Рішення від 17.05.2024 по справі 912/2404/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 24 46 63/32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2024 рокуСправа № 912/2404/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у судовому засіданні матеріали справи №912/2404/23

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача Знам'янської міської ради Кіровоградської області, вул. Грушевського, 19, м. Знам'янка, Кіровоградська область, 27400

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , АДРЕСА_1

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

ОСОБА_3 , АДРЕСА_2

ОСОБА_4 , АДРЕСА_2

про визнання незаконними та скасування рішень, стягнення 1 225 694,32 грн збитків та 150 000,00 грн моральної шкоди

Представники

від позивача - участі не брали,

від відповідача - участі не брали,

від третьої особи на стороні позивача - ОСОБА_2 , особисто,

від інших третіх осіб - участі не брали,

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Знам'янської міської ради Кіровоградської області з такими вимогами:

- визнати незаконним та скасувати рішення Знам'янської міської ради № 448 від 23 вересня 2016 року "Про вилучення земельної ділянки по вул. Привокзальній (між будинками № 4 та № 12)",

- визнати незаконним та скасувати рішення Знам'янської міської ради № 499 від 21 жовтня 2016 року "Про вилучення земельної ділянки по вул. Привокзальній (між будинками № 1 та № 11)",

- стягнути з відповідача збитки (упущену вигоду) у сумі 1 181 500,00 грн,

- стягнути з відповідача збитки в розмірі 44 194,32 грн, які позивач сплатила згідно постанови Третього апеляційного суду від 28 червня 2022 року у справі №340/4597/20 за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб за 2018, за земельні ділянки за Договором 3 та Договором 4, що були вилучені у позивача,

- стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн.

У постанові Верховного Суду від 22.09.2023 у справі № 389/2534/21 за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_2 до Знам'янської міської ради Кіровоградської області, ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування рішень, відшкодування збитків, стягнення коштів за інвестиційним договором, стягнення неотриманого прибутку, відшкодування моральної шкоди; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання інвестиційного договору, судом касаційної інстанції зазначено, що правовідносини, які виникли між сторонами в цій справі, є господарсько-правовими, оскільки між Знам'янською міською радою та ОСОБА_1 як суб'єктом господарювання з іншої сторони, існує спір, пов'язаний із здійсненням позивачем підприємницької діяльності на спірних земельних ділянках, наданих їй у комерційних цілях, у зв'язку з чим справа не підсудна суду загальної юрисдикції, а спір між сторонами повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Ухвалою від 26.12.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/2404/23 за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 23.01.2024 о 11:00 год, відстрочив позивачу сплату судового збору, залучив третіх осіб та встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи. Зобов'язав відповідача в порядку ст. 90 ГПК України надати відповіді на поставлені у позові питання у строк надання відзиву на позов. Витребував у Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області матеріали цивільної справи №389/2534/21 для огляду.

29.12.2023 позивач подав суду докази вручення позовних матеріалів третім особам ОСОБА_3 та ОСОБА_4

23.01.2024 через систему "Електронний суд" відповідач подав заяву про проведення підготовчого засідання без його участі.

16.01.2024 на адресу суду на виконання вимог ухвали від 26.12.2023 надійшли від Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області матеріали цивільної справи №389/2534/21.

22.01.2024 в системі "Електронний суд" відповідач сформував відзив на позовну заяву.

Так, у відзиві відповідач зазначає, що між сторонами спір виник стосовно виконання умов двох договорів оренди землі від 27.01.2009. при прийнятті рішень міська рада керувалась тим, що у орендаря були відсутні дозвільні документи для проведення будівництва, що земельна ділянка протягом трьох років з моменту укладення договору оренди не була забудована, існувала заборгованість з орендної плати.

Не погоджується відповідач і з тим, що саме оскаржувані рішення стали підставою для припинення виконання інвестором інвестиційного договору в частині сплати грошових коштів.

З наданих квитанцій неможливо встановити за яку з чотирьох орендованих земельних ділянок позивачем сплачувалась орендна плата.

Порядок повернення надміру сплачених грошових зобов'язань регламентовано ст. 43 Податкового кодексу України та обставини повернення сплачених грошових зобов'язань не повинні бути предметом даного судового розгляду.

Факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань нічим не підтверджується.

Серед іншого, відповідач вказує, що позивачем пропущено строк позовної давності, тому просить суд відмовити у задоволенні позову.

23.01.2024 на адресу суду від третьої особи ОСОБА_2 надійшла заява про оголошення перерви в засіданні суду, з огляду на отримання ним 22.01.2024 відзиву та не отримання пояснень від третіх осіб.

Протокольною ухвалою від 23.01.2024 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 12.02.2024 о 12:00 год.

30.01.2024 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

08.02.2024 в системі "Електронний суд" відповідач сформував заяву про розгляд справи без його участі.

12.02.2024 на адресу суду від третьої особи ОСОБА_2 надійшла заява, відповідно до якої останній, зокрема, підтримує позовну заяву та просить оголосити перерву в засіданні суду.

12.02.2024 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку підготовчого провадження.

Також, 12.02.2024 позивачем подано суду заяву про відмову від представника адвоката Федорова З.Ф., тому зважаючи на необхідність укладання угоди з новим представником, позивач просив оголосити перерву в засіданні суду.

Протокольною ухвалою від 12.02.2024 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, оголосив перерву в підготовчому засіданні до 14.03.2024 о 12:00 год та повторно зобов'язав відповідача в порядку ст. 90 ГПК України надати відповіді на поставлені у позові питання у строк 10 днів з моменту отримання ухвали або надати обґрунтовану відповідь про неможливість надання відповідей.

14.02.2024 на адресу суду від третьої особи ОСОБА_4 надійшли пояснення від 10.02.2024, згідно з якими третя особа просить розглянути справу без її участі та задовольнити позов з відображенням у судовому рішенні інформації, врахованої при його ухваленні з матеріалів цивільної справи №389/2534/21.

15.02.2024 на адресу суду від третьої особи ОСОБА_3 надійшли пояснення від 10.02.2024, згідно з якими третя особа також просить розглянути справу без її участі та задовольнити позов з відображенням у судовому рішенні інформації, врахованої при його ухваленні з матеріалів цивільної справи №389/2534/21.

28.02.2024 в системі "Електронний суд" відповідач сформував додаткові пояснення у справі, в яких в порядку ст. 90 ГПК України викладено відповіді окремо на кожне питання, поставлене у позові.

12.03.2024 через систему "Електронний суд" відповідач подав заяву про розгляд справи без його участі та повідомив про відсутність заперечень про призначення справи до розгляду по суті.

14.03.2024 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано пояснення, за змістом яких позивач просить задовольнити позов, стягнути з відповідача судовий збір та всі судові витрати пов'язані з розглядом справи. Також позивач просить дослідити: пояснення, зустрічний позов відповідача 2 та третьої особи у справі №389/2534/21, платіжні документи за інвестиційним договором з метою підтвердження, що саме оскаржувані рішення і були підставою припинення сплати інвестором коштів та розірванням в судовому порядку інвестиційного договору, та інші матеріали справи, які були зазначені у позові. Застосувати до відповідача засоби впливу, в тому числі штраф за невиконання вимог суду, а саме ненадання відповідей на питання позивача в порядку ст. 90 ГПК України.

14.03.2024 через систему "Електронний суд" від третьої особи ОСОБА_2 надійшли пояснення від 14.03.2024, в яких викладено аргументи на підтримку позову ОСОБА_1 з урахуванням пояснень третіх осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , а також відповідей відповідача на питання позивача в порядку ст. 90 ГПК України.

Також, 14.03.2024 третьою особою ОСОБА_2 подано заяву з проханням прийняти та долучити до матеріалів справи подані ним пояснення, а також переглянути доданий до цієї заяви відеозапис.

Ухвалою від 14.03.2024 долучено до матеріалів справи пояснення третьої особи ОСОБА_4 від 10.02.2024, пояснення третьої особи ОСОБА_3 від 10.02.2024 та пояснення третьої особи ОСОБА_2 від 14.03.2024.

Закрито підготовче провадження та призначено справи до судового розгляду по суті на 03.04.2024 об 11:30 год.

02.04.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" подана заява про застосування строків позовної давності.

03.04.2024 суд розпочав розгляд справи по суті та дослідження доказів. В судовому засіданні, в якому приймали участь представник відповідача та ОСОБА_2 , оголошено перерву до 15.04.2024 об 11:30; від відповідача витребувано письмові пояснення щодо підстав прийняття оскаржуваних рішень.

15.04.2024 відповідачем на виконання вимог суду надано заяву мешканців ЖБК та заяву депутата Знам'янської міської ради, на підставі яких винесено оскаржувані рішення.

Так як ці заяви витребувані судом, суд долучає їх до матеріалів справи.

15.04.2024 від позивача через систему "Електронний суд" подана заява, за змістом якої позивач просить суд, у випадку, якщо суд прийде до висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду, поновити строк з метою захисту її прав, в тому числі з урахуванням позиції Верховного Суду у складі колегії об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі № 922/1467/19.

