Провадження № 1-кп/243/283/2024
Справа № 243/3127/23
15 травня 2024 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі EasyCon на підставі наказу № 29 про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року кримінальне провадження згідно ЄРДР № 120230500000000214 від 01 квітня 2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривій Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, водія господарчого відділення взводу матеріального забезпечення 1 танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдата, який має вищу освіту, одруженого, на утриманні має одну малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 липня 2022 року № 126 солдата ОСОБА_3 призначено на посаду водія господарчого відділення взводу матеріального забезпечення 1 танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.
Будучи військовослужбовцем Збройних сил України солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, був зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - Правила дорожнього руху), та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Згідно зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 транспортний засіб «Volkswagen Sharan», реєстраційний номер НОМЕР_3 , має реєстрацію Європи.
Відповідно до п. 12.3 Правил дорожнього руху, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди; п.10.1 Правил дорожнього руху, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 19.3 Правил дорожнього руху, у разі погіршення видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а в разі засліплення - зупинитися, не змінюючи смуги руху, і увімкнути аварійну світлову сигналізацію. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення.
Проте, солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи вимоги вказаного вище законодавства, яке регламентує правила дорожнього руху та маючи можливість належно їх виконувати, діючи необережно, із кримінальною протиправною недбалістю, не передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен і міг їх передбачити, допустив їх порушення та вчинив злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
Так, близько 20 годин 50 хвилин 31 березня 2023 року, солдат ОСОБА_3 керуючи на достатніх правових підставах технічно справним транспортним засобом автомобілем марки «Volkswagen Sharan», реєстраційний номер НОМЕР_3 , спільно з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 , який знаходився на передньому пасажирському сидінні даного автомобіля та військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 , який знаходився на задньому сидінні зазначеного автомобілю, рухались по неосвітленій проїжджій частині вулиці Свободи у смт. Черкаське Краматорського району Донецької області з боку с. Майдан в напрямку смт. Билбасівка Краматорського району Донецької області, з увімкненим на керованому ним автомобілі ближнім світлом фар.
В той же час, попереду автомобілю, в попутному для нього напрямку в районі будинку АДРЕСА_2 перебував у статичному положенні пішохід ОСОБА_9 , та у зустрічному для водія ОСОБА_3 напрямку рухався транспортний засіб з увімкненим ближнім світлом фар. Далі, в цей же час, солдат ОСОБА_3 , керуючи на достатніх правових підставах технічно справним транспортним засобом автомобілем марки «Volkswagen Sharan», реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухаючись по неосвітленій проїжджій частині вулиці Свободи у смт. Черкаське Краматорського району Донецької області з боку с. Майдан в напрямку смт. Билбасівка Краматорського району Донецької області, з увімкненим на керованому ним автомобілі ближнім світлом фар, діючи необережно, із кримінальною протиправною недбалістю, не передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен і міг їх передбачити, не маючи перешкод технічного характеру для об'єктивного сприйняття дорожньої обстановки, маючи можливість спостерігати за діями інших учасників дорожнього руху, при погіршення видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічного транспортного засобу, при засліпленні не зупинився, змінив напрямок руху в право де своєчасно не виявив перешкоду у вигляді пішохода, що перебував в попутному для нього напрямку та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_9 , чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці чола та синця на задній поверхні лівої гомілки, закритого перелому основи черепа у правій потиличній ділянці з крововиливами під м'яку мозкову оболонку та у шлуночки, множинних переломів ребер справа з ушкодженням пристінкової плеври, крововиливу у плевральну порожнину, від яких загинула на місці події, Смерть ОСОБА_9 настала від тупої травми голови, тулубу, кінцівок з закритим переломом основи черепа, крововиливів під м'яку мозкову оболонку та у шлуночки, множинних переламів ребер які ускладнились розвитком травматичного шоку, набряку речовини головного мозку, легень.
З огляду на вказане, порушення солдатом ОСОБА_3 вимог п. 12.3, п. 10.1, п. 19.3 Правил дорожнього руху, знаходились у прямому причинному зв'язку з виникненням вказаної вище дорожньо-транспортної події та настанням наслідків у вигляді смерті ОСОБА_9 .
