79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
21.05.2024 Справа № 914/466/23(523/9434/23)
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом:ОСОБА_1
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл»
про:припинення трудових відносин, стягнення розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди
в межах справи:№ 914/466/23
про банкрутство:Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл»
Суддя: Цікало А. І.
При секретарі: Пукач М. В.
Представники:
Позивача:Бориченко К. В. - адвокат
Відповідача:не з'явився
До Суворівського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» про: припинення трудових відносин на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню цієї роботи та неможливістю переведення працівника на іншу роботу; стягнення розрахунку при звільнені у розмірі 20185,28 грн.; стягнення моральної шкоди у розмірі 40000,00 грн.
Позов обґрунтований неможливістю вирішення спору в позасудовому порядку, а бездіяльність відповідача щодо припинення трудових відносин унеможливлює працевлаштування позивача на роботу, яка не протипоказана йому за станом здоров'я.
Ухвалою Суворівського районного суду м. Одеси від 08.06.2023 р. у справі № 523/9434/23 (провадження № 2/523/3818/23) звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою Суворівського районного суду м. Одеси від 05.07.2023 р. у справі № 523/9434/23 (провадження № 2/523/3818/23) задоволено клопотання позивача про витребування доказів; витребувано у відповідача відповідні докази; призначено наступне судове засідання.
08.11.2023 р. до Суворівського районного суду м. Одеси за вх. № 32580 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову.
09.11.2023 р. до Суворівського районного суду м. Одеси за вх. № 32748 від представника відповідача надійшли витребувані судом докази.
Ухвалою Суворівського районного суду м. Одеси від 09.11.2023 р. у справі № 523/9434/23 (провадження № 2/523/3818/23) справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» про припинення трудових відносин, стягнення розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди передано до Господарського суду Львівської області для розгляду в межах справи № 914/466/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл».
Справа № 523/9434/23 (провадження № 2/523/3818/23) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» про припинення трудових відносин, стягнення розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди надійшла до Господарського суду Львівської області 15.01.2024 р. за вх. № 150.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.01.2024 р., зазначеній справі присвоєно № 914/466/23(523/9434/23) та передано таку для розгляду судді Цікало А. І., в провадженні якого перебуває справа № 914/466/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл».
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.01.2024 р. справу № 914/466/23(523/9434/23) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» про припинення трудових відносин, стягнення розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди прийнято до розгляду в межах справи № 914/466/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл»; ухвалено справу № 914/466/23(523/9434/23) розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 20.02.2024 р.
06.02.2024 р. до суду за вх. № 3441/24 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
06.02.2024 р. до суду за вх. № 498/24 від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову. В зазначеній заяві представник позивача змінює предмет позову у справі № 914/466/23(523/9434/23) та просить суд:
- припинення трудових відносин між ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» та слюсарем з ремонту технологічних установок ОСОБА_1 з 15 квітня 2021 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню цієї роботи та неможливістю переведення працівника на іншу роботу;
- стягнути з ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» на користь ОСОБА_1 46102,43 грн. в якості розрахунку при звільненні;
- стягнути з ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» на користь ОСОБА_1 347329,86 грн. в якості затримки розрахунку при звільнені;
- стягнути з ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» на користь ОСОБА_1 40000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою суду від 20.02.2024 р. ухвалено прийняти до розгляду заяву представника позивача про зміну предмета позову та розглядати справу з урахуванням нового предмета позову; розгляд справи відкласти на 14.03.2024 р.
Ухвалою суду від 14.03.2024 р. розгляд справи відкладено на 18.04.2024 р.
03.04.2024 р. до суду за вх. № 9270/24 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Ухвалою суду від 18.04.2024 р. розгляд справи відкладено на 21.05.2024 р.
Сторони були належно повідомлення про дату, час і місце цього засідання, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступне:
ОСОБА_1 (позивач) працює в Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (відповідач) з 1995 року.
28.01.2007 р. ОСОБА_1 , будучи докером-механізатором І класу, став потерпілим від нещасного випадку, який настав на борту т/х «Novorossiysk Star», що стояв біля третього причалу ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», отримавши черепно-мозкову травму.
Нещасний випадок на виробництві став підставою для встановлення позивачу другої групи інвалідності, яка за наслідком чергового переогляду була змінена довічно на третю.
Після перенесеної травми, 09.11.2007 р. позивач повернувся до роботи докера-механізатора, яку виконував до 01.07.2009 р.
З урахуванням рекомендацій МСЕК, з 01.07.2009 р. позивача переведено на посаду прибиральника виробничих приміщень.
Наказом ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» від 30.04.2018 р. № 39/159к ОСОБА_1 переведено з посади техніка з інструменту на посаду слюсаря з ремонту технологічних установок.
Наказом від 03.07.2018 р. № 39/207 «Про припинення трудового договору», ОСОБА_1 звільнено з посади слюсаря з ремонту технологічних установок на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин.
Вказане звільнення позивача визнане протиправним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 12.04.2021 р. у справі № 523/10752/18. Зазначене рішення залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 06.10.2021р., постановою Верховного Суду від 30.11.2022 р. у справі № 523/10752/18.
На виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12.04.2021 р. у справі № 523/10752/18, позивача поновлено на посаді слюсаря з ремонту технологічних установок, про що 13.04.2021 р. видано наказ № 39/95к.
Відповідно до ст. 169 КЗпП України та ст. 17 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.
На виконання вказаних положень, 15.04.2021 р. позивач пройшов медичний огляд в медико-санітарній частині ДП «Адміністрація морських портів України» (Одеській філії ДП «АМПУ»), за результатами якого встановлено, що «згідно з висновком МСЕК № 60 від 24 червня 2008 року ОСОБА_1 протипоказана праця біля рухомих механізмів та іншими шкідливими та небезпечними умовами. До праці слюсарем з ремонту та обслуговування технологічного обладнання непридатний. До праці на території порту непридатний».
Цього ж дня відповідний висновок № 19-06-0205/444 позивачем надано відповідачу та 22.04.2021 р. позивачем подано заяву про звільнення за станом здоров'я на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України «виявленої невідповідності працівника займаній посаді внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню цієї роботи».
У відповіді на вказану заяву, 27.05.2021 р. відповідач, посилаючись на правила організації трудової діяльності осіб з інвалідністю, що мають враховувати медичні рекомендації, скерував ОСОБА_1 до МСЕК, вказавши, що вирішення питання про звільнення позивача станом на травень 2021 року вважає передчасним.
Водночас, звернувшись до спеціалізованої травматологічної МСЕК щодо отримання висновку про можливі умови праці ОСОБА_1 , останній отримав відповідь, що при встановлені інвалідності позивачу спеціалізована травматологічна медико-соціальна експертна комісія ще у 2011 році визначила, що ОСОБА_1 не показані (заборонені) роботи, що небезпечні за можливістю травматизму та мають ризик для життя хворого та можуть бути небезпечними для оточуючих - біля води, біля вогню, на висоті, біля механізмів, що рухаються, всі професії водіїв та пов'язані з безпекою руху, що унеможливлює продовження трудових відносин позивача з відповідачем.
Вважаючи відповідь відповідача від 27.05.2021 р. на заяву про звільнення протиправною, ОСОБА_1 перестав виходити на роботу будучи переконаним в обов'язку відповідача припинити трудові відносини з ним та оформити відповідний факт належним чином.
Восени 2022 року при реалізації свого права на соціальний захист у виді пенсії, позивачу стало відомо, що у територіального підрозділу Пенсійного фонду України відсутня інформація про звільнення ОСОБА_1 з посади у ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл».
У зв'язку з цим дружиною позивача - ОСОБА_2 , яка діяла від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, 10.11.2022 р. подана ще одна заява про звільнення позивача з роботи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Як стверджує позивач, ним не отримано відповіді ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» на вказану заяву.
Після цього позивачем ще двічі направлялись до відповідача заяви про звільнення на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, які також залишились без задоволення.
01.05.2023 р. позивачем втретє направлена відповідачу заява про звільнення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, яка залишена відповідачем без реагування.
Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Припинення трудових відносин можливе лише з підстав, визначених законом. Однією з таких підстав є виявлена невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню цієї роботи (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України).
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.12.2018 р. у справі № 521/17982/16-ц, невідповідність працівника посаді, яку він займає, або виконуваній роботі може виявлятися у стані здоров'я, що перешкоджає продовженню роботи. Про невідповідність працівника може свідчити висновок медико-соціальної експертної комісії, якщо працівника визнано інвалідом і йому рекомендована робота інша, ніж він виконує. Підставою для звільнення за пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України є також медичний висновок про невідповідність виконуваній роботі за станом здоров'я працівника, зобов'язаного відповідно до законодавства проходити медичні огляди.
Отже, про невідповідність працівника виконуваній роботі може свідчити: висновок медико-соціальної експертної комісії; медичний висновок про невідповідність виконуваній роботі за станом здоров'я працівника.
У зв'язку з нещасним випадком, який стався з позивачем на виробництві, позивачу на підставі огляду МСЕК від 29.05.2007 р. встановлена друга група інвалідності (витяг із акта огляду МСЕК № 048701 від 09.05.2007 р., витяг із акта огляду МСЕК № 051596 від 17.06.2008 р.), яка в подальшому була змінена на третю групу інвалідності довічно (витяг із акта огляду МСЕК № 064095 від 10.08.2010 р., витяг із акта огляду МСЕК № 083081 від 13.09.2011 р.).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
За приписами п. 2.2. Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 07.04.2004 р. № 183 (у редакції, яка діяла станом на день встановлення позивачу відповідної групи інвалідності), одним із критеріїв встановлення людині II групи інвалідності є обмеження здатності до трудової діяльності II ступеня - нездатність до провадження окремих видів трудової діяльності чи здатність до трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів і/або спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб.
Критеріями для встановлення III групи інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому І ступені, зокрема, обмеження здатності до трудової діяльності І ступеня- часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії).
При встановлені позивачу інвалідності, спеціалізована травматологічна медико-соціальна експертна комісія визначила ще у 2011 році, що ОСОБА_1 не показані (заборонені) роботи, що небезпечні за можливістю травматизму та мають ризик для життя хворого та можуть бути небезпечними для оточуючих - біля води, біля вогню, на висоті, біля механізмів, що рухаються, всі професії водіїв та пов'язані з безпекою руху.
ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» знаходиться та здійснює свою діяльність на території Одеського морського порту.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про морські порти України», морський порт - визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов'язаних з цим видів господарської діяльності.
Акваторія морського порту (портова акваторія) - визначена межами частина водного об'єкта (об'єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден.
Територія морського порту забезпечується портовою інфраструктурою, якою є рухомі та нерухомі об'єкти, що забезпечують функціонування морського порту, у тому числі акваторія, гідротехнічні споруди, доки, буксири, криголами та інші судна портового флоту, засоби навігаційного обладнання та інші об'єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден, інформаційні системи, перевантажувальне обладнання, залізничні та автомобільні під'їзні шляхи, лінії зв'язку, засоби тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інші засоби, обладнання, інженерні комунікації, розташовані в межах території та акваторії морського порту і призначені для забезпечення безпеки мореплавства, надання послуг, забезпечення державного нагляду (контролю) в морському порту.
Таким чином, з огляду на те, що місце роботи позивача передбачає виконання ним трудової функції у порту (біля води) та рухомих об'єктів, очевидно, що будь-яка робота на території Одеського морського порту у відповідача протипоказана ОСОБА_1 за станом здоров'я, оскільки є потенційно небезпечною за можливістю травматизму.
Відповідний висновок підтверджений довідкою медико-санітарної частини ДП «Адміністрацію морських портів України» (адміністрація Одеського МП) № 19-06-0205/444 від 15 квітня 2021 року, у якій йдеться, що ОСОБА_1 протипоказана праця біля рухомих механізмів та іншими шкідливими та небезпечними умовами. До праці слюсарем з ремонту та обслуговування технологічного обладнання позивач непридатний. До праці на території порту позивач непридатний.
Відповідна довідка видана за результатами проходження ОСОБА_1 медичного огляду, у порядку визначеному законодавством України.
За приписами ст. 24 КЗпП України, забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.
Аналогічного змісту положення закріплені у ст. 5 Закону України «Про охорону праці», відповідно до якої працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я.
Зазначене підтверджує неможливість переведення позивача на іншу роботу у ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», а також неможливість пристосування відповідачем робочого місця для позивача відповідно до медичних рекомендацій, оскільки у будь-якому випадку відповідна робота буде проводитися у порту - потенційно травмонебезпечному місці, робота у якому ОСОБА_1 протипоказана за станом здоров'я.
Вказане свідчить про неможливість застосування до ОСОБА_1 положень ч. 2 ст. 40 КЗпП України, відповідно до якої, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу, та обов'язок відповідача звільнити позивача з 15.04.2021 р. у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я та неможливістю переведення на іншу роботу.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що факт наявності у позивача інвалідності не є підставою для звільнення працівника з посади на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, оскільки Законом України «Про основи соціального захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачені додаткові гарантії для осіб з інвалідністю у сфері зайнятості.
Суд зазначає, що позивач хоче припинити трудові відносини з відповідачем не у зв'язку з інвалідністю, а у зв'язку із встановленням факту невідповідності позивача займаній посаді та неможливістю продовжувати роботу у порту на будь-якій посаді, що зумовлено станом його здоров'я.
Невідповідності позивача займаній посаді та неможливістю продовжувати роботу у порту на будь-якій посаді підтверджується довідкою ЛКК медико-санітарній частині ДП «Адміністрація морських портів України» ОФ ДП «АМПУ» (Адміністрація Одеського МП) № 19-09-0205/444 від 15.04.2021 р., в якій зазначено, що згідно з висновком МСЕК № 60 від 24.06.2008 р. ОСОБА_1 протипоказана праця біля рухомих механізмів та іншими шкідливими та небезпечними умовами. До праці слюсарем з ремонту та обслуговування технологічного обладнання непридатний. До праці на території порту непридатний.
Враховуючи те, що лікарсько-консультативна комісія дійшла висновку про непридатність ОСОБА_1 до праці на території порту за станом здоров'я, позивач не може бути переведений на іншу роботу у ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», оскільки відповідач здійснює діяльність на території порту.
У даному випадку рекомендації МСЕК щодо пристосування робочого місця та умов праці до потреб позивача, як особи з інвалідністю, не мають значення, оскільки позивач не придатний до праці на території порту на будь-якій посаді.
Отже, твердження відповідача про те, що відповідно до довідки ЛКК медико-санітарній частині ДП «Адміністрація морських портів України» ОФ ДП «АМПУ» (Адміністрація Одеського МП) № 19-09-0205/444 від 15.04.2021 р., позивач не може бути звільнений з роботи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, є хибним.
Таким чином, суд дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення позову в частині припинення трудових відносин позивача з відповідачем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню цієї роботи та неможливістю переведення працівника на іншу роботу.
Відповідно до ст. 47 КЗпП України, у день звільнення роботодавець зобов'язаний видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 Кодексу, а також внести належні записи про звільнення до трудової книжки.
Згідно з ч. 2 ст. 24 КЗпП України, при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності).
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» закріплено, що трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, у представництвах іноземних суб'єктів господарювання, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.
Отже, трудова книжка має зберігатися у роботодавця, та підлягає поверненню працівнику після припинення трудового договору - у день звільнення - разом з іншими документами, перелік яких наведений у ст. 47 КЗпП України.
Згідно з п. 4.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.
При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним.
За приписами ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, шс належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отже, у день звільнення, з працівником має бути проведений розрахунок при звільнені, що включає в себе виплату заробітної плати за фактично відпрацьований час, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги.
Позивач поновлений на посаді слюсаря з ремонту технологічних установок з дати незаконного звільнення, про що 13.04.2021 р. відповідачем видано наказ №39/95к.
У період з 13.04.2021 р. по 15.04.2021 р. позивач виходив на роботу, проте його доступ до робочого місця відповідачем забезпечений не був.
ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» знаходиться та здійснює свою діяльність на території Одеського морського порту, що є зоною обмеженого доступу.
Пропускний режим на території Одеського морського порту забезпечується відповідно до Положення про забезпечення пропускного та внутрішньо об'єктового режиму на території порту, яке затверджено головою Адміністрації морських портів України.
Функції забезпечення охорони Одеського морського порту та здійснення пропускного режиму на його територію відноситься до компетенції Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України», за інформацією якої позивач самостійно придбав у квітні 2021 року лише дві пішохідні перепустки (15-16.04.2021р. та 19-20.04.2021 р.). Постійний пропуск для проходу на територію Одеського морського порту на ім'я ОСОБА_1 у період з 13.04.2021 р. ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» не замовлявся.
Тобто, у період з 13.04.2021 р. позивач самостійно забезпечував собі доступ до робочого місця, купуючи одноразові пропуски на територію Одеського морського порту.
В подальшому, коли було встановлено, що робота у порту протипоказана ОСОБА_1 за станом здоров'я, відповідні трудові відносини підлягають припиненню, а роботодавцем не вживаються заходи для цього, позивач припинив купувати відповідні пропуски та забезпечувати собі доступ до роботи, яка небезпечна для нього.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 8 лютого 1995 року № 100 (надалі Порядок №100).
Відповідно до п. 2 Порядку № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи.
У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п'ятого пункту 4 Порядку № 100.
За приписами абз. 3-5 п. 4 Порядку № 100, якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.
Відповідно до довідки ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» від 06.11.2023 р. № 39/136к, станом на 15.04.2021 р. посадовий оклад слюсаря з ремонту технологічних установок ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» становить 7000 грн.
Так, за приписами п. 8 Порядку № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Таким чином, середня заробітна плата позивача, яка застосовується для визначення суми нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та оплати часу вимушеного прогулу становить 333,33 грн. ((7000,00х2)/(20 р.д. у лютому 2021 р. + 22 р.д. у березні 2021 р.)).
Середня заробітна плата позивача, яка застосовується для виплати компенсації невикористану відпустку становить 237,28 грн. ((7000,00х12)/(365 к.д. - 11 святкових та неробочих днів)).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відпустки», до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 12.04.2021 р. у справі № 523/10752/18 ОСОБА_1 поновлено на посаді з 04.07.2018 р. Отже за період з 04.07.2018 р. по 15.04.2021 р. ОСОБА_1 має право на щорічну основну відпустку.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про відпустки», щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Частиною 7 статті 6 згаданого Закону встановлено, що особам з інвалідністю І і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а особам з інвалідністю III групи - 26 календарних днів.
Відповідно до довідки ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» від 07.11.2023 р. № 39/139к, станом на 19.04.2021 р. ОСОБА_3 не використано 73 календарні дні щорічної відпустки.
За приписами ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Крім того, у п. 4.7. колективного договору ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» передбачено, що при наданні щорічної відпустки робітникам Товариства, які відпрацювали не менше 15 років, додатково сплачується один раз на рік грошове винагородження за сумлінну та безперервну працю у розмірі посадового окладу згідно затвердженого штатного розкладу та довідки відділу кадрів.
Згідно довідки про періоди невикористаної відпустки позивача починаючи з липня 2018 року № 39/139к від 07.11.2023 р., позивач має право на грошове винагородження, передбачене п. 4.7. Колективного договору, за три роки, а саме: за період з 04.07.2018 р. по 03.07.2019 р.; за період з 04.07.2019 р. по 03.07.2020 р.; за період з 04.07.2020 р. та дату звільнення (15.04.2021 р.).
Таким чином, позивач має право на стягнення з відповідача в якості розрахунку при звільненні 46102,43 грн, що складається з: оплати фактично відпрацьованого часу перед звільненням у розмірі 999,99 грн. (333,33 грн. х 3 дні); вихідної допомоги у розмірі 7000,00 грн. (посадовий оклад); компенсації за невикористані дні відпустки у розмірі 17102,44 грн. (237,28 грн. х 73 дні); додаткове винагородження відповідно до п. 4.7. Колективного договору у розмірі 21000 грн. (7000 грн. х 3).