Також в цьому клопотанні позивач просить визнати причини пропуску строку на подання доказів поважними та поновити строк на подання нових доказів, а саме ППР по сплаті орендної плати за 2022 рік, від 31.12.2022 № 924113-2408-1128-UA35040130000021732, на суму 37729,92 грн та за 2023 рік від 10.11.2023 № 438491-2408-1128-UA-35040130000021732, на суму 43389,41 грн.

Позивач обґрунтовує подане клопотання тим, що вказані ППР були отримані третьою особою ОСОБА_2 після подання позову, а саме 26.12.2023, а їй про них стало відомо в квітні 2024 року.

Враховуючи той факт, що ППР за 2022 та 2023 роки стосуються земельної ділянки , яка була вилучена у позивача, позивач вважає за необхідне долучити ці документи до матеріалів справи. Дані ППР дають можливість суду, на думку позивача, зрозуміти, що негативні наслідки після прийняття відповідачем оскаржуваних рішень тривають по теперішній час, і негативно впливають на нормальне життя позивача. Як вбачається з наданих ППР, позивач має сплатити за 2022 рік орендну плату 37729,92 грн, а за 2023 рік 43389,41 грн, попри те, що її відповідач вилучив ще у 2016 році. Така сплата є несправедливою та не передбачена законодавством.

Позивач додатково зазначає, що так як суд витребував у відповідача копії заяв, які були підставою вилучення земельних ділянок у позивача, наявність у суду всіх копій документів як позивача так і відповідача буде відповідати завданню господарського судочинства та сприяти всебічному розгляду справи.

Відповідно до ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до ст. 207 ГПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи зазначені норми Кодексу та надані позивачем обґрунтування, суд вважає що позивачем не наведено поважності неможливості подання вказаних доказів в підготовчому провадженні, відтак клопотання від 15.04.2024 в частині визнання причин пропуску строку на подання доказів та поновлення строку на їх подання, суд залишає без розгляду.

В засіданні 15.04.2024 продовжено розгляд справи по суті та дослідження доказів, в засіданні оголошено перерву до 24.04.2024 о 14:00.

В засіданні 24.04.2024 суд продовжив дослідження доказів, в т.ч. досліджено відеозапис, наданий третьою особою та матеріали цивільної справи № 389/2534/21. В засіданні оголошено перерву до 07.05.2024 о 13:45 год.

В засіданні 07.05.2024 оголошено перерву до 17.05.2024 о 12:00.

15.05.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення з питань, які зокрема виникали під час судового розгляду, в т.ч. щодо відновлення прав позивача у разі визнання недійсним рішення № 499 від 21.10.2016, договір оренди земельної ділянки, яка за ним вилучалась, розірвано в судовому порядку.

Також в цих поясненнях позивач просить вказати в рішенні суду всі обставини та докази, які були встановлені та досліджені в рамках цієї господарської справи, а також у цивільній справі № 389/2534/21, які мають значення для прийняття законного та справедливого рішення.

В засіданні 17.05.2024 приймав участь ОСОБА_2 .

Інші учасники участі не приймали.

Суд враховує, що позивач в позові та в окремих клопотаннях просила суд в разі її неявки або неявки представника, розглядати справу за наявними в справі доказами.

Відповідач причини неявки не повідомив, однак судом враховано, що він повідомлений належним чином, так як відповідні ухвали направлялись до електронного кабінету, а також врахував пояснення представника в судовому засіданні 24.04.2024 щодо не забезпечення явки представника в наступні засідання.

Треті особи також просили у відповідних клопотаннях слухати справу без їх участі.

Встановлені обставини справи.

Між ОСОБА_1 та Знам'янською міською радою в особі її голови укладені договори оренди землі, щодо наступних земельних ділянок:

1. АДРЕСА_3 , площею 109,35 м.кв., для розміщення магазину, кадастровий номер земельної ділянки №3510600000:50:053:0009 договір б/н 2009 року, зареєстрований у Знам'янському міськрайонному відділі Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.04.2009 за № 040937100007, строк дії договору до 01.03.2057 (далі Договір - 1 (т. 1 а.с. 27 - 33).

2. Вул. Матросова, 45-А, площею 98,1 м.кв., для розміщення магазину, кадастровий номер земельної ділянки № 3510600000:50:053:0008 договір б/н 2009 року, зареєстрований у Знам'янському міськрайонному відділі Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.04.2009 за № 040937100008, договір укладено до 01.03.2057 (далі Договір 2) (т. 1 а.с. 34 - 37).

Між сторонами 29.12.2018 до договору 2 укладено додаткову угоду щодо орендної плати (т. 1 а.с. 47).

3. Вул. Привокзальна (між будинками №1 та №11) загальною площею 720,0 кв.м для будівництва та обслуговування соціально-побутово-торгівельного комплексу з дитячим майданчиком, кадастровий номер земельної ділянки № 3510600000:50:138:0032 договір б/н від 27.01.2009, зареєстрований у Знам'янському міськрайонному відділі Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.02.2009 за № 040937100005, договір укладено до 01.12.2033 (далі Договір 3) (т. 1 а.с. 38 - 41).

4. Вул. Привокзальна (між будинками №4 та №12) загальною площею 1260,0 кв.м. для будівництва та обслуговування соціально-побутово-торгівельного комплексу з дитячим майданчиком, кадастровий номер земельної ділянки № 3510600000:50:153:0047 договір б/н від 27.01.2009, зареєстрований у Знам'янському міськрайонному відділі Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.02.2009 за № 040937100004, договір укладено до 01.12.2033 (далі Договір 4) (т. 1 а.с. 42 - 45).

01.08.2016 позивач звернулася до Знам'янської міської ради за погодженням на надання земельної ділянки загальною площею 1260 кв.м. (Договір 4) в суборенду учасникам АТО безкоштовно без зміни цільового призначення (т.1 а.с. 50 на звороті).

Листом від 31.08.2016 міською радою повідомлено позивача про заперечення щодо передачі орендованої земельної ділянки в суборенду (т. 1 а.с. 51).

17.03.2017 позивач звернулася до міської ради із заявою про видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок, які перебувають в неї в оренді відповідно до договорів №3-4. На свою заяву отримала відповідь про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок з кадастровими номерами № 3510600000:50:138:0032 та № 3510600000:50:153:0047 через вилучення в неї даних земельних ділянок відповідно до рішень міської ради від 21.10.2016 за № 499 та від 23.09.2016 за №448 відповідно (т. 1 а.с. 52 - 54).

Так, згідно з рішенням Знам'янської міської ради Кіровоградської області №448 від 23.09.2016 "Про вилучення земельної ділянки по вул. Привокзальній (між будинками № 4 та № 12)" у зв'язку з тим, що у орендаря відсутні дозвільні документи для проведення будівництва, що земельна ділянка протягом трьох років з моменту укладення договору оренди не була забудована, існує заборгованість з орендної плати, керуючись ст. 12, 141, 189 Земельного кодексу України, ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", міською радою вирішено:

1. Вилучити земельну ділянку у гр. ОСОБА_1 по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 ) площею 1260 кв.м. з кадастровим номером 3510500000501530047, наданої для будівництва та обслуговування соціально-побутово-торгівельного комплексу з дитячим майданчиком.

2. Розірвати договір оренди землі від 27.01.2009, укладений між Знам'янською міською радою та гр. ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 52).

Згідно з рішенням Знам'янської міської ради №499 від 21.10.2016 "Про вилучення земельної ділянки по вул. Привокзальній (між будинками № 1 та АДРЕСА_6 ) у зв'язку з тим, що у орендаря відсутні дозвільні документи для проведення будівництва, що земельна ділянка протягом трьох років з моменту укладення договору оренди не була забудована, існує заборгованість з орендної плати, керуючись ст. 12, 141, 189 Земельного кодексу України, ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", міською радою вирішено:

1. Вилучити земельну ділянку у гр. ОСОБА_1 по АДРЕСА_7 та АДРЕСА_6 ) площею 720 кв.м з кадастровим номером 3510600000:50:138:0032 наданої для будівництва та обслуговування соціально- побутово-торгівельного комплексу з дитячим майданчиком.

2. Розірвати договір оренди землі від 23.02.2009 року №040937100005 укладений між Знам'янською міською радою та гр. ОСОБА_1 .

За наданими в судовому засіданні поясненнями представника відповідача, оскаржувані рішення приймались за зверненнями мешканців та депутата Знам'янської ради (т. 2 а.с. 130, 131).

21.09.2016 між ОСОБА_1 (Замовник) та ОСОБА_6 (Інвестор) укладений Інвестиційний договір посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Писаковською О.І., зареєстровано в реєстрі за № 1257.

Пунктами 1.1 та 1.2 договору передбачено інвестування Інвестором коштів в будівництво об'єкту інвестування соціально-побутових торгівельних комплексів приблизною площею 900,00 кв.м. та 500,00 кв.м. на земельних ділянках, які знаходяться в оренді у Замовника та розташовані за адресами: земельна ділянка площею 1260,00 кв.м. місто Знам'янка вул. Привокзальна (між будинками № 4 та № 12); земельна ділянка площею 720,00 кв. місто Знам'янка вул. Привокзальна (між будинками № 1 та № 11).

Земельні ділянки перебувають в оренді у замовника відповідно до договорів оренди землі від 27.01.2009, зареєстрованих у Знам'янському міськрайонному відділі Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 23.02.2009 за № 040937100005; № 040937100004.

Інвестування здійснюється у формі капітальних вкладень "Інвестора" в Об'єкт інвестування, у вигляді грошових коштів - орієнтовний розмір складає 500000,00 грн (п. 2.1. Інвестиційного договору).

Відповідно до п. 6.1 інвестиційного договору, за виконання обов'язків, визначених цим договором з дня підписання Акта розподілу площі Об'єкту інвестування (Акт приймання-передавання частин Об'єкту інвестування):

6.1.1. "Замовник" отримує право на 25% площ приміщень Об'єкту інвестування;

6.1.2. "Інвестор" отримує право власності на 75% площ приміщень Об'єкту інвестування.

Відповідно до п.7.1 договору, він набуває чинності з дня його підписання та діє до дня його остаточного виконання, але не пізніше терміну дії Договорів оренди земельних ділянок, а саме до 31.12.2033.

Також однією із умов Інвестиційного договору (п.11.1) є сплата Інвестором Замовнику щомісячної грошової суми в розмірі 8500,00 грн., яку вона використовує на власний розсуд як свій прибуток. З жовтня 2016 року і до березня 2017 року інвестор виконував свої зобов'язання за Інвестиційним договором, та вчасно сплачував кошти Замовнику згідно умов Інвестиційного договору, що підтверджується копіями наданих рахунків та квитанцій про сплату коштів.

Відповідно до п.11.3, 11.4 Інвестиційного договору даний договір достроково підлягає розірванню за взаємною згодою сторін або у порядку порушення однією із сторін зобов'язань по даному договору за заявою іншої сторони. Всі суперечки сторін з предмету даного договору, неврегульовані шляхом переговорів, належать розв'язанню в судовому порядку згідно чинного законодавства України.

З квітня 2017 року Інвестор припинив виконання всіх своїх зобов'язань, в тому числі в частині щомісячної оплати ОСОБА_1 коштів у розмірі 8500,00 грн. відповідно до п. 11.1. Інвестиційного Договору.

21.02.2021 ОСОБА_6 помер (Інвестор за договором), а його спадкоємці ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 28.09.2021 звернулись до ОСОБА_1 із нотаріально посвідченою заявою про розірвання інвестиційного договору, укладеного між нею та ОСОБА_6 21.09.2016. Згоди не досягнуто.

Судові провадження.

Ухвалою від 02 жовтня 2019 року суддею Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області Українським В.В. відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Знам'янської міської ради Кіровоградської області про визнання протиправними та скасування рішень Знам'янської міської ради № 448 від 23 вересня 2016 року "Про вилучення земельної ділянки по АДРЕСА_1 (між будинками АДРЕСА_2 4 та № АДРЕСА_3 )", та рішення Знам'янської міської ради № 499 від 21 жовтня 2016 року "Про вилучення земельної ділянки по вул АДРЕСА_1 (між будинками №1 та № АДРЕСА_4 )" (Провадження №2-а/389/101/19).

Ухвалою від 24.09.2021 відмовлено представнику відповідача в задоволенні клопотання про передачу справи за підсудністю на розгляд Кіровоградського окружного адміністративного суду

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Знам'янської міської ради Кіровоградської області про визнання протиправними та скасування рішень відповідача закрито.

Роз'яснено позивачеві, що розгляд такої справи проводиться в порядку цивільного судочинства.

02 вересня 2021 року (тобто до закриття провадження у справі №2-а/389/101/19, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пред'явили позов до Знам'янської міської ради Кіровоградської області та ОСОБА_3 , вказавши як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , про визнання протиправними та скасування рішень, відшкодування збитків у формі стягнутої орендної плати та упущеної вигоди, стягнення коштів за інвестиційним договором, відшкодування моральної шкоди.

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 29 жовтня 2021 року, яка надійшла до суду 02 листопада 2021 року, позивачі просили:

- визнати протиправним та скасувати рішення Знам'янської міської ради Кіровоградської області від 23 вересня 2016 року № 448 "Про вилучення земельної ділянки по вул. Привокзальній (між будинками № 4 та № 12)";

- визнати протиправним та скасувати рішення Знам'янської міської ради Кіровоградської області від 21 жовтня 2016 року № 499 "Про вилучення земельної ділянки по вул. Привокзальній (між будинками № 1 та № 11)";

- стягнути зі Знам'янської міської ради Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 збитки у розмірі 146891,93 грн за рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 340/4597/20, яким задоволено адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу та стягнуто податкову заборгованість з орендної плати з фізичних осіб за 2018, 2019, 2020 роки в сумі 118768,10 грн в т. ч. 117768,10 грн основного зобов'язання та 1000 грн штрафних (фінансових) санкцій, та згідно з повідомленням-рішенням за 2021 рік на суму 28123,51 грн за оренду землі;

- стягнути зі Знам'янської міської ради Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 150000,00 грн;

- стягнути зі Знам'янської міської ради Кіровоградської області на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 150000,00 грн;

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 25500,00 грн за період з 02 вересня 2018 року по 05 грудня 2018 року за інвестиційним договором від 21 вересня 2016 року;

- стягнути зі Знам'янської міської ради Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 за період з 06 грудня 2018 року по 11 грудня 2033 року кошти в розмірі 1538500,00 грн неотриманого прибутку (упущеної вигоди), які ОСОБА_1 могла отримати щомісяця у розмірі 8500,00 грн за звичайних умовах за Інвестиційним договором від 21 вересня 2016 року.

18.10.2021 ОСОБА_3 пред'явив зустрічний позов до ОСОБА_1 про розірвання інвестиційного договору від 21.09.2016.

Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 травня 2022 року у справі № 389/2534/21, з урахуванням ухвали Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 липня 2022 року про виправлення описки у мотивувальній частині рішення суду, позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Знам'янської міської ради Кіровоградської області та ОСОБА_3 задоволено частково.

Суд визнав протиправними та скасував рішення Знам'янської міської ради № 448 від 23 вересня 2016 року "Про вилучення земельної ділянки по вулиці Привокзальній (між будинками № 4 та № 12)" й рішення № 499 від 21 жовтня 2016 року "Про вилучення земельної ділянки по вулиці Привокзальній (між будинками № 1 та № 11)".

Суд стягнув зі Знам'янської міської ради на користь ОСОБА_1 неотриманий прибуток (упущеної вигоди) за період з 06 грудня 2018 року по 11 грудня 2033 року в розмірі 1538500,00 грн, які ОСОБА_1 могла отримати щомісяця у розмірі 8500,00 грн за звичайних умовах за інвестиційним договором від 21 вересня 2016 року, а також стягнув відшкодування завданої їй моральної шкоди в розмірі 25000,00 грн та судовий збір в сумі 13320,36 грн.

Суд стягнув зі Знам'янської міської ради на користь ОСОБА_2 відшкодування моральну шкоду в розмірі 25000,00 грн та судовий збір в сумі 154,36 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовив.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 суд задовольнив, розірвав інвестиційний договір від 21 вересня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 908,00 грн.

Ухвалою від 08.07.2022 Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області, виправлено описку, допущену в рішенні Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 травня 2022 року в справі 389/2534/21 провадження 2/389/555/21.

Постановлено в реченні мотивувальної частини рішення - "У судовому засіданні оглянуто матеріали адміністративної справи 2-а/389/101/19 за позовом ОСОБА_2 до Знам'янська міської ради Кіровоградської області про визнання протиправними та скасування рішень міської ради №448 від 23.09.2016, та №499 від 21.10.2016 встановлено, що вперше ОСОБА_2 звернулася за захистом порушеного свого права 27.09.2019…" виправити дату 27.09.2019 на правильну 21.09.2019.

В апеляційному порядку це рішення переглядалось лише в частині задоволених позовних вимог позивачів за первісним позовом.

Так, постановою Кропивницького апеляційного суду від 27.12.2022 рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 травня 2022 рок в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Знам'янської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, відшкодування збитків (упущеної вигоди), моральної шкоди та судового збору скасовано, а провадження у справі у цих частинах закрито, судові витрати покладено на позивачку.

Роз'яснено ОСОБА_1 її право звернення з позовом до Знам'янської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, відшкодування збитків та моральної шкоди до господарського суду.

Рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 травня 2022 року в частині вирішення позову ОСОБА_2 до Знам'янської міської ради про відшкодування моральної шкоди та судового збору скасовано й ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 до Знам'янської міської ради про відшкодування моральної шкоди відмовлено повністю, судові витрати покладено на позивача.

