Справа №672/305/24
Провадження №2-др/672/3/24
(додаткове)
28 травня 2024 року м. Городок
Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: судді Шинкоренка С.В., за участю секретаря Терещук Н.А., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городка цивільну справу №672/305/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 25.04.2024 вирішено позовні вимоги ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» у спорі про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 .
Однак при написанні рішення, судом не було вирішено питання про судові витрати за клопотанням представника позивача та було визначено дату окремого судового засідання для вирішення даного питання.
В поданій суду заяві представник позивача просить стягнути з відповідачки
понесені судові витрати в сумі 10500 грн., вважає їх належним чином підтвердженими.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, будь-яких заперечень до суду не подала, що в силу ч.4 ст.270 ЦПК України не є перешкодою для проведення судового розгляду та вирішення питання по суті.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить із такого.
Судом об'єктивно встановлено, що представник позивача Пархомчук С.В. подав до матеріалів наступні копії: довіреності на представництво інтересів ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», акту про отримання правової допомоги від 29.04.2024, з якого вбачається сплачена сума у розмірі 10500 грн., платіжної інструкції №1947 від 28.04.2024 на суму 10500 грн., та рахунку на вище вказану суму. Також у матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги укладений між адвокатом Пархомчуком С.В. та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (а.с.49-52, 17-18).
П.3 ч.1 ст.270 ЦПК України визначено, що: Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу входять до судових витрат і розподіляються між сторонами на загальних підставах в силу ст.137, 141 ЦПК України.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України).
Докази про сплату судових витрат подаються до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.8 ст.141 ЦПК України).
Отже, складання типової позовної заяви та надання усної консультації було оцінено у 10500 грн. При цьому ціна позову становить 19680 грн. 00 коп.
Суд вважає таку вартість послуг з правничої допомоги вочевидь завищеною.
У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У постанові ВС від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18 визначено наступне: Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою - п'ятою, дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою - п'ятою, дев'ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Порядок розподілу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, врегульовано статтями 141, 142 ЦПК України. Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/ дії/бездіяльність обох сторін.
Суд враховує, що вказана справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Рішення було ухвалено у першу ж призначену судом дату, без відкладень та зволікань і, відповідно, без участі у розгляді справи представника позивача.
Судом також враховується, що адвокат Пархоменко С.В. надає свої послуги позивачу на регулярній основі, що вбачається із договору про надання правової допомоги від 29.12.2023, тому певної мірою є сумнівним необхідність надання будь-яких усних консультацій, враховуючи типовість вказаної справи та рід діяльності позивача.
З врахуванням рівня складності вказаної справи, обсягу виконаних робіт (складання типової позовної заяви), враховуючи ціну позову, середній рівень цін на аналогічні послуги на ринку юридичних послуг, суд приходить до висновку про можливість стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн.
Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 265, 270 ЦПК України, суд
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» п'ять тисяч грн. 00 коп. (5000 грн. 00 коп.) понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження. якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», 04080 м. Київ, вул. Кирилівськаа, буд.82, офіс7, код ЄДРПОУ 42228158.
Представник позивача: адвокат Пархомчук Сергій Валерійович, 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд.7, офіс26.
Відповідачка: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Городоцьким РВ УМВС України в Хмельницькій області 16.08.2003 р., адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: