Справа № 766/5932/24
н/п 3/766/5113/24
09 травня 2024 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Єпішин Ю.М. розглянувши матеріали, які надійшли з ХРУП ГУНП в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , згідно відомостей, зазначених у протоколі - не працююча,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 363158 від 16.04.2024 року ОСОБА_1 , 16.04.2024 о 17:00 годині в с.Степанівка по вул. Ракетній, 59 «Продуктовий магазин», здійснювала торгівлю алкогольними напоями, а саме: пивом, без отримання ліцензії на проведення такого виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до ст. 7 Закону України «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності».
Дії ОСОБА_1 , згідно протоколу про адміністративне правопорушення кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме: провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
ОСОБА_1 , під час судового розгляду вину у вчиненні правопорушення не визнала в повному обсязі, проти обставин, зазначених у протоколі заперечувала та просила провадження у справі закрити за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення. При цьому пояснила, що викладене в протоколі не відповідає дійсності, оскільки алкогольні напої вона не продавала, а зберігала для власного вживання.
Так вина ОСОБА_1 , особою уповноваженою на складання протоколу, обґрунтована наступними дослідженими та перевіреними судом доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 363158 від 16.04.2024 року, в якому викладено обставини інкримінованого ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення;
- поясненнями ОСОБА_2 від 16.04.2024 року;
- квитанцією про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення №ВАД 363158;
- фото таблицею до протоколу серії ВАД №363158;
- копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .
Інших доказів на обґрунтування винуватості ОСОБА_1 , матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Оцінюючи досліджені докази, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1ст. 9 КУпАП).
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2ст. 251 КУпАП).
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ч. 1 ст. 164 КУпАП настає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до ч. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
У відповідності до ч. 1 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 58 ГК України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб підприємців є відкритою. Об'єкти господарювання підлягають державній реєстрації відповідно до цього Кодексу та закону (ч. 2 ст. 19 ГК України).
Під господарською діяльністю в ч. 1ст. 3ГК України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
За положеннями п. 14.1.36 Податкового Кодексу України,ст. 14 Господарського Кодексу України,господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Таким чином,суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП може бути лише суб'єкт господарювання.
Відповідно до п. 2 Пленуму Верховного Суду України №3 від 25.04.2003 «Про застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» господарська діяльність це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої безпосередність,систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.
Тобто, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг, а й систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, а також наявність мети отримання прибутку (грошових коштів), що і становить суть господарської діяльності.
Отже, ознаками об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, які згідно з вимогами ст. 256 КУпАП мають бути зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення є: час протягом якого особа здійснювала господарську діяльність; всі задокументовані окремі факти такої діяльності, які в своїй сукупності підтверджують самостійний, ініціативний і систематичний характер діяльності, яку здійснює особа, адже ці ознаки є обов'язковими для господарської діяльності; докази щодо отримання грошових коштів за здійснення господарської діяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 363158 від 16.04.2024 року та додані до нього матеріали, не містять жодних доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 , здійснювала свою діяльність, саме, як суб'єкт господарювання в розумінні ст.55 ГК України.
Склад адміністративного правопорушення це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок). За допомоги такої характеристики, як склад адміністративного правопорушення, є можливість отримати його загальну характеристику. Ознаками адміністративного правопорушення є: об'єкт; об'єктивна сторона; суб'єкт; суб'єктивна сторона. Лише у разі наявності всіх складових адміністративного правопорушення можна стверджувати про наявність в діях особи складу того чи іншого адміністративного правопорушення.
Отже, на стадії складання протоколу про адміністративне правопорушення, особою уповноваженою на складання такого протоколу з'ясуванню серед іншого підлягало в першу чергу питання чи є особа, щодо якої вирішується питання про притягнення до відповідальності, суб'єктом даного правопорушення, в протилежному випадку притягнення останньої до адміністративної відповідальності не можливе.
Оскільки ж наявність будь-якого правопорушення, про що зазначалось вище, визначається такими обов'язковими складовими як суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт, об'єктивна сторона, можна зробити висновок, що за відсутності хоча б однієї зі складових, відсутній і склад адміністративного правопорушення, в тому числі і в даному конкретному випадку.
З огляду на викладене ОСОБА_1 , не є суб'єктом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.
Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП є банкетною, тому необхідним є встановлення та зазначення в протоколі, яких саме законів порушила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, діючи в супереч встановленому порядку зайняття господарською діяльністю.
Крім того слід зазначити, що досліджені судом докази не містять жодних даних про те, що ОСОБА_1 , надавались будь-які оплатні послуги.
Таким чином зі змісту вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що було виявлено правопорушення, однак, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, окрім «візуального спостереження» особи, уповноваженої на складання протоколу, на основі яких можна б було встановити наявність у діях ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Таке спостереження, працівниками поліції, може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку (Постанова Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №338/1/17). Обґрунтування ж матеріалів справи про адміністративне правопорушення, фактично лише показами (власним спостереженням) уповноваженої особи, ставить під сумнів його незацікавленість в результатах розгляду справи.
Таким чином, висновок особи уповноваженої на складання протоколу про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення,передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП є передчасним, без належного вивчення усіх обставин справи,оскільки докази того, що вона здійснювала провадження господарської діяльності без ліцензії, на даний вид господарської діяльності, відсутні.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що особою уповноваженою на складання протоколу зроблено передчасний висновок про те, що дії ОСОБА_1 , містили такі обов'язкові ознаки адміністративного правопорушення, як суб'єкт та об'єктивна сторона, що у свою чергу виключає можливість інкримінування адміністративного правопорушення, а тому суд приходить до висновку, що жодних належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 , зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення дій суду надано не було.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді. Також суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності. Отже, в діях останньої відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 164 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 6 ст. 283 КУпАП постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
Таким чином вирішення питання щодо застосування конфіскації вилучених із обігу товарів або їх повернення відноситься до компетенції суду.
Отже, оскільки провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156КУпАП підлягає закриттю, вилучені тютюнові вироби та алкогольні напої відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення підлягають поверненню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 164, 247, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Вилучені речі, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 363158 від 16.04.2024 року - повернути за належністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя Ю.М. Єпішин