Додаткове рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 червня 2022 рок скасовано, в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Федорова Захара Федоровича про стягнення компенсації витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Вимоги апеляційної скарги Знам'янської міської ради на додаткове рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 червня 2022 року задоволено, вказане додаткове рішення суду скасовано.

Верховний суд постановою від 22 вересня 2023 року постанову Кропивницького апеляційного суду від 27 грудня 2022 року залишив без змін.

Щодо інвестиційного договору суд першої інстанції у цій справі (№389/2534/21) визначив наступне:

"21.09.2016 між ОСОБА_1 (Замовник) та ОСОБА_6 (Інвестор) укладений Інвестиційний договір посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Писаковською О.І., зареєстровано в реєстрі за № 1257. Пунктами 1.1 та 1.2 договору передбачено інвестування Інвестором коштів в будівництво об'єкту інвестування соціально-побутових торгівельних комплексів приблизною площею 900,00 кв.м. та 500,00 кв.м. на земельних ділянках, які знаходяться в оренді у Замовника та розташовані за адресами: земельна ділянка площею 1260,00 кв.м. місто Знам'янка вул. Привокзальна (між будинками № 4 та № 12); земельна ділянка площею 720,00 кв. АДРЕСА_8 (між будинками № 1 та № 11). Земельні ділянки перебувають в оренді у замовника відповідно до договорів оренди землі від 27.01.2009, зареєстрований у Знам'янському міськрайонному відділі Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.02.2009 за № 040937100005; від 27.01.2009, зареєстрований у Знам'янському міськрайонному відділі Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.02.2009 за № 040937100004.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про інвестиційну діяльність" інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект.

Згідно з ст.9 ЗУ "Про інвестиційну діяльність" основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода) або проспект цінних паперів (рішення про емісію цінних паперів). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

Відповідно до п.7.1 договору, він набуває чинності з дня його підписання та діє до дня його остаточного виконання, але не пізніше терміну дії Договорів оренди земельних ділянок, а саме до 31.12.2033.

Також однією із умов Інвестиційного договору (п.11.1) є сплата Інвестором Замовнику щомісячної грошової суми в розмірі 8500,00 грн., яку вона використовує на власний розсуд як свій прибуток. З жовтня 2016 року і до березня 2017 року інвестор виконував свої зобов'язання за Інвестиційним договором, та вчасно сплачував кошти Замовнику згідно умов Інвестиційного договору, що підтверджується копіями наданих рахунків та квитанцій про сплату коштів.

Відповідно до п.11.3, 11.4 Інвестиційного договору даний договір достроково підлягає розірванню за взаємною згодою сторін або у порядку порушення однією із сторін зобов'язань по даному договору за заявою іншої сторони. Всі суперечки сторін з предмету даного договору, неврегульовані шляхом переговорів, належать розв'язанню в судовому порядку згідно чинного законодавства України.

З квітня 2017 року Інвестор припинив виконання всіх своїх зобов'язань, в тому числі в частині щомісячної оплати ОСОБА_1 коштів у розмірі 8500,00 грн. відповідно до п. 11.1. Інвестиційного Договору. Відповідач вказує причину припинення зобов'язань саме те, що у ОСОБА_1 вилучені земельні ділянки на підставі рішення Знам'янської міської ради №448 та рішення Знам'янської міської ради №499 від 21 жовтня 2016 р. "Про вилучення земельної ділянки по вул. Привокзальній (між будинками № 1 та № 11), які були у неї в оренді і які були підставою для укладання Інвестиційного Договору.

21.02.2021 ОСОБА_6 (Інвестор) помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть.

Спадкоємці ОСОБА_6 - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 звернулися 28.09.2021 до ОСОБА_1 із нотаріально посвідченою заявою про розірвання інвестиційного договору, укладеного між нею та ОСОБА_6 21.09.2016.

Взаємної згоди сторін на розірвання інвестиційного договору не досягнуто.

...

Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.11.2018 в справі 389/578/18 договір оренди землі розміром 720,0 кв.м. від 27 січня 2009 року укладений між Знам'янською міською радою та ОСОБА_1 , який зареєстрований у Знам'янському міськрайонному відділі Кіровоградської області регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі вчинено запис від 23.02.2009 року за №040937100005, кадастровий номер земельної ділянки 3510600000501380032 розірваний. Рішення суду не оскаржувалося та набрало законної сили 06.12.2018.

Натомість у відповідності до положень інвестиційного договору, земельні ділянки, на яких інвестувалося будівництво, знаходилися у замовника в користуванні, в тому числі відповідно до договору оренди від 27 січня 2009 року укладений між Знам'янською міською радою та ОСОБА_1 , який зареєстрований у Знам'янському міськрайонному відділі Кіровоградської області регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі вчинено запис від 23.02.2009 року за №040937100005, кадастровий номер земельної ділянки 3510600000501380032 та який рішенням суду розірваний.

Таким чином, замовник порушив свої договірні зобов'язання, визначені Інвестиційним договором, внаслідок чого інвестиційна привабливість інвестиційного проекту суттєво знизилась для позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи набрання рішенням суду про розірвання договору оренди земельної ділянки, яка була предметом інвестиційного договору, законної сили, що виключає істотну умову договору та можливість в повному обсязі виконання даного договору, отримання очікуваного результату та прибутку від договору на який розраховував інвестор укладаючи договір, суд вважає вимога про розірвання інвестиційного договору підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд вважає відмовити в задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_3 коштів за інвестиційним договором з 02.09.2018 по 06.12.2018 враховуючи те, що в даний період рішення Знам'янської міської ради про вилучення земельних ділянок не оскаржувалися та були чинними, що виключало також виконання інвестиційного договору. Замовник втратила можливість забудови земельних ділянок, та, як наслідок, виконання в повному обсязі умов інвестиційного договору".

Заочним рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області у справі № 389/578/18 (номер у ЄДРСР 77638660, адреса в мережі Інтернет - https://reyestr.court.gov.ua/Review/77638660) позов Знам'янської міської ради Кіровоградської області до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки задоволено, розірвано договір оренди землі розміром 720,0 кв.м. від 27 січня 2009 року, укладений між Знам'янською міською радою та ОСОБА_1 , який зареєстрований у Знам'янському міськрайонному відділі Кіровоградської області регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі вчинено запис від 23 лютого 2009 року за № 040937100005, кадастровий номер земельної ділянки 3510600000501380032. Це заочне рішення суду не скасовувалося і не оскаржувалося, набрало законної сили 06 грудня 2018 року.

В рішенні, зокрема зазначено: "Відповідно до листа Знам'янського відділення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 08.02.2018 за №170/10/11-26 на 2016 рік (тобто на день прийняття рішення міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки) ФОП ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 визначено до сплати орендну плату за 4 земельні ділянки загальною сумою 47129,52 грн., щомісячно нараховувалося по 3927,46грн. Станом на 01.01.2018 за ФОП ОСОБА_1 по сплаті орендної плати за землю рахується заборгованість в сумі 26401,43грн. Крім того, в судовому засіданні встановлено використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, так як земельна ділянка надана в оренду саме для будівництва та обслуговування соціально - побутово - торгівельного комплексу з дитячим майданчиком, який до даного часу не побудований та у Орендаря навіть відсутні дозвільні документи для проведення будівництва, що свідчить про відсутність наміру забудови земельної ділянки та використання її в комерційних цілях.

Аналіз наведених обставин в їх сукупності, свідчить про істотне порушення ОСОБА_1 умов договору оренди землі від 27 січня 2008 року в частині використання земельної ділянки за цільовим призначенням та сплати орендної плати за використання земельної ділянки, передбачені договором орендної плати. У зв'язку з викладеним, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі".

Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету м. Знам'янка Кіровоградської області податкову заборгованість з орендної плати з фізичних осіб за 2018, 2019, 2020 р. в сумі 118 768,10 грн., а саме основного зобов'язання в розмірі 117 768,10 грн., штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг, що виник на підставі винесених податкових повідомлень - рішень. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення з відповідача заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку не сплачений.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 р року (справа №340/4597/20), ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року у справі № 340/4597/20, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 р. в адміністративній справі №340/4597/20 - скасовано та ухвалено нове рішення.

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Кіровоградській області - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в загальному розмірі 49 969 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 80 копійок.

ОСОБА_1 було оскаржено в судовому порядку податкові повідомлення - рішення: № 2692644-5302-1126 від 18 квітня 2018 р.; № 2692649-5302-1126 від 18 квітня 2018 р..; №32006-5302-1126 від 19 квітня 2018 р.; № 2692647-5302-1126 від 18 квітня 2018 р.; № 0104415306 від 16 листопада 2018 р.; № 6130575-5306-1128 від 27 травня 2019 р., №6130574-5306-1128 від 27 травня 2019 р.; № 6130570-5306-1128 від 27 травня 2019 р.; №141619-5308-1128 від 25 травня 2020 р.; № 141618-5308-1128 від 25 травня 2020 р.; №141617-5308-1128 від 25 травня 2020 р.