Такі дії обвинуваченого підпадають під ознаки кримінального правопорушення, кримінальна відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Судом були досліджені наступні докази на підтвердження встановлених судом обставин.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 провину у вчиненому визнав, і пояснив суду, що дійсно скоїв злочини, як вказано в обвинувальному акті. У вчиненому розкаюється, просив вибачення у потерпілого. Просив суд, суворо його не карати та не позбавляти прав керування транспортними засобами, оскільки робота пов'язана з їх використанням. Зазначив, що підтримує зв'язок із потерпілим та має намір в подальшому надавати допомогу.
Потерпілий ОСОБА_10 у судове засідання не з'явився, до суду подав заяву в якій просив слухати кримінальне провадження у його відсутність, за участю його представника ОСОБА_6 , претензій до обвинуваченого не має. Просив призначити обвинуваченому покарання, яке не передбачає позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Представник потерпілого ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердив факт відшкодування у повному обсязі матеріальної шкоди з боку ОСОБА_3 , в частині призначення останньому покарання, просив взяти до уваги дані про особу ОСОБА_3 , врахувати ставлення ОСОБА_3 до потерпілого ОСОБА_10 після скоєння ДТП, а саме повне відшкодування моральної шкоди в сумі 150 000 грн., тому вважав можливим застосувати до нього покарання непов'язане з позбавленням волі, а застосувати покарання у вигляді службового обмеження, а саме 20 процентів відрахувань в доход держави від його грошового забезпечення, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Судом також досліджені такі письмові докази:
згідно із витягом з ЄРДР за № 120230500000000214, 01 квітня 2023 року внесені відомості про вчинення злочину за кваліфікацією ч. 2 ст. 286 КК України;
відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 31 березня 2023 року зі схемою ДТП та фототаблицями, слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_11 оглянуто та вилучено автомобіль марки «Volkswagen Sharan», реєстраційний номер НОМЕР_4 (реєстрація Литви), який фактично перебуває у користуванні військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , рядового ОСОБА_3 ..
Відповідно до висновку експерта судово-медичної експертизи № 47 розпочатої 01 квітня 2023 року та закінченої 20 квітня 2023 року, на підставі проведеної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 , відомих обставин справи, додаткових методів дослідження, та відповідаючи на поставлені питання, експерт дійшов до наступних висновків:
Дослідженням трупа ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження: синець в ділянці чола та синець назадній поверхні лівої гомілки, при внутрішньому дослідженні - закритий перелом основи черепа у правій потиличній ділянці з крововиливами під м'яку мозкову оболонку та у шлуночки, множенні переломи ребер (2-11-го) справа з ушкодженням пристінкової плеври, крововиливом у плевральну порожнину. Утворились ушкодження незадовго до настання смерті або в момент її від взаємодії з твердими предметами з обмеженою та не обмеженою контактуючою поверхнею, можливо в наслідок дорожньо-транспортної пригоди. Зазначені ушкодження, в сукупності, за критерієм небезпеки для життя, стосовно живої особи, згідно пункту 2.1.2 правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.95р. мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
Смерть ОСОБА_9 настала в наслідок тупої травми голови, тулубу, кінцівок з закритим перелом основи черепа, крововиливами під м'яку мозкову оболонку та у шлуночки, множеними переломами ребер, які ускладнились розвитком травматичного шоку, набряком речовини головного мозку, легень. Смерть потерпілої знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з отриманими нею тілесними ушкодженнями.
Встановлені тілесні ушкодження при дослідженні трупа ОСОБА_9 могли утворитись в час та за обставин вказаних в чинній постанові, тобто в наслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди.
При судово-токсикологічній експертизі крові та сечі від трупа ОСОБА_9 виявлено у крові 3,68%о, в сечі -5,20%о етилового спирту що свідчить за те що незадовго до настання смерті вона вживала алкогольні напої та в момент її настання могла знаходитись в алкогольному сп'янінні тяжкого ступеню.
Враховуючи характер і локалізацію тілесних ушкоджень, більш імовірно в момент наїзду потерпіла була звернута задньою поверхнею тіла до авто.
Відповідно до висновку експерта судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/105-23/928-ІТ від 08 травня 2023 року, на підставі постанови слідчого надані наступні відповіді:
Аналіз і узагальнення проведеного дослідження технічного стану автомобіля Volkswagen Sharan р/н НОМЕР_3 дає підставу для висновків:
1. Рульове керування автомобіля, що оглядається, Volkswagen Sharan р/н НОМЕР_3 на момент події перебувало в працездатному стані і яких-небудь несправностей, експлуатаційного характеру, які могли сприяти мимовільній втраті курсової стійкості автомобіля, не виявлене.
2. Гальмова система автомобіля, що оглядається, Volkswagen Sharan р/н НОМЕР_3 на момент події перебувала в працездатному стані і яких-небудь несправностей, експлуатаційного характеру, які могли сприяти мимовільній втраті курсової стійкості автомобіля, не виявлене.
3. Ходова частина автомобіля, що оглядається, Volkswagen Sharan р/н НОМЕР_3 на момент перед подією перебувала в працездатному стані і яких-небудь несправностей, експлуатаційного характеру, які могли сприяти мимовільній втраті курсової стійкості автомобіля, не виявлене.
4. Експертним оглядом, яких або несправностей (наявність непрацездатного стану) яких або інших вузлів і агрегатів автомобіля Volkswagen Sharan р/н НОМЕР_3 , які могли б привести до мимовільної втрати курсової стійкості автомобіля, не встановлено.
Синтезуючи проведене дослідження, необхідно прийти до висновку про те, що ходова частина, гальмівна система та рульове керування автомобіля марки Volkswagen Sharan р/н НОМЕР_3 на момент події перебували в працездатному стані і яких-небудь несправностей, які в розглянутих дорожніх умовах, могли сприяти мимовільній втраті курсової стійкості автомобіля, не було, тому поставлені запитання: - «Якщо ні, то чи знаходились його несправності в причинному зв'язку з подією ДТП, коли виникли виявлені несправності, та чи міг водій ОСОБА_3 своєчасно виявити дані несправності і усунути їх до скоєння ДТП?», втрачають сенс.
Відповідно до висновку експерта судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/105-23/1564-ІТ від 18 травня 2023 року, на підставі постанови слідчого надані наступні відповіді:
1. З технічної точки зору, у дорожній обстановці що склалася, водій автомобіля марки «Volkswagen Sharan» реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3 , для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був в темний час доби, обирати таку швидкість руху автомобіля, щоб мати можливість зупинитися в межах видимості дороги а з моменту об'єктивного виявлення пішохода на проїзній частині, не змінюючи напрямку руху керованого ним автомобілю застосувати заходів до гальмування або безпечно здійснити об'їзд перешкоди, та у разі засліплення - увімкнути аварійну світлову сигналізацію і, не змінюючи смуги руху, зупинити керований ним транспортний засіб, тобто діяти відповідно до вимог п.10.1; п.12.2; п.12.3 та п. 19.3 Правил дорожнього руху України.
2. З технічної точки зору, в даній дорожній ситуації, можливість запобігання даної дорожньої події, з водія автомобілю марки Volkswagen Sharan р/н НОМЕР_3 ОСОБА_3 , установлюється при виконанні ним вимог п. 12.3 та п. 10.1; 19.3 Правил дорожнього руху України.
3,4. В діях пішоходів відсутній технічний аспект, тому оцінка дій пішохода не вимагає спеціальних знань в області автотехніки. Оцінити дії пішохода ОСОБА_9 , на відповідність вимогам Правил дорожнього руху України, слідство чи суд може самостійно, стосовно до вказівок глави 4 «Обов'язки й права пішоходів» ПДР України.
5. З технічної точки зору в даній дорожній ситуації, дії водія автомобіля марки Volkswagen Sharan р/н НОМЕР_3 ОСОБА_3 , які не відповідали вимогам п.12.3 та п. 10.1; 19.3 Правил дорожнього руху, знаходились у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки водій ОСОБА_3 , виконуючи вимоги вищезгаданих пунктів Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти дану ДТП.
Дослідження питання про причинний зв'язок дій пішохода ОСОБА_9 , з виникненням даної ДТП, в даному конкретному випадку, виходить за рамки компетенції експерта автотехніка й може бути проведене слідчім або судом самостійно, на основі правового аналізу матеріалів кримінального провадження, та з урахування висновків проведеної експертизи.
Згідно із постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 01 квітня 2023 року визнаний речовим доказом транспортний засіб марки автомобіль марки «Volkswagen Sharan», реєстраційний номер НОМЕР_4 (реєстрація Литви);
Суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження інших доказів, - показань потерпілого, свідків, дослідження речових доказів - стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд приймає до уваги протокол слідчих дій та вважає його допустимим доказом, оскільки він вчинений у відповідності до норм чинного КПК України.
Суд приймає до уваги як достовірні докази висновки експертиз, оскільки вони проведені компетентними спеціалістами, узгоджуються з іншими об'єктивними доказами по справі.
Аналіз показань обвинуваченого ОСОБА_3 дозволяє дійти висновку, що фактично вони не є такими, що суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Так в судовому засіданні достовірно встановлено зібраними та вищенаведеними доказами, до яких зокрема відноситься висновок експерта № СЕ-19/105-23/1564-ІТ від 18 травня 2023 року, за якими в даній дорожній ситуації, можливість запобігання даної дорожньої події, водія автомобілю марки Volkswagen Sharan р/н НОМЕР_3 ОСОБА_3 , установлюється при виконанні ним вимог п. 12.3 та п.10.1; 19.3 Правил дорожнього руху України. Дії водія автомобіля марки Volkswagen Sharan р/н НОМЕР_3 ОСОБА_3 , які не відповідали вимогам п. 12.3 та п. 10.1; 19.3 Правил дорожнього руху, знаходились у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки водій ОСОБА_3 , виконуючи вимоги вищезгаданих пунктів Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти дану ДТП.
В судовому засіданні встановлено, що вказаних вимог ПДР обвинувачений не дотримався.
Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує в тому, що обвинувачений ОСОБА_3 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, своїми необережними діями скоїв порушення вимог Правил дорожнього руху України, що спричинило смерть потерпілого, і його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України.
Судом були досліджені відомості щодо особи обвинуваченого ОСОБА_3 :
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №126 від 01 липня 2022 року, солдата ОСОБА_3 , командира танку 1 танкового взводу 3 танкової роти 1 танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 24 червня 2022 року №56-РС, призначеного на посаду водія господарчого відділення взводу матеріального забезпечення 1 танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків, ШПК “Солдат”, тарифний розряд - 5, ВОС - 790037А. Виплачується щомісячна премія за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 240% посадового окладу, надбавка за особливості проходження військової служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовім званням та надбавки за вислугу років.
Згідно із службовою характеристикою за підписом командир взводу матеріального забезпечення 1 танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 від 01 квітня 2023 року, за час проходження служби на займаній посаді солдат ОСОБА_3 зарекомендував себе з виключно з позитивної сторони. Вимоги Статутів Збройних Сил України та інших керівних документів, які регламентують службову діяльність, знає добре та завжди керується ними в повсякденній діяльності. Накази командирів виконує. Постійно працює над підвищенням професійного рівня. За висновком відповідає даній посаді.
Згідно із побутовою характеристикою ТОВ «Камбінат Благоустрою» № 50 від 13 травня 2023 року, ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується задовільно.
Згідно із довідкою КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги «ДОР» № 4128 від 14 червня 2023 року, ОСОБА_3 за медичною допомогою до лікаря-нарколога та за психіатричною допомогою до лікаря-психіатра не звертався;
Відповідно до вимоги №214/20-2023 від 01 травня 2023 року, ОСОБА_3 раніше не судимий.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений відшкодував потерпілому моральну шкоду, що підтверджено в судовому засіданні розпискою, та заявою потерпілого.
