Ухвала від 18.04.2024 по справі 915/1097/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18 квітня 2024 року Справа № 915/1097/20(490/6134/23)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Ткаченка О. В., при секретарі судового засідання Сулеймановій С. М.,

за участю представника відповідача Царюка В. В. (поза межами суду)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до відповідача: Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38)

про: відшкодування збитків;

у межах справи № 915/1097/20 про банкрутство державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод», в якій:

боржник: Державне підприємство «Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2)

розпорядник майна: арбітражний керуючий Шалашний Леонід Олександрович (93000, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Померанчука, 15а, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

ВСТАНОВИВ:

Гр. ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» про відшкодування збитків в розмірі 13 505,10 грн., з яких: 8 465,10 грн. - від недоотримання субсидії, 5 040,00 грн. - недоотримання допомоги по безробіттю.

Позовні вимоги обґрунтовані нормами ч. 1, 2, 3 ст. 22, ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України та мотивовані допущеними відповідачем порушеннями при сплаті ЄСВ із заробітної плати позивача та спричиненими цим втратами субсидії та допомоги по безробіттю.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 05.07.2023 матеріали справи № 490/6134/23 були передані до Господарського суду Миколаївської області, в провадженні якого перебуває справа № 915/1097/20 про банкрутство ДП «Миколаївський суднобудівний завод».

17.07.2023 справа надійшла до Господарського суду Миколаївської області.

Питання щодо відкриття провадження Центральним районним судом м.Миколаєва не вирішувалось.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2020 було відкрито провадження у справі № 915/1097/20 про банкрутство ДП «Миколаївський суднобудівний завод».

За результатами автоматизованого розподілу від 17.07.2023 справу № 490/6134/23 було передано для розгляду судді Ткаченку О.В., в провадженні якого перебуває справа про банкрутство ДП «Миколаївський суднобудівний завод».

Ухвалою суду від 26.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 04.10.2023.

Ухвалами суду від 04.10.2023, від 01.11.2023, від 31.01.2024 розгляд справи відкладався на 01.11.2023, 31.01.2024, 18.03.2024 відповідно.

14.03.2024 на адресу суду надійшло клопотання (вх. № 3155/24) від ОСОБА_2 про зупинення розгляду справи в зв'язку із смертю позивача ОСОБА_1 та оформленням нею спадщини. До клопотання заявницею додана копія свідоцтва про смерть ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 (а. с. 139).

Ухвалою суду від 18.03.2024 відкладено розгляд клопотання ОСОБА_2 для надання можливості відповідачу ознайомитись з вищевказаним клопотанням та надати щодо нього свої пояснення або заперечення. Судове засідання призначено на 18.04.2024.

20.03.2024 від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі (вх. №3340/24), за змістом якого відповідач заперечує щодо задоволення клопотання ОСОБА_2 та просить закрити провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках зокрема, смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника. Основою процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному праві, яке настало після відкриття провадження у справі. Виходячи з цього, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав та обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір (постанова Верховного Суду від 10.08.2020 у справі №917/1339/16).

Визначальним при вирішенні питання про залучення правонаступників до участі в справі є встановлення, чи допускають спірні правовідносини правонаступництво та чи відомі особи, які прийняли спадщину. Саме для встановлення осіб, які прийняли спадщину, статтею 227 ГПК України передбачений обов'язок суду зупинити провадження у справі, правовідносини у якій допускають правонаступництво.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1219 ЦК України визначено права і обов'язки особи, які не входять до складу спадщини. Так, не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що він просив суд стягнути на його користь збитки, які складаються з двох частин: від недоотримання житлової субсидії - 8465,10 грн. та недоотримання допомоги по безробіттю - 5 040,00 грн.

Відповідно до п. 3 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку. Суми призначеної, але не виплаченої у зв'язку із смертю одержувача житлової субсидії виплачуються одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія, за письмовим зверненням такої особи, поданим протягом трьох місяців після смерті одержувача.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Частиною 1 ст. 4 вказаного Закону визначено, що страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, цивільно-правового договору чи на інших підставах, передбачених законом, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) та інші особи, які проходять службу та отримують грошове забезпечення (далі - військовослужбовці), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичні особи - підприємці, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Враховуючи вищевикладене, житлова субсидія та допомога по безробіттю є певними видами соціального забезпечення конкретно визначеної особи та мають на меті тимчасове матеріальне забезпечення такої особи і припиняються, у тому числі з настанням смерті особи, відтак, такі соціальні виплати не передбачають матеріального правонаступництва та не можуть бути передані спадкоємцям у складі спадщини.

Оскільки спірні правовідносини між гр. ОСОБА_1 та ДП «Миколаївський суднобудівний завод» не передбачають правонаступництва, заява ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 227 ГПК України задоволенню не підлягає.

Пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Керуючись п. 6 ч. 1, ч. 4 ст. 231, ст. 234, 235, 255 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання ОСОБА_2 від 14.03.2024 про зупинення провадження у справі № 915/1097/20 (490/6134/23) - відмовити.

2. Закрити провадження у справі № 915/1097/20 (490/6134/23) у зв'язку з настанням смерті позивача.

3. Ухвалу направити учасникам справи та ОСОБА_2 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя О. В. Ткаченко