Справа № 766/12191/23
н/п 2/766/3594/24
16.05.2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Майдан С.І.
за участю секретаря Кирпиченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерне товариство «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягненя заборгованості,
встановив:
АТ «Кредобанк» звернулось до суду з позовом про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , мотивуючи позов тим, що 21.08.2020 року року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №CL-288182, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 355300,00 грн строком кредитування до 20.08.2025 року, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договром повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та умовах, ща передбачені графіком кредиту, відповідно до умов договору позичальник прийняв на себе обов'язок повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені цим договором та додатковими договорами. Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином тривалий час не виконує, у зв'язку з чим за кредитним договором виникла заборгованість станом на 28.11.2023 року у розмірі 522 470,45 грн., що складається з 311 390,35 грн - заборгованість за тілом кредиту; 211 080,10 грн - заборгованість за відсотками. Оскільки на момент укладання кредитного договору ОСОБА_1 перебував у шлюбних відносинах з ОСОБА_2 , вона є солідарним співвідповідачем іншого з подружжя. У зв'язку з чим, позивач просить солідарно стягнути кредитну заборгованість з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 станом на 28.11.2023 року у розмірі 522 470,45 грн, а також стягнути понесені витрати пов'язані з розглядом справи: судовий збір у розмірі 7837,06 та правничу допомогу у розмірі 52 247,04 грн.
Ухвалою суду від 29.01.2024 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 16.05.2024 року постановлено провести заочний розгляд справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте надав до суду клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, а також не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явилися, повідомлені про дату, час і місце судового засідання в установленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не подавали.
За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін, враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст.280,281 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
21.08.2020 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-288182, за умовами якого згідно із п. 1 договору, банк зобов'язався надати позичальникові грошові кошти у розмірі 355 300,00 грн. на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов'язався використати кредит на цілі, вказані у кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах визначених цим договором.
Відповідно до п. 2.3 кредитного договору, строк кредитування до 20.08.2025 року.
Відповідно до п. 2.4 кредитного договору, позичальник доручає банкові здійснити переказ кредитніх коштів на наступні цілі: на поточні потреби в сумі 150006,84 грн, а інша частина суми коштів за кредитним договором - на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості позичальника пере ПАТ "Кредобанк" по кредитному договору у розмір 205293,16 грн, передбаченої у п. 2.4 кредитного договору.
Відповідно до п.2.5-2.7 кредитного договору позичальнику відкрито картковий рахунок для видачі та обслуговування кредиту, та для повернення кредитних коштів.
Відповідно до п. 3.1 кредитного договору , кредит видається позичальнику в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів за дорученням позичальника, яке міститься в п. 2.4 договору.
Відповідно до п. 4.1 кредитного договору , за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки, за процентною ставкою 35% річних. Відповідно до п. 4.5 кредитного договору, реальна річна процентна ставка 41,19% річних. Відповідно до п. 6.1 кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені кредитним договором та додатками до нього. Повернення кредит здійснюється у порядку, передбачено п.п.6.3.1.-6.3.5 кредитного договору.
АТ «Кредобанк» свої зобов'язання за договором по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю, а позичальник тривалий час свої зобов'язання за договором не виконував.
З розрахунку заборгованості за вказаним договором, який надано позивачем, вбачається, що станом на 28.11.2023 року у відповідача перед позивачем за кредитним договором, утворилася заборгованість у розмірі 522 470,45 грн., що складається з 311 390,35 грн - заборгованість за тілом кредиту; 211 080,10 грн - заборгованість за відсотками.
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1, 2 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 652 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Досліджуючи подані до суду докази, у відповідності до наданого до суду розрахунку заборгованості вбачається, що у відповідача ОСОБА_1 станом на 28.11.2023 року виникла заборгованість у розмірі 522 470,45 грн. Таким чином, у позивача виникло право достроково стягнути з відповідача наявну заборгованість за кредитним договором.
При цьому, судом враховується, що відповідач не надав жодних доказів на спростування вищенаведених обставин, на які посилається банк як на підставу своїх вимог про стягнення заборгованості, надавши на підтвердження цих обставин належні, допустимі та достовірні докази.
При цьому, при підписанні 21.08.2020 року анкети-заяви № CL-288182 на отримання кредиту, ОСОБА_1 було зазначено інформацію про фактичні сімейні відносини та про факт спільного проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 , про що свідчить актовий запис про реєстрацію шлюбу № 340, складений 22.08.2018 року Дніпровським районним у місті Херсоні відділом державної реєстації актів цивільного стану Головного територіального управліггя ютиції у Херсонській області.
Належність майна до об'єктів права спільної сумісної власності визначено статтею 61 СК України, згідно з частиною третьою якої, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Норма частини третьої статті 61 СК України кореспондує частині четвертій статті 65 цього Кодексу, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (частина друга статті 65 СК України).
За нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об'єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім'ї, а не власні, не пов'язані із сім'єю інтереси одного з подружжя.
Отже, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то цивільні права та обов'язки за цим договором виникають в обох із подружжя, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність.
При вирішенні спору про порядок виконання подружжя зобов'язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім'ї, суд керується тим, що подружжя має відповідати за таким зобов'язанням солідарно усім своїм майном.
Оскільки на момент укладання кредитного договору ОСОБА_1 перебував у шлюбних відносинах з ОСОБА_2 , вона є солідарним співвідповідачем іншого з подружжя у даному спорі.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідачами, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати кредитних коштів та відсутності заборгованості перед позивачем по їх погашенню.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та враховуючи, що у відповідачів перед позивачем існує солідарна заборгованість, яка позичальником добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, суд вважає за необхідне стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 522 470,45 гривень.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 7837,06 грн по 3918,53 грн з кожного.
Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Представником позивача заявлені вимоги про відшкодування понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов'язаних з аналізом справи, побудови стратегії дії по справі та написанням позовної заяви та супроводом представника в судових засіданнях у розмірі 10% від цини позову - 52 247,04 грн.
Із матеріалів справи вбачається, що між АТ «Кредобанк» та АО «Бізнес і Право» укладено договір про надання правової допомоги від 11.02.2019 року.
Відповідно до ч.4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Проте, представником позивача не надано суду достатніх та належних доказів на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у визначеному розмірі, зокрема доданий до позовної заяви витяг з договору про правничу допомогу від 11.02.2019 року не містить відомостей про розмір гонорару погодженого між сторонами, детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), підтвердження сплати винагороди адвоката, або інші умови за цим договром, а тому підстави для стягнення з відповідача на користь позивача вказаних грошових коштів відсутні.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 142, 247, 263-265, 268, 355 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 629, 631, 633, 634, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд
вирішив:
Позов Акціонерне товариство «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягненя заборгованості задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, ЄДРПОУ 09807862) суму заборгованості за кредитним договором № CL-288182 від 21.08.2020 року станом на 28.11.2023 року у розмірі 522 470,45 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, ЄДРПОУ 09807862) витрати з оплати судового збору у сумі 7837,06 грн по 3918,53 грн з кожного.
В решті заявлених вимог відмовити.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: С.І.Майдан