79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
15.05.2024 Справа № 914/168/24
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", м. Київ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Олійник Марти Юріївни, м. Стрий Львівської області
про стягнення 134 788, 44 грн
Суддя Галамай О.З.
Секретар судового засідання Смітюх С.В.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до Фізичної особи-підприємця Олійник Марти Юріївни про стягнення 134 788, 44 грн заборгованості за кредитним договором від 11.10.2020.
Хід розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.01.2024 відкрито загальне позовне провадження, підготовче засідання призначено на 21.02.2024.
Ухвалою суду від 21.02.2024 підготовче засідання відкладено на 20.03.2024.
Протокольною ухвалою суду від 20.03.2024 підготовче засідання відкладено на 17.04.2024.
Ухвалою суду від 17.04.2024 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 15.05.2024.
У судовому засіданні 15.05.2024 суду не вдалось з'єднатись з представником позивача в режимі відеоконференції.
Відповідно до частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечила, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Аргументи сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 11.10.2020 сторони у справі уклали кредитний договір у письмовій формі у вигляді електронного документа, підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну комерцію". На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит, шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача на суму 74 000, 00 грн (відповідно до зазначених даних позичальником при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті).
Відповідач зобов'язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо сплати відсотків та повернення суми кредиту не виконала повністю, тому позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість по тілу кредиту на суму 69 471, 30 грн та суму прострочених платежів по процентах - 65 317, 14 грн.
Відповідач у відзиві на позов ствердила, що з наданим позивачем кредитним договором не знайома та примірник договору не отримувала; позивач не долучив оригіналу кредитного договору з кваліфікованим електронним підписом кредитодавця за яким можливо ідентифікувати сторін підписувачів договору, такий не містить електронної печатки, тому ствердила про необхідність витребування у позивача оригіналів кредитного договору для дослідження у залі суду; у зв'язку з відсутністю підписів сторін вважає, що кредитний договір не був укладений; зазначила, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Правила надання споживчих кредитів, наданий позивачем витяг з Правил не може розцінюватись як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує таких обставин; тому за відсутності (підписаних) погоджених умов кредитування вважає, що відповідач зобов'язаний повернути лише ті кошти, які фактично одержані від кредитодавця - 74 000, 00 грн, з урахуванням фактично сплачених коштів - 29 615, 07 грн, тому фактичний залишок заборгованості становить 44 384, 93 грн. Отже, відповідач просив у задоволенні позовних вимог про стягнення 134 788, 44 грн відмовити та встановити до стягнення суму - 44 384, 93 грн.
Крім того, додатком до відзиву є клопотання про перевірку судом оригіналів електронних доказів та виключення копій з числа доказів у справі. У клопотанні відповідач зазначила, що надані позивачем прості незахищені pdf файли не є оригіналами договору, оскільки не підписані жодною із сторін і зберігаються не у формі, що унеможливлює зміну змісту. Проте просила дослідити безпосередньо у судовому засіданні оригінали наданих позивачем файлів електронних доказів, а саме: кредитний договір № 073389-КС-004 від 11.10.2020 за допомогою:
- державного веб-сайту https://czo.gov.ua/verify Центрального засвідчувального органу Міністерства цифрової трансформації України: факт наявності підписів сторін, дату, час, особу підписантів даних електронних документів, чинність сертифікатів ключа електронних цифрових підписів на дату їх підписання, їх реєстрацію в уповноваженій установі, сформувавши про це на вказаному сайті протоколи та приєднавши їх до матеріалів справи;
- дослідження властивостей файлів оригіналів електронних доказів - дати створення, особи автора, а також чи змінювався файл після створення.
