Справа № 2-а-71/2007
29 жовтня 2007 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі :
головуючого - судді Литвина О.В.
при секретарі - Куць В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Рокитне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бирюківської сільської ради Рокитнянського району Київської області
про визнання органу місцевого самоврядування та державного акту на право приватної власності на землю недійсними,
третя особа - ОСОБА_2,
Звернувшись до суду, позивач посилається, що відповідно до заповіту її матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 її та її сестрі ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок площею 20 кв.м з господарською спорудою - повіткою, розташованого АДРЕСА_1 на земельній ділянці розміром 4400 кв.м. в рівних частках кожній. Зазначає, що її сестра ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і вона вирішила оформити Державний акт на землю, що належить її за заповітом. Однак з»ясувалося, що державний акт на всю земельну ділянку в тому числі і на належну її частку, яка належить її за заповітом вже видано її сестрі ОСОБА_5. Бирюківською сільською радою народних депутатів від 05.09.2001 року № 370 на підставі рішення № 25 від 22.03.2001 року. Просить суд визнати рішення від 22.03.2001 року № 25 Бирюківської сільської ради народних депутатів та державний акт на право приватної власності на землю від 05.09.2001 року № 370 виданого ОСОБА_5 недійсними та зобов»язати Бирюківську сільську раду скасувати останні.
В судовому засіданні представник позивача доводи позову підтримав повністю за викладлених в ньому обставин та просив його задовольнити.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим, свого представника у судове засіданні не направив, про причину його неявки не повідомив, заперечень проти позову та заяви про розгляд справи за відсутності останнього не подав.
Третя особа не заперечувала проти задоволення позову.
Заслухавши представника позивача, третю особу, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних міркувань.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла Шевченко Ю.В., яка являлася мамою позивача та ОСОБА_5. Останні є спадкоємицями після смерті матері за законом і успадкували в рівних частинах житловий будинок АДРЕСА_1, який знаходиться на земельній ділянці розміром 0.32 га і Державний акт на право власності на яку видано лише на ОСОБА_5 відповідно до рішення відповідача від 22.03.2001 року.
Викладене підтверджується показами у судовому засіданні представника позивача, третьої особи та дослідженими у судовому засіданні письмовими матеріалами справи.
За вимовами ст.. 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. Такі ж положення містяться і в ст..377 ЦК України
Право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках встановлених законом.
Відповідно до ст.155 Земельного Кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Відповідно до п..3 ст.24 Закону України «Про місце самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Разом з тим, як вбачається з вищевикладеного на час винесення оспорюваного рішення відповідач відповідно до вимог чинного законодавства не мав повноважень щодо передачі у приватну власність ОСОБА_5 всієї земельної ділянки, на якій знаходилося спадкове майно, яке успадкували в рівних частинах остання та позивач і таким чином порушив право позивача на користування земельною ділянкою.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи та з огляду на вищевказані норми закону можливо зробити висновок, що оспорюване рішення не ґрунтується на вимогах закону, а тому порушено право позивача підлягає поновленню шляхом визнання недійсними державного акту на права приватної власності на землю на ім.»я ОСОБА_5 та визнання протиправним і скасування частково рішення відповідача від 22.03.2001 року за № 25.
В задоволенні іншої частини позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити, оскільки останні не ґрунтуються на законі, Крім того, визнання судом недійсними вказаних правових актів не потребує зобов»язання відповідача їх скасувати.
Керуючись ст.. 1225 ЦК України, п..3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , ст.ст. 17, 18, 158-163 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати п.63 додатку до рішення №25 від 22.03.2001 року Бирюківської сільської ради Рокитнянського району Київської області та визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 001547, виданий 05.09.2001 року на ім»я ОСОБА_5.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня її складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя