/36870/20-ц).
Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про зустрічне забезпечення господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідного заходу з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати рішення (дії) з декількох варіантів, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальних в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
З аналізу положень статті 141 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Заходи зустрічного забезпечення повинні бути співмірними із заходами забезпечення позову. Співмірність передбачає вирішення господарським судом питання щодо співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до зустрічного забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності порушення прав, наявності та розміру понесення можливих збитків, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і можливими збитками, покладено на заявника.
Саме лише посилання заявника на необхідність застосування такого інституту не є достатньою підставою для вжиття відповідних заходів, адже наряду із вжиттям заходів забезпечення позову має бути доведено існування правових підстав для їх застосування - обґрунтованої ймовірності виникнення негативних наслідків в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ст. 22 ЦК України).
До складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, що допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 ГК України).
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
При цьому, саме на заявника чинним законодавством покладено доведення факту наявності порушення, наявність та розмір понесених можливих збитків, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і можливими збитками.
Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності збитків (упущеної вигоди). Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. При цьому такий зв'язок між порушенням та можливими збитками має бути прямим та безпосереднім.
Крім цього, здійснюючи судочинство суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
За приписами ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року в справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Поняття "ефективний засіб", за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії"), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
В ході вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При цьому, згідно зі статтями 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, особа, звертаючись до суду із клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення, повинна аргументувати та довести відповідними доказами в порядку статей 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України наявність можливого заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі.
Суд зазначає, що обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, що мають значення для справи.
В свою чергу, реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, що відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 19.09.2022 у справі № 757/36870/20-ц, від 22.02.2022 у справі № 509/2652/20 та від 17.11.2021 у справі № 487/4873/20.
В даному випадку обґрунтування заяви про зустрічне забезпечення, фактично, зводиться до незгоди відповідача із вартістю поставленого позивачем товару, стягнення заборгованості за який є предметом даного спору.
Водночас, правомірність заявлених позивачем вимог буде розглянута судом під час розгляду справи по суті.
При цьому, заявником не наведено, в чому саме полягає можливе завдання йому збитків внаслідок вжиття заходів забезпечення позову. Заява про застосування заходів зустрічного забезпечення не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку про доцільність та необхідність зустрічного забезпечення позову.
Крім того, визначена заявником сума, яку слід внести на депозитний рахунок суду у рахунок зустрічного забезпечення у розмірі 1841993,90 грн., не свідчить про понесення відповідачем збитків у майбутньому саме у цьому розмірі.
Здійснивши оцінку доводів заявника, суд дійшов висновку про безпідставність заяви Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" про застосування заходів зустрічного забезпечення, оскільки необхідність у застосуванні судом визначеного заявником заходу не обґрунтована, заява відповідача не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на понесення ним витрат у зв'язку з вжитими у даній справі заходами забезпечення позову.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що подана відповідачем заява про застосування заходів зустрічного забезпечення не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності зустрічного забезпечення позову у визначений заявником спосіб, суд вважає, що у задоволенні заяви про застосування заходів зустрічного забезпечення необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" про застосування заходів зустрічного забезпечення у справі №916/1271/24 відмовити.
Суддя М.Б. Сулімовська
Ухвала суду набрала законної сили 24.05.2024 та не підлягає оскарженню.
Повний текст ухвали складено і підписано 28.05.2024.