У відповіді на відзив позивач звернув увагу, що у разі не спростування презумції правомірності договору, що має місце у даному випадку, всі права, набуті сторонами правочину за ним повинні безперешкодно здійснюватись, а створені обов'язки підлягають виконанню; доказів визнання недійним договору відповідач не надав, як і не довів належними та допустимими доказами неукладення договору; кредитний договір надавався позивачем до суду саме в такому електронному вигляді, а відповідачу у вигляді паперової копії виключно з метою з'ясування змісту та обсягу договірних зобов'язань сторін за ним та задля обґрунтування позовних вимог (ціни позову) позивачем; здійснення відповідачем 24 платежів з метою виконання умов кредитного договору свідчить про вчинення відповідачем конклюдентних дій щодо визнання як самого кредитного договору, так і наявності боргу відповідача за ним; подання електронного доказу у паперовій формі не робить такий доказ недопустимим; позивач підтвердив, що примірник електронного кредитного договору, наданого до суду, є його оригіналом й будь-який інший варіант кредитного договору у позивача відсутній та, відповідно, будь-який інший оригінал кредитного договору позивачем до суду взагалі наданий не може бути, при цьому, зазначений оригінал кредитного договору був збережений в первісному та незмінному вигляді; відповідач не доводить відсутність цілісності кредитного договору; ствердив, що розгляд питань, порушених відповідачем у відзиві, а також у поданому ним до суду клопотанні про витребування у позивача оригіналу кредитного договору та його дослідження в залі суду втрачає будь-який сенс, зважаючи на визнання позивачем поданого примірника кредитного договору його оригіналом, тому просив у задоволенні клопотання відповідача відмовити; також позивач заперечив щодо виключення із числа доказів кредитний договір з огляду на те, що позивач належним чином доводить факт укладення кредитного договору з відповідачем відповідно до норм чинного законодавства України і саме у тому оригінальному вигляді, який він поданий позивачем до суду; законодавство допускає використання електронного підпису у вигляді ЕЦП та одноразовим ідентифікатором; у візуальній формі щодо укладення електронного кредитного договору, належність якої як доказу відображено у повідомленні Нацкомфінпослуг від 13.02.2019 "Щодо порядку укладення електронного договору", відображено чітку хронологію укладення та підписання договору відповідачем одноразовим ідентифікатором; та обставина, що в наданому позивачем до суду кредитному договорі не відображено його підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором G9723, зазначеним у Візуальній формі договору, жодним чином не спростовує факт підписання електронного кредитного договору як відповідачем, так і позивачем; зважаючи на визнання відповідачем у відзиві факту отримання від позивача грошових коштів в розмірі, визначеному відповідно до умов кредитного договору - 74 000, 00 грн, то кваліфікація договору як неукладеного виключається; відповідач помилково та взагалі безпідставно ототожнює дотримання письмової форми кредитного договору виключно із необхідністю його підписання обома його сторонами, що не узгоджується із положеннями статті 207 Цивільного кодексу України та фактичними обставинами правовідносин позивача і відповідача під час здійснення процедури укладення кредитного договору, а також і подальшого його виконання; крім того, на підтвердження волевиявлення відповідача щодо укладення договору звернув увагу, що до укладення кредитного договору через УБКІ перевірено, що фінансовий номер телефону (068) 430-06-10 та адреса електронної пошти oliynikm692@gmail.com належать особисто відповідачу, як вбачається із Візуальної форми договору, при реєстрації та входу в особистий кабінет позичальника при укладенні кредитного договору відповідач використав то й ж номер телефону та електронну пошту, після укладення договору такий з Правилами надіслано відповідачу на його електронну пошту; щодо Правил, зазначив, що в пункті 5 кредитного договору позичальник підтверджує, що він ознайомлений з кредитним договором та Правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір.
Крім того, позивач з метою підтвердження факту укладення кредитного договору та його підписання відповідачем електронним підписом у вигляді одноразового ідентифікатора G9723 просив витребувати у Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР" інформацію та/або документи про вхідні SMS/СМС - повідомлення, які надходили на телефонний номер (068) 430-06-10, починаючи з 14 годин 00 хвилин 11 жовтня 2020 року і до 16 годин 35 хвилин 11 жовтня 2020 року - із обов'язковим зазначенням (відображенням) переліку зазначених SMS/СМС-повідомлень; роздрукуванням вказаних SMS/СМС-повідомлень на паперових носіях та відображенням в них змісту кожного із зазначених SMS/СМС-повідомлень.
У відповіді, наданій ПрАТ «КИЇВСТАР», підтверджено надходження впродовж запитуваного періоду на контактний номер (068) 430-06-10 вхідних СМС від контакту - Biz-Pozyka.
Також позивач подав суду заяву з долученим до неї відеофайлом, в якому відтворюється надіслання позивачем з веб-сторінки поштового сервісу info@bizpozyka.com на адресу електронної пошти oliynikm@gmail.com, яка належить відповідачу, кредитного договору та Правил.
Обставини справи.
Як вбачається із наявних у справі копій документів, 11.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (Кредитодавець) та ФОП Олійник М.Ю. (Позичальник) уклали договір про надання кредиту №073389-КС-004 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до пункту 1 договору Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 74 000, 00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Строк кредиту: 16 тижнів; процентна ставка: в день 1,13975844, фіксована; загальний розмір наданого кредиту: 74 000, 00 грн; термін дії договору: до 31.01.2021; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 137 440, 00 грн.