У постанові від 28 червня 2022 року зазначено:

"Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 р. в адміністративній справі №340/434/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення №6130575-5306-1128, № 6130574-5306-1128, № 6130570-5306-1128 від 27 вересня 2019 р., № 141619-5308-1128, № 141618-5308-1128, № 141617-5308-1128 від 25 травня 2020 р. на загальну суму 67 798,30 грн.

Викладене свідчить про узгодженість суми податкового боргу ОСОБА_1 з орендної плати з фізичних осіб в частині суми 49 969,80 грн. (117 768,10 грн. - 67 798,30 грн.).

Враховуючи відсутність доказів самостійної сплати ОСОБА_1 податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 49 969,80 грн., наявні підстави для його стягнення з неї в примусовому порядку".

У справі № 340/434/21, в якій ОСОБА_1 оскаржувались податкові повідомлення-рішення: № 2692644-5302-1126 від 18.04.2018, № 2692649-5302-1126 від 18.04.2018, № 32006-5302-1126 від 19.04.2018, № 2692647-5302-1126 від 18.04.2018 за 2018 рік, а також податкові повідомлення рішення, якими визначено грошове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік та за 2020 рік,

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області № 2692649-5302-1126 від 18.04.2018, № 6130575-5306-1128 від 27.09.2019, № 141619-5308-1128 від 25.05.2020, № 0104415306 від 16.11.2018 у повному обсязі, а також податкові повідомлення-рішення:

- № 2692644-5302-1126 від 18.04.2018 в частинні нарахування орендної плати з фізичних осіб у розмірі 1 359, 65 грн.;

- № 6130570-5306-1128 від 27.09.2019 в частинні нарахування орендної плати з фізичних осіб у розмірі 0,14 грн.;

- № 141617-5308-1128 від 25.05.2020 в частинні нарахування орендної плати з фізичних осіб у розмірі 0,14 грн.;

- № 2692647-5302-1126 від 18.04.2018 в частинні нарахування орендної плати з фізичних осіб у розмірі 0,31 грн.;

- № 6130574-5306-1128 від 27.09.2019 в частинні нарахування орендної плати з фізичних осіб у розмірі 0,31 грн.;

- № 141618-5308-1128 від 25.05.2020 в частинні нарахування орендної плати з фізичних осіб у розмірі 0,31грн.;

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 жовтня 2021 року у справі № 340/434/21, позов в частині позовних вимог про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень № 0104415306 від 16.11.2018, № 2692644-5302-1126 від 18.04.2018, № 2692649-5302-1126 від 18.04.2018, № 32006-5302-1126 від 19.04.2018, № 2692647-5302-1126 від 18.04.2018 залишив без розгляду.

Постановою від 27.10.2021 Третій апеляційний адміністративний суд, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області № 6130575-5306-1128 від 27.09.2019, № 6130574-5306-1128 від 27.09.2019, № 6130570-5306-1128 від 27.09.2019, № 141619-5308-1128 від 25.05.2020, № 141618-5308-1128 від 25.05.2020, № 141617-5308-1128 від 25.05.2020.

Підставою для скасування зазначено:

"З огляду на це, колегія суддів погоджується з твердженням ОСОБА_1 щодо не доведення податковим органом розміру бази оподаткування та, відповідно, правомірності обрахунку розміру земельного податку, що узгоджується з судовою практикою Верховного Суду (постанови від 26.04.2021 по вправі № 806/996/16, від 26.02.2019 по справі № 826/17070/16)".

Щодо позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішень Знам'янської міської ради № 448 від 23 вересня 2016 року "Про вилучення земельної ділянки по вул. Привокзальній (між будинками № 4 та № 12)", № 499 від 21 жовтня 2016 року "Про вилучення земельної ділянки по вул. Привокзальній (між будинками № 1 та № 11)".

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції на час прийняття оспорюваних рішень, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до статті 3 Земельного Кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.

Пунктом "в" статті 12 ЗК України встановлено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на їх території, зокрема, належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього кодексу.

Підстави для припинення права користування земельною ділянкою передбачені статтею 141 Земельного кодексу України. Підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

При цьому в оскаржуваних рішеннях міститься посилання на ст. 141 ЗК України, але не вказано пункт статті, на підставі якого вилучається земельна ділянка.

Крім цього, ст. 143 ЗК України передбачає лише судовий порядок для примусового припинення прав на земельну ділянку, а також вичерпний перелік підстав для такого припинення, серед яких:

а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі;

в) конфіскації земельної ділянки;

г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;

ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;

д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про оренду землі" (далі Закон, в редакції на час прийняття оспорюваних рішень) передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями ст. 93 ЗК України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 ЗУ "Про оренду землі", договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 31 ЗУ "По оренду землі", договір оренди землі припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

- смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

- ліквідації юридичної особи-орендаря;

- відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

- набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

- припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною першою статті 32 Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України ( 2768-14 ) та іншими законами України.

Положеннями статей 24, 25 Закону визначено права та обов'язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Враховуючи, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі, застосуванню також підлягають положення ЦК.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити та користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з вимогами п.п. 1, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з п. 38, 39 Договорів №3-4, дія договорів припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

В Договорах оренди землі №3-4 відсутні терміни забудови земельних ділянок, лише вказано цільове призначення земельних ділянок комерційне використання (п. 16 договорів), земельні ділянки передаються для обслуговування соціально-побутово-торгівельного комплексу з дитячим майданчиком (п.15 договорів).

Щодо існування заборгованості по оплаті орендної плати за земельні ділянки відповідно до Договорів 3-4 станом на час винесення оспорюваних рішень, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 9 Договорів оренди землі 3-4, орендна плата вноситься орендарем у формі грошової орендної плати в гривнях із зазначенням способів внесення за земельні ділянки приватної власності, а за земельні ділянки державної або комунальної власності також із зазначенням відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку. Щомісячна орендна плата за Договором 3 складає 298,80 грн., за Договором 4 складає 522,90 грн.

Відповідно до п. 10 Договорів оренди землі 3-4, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Досліджені судом матеріали справи № 389/2534/21, в якій наявні квитанції про сплату орендної плати з квітня 2009 року по листопад 2016 року, свідчать про сплату позивачем орендної плати за користування земельними ділянками єдиним платежем без розмежування за яку саме земельну ділянку та відповідно до якого саме договору здійснюється оплата. Заборгованості зі сплати орендної плати станом на час винесення оскаржуваних рішень судом не встановлено.

Наявність заборгованості відповідачем не доведено.

Також така підстава, як земельна ділянка протягом трьох років з моменту укладення договору оренди не була забудована, для припинення права оренди не передбачена ні договором оренди, ні законодавством.

Згідно зі ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено законних та обґрунтованих підстав для винесення оскаржуваних рішень про розірвання договорів оренди землі та вилучення земельних ділянок із користування у ОСОБА_1 .

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію.

З огляду на те, що договір оренди земельної ділянки площею 720 кв.м. від 27.01.2009, укладений між Знам'янською міською радою та ОСОБА_1 , який зареєстрований у Знам'янському міськрайонному відділі Кіровоградської області регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі вчинено запис від 23.02.2009 року за №040937100005, кадастровий номер земельної ділянки 3510600000501380032, розірваний і рішення суду набрало законної сили 06.12.2018, суд приходить до висновку, що скасування рішення № 499 від 21.10.2016 не призведе до захисту права позивача на повернення цієї земельної ділянки.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення Знам'янської міської ради № 448 від 23.09.2016 "Про вилучення земельної ділянки по вул. Привокзальній (між будинками № 4 та № 12)".

Позивач заявляє до стягнення 44194,32 грн збитків.

Судом наведено в розділі "Судові провадження" судові справи № 340/4597 та № 340/4343/21, згідно яких з ОСОБА_1 стягнуто 49969,80 грн за наступними ППР: № 2692644-5302-1126 від 18.04.2018, № 2692649-5302-1126 від 18.04.2018, № 32006-5302-1126 від 19.04.2018, № 2692647-5302-1126 від 18.04.2018.

Позивач зазначає, що була вимушена понести збитки та сплатити нарахований податковим органом податок з ФО за 2018 рік за земельні ділянки, які у неї були вилучені, та якими вона не могла користуватись в зв'язку з протиправними діями відповідача, це:

- ППР № 2692644-5302-1126 від 18.04.2018, орендна плата з ФО за 2018 рік у сумі 16070,68 грн, земельна ділянка за договором № 3;

- ППР № 32006-5302-1126 від 19.04.2018, орендна плата з ФО за 2018 рік у сумі 28123,64 грн, земельна ділянка за договором 4.