Також, відповідно до ст. 117 КЗпП України позивач має право на стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.
Розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку слід здійснювати за формулою: Сз = Сдзп х Крд, де:
Сз- середній заробіток за весь час затримки по день прийняття рішення,
Сдзп - середньоденна заробітна плата,
Крд - кількість робочих днів за період затримки.
Як зазначалось, середньоденна заробітна плата позивача становить 333,33 грн.
Відповідачем протиправно не було звільнено позивача у квітні 2021 року. Отже, кількість робочих днів за період затримки становить 1042 дні.
Таким чином, середній заробіток позивача за час затримки розрахунку становить 347329,86 грн.
У відзиві на позовну заяву, відповідач стверджує, що право на отримання виплат, передбачених ст. 116 КЗпП України, виникає у працівника лише при звільнені і такі виплати повинні бути здійсненні у день звільнення. Враховуючи те, що позивача ще не звільнено, вимоги позивача щодо отримання виплат, передбачених ст. 116 КЗпП України, заявлена передчасно.
Суд зазначає, що вказане твердження відповідача є хибним, оскільки за змістом КЗпП України, у випадку задоволення вимог, які випливають з трудових відносин, якщо це пов'язано з процедурою проведення звільнення та необхідністю проведення розрахунку, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівнику належних йому сум при звільненні.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди, яку він оцінив у 40000 грн.
Обґрунтовуючи вказану вимогу, позивач зазначає, зокрема, що протиправні дії відповідача по відношенню до нього завдали істотної моральної шкоди йому та його сім'ї, що було пов'язано зі значними душевними стражданнями як самого ОСОБА_1 , так і членів його сім'ї. Нестійкий психоемоційний стан позивача, зумовлений ситуацією, що склалася, призвів до розладу сну, порушень нормального харчування, що призвело до істотних проблем зі здоров'ям ОСОБА_1 . Позивач скаржиться на виражене запаморочення, потемніння в очах, мигтіння мушок перед очима, головний біль, нудоту, біль та виражену скутість у шийному відділі хребта, періодичне оніміння, скутість та обмеження рухів кінцівок, «скачки» артеріального тиску, втому, тривогу, занепокоєння, перепади настрою, короткочасний тривожний сон. Погіршення стану здоров'я, позивач пов'язує із неправомірними діями відповідача щодо не звільнення його з роботи.
У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Суд зазначає, що у даному випадку позивачем не доведено, що погіршення його стану здоров'я є причиною не звільнення його з роботи, а отже не доведено наявність причинного зв'язку між моральною шкодою і протиправним діянням відповідача.
З огляду на викладене, в задоволенні позову в частині стягнення 40000 грн. моральної шкоди слід відмовити.
Щодо судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Дана позовна заява подана до суду у 2023 році та має одночасно немайновий (припинення трудових відносин) та майновий характер (стягнення 46106,43 грн. розрахунку при звільненні, 347329,86 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку та 40000,00 грн. моральної шкоди).
Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до підпунктів 1) та 2) пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні.
Отже, за подання до господарського суду даної позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 9185,48 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. ст. ст. 3, 7, 8, 11, 42, 46, 73, 74, 76, 86, 123, 129, 191, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» про припинення трудових відносин, стягнення розрахунку при звільнені та стягнення моральної шкоди - задоволити частково.
2. Припинити трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (ідентифікаційний код 20005502) та слюсарем з ремонту технологічних установок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 15 квітня 2021 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню цієї роботи та неможливістю переведення працівника на іншу роботу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (вул. Головатого отамана, буд. 67/69, м. Одеса, 65003; ідентифікаційний код) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 46102 грн. 43 коп. в якості розрахунку при звільнені та 347329 грн. 86 коп. в якості затримки розрахунку при звільнені.
4. В задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» в частині стягнення 40000 грн. 00 коп. в якості моральної шкоди - відмовити.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (вул. Головатого отамана, буд. 67/69, м. Одеса, 65003; ідентифікаційний код) в дохід бюджету 8585 грн. 39 коп. судового збору.
6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 27 травня 2024 року.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Цікало А.І.