В пункті 2 договору сторони передбачили, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом) нараховується на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахування дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Графік погашення кредиту визначений сторонами в пункті 3 договору, а саме: 25.10.2020 - залишок по основній сумі кредиту: 74 000, 00 грн; проценти за користування кредитом (1): 12 651, 30 грн; частковий платіж основної суми (2): 4 528, 70 грн; загальний платіж (1+2): 17 180, 00 грн; 08.11.2020 - залишок по основній сумі кредиту: 69 471, 30 грн; проценти за користування кредитом (1): 11 085, 34 грн; частковий платіж основної суми (2): 6 094, 66 грн; загальний платіж (1+2): 17 180, 00 грн; 22.11.2020 - залишок по основній сумі кредиту: 63 376, 64 грн; проценти за користування кредитом (1): 10 112, 76 грн; частковий платіж основної суми (2): 7 067, 24 грн; загальний платіж (1+2): 17 180, 00 грн; 06.12.2020 - залишок по основній сумі кредиту: 56 309, 40 грн; проценти за користування кредитом (1): 8 985, 06 грн; частковий платіж основної суми (2): 8 194, 94 грн; загальний платіж (1+2): 17 180, 00 грн; 20.12.2020 - залишок по основній сумі кредиту: 48 114, 46 грн; проценти за користування кредитом (1): 7 677, 46 грн; частковий платіж основної суми (2): 9 502, 54 грн; загальний платіж (1+2): 17 180, 00 грн; 03.01.2021 - залишок по основній сумі кредиту: 38 611, 92 грн; проценти за користування кредитом (1): 6 161, 12 грн; частковий платіж основної суми (2): 11 018, 88 грн; загальний платіж (1+2): 17 180, 00 грн; 17.01.2021 - залишок по основній сумі кредиту: 27 593, 04 грн; проценти за користування кредитом (1): 4 402, 86 грн; частковий платіж основної суми (2): 12 777, 14 грн; загальний платіж (1+2): 17 180, 00 грн; 31.01.2021 - залишок по основній сумі кредиту: 14 815, 90 грн; проценти за користування кредитом (1): 2 364, 10 грн; частковий платіж основної суми (2): 14 815, 90 грн; загальний платіж (1+2): 17 180, 00 грн.
Згідно з пунктом 5 договору Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір.
Відповідно до пункту 6 договору Позичальник надав дозвіл Кредитодавцю на збір, обробку, зберігання та поширення його персональних даних з метою оцінки його кредитоспроможності, забезпечення виконання зобов'язання за цим Договором, інформування про кредитоспроможність та добросовісність, а також на передачу в будь-який момент будь-яких персональних даних Позичальника та інформації про укладення і виконання цього Договору в будь-якій формі будь-яким третім особам з метою захисту прав та інтересів Кредитодавця та повного виконання зобов'язання за цим Договором, а також Позичальник надав дозвіл на відступлення права вимоги за Договором, при цьому без особистого повідомлення Позичальника про таку обробку, передачу чи відступлення.
Згідно з пунктом 8 договору підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що до укладення Договору отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачене законодавством України, зокрема передбачену частиною другою статті 12 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг".
Пунктом 9 договору передбачено, що інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною договору. Усі неврегульовані договором правовідносини сторін регулюються законодавством України.
В анкеті клієнта зазначено, зокрема наступну інформацію: найменування позичальника - Фізична особа-підприємець Олійник Марта Юріївна; адреса реєстрації та проживання; РНОКПП/ІПН - НОМЕР_1 ; дата та місце народження; дані документа, що посвідчує особу (паспортні дані); вид підприємницької діяльності: продукти харчування, алкогольні та безалкогольні напої; опис підприємницької діяльності: роздрібна торгівля молочними/рибними товарами, овочами та фруктами (поставка по магазинах); прибуток за останній місяць - 40 000, 00 грн; сума бажаного кредиту (грн) - 74 000, 00 грн; дата отримання кредиту - 11.10.2020; електронна адреса позичальника: oliynikm692@gmail.com; номер телефону позичальника: НОМЕР_2 ; номер банківського рахунку/банківської карти для перерахунку коштів: 5168-7427-0976-0072.
На виконання умов договору позивач 11.10.2020 надав відповідачу кредит в розмірі 74 000, 00 грн через партнера - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Елаєнс" (3 платежі по 25 000, 00 грн).
Відповідач підтвердив факт отримання коштів, проте заперечує обставини укладення та отримання договору про надання кредиту №073389-КС-004 від 11.10.2020.
У розрахунку заборгованості за кредитним договором позивач відобразив, що відповідач здійснив оплати за кредитним договором на загальну суму 29 615, 07 грн.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання кредиту, позивач заявив до стягнення з відповідача на його користь 69 471, 30 грн - прострочені платежі по тілу кредиту, 65 317, 14 грн - прострочені платежі по процентах.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.
З аналізу матеріалів справи встановлено, що 11.10.2020 сторонами у справі укладено договір про надання кредиту №073389-КС-004 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію" (далі - Закон).
Відповідно до частин 1, 3, 4, статті 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах .
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 цієї статті Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 цієї статті Закону).
За змістом статті 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону надано таке визначення для терміну "електронний підпис одноразовим ідентифікатором" - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Як встановлено судом зі змісту наявних у справі доказів, 11.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" направило відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір №073389-КС-004 про надання кредиту.
11.10.2020 фізична особа-підприємець Олійник Марта Юріївна прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №073389-КС-004 про надання кредиту на умовах, визначених офертою.
Відповідно до візуальної форми, наданої позивачем, відповідач в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача надав свої персональні дані для укладення договору. Позивач відправив відповідачу одноразовий ідентифікатор "G-9723" на його номер телефону 0684300610, в якості оферти, який ввів відповідач в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, що підтверджує акцепт оферти.
Зазначені факти також додатково підтверджено і оператором мобільного зв'язку, яким підтверджено факт надходження відповідачу від позивача СМС впродовж спірного періоду.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Матеріалами справи та відповідачем підтверджено, що 11.10.2020 позивач перерахував відповідачу на її картку кредитні кошти на суму 74 000, 00 грн.
Відповідач сплатила позивачу 29 615, 07 грн, що також підтверджено у відзиві на позов.
Кошти на суму 25 086, 37 грн позивач зарахував в рахунок погашення процентів, а 4 528, 70 грн - в рахунок погашення тіла кредиту.
Тобто обов'язок щодо повернення кредиту відповідач своєчасно та в повному обсязі не виконала, у зв'язку з чим станом на 18.01.2024 заборгованість за кредитом становила 69 471, 30 грн.
Доказів інших проплат суду не надано.
Відповідач заперечила як факт укладення, так і факт отримання кредитного договору від 11.10.2020.
Однак такі доводи відповідача суперечать матеріалам справи, оскільки укладення договору підтверджується як наявністю у позивача особистих даних відповідача (копія паспорта, відображені у анкеті види, місце та опис підприємницької діяльності, контактного номера телефону, електронної пошти та номер банківського рахунку), так і отримання повідомлень від позивача, здійсненими проплатами.
Суд дослідив наданий позивачем відео файл, в якому відображено, шо саме на електронну адресу відповідача (яка підтверджена нею, як і контактний номер телефону, у відзиві на позов) надіслано спірний договір від 11.10.2020 та Правила про надання коштів у кредит фізичним особам - підприємцям.
Тобто відповідач ознайомлена/могла ознайомитись з текстом договору, який їй надіслав позивач та у разі наявності заперечень щодо його укладення - розірвати такий.
Тому враховуючи викладене, а також те, що відповідач не заперечує факту надходження коштів, часткових оплат та не наводить жодних інших правових підстав перерахування позивачем їй коштів, суд вважає доведеним факт як укладення договору, так і його отримання (можливість отримання як залежить виключно від волевиявлення відповідача).
Зазначені докази в їх сукупності є більш вірогідними та спростовують твердження відповідача.
Стосовно клопотання відповідача про перевірку судом оригіналів електронних доказів та виключення копій з числа доказів у справі, суд, беручи до уваги специфіку укладення договорів шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (тобто без необхідності накладення ЕЦП), не вбачає підстав для задоволення клопотання.
Суд встановив, що такий ж договір від 11.10.2020, який міститься в матеріалах справи, надсилався відповідачу на її електронну пошту. Оскільки в зазначеному договорі погоджено усі істотні умови, а матеріали справи містять паперову копію, яка надана для підтвердження підстави позову, суд не ставить під сумнів цілісність документа.
Слід зазначити, що подання електронного доказу у паперовій формі не робить такий доказ недопустимим, тому правові підстави для виключення його з числа доказів у справі відсутні.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Також відповідач не підтвердила належними та допустимими доказами виконання свого зобов'язання щодо сплати відсотків за користування кредитом, у розмірі та в порядку, передбачених в пунктах 1, 2 договору про надання кредиту від 11.10.2020.
Згідно з статтями 1048, 1054 Цивільного кодексу України одним із обов'язків позичальника за кредитним договором є сплата процентів за користування кредитом, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.
Позивач нарахував відповідачу проценти, починаючи з дати видачі кредитних коштів і до закінчення дії договору та такі становлять 65 317, 14 грн.
Оскільки матеріали справи не містять доказів повної сплати ні тіла кредиту, ні процентів, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
Щодо судового збору.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Олійник Марти Юріївни (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідент. код (номер): НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок, 26, офіс 411, ідент. код: 41084239) 134 788, 44 грн заборгованості та 2 422, 40 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 27.05.2024.
Суддя Галамай О.З.