Позивач зазначає, що загальна сума збитків позивача в даному випадку склала 44194,32 грн. Копії платіжок додано. За таких обставин позивач вважає, що сплачені кошти за вилучені земельні ділянки є його збитками, які підлягають стягненню з відповідача, так як за протиправних дій відповідача, позивач не зміг використовувати земельні ділянки згідно договорів 3 та 4.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ч. 2 ст. 224, ч. 1 ст. 225 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди землі є в т.ч. і орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України "Про оренду землі") .

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (стаття 21 Закону України "Про оренду землі").

У постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі № 340/434/21 зазначено:

"Згідно п.п. 14.1.72, 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, земельним податком визнається обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до п.п. 269.1.1, 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Підпунктом 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні".

Також в цій постанові підставою для скасування податкових повідомлень-рішень за 2019 та 2020 роки зазначено:

"На вимогу суду першої інстанції, ГУ ДПС у Кіровоградській області були надані детальні розрахунки орендної плати з фізичних осіб платника податків ОСОБА_1 по спірним податковим повідомленням-рішенням (т. 1 а.с. 192-197).

З вказаних розрахунків вбачається, що нарахування ОСОБА_1 спірних сум зобов'язань з орендної плати за землю здійснено податковим органом виходячи з бази оподаткування (нормативної грошової оцінки).

Проте, будь-яких відомостей з Державного земельного кадастру, які стали підставою для здійснення вказаних розрахунків та, відповідно, нарахування ОСОБА_1 податкових зобов'язань згідно спірних податкових повідомлень-рішень, податковим органом до суду не надано.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з твердженням ОСОБА_1 щодо не доведення податковим органом розміру бази оподаткування та, відповідно, правомірності обрахунку розміру земельного податку, що узгоджується з судовою практикою Верховного Суду (постанови від 26.04.2021 по вправі № 806/996/16, від 26.02.2019 по справі № 826/17070/16)".

Тобто, за умови чинності договорів оренди, податковим органом були здійснені відповідні нарахування.

Наявність оскаржуваних рішень відповідача не впливала на існування договірних відносин та нарахування з орендної плати.

Відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Позивач просить стягнути з відповідача 1181500,00 грн упущеної вигоди.

Позивач обраховує упущену вигоду за період з 01.06.2022 (з моменту розірвання інвестиційного договору за рішенням суду) та до 31.12.2033 (строк інвестиційного договору), тобто 139 місяців х 8500,00 грн (сума платежу згідно з п. 11.1 Інвестиційного договору).

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів (пункт 8 частини другої статті 16 ЦК України).

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, серед іншого, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено у статті 1166 ЦК України, відповідно до частини першої якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Водночас норми статті 1173 ЦК України є спеціальними й передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів місцевого самоврядування, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності та полягають у тому, що наявність вини таких органів не є обов'язковою. Утім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є необхідними для доказування у спорах про стягнення шкоди.

У цій справі позивач зазначає, що укладаючи інвестиційний договір позивач розраховувала, що протягом усього строку його дії вона буде отримувати вказані кошти.

Однак, внаслідок неправомірних дій відповідача , виконання сторонами інвестиційного договору стало неможливим. Через неправомірне вилучення земельних ділянок їх забудова стала неможливою і Інвестор відмовився виконувати свої зобов'язання за інвестиційним договором.

В подальшому Інвестиційний договір був розірваний судовим рішенням.

Протиправні рішення відповідача призвели до неможливості отримання позивачем прибутку та повного виконання умов Інвестиційного договору. У подальшому на підставі цих рішень був розірваний договір № 3 за рішенням суду від 05.11.2018 року.

Отже, у контексті спірних правовідносин необхідною підставою для притягнення органу місцевого самоврядування до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: протиправної поведінки цього органу, наявність матеріальної шкоди (упущеної вигоди) та причинний зв'язок між протиправною бездіяльністю і заподіяною шкодою.

При цьому тягар доведення наявності цих умов покладається на позивача, у той час як відсутність хоча б однієї з них виключає настання відповідальності.

Звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на позивача обов'язок довести реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії/бездіяльність відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення, оскільки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані за звичайних обставин (мають реальний, передбачуваний та очікуваний характер).

Позивач зазначила, що між нею та інвестором у серпні 2016 року укладався попередній інвестиційний договір.

Поряд з тим, 01.08.2016 позивач звернулась до міської ради за погодженням на надання земельної ділянки площею 1260 кв.м. в суборенду учасникам АТО безкоштовно без зміни цільового призначення.

31.08.2016 отримана негативна відповідь.

21.09.2016 між позивачем та ОСОБА_6 укладається інвестиційний договір.

У березні 2017 року міська рада відмовила у видачі містобудівних умов і інвестор перестав здійснювати платежі за інвестиційним договором.

У грудні 2018 року за рішенням суду розірвано договір оренди землі розміром 720 кв.м. від 27.01.2009.

В лютому 2021 року помер Максименко М.П.

Позивач зазначає, що виключно через прийняття оскаржуваних рішень інвестор припинив здійснювати платежі за договором.

Поряд з тим, з огляду на зазначені вище послідовні обставини, період, за який позивач просить стягнути упущену вигоду, чинності договорів оренди (обох до грудня 2018 року та одного до теперішнього часу), суд приходить до висновку, що станом на 01.06.2022 вже був розірваний один договір оренди з основною підставою для розірвання - наявність заборгованості з орендної плати, визначення в інвестиційному договорі єдиного платежу в розмірі 8500, тоді як інвестиції передбачались в цілому по двом ділянкам, смерть інвестора, суд приходить до висновку про відсутність доказів на підтвердження можливості дійсного отримання коштів за інвестиційним договором.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з пунктом 1 частини першої статі 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

До предмета доказування належить сукупність юридичних фактів матеріально-правового характеру, з якими закон пов'язує виникнення, зміну й припинення правовідносин між сторонами та на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини першої статі 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (стаття 86 ГПК України).

Водночас слід зазначити, що належність доказів нерозривно пов'язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову. Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Згідно зі статтею 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи.

Отже, допустимість доказів означає, що у певних випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування.

Верховний Суд зазначав про необхідність застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Оскільки позивачем не доведено наявності збитків (упущеної вигоди) та, як наслідок, складу цивільного правопорушення (трьох його складових у спорі про застосування деліктної відповідальності органу місцевого самоврядування), відсутні підстави для задоволення позову у цій цій частині також.

Позивач просить стягнути моральну шкоду в розмірі 150000,00 грн.

Позивач зазначає, що нанесена моральна шкода полягає в наступному:

"1. Як при прийнятті рішень (так і після) при вилученні земельних ділянок у Позивача за Договором 3 та Договором 4, у депутатів, працівників ради, виконавчого комітету, мешканців міста, та невизначеного кола осіб, тощо, склалася про Позивача негативна думка в зв'язку з вилученням земельних ділянок, чим порушена її ділова репутація, як громадянки та підприємця.

2. Позивачу для відновлення свого права, що існувало до прийняття Знам'янською міською радою рішень по вилученню земельних ділянок за Договором 3 та Договором 4, захисту своїх цивільних прав, потрібно було:

а. укласти з адвокатам вже декілька Договорів на правову допомогу;

б. надати адвокату копії всіх документів;

в. викласти всі обставини справи;

г. оплатити не одноразово послуги адвоката;

д. сплатити декілька разів судовий збір;

е. звернутися до відповідних судів з відповідними позовами:

- до Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської обл., про визнання протиправними та скасування рішень Знам'янської міської ради, по вилученню земельних ділянок за Договором 3 та Договором 4, провадження №2-а/389/101/19, ЄУН389/2895/19;

- до Третього адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду 14.12.2020 у справі № 340/4597/20, про стягнення податкового боргу;

- до Кіровоградського окружного адміністративного суду про скасування ППР, справа № 340/434/21;

- до Третього адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 у справі № 340/434/21 та додаткове рішення від 20.04.2021;

- на поданий також і інший позов в зв'язку з прийнятими рішеннями Знам'янської міської ради по вилученню земельних ділянок у Позивача за Договором 3, та Договором 4.

- до Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області, цивільна справа № 389/2534/21, про визнання протиправними та скасування рішень, відшкодування збитків, стягнення коштів за інвестиційним договором, стягнення неотриманого прибутку та моральної шкоди.

3. Після прийняття Кіровоградським Окружним судом рішення від 14.12.2020 у справі № 340/4597/20, ДФС отримала Виконавчий лист, та звернулася до виконавчої служби про стягнення з Позивача 1 відповідних коштів за рішенням суду. 23 березня 2021 року на адресу Позивача надійшла "Постанова про відкриття виконавчого провадження" від 02.03.2021р., ВП№64686315 (копія додається), та "Постанова про арешт коштів боржника" від 02.03.2021 №5381 (копія додається). В даній постанові зазначено, що Знам'янським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом, у справі №340/4597/20, за позовом ГУ ДПС у Кіровоградській обл., до ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 про стягнення податкового боргу 118768.10 грн., та прийнята "Постанова про арешт коштів боржника" від 02.03.2021 №5381. Таким чином на даний час Позивачу заблоковані всі банківські та карткові рахунки, внаслідок чого, Позивач не може вести свою звичайну підприємницьку діяльність, вести звичайний спосіб життя за умови відсутності у Позивача доступу до банківських послуг.

4. Внаслідок звернення Податкової служби до Виконавчої служби, на підставі рішення Кіровоградського окружного суду від 14.12.2020 у справі № 340/4597/20, та відкриття виконавчого провадження, в реєстри України внесені дані про заборгованість Позивача 1 перед бюджетом. Внаслідок цього значно погіршився Кредитний рейтинг Позивача 1. Позивач 1 на даний час не має можливості отримувати кредитні кошти, як для особистого життя, так і для підприємницької діяльності, в зв'язку з відмовою банків у наданні кредитів.

5. Внаслідок прийняття Знам'янською міською радою рішення про вилучення земельних ділянок, Позивач поніс збитки, які виражені фінансовими витратами, Позивачу нанесена значна моральна шкода від дій Знам'янської міської ради в зв'язку з прийнятими рішеннями по вилученню земельних ділянок.

6. Внаслідок прийняття Знам'янською міською радою рішення про вилучення земельних ділянок, у Позивача відбулося погіршення взаємовідносин в родині, між колегами підприємцями, змінилося в гіршу сторону відношення органів влади, від багатьох Позивач 1 отримає в свою адресу негативні відгуки, що в свою чергу негативно впливає на ділову репутацію Позивача.

7. Позивач втратив час який вже не повернути, не відбулася забудова земельних ділянок Позивачем, Позивач не отриманий дохід, так як вилучені земельні ділянки були надані для комерційного використання Позивачем.

8. Внаслідок прийняття Знам'янською міською радою рішення про вилучення земельних ділянок за Договором 3 та Договором 4, і неможливістю Позивача використовувати земельні ділянки за їх цільовим використанням, Позивачу щорічно податковий орган нараховують податковий борг за вилучену у 2016 році земельну ділянку, в 2023 році такий податок також вже нарахований.

Таким чином моральна шкода нанесена Позивачу полягає в наступному:

1. Негативний вплив на ділову репутацію: Внаслідок рішень про вилучення земельних ділянок, серед депутатів, працівників ради, мешканців міста та інших осіб склалася негативна думка про мене, що призвело до погіршення моєї ділової репутації як громадянки та підприємця.

2. Фінансові та часові витрати на правовий захист: Для захисту моїх прав мені довелося укласти кілька договорів з адвокатами, надати їм всі необхідні документи, викласти обставини справи, оплачувати їхні послуги та неодноразово сплачувати судовий збір. Також мені довелося звертатися до різних судових інстанцій, що забрало багато часу та енергії.

3. Блокування банківських рахунків та ускладнення підприємницької діяльності: Внаслідок рішень суду та звернення податкової служби до виконавчої служби, мої банківські та карткові рахунки були заблоковані, що ускладнило мою звичайну підприємницьку діяльність та побутове життя.

4. Погіршення кредитного рейтингу: Через заборгованість перед бюджетом, яка була внесена до реєстрів України, мій кредитний рейтинг значно погіршився, обмежуючи можливості отримання кредитів для особистих та підприємницьких потреб.

5. Втрата доходу та можливостей для розвитку: Внаслідок вилучення земельних ділянок я не змогла реалізувати заплановану забудову, що призвело до втрати потенційного доходу та комерційних можливостей.

6. Негативний вплив на особисті та професійні відносини: Прийняття рішень відповідачем спричинило погіршення моїх стосунків у родині, серед колег-підприємців, а також змінило відношення органів влади до мене, що загалом негативно вплинуло на мою ділову репутацію.

7. Втрата часу та життєвих можливостей: Відчуваю втрату часу, який не можна повернути, та втрачені життєві можливості, пов'язані з використанням земельних ділянок за їх цільовим призначенням.

8. Глибоке негативне впливання на здоров'я та моральний стан: Дії відповідача, які призвели до вилучення земельних ділянок та подальших фінансових та правових складнощів, суттєво погіршили мій фізичний та психологічний стан. Стрес та тривога, що супроводжували мене протягом цього тривалого періоду, викликали проблеми зі сном, зниження працездатності та втрату життєвого ентузіазму. Постійні переживання та напруження вплинули на мій загальний стан здоров'я, спричинивши часті головні болі, підвищену втому та зниження імунної системи.

Відчувала себе виснаженою не тільки фізично, але й морально. Ця ситуація внесла серйозні зміни у мій звичний образ життя, оскільки більшість мого часу та енергії була спрямована на вирішення юридичних питань та фінансових проблем, що залишило мало простору для особистого життя, відпочинку та відновлення. Моє соціальне життя та відносини з близькими значно погіршилися, оскільки я відчувала постійний тиск та занепокоєння, що впливало на мою здатність підтримувати нормальне спілкування та взаємодію з іншими.

Емоційне навантаження, викликане цією ситуацією, мало довготривалий вплив на моє загальне самопочуття та життєвий дух. Відчувала постійне почуття безпорадності, зневіри та розчарування, що значно знизило мій життєвий оптимізм та спонукало до переоцінки життєвих цілей та прагнень. Все це супроводжувалося глибокими переживаннями про власне майбутнє та майбутнє моїх близьких, що лише поглиблювало відчуття невизначеності та тривожності.

Отже, вплив цих подій на моє життя та благополуччя був глибоким і руйнівним, змушуючи мене витримувати величезний емоційний та фізичний тягар, який важко виміряти звичайними категоріями.

9. Духовні страждання внаслідок дій відповідача: Окрім фізичного та емоційного впливу, який я переживаю через цю ситуацію, важливо також висвітлити глибокі духовні страждання, які мені довелося витримати. Ці страждання включають втрату віри в справедливість та правосуддя, що стало для мене глибоко розчаровуючим і болісним досвідом.

Моя віра в принципи справедливості, важливість закону та правильності судових рішень була серйозно підірвана, коли я зіткнулася з низкою невиправданих юридичних перешкод і помилок. Це стало випробуванням не лише для мого правового сприйняття, але й для моїх духовних переконань. Я відчуваю, що мої основні цінності та віра в систему були знецінені.

Крім того, ця ситуація вплинула на моє сприйняття самої себе та свого місця у суспільстві. Боротьба за справедливість і захист моїх прав виявилася виснажливою та деморалізуючою, що призвело до втрати самоповаги та впевненості у своїх силах. Це постійне відчуття безпорадності та розчарування глибоко вплинуло на моє духовне життя, призвівши до відчуття ізольованості та відчуженості від оточуючих.

Загалом, духовні страждання, які я відчуваю внаслідок цих подій, є непростими та багатогранними. Вони охоплюють не тільки моє особисте відчуття правосуддя, але й моє внутрішнє сприйняття світу та мого місця в ньому. Ця боротьба негативно відбилася на моєму духовному житті та особистій філософії, залишивши глибокий слід у моєму внутрішньому світі.

10. Всебічні моральні страждання на сьогоднішній день та передбачувані в майбутньому: Процес захисту моїх прав виявився надзвичайно тривалим та виснажливим, що супроводжується глибокими моральними стражданнями, які мають як поточний, так і довгостроковий вплив на моє життя.

а. Постійний стрес та тривожність: З моменту початку цієї справи я перебуваю у стані постійного стресу та тривожності. Невизначеність щодо результату та страх перед можливими негативними наслідками безперервно впливають на моє психологічне благополуччя.

б. Відчуття безпорадності та втрати контролю: Процес захисту прав виявився більш складним та заплутаним, ніж я могла уявити, що породило в мені почуття безпорадності. Відчуваю, що не маю контролю над ситуацією, що посилює моє відчуття беззахисності.

в. Емоційна втома: Боротьба за відновлення справедливості та захист моїх прав вимагає значних емоційних зусиль та енергії, що призводить до хронічної втоми та емоційного вигоряння.

г. Негативний вплив на особисті відносини: Моя справа впливає не тільки на мене особисто, але й на моїх близьких, викликаючи напруженість та втому у стосунках, через що я відчуваю себе ізольованою та відірваною від соціального оточення.

д. Занепокоєння за майбутнє: Постійна необхідність захисту моїх прав та вирішення юридичних питань накладає відбиток на моє сприйняття майбутнього. Це створює стан постійного невпевненого очікування та боязні перед майбутніми складнощами.

е. Втрата життєвих можливостей: Час та ресурси, які я витратила на захист своїх прав, не можна повернути, і вони віднімають від мене можливості для особистого розвитку, кар'єрного зростання та ведення нормального життя.

Ці моральні страждання, які я переживаю на сьогоднішній день, та ті, що, ймовірно, мені доведеться пережити в майбутньому, мають глибокий та довгостроковий вплив на моє життя. Вони впливають на всі аспекти мого існування, від емоційного стану до соціальних взаємодій та особистих перспектив.

Хоча я оцінила свою моральну шкоду в 150000,00 грн. (сто п'ятдесят тисяч гривень), важливо відзначити, що жодна фінансова компенсація не зможе повністю або навіть частково відшкодувати глибину та складність моральних, духовних та інших страждань, які я пережила внаслідок дій відповідача.

Моральні та духовні страждання, які я відчуваю, перевищують будь-які матеріальні оцінки або фінансові виміри. Вони включають невимірний вплив на моє особисте життя, моє здоров'я, мої взаємини з іншими, а також моє сприйняття себе та світу навколо мене. Пережиті емоційні болі, стрес, втрата довіри та відчуття безпорадності є непоправними і невід'ємними частинами мого життєвого досвіду, викликаними цією ситуацією.

Таким чином, будь-яка фінансова компенсація, хоча й необхідна, не може повністю відшкодувати мої страждання та втрати. Вона не здатна відновити втрачене час, не поверне мого здоров'я або духовного спокою, а також не зможе відновити втрачені людські взаємини або знищену довіру".

Також позивач в поясненнях від 14.03.2024 та третя особа ОСОБА_2 в заяві від 14.03.2024 посилаються на те, що відповідачем оскаржувані рішення було прийнято не з метою дотримання умов відповідних договорів оренди землі, а з метою подальшого тиску на їх родину, дискримінацію тощо.

Перші прояви тиску на родину Савельєвих, а саме на третю особу ОСОБА_2 почалися ще у березні-квітні 2016 року.

ОСОБА_2 у період з 31.12.2010 по 09.09.2016 був керівником Знам'янського міського комунального підприємства "Ринокторгсервіс" на підставі Контракту. Строк дії контракту склав 10 років (з 03.11.2015 по 31.12.2025), що в подальшому роздратувало окремих посадових осіб, які вирішили знайти засоби тиску, впливу, тощо, на ОСОБА_2 з метою його звільнення з займаної посади за його активну громадську позицію.

Поряд з тим, згідно рішень Виконавчого комітету Знам'янської міської ради за 2011 - 2015 роки, робота ЗМКП "Ринокторгсервіс" була визнана задовільною.

Розпорядженням міського голови ( ОСОБА_8 ) № 51 від 16.03.2016, було утворено комісію по перевірці фінансово-господарської діяльності ЗМКП "Ринокторгсервіс". В роботі комісії взяли участь депутати міської ради, працівники виконавчого комітету міської ради, начальник юридичного відділу, депутат ОСОБА_9 (за зверненням якого прийнято оскаржуване рішення від 23.09.2016 № 448), які були найбільшими ініціаторами тиску на ОСОБА_2 .

Під час роботи комісії по перевірці ЗМКП «Ринокторгсервіс», членами комісії колективно вигадувалися різноманітні порушення ОСОБА_2 на посаді керівника ЗМКП «Ринокторгсервіс». Складалися протоколи, були розпорядження міського голови про догани, приймалися рішення виконавчого комітету Знам'янської міської ради про рекомендації розірвання контракту, тощо, все було направлено на те, щоб знайти підставу звільнення ОСОБА_2 с займаної посади.

"Але, як потім зрозуміли опоненти ОСОБА_2 , після надання ним пояснень по суті, вигаданих порушень було недостатньо для звільнення ОСОБА_2 , а реальних порушень, які б виправдовували звільнення не було виявлено.

Не залишаючи своїх планів по звільненню ОСОБА_2 з посади керівника ЗМКП "Ринокторгсервіс", опоненти вирішили діяти кардинально, і 22 квітня 2016 року Знам'янською міською радою було прийняте рішення № 175 "Про припинення комунальних підприємств "Ринокторгсервіс", "Знам'янська міська друкарня", Знам'янське спеціалізоване міське комунальне підприємство "Ритуал", "Знам'янська житлово-експлуатаційна контора № 1" шляхом приєднання до комунального підприємства "Знам'янський комбінат комунальних послуг" (далі - Рішення № 175, копія додається).

Після цього ОСОБА_2 було письмово попереджено про звільнення з 01 серпня 2016 року у зв'язку зі скороченням чисельності (штату) працівників на підставі Рішення № 175 (копія попередження додається). Попередження він отримав 20.05.2016 року. У зазначеному попередженні йому було запропоновано посаду майстра дільниці № 6 "Ринок" у КП"«Знам'янський комбінат комунальних послуг" з окладом 3 915,00 грн. Під час отримання попередження він письмово зазначив, що про прийняття чи відмову від запропонованої посади він повідомить додатково (копія додається).

19.07.2016 р. у заяві на ім'я міського голови ОСОБА_8 ОСОБА_2 повідомив, що погоджується на переведення його на посаду майстер дільниці № 6 "Ринок" за умови врахування умов його контракту від 03.11.2015 року (копія заяви додається).

09.09.2016 року міським головою ОСОБА_8 було прийняте розпорядження № 441-к про звільнення ОСОБА_2 з посади керівника Знам'янського міського комунального підприємства "Ринокторгсервіс", припинивши дію контракту у зв'язку з реорганізацією, скороченням чисельності (штату) працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП України). Цим розпорядженням головному бухгалтеру доручено здійснити повний розрахунок по заробітній платі і начальнику відділу організаційно-кадрової роботи доручено оформити належним чином трудову книжку і видати її у день звільнення.

При цьому не було вирішено питання щодо працевлаштування ОСОБА_2 , зокрема, щодо переведення на запропоновану посаду майстра дільниці № 6 "Ринок" чи будь-яку іншу посаду.

Важливим є той факт, що запропонована посада майстра дільниці № 6 "Ринок" у КП "Знам'янський комбінат комунальних послуг" з окладом 3 915,00 грн., не існувала взагалі (ії просто вигадали), таким чином опоненти перевершили самі себе в своїх вигадках.

На жаль розрахунок не був здійснений. Тривалий час не виплачувались лікарняні, та не був зроблений розрахунок при звільненні, в наслідок чого ОСОБА_2 звернувся до суду справа №389/1989/17. Лише після звернення до суду, перед першим засіданням у добровольному порядку був здійснений розрахунок.

Також ОСОБА_2 мав звертатися до суду щодо стягнення компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні, справа 389/2878/17.

ОСОБА_2 звернувся до міського голови із запитом від 16.09.2016 (копія додається), що надання Стратегії міського голови, про яку йде мова в 175 рішенні про припинення комунальних підприємств, на що була надана відповідь, що ніякої стратегії не існує.

Не погоджуючись із звільненням ОСОБА_2 з жовтня 2016 року по 2021 рік відстоював свої права в суді. Рішенням суду, справа № 389/3018/17 звільнення ОСОБА_2 було визнано протиправним, в тому числі за підстав що йому була запропонована не існуюча (вигадана) посада".

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частина 2 вказаної статті передбачає, що моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно статті 280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1).

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом (ч. 2).

З урахуванням критеріїв доказування, наведених вище, суд оцінює зазначені обґрунтування на підтвердження понесення моральної шкоди, як не доведені належними доказами.

Крім того, частина обґрунтувань взагалі стосується трудових відносин і діяльності ОСОБА_2 .

Згідно ст. 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Позивачем лише 28.12.2022 було прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності.

Обґрунтування щодо всіх наведених позивачем судових проваджень, не стосуються дій відповідача.

З огляду на встановлені вище обставини, зважаючи на подані докази, позивач не довів належними доказами вимоги про відшкодування збитків та упущеної вигоди та моральної шкоди, у зв'язку з чим вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідач просить застосувати позовну давність.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Так як позивач вперше звернувся до суду щодо оскарження рішення від 23.09.2016 № 448 - 21.09.2019, позивачем не пропущено строк позовної давності за вимогами про оскарження рішень відповідача.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача та накладення штрафу на відповідача за несвоєчасне виконання вимог суду щодо надання відповідей на питання в порядку ст. 90 ГПК України.

Судові витрати.

Ухвалою від 26.12.2023 позивачу було відстрочено сплату судового збору в сумі 20802,73 грн до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Так як суд прийшов до висновку що відповідачем не доведено законних та обґрунтованих підстав для винесення обох оскаржуваних рішень, відтак в цій частині судовий збір покладається на відповідача з урахуванням коефіцієнта 0,8.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір не справляється за подання:

13) позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Відтак в частині вимог позивача про стягнення шкоди, судовий збір не справляється.

Судовий збір за вимогою про відшкодування збитків (44194,32 грн) покладається на позивача за мінімальною ставкою з урахуванням коефіцієнта 0,8.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 130, 191, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Знам'янської міської ради № 448 від 23.09.2016 "Про вилучення земельної ділянки по вул. Привокзальній (між будинками № 4 та № 12)".

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Знам'янської міської ради Кіровоградської області (27400, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Грушевського, 19, код 32986436) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача - 899998, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір у розмірі 4294,40 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_9 , код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача - 899998, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір у розмірі 2147,20 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати сторонам до Електронних кабінетів третім особам на електронні адреси.

Повне рішення складено 27.05.2024.

Суддя В.Г. Кабакова