Крім того, судом також було досліджено лист 4 Окремої танкової бригади про надання інформації, в якому зазначено, що на даний час солдат ОСОБА_3 якісно виконує свої службові обов'язки за посадою та успішно виконував бойові завдання з відсічі збройної агресії рф в складі свого підрозділу. Незважаючи на вчинення правопорушення, військовослужбовець став на шлях виправлення, має необхідні якості військовослужбовця, військово-облікову спеціальність, яка нагально необхідна для виконання службово-бойових завдань, покладених на особовий склад військової частини НОМЕР_1 . Враховуючи вищевикладене, суспільно-політичну ситуацію в державі, нагальність та необхідність виконання бойових завдань та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії безпосередньо в районі ведення бойових дій, просили застосувати до солдата ОСОБА_3 покарання, непов'язане з позбавленням волі, а призначити покарання у вигляді службового обмеження з відрахуванням 20 відсотків в дохід держави від його грошового забезпечення, також не позбавляти солдата ОСОБА_3 , водійського посвідчення, у зв'язку з тим, що солдат ОСОБА_3 перебуває на посаді водія господарчого відділення взводу матеріального забезпечення 2 частини НОМЕР_1 .
Обставин, що обтяжує покарання, згідно із ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого - щире каяття. Суд враховує, що обвинувачений в судовому засіданні вину визнавав, у скоєному щиро розкаювався, просив вибачення у потерпілого.
Згідно із ст. 65 КК України, при призначенні покарання, суд приймає до уваги наступні обставини:
обвинуваченим у повному обсязі відшкодована моральна шкода потерпілому;
прокурор просив призначити обвинуваченому покарання непов'язане з позбавленням волі, без позбавлення права керування транспортними засобами;
представником потерпілого та потерпілим не заявлено вимог призначення обвинуваченому суворого покарання;
злочин, вчинений обвинуваченим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений законодавцем до категорії тяжких злочинів, але з необережною формою вини, вчинений у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту, тобто джерела підвищеної небезпеки;
обвинувачений, провину визнав, приймав участь у слідчих діях щодо з'ясування обставин вчинення злочину, та повідомив їх суду;
обвинувачений за місцем служби характеризується з позитивної сторони;
обвинувачений раніше не судимий;
обвинувачений є військовослужбовцем ЗСУ, має позитивні характеристики, у нього наявні соціальні зв'язки, одружений, має малолітню дитину;
Суд враховує роз'яснення, які містяться у пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 № «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, або не призначення обов'язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступень тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. У кожному випадку суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч. 1 ст. 69 КК. При цьому необхідно врахувати не тільки мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні злочину, а й її роль серед співучасників, поведінку під час та після вчинення злочинних дій, тощо.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Зважаючи на викладені встановлені судом обставини, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення і попередження скоєння ОСОБА_3 нових кримінальних правопорушень призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, однак, не в максимальному розмірі в межах санкції статті ч. 2 ст. 286 КК Україниіз застосуванням вимог ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 статті 286 КК України, а саме строком 2 роки без позбавленням права керувати транспортними засобами.
Разом з тим, враховуючи те, що обвинувачений проходить військову службу, відповідно до вимог ст. 58 КК України, враховуючи обставини справи та особу засудженого, замість позбавлення волі на строк два роки призначити покарання у виді службового обмеження на строк два роки без позбавлення права керування транспортними засобами. Із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження ОСОБА_3 проводити відрахування в доход держави у розмірі 20 (двадцяти) відсотків.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до норм ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 118 КПК України, процесуальні витрати зокрема складаються із витрат, пов'язаних із залученням експертів.
В ст. 243 КПК України зокрема зазначається, що сторона обвинувачення залучає експерта за наявності підстав для проведення експертизи.
Статтею 122 КПК України передбачений порядок здійснення оплати витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Аналіз зазначеної статті дозволяє дійти висновку, що законодавець у вказаній статті зазначає коло осіб, на яких за певних умов покладається обов'язок на покриття процесуальних витрат під час проведення кримінального провадження як під час досудового розслідування так і судового слідства.
Крім того, ст. 122 КПК України передбачено, що залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з державного бюджету.
Відповідно до ст. 124 КПК України, яка передбачає розподіл процесуальних витрат, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Згідно із представленими копіями процесуальних рішень, експертів було залучено відповідно до вимог ст. 243 КПК України на підставі постанов слідчого.
Відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи № СЕ-19/105-23/928-ІТ від 08 травня 2023 року в рамках кримінального провадження, її вартість становить 1434 грн. 00 коп..
Відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи № СЕ-19/105-23/1564-ІТ від 18 травня 2023 року в рамках кримінального провадження, її вартість становить 1434 грн. 00 коп..
З огляду на викладене, з врахуванням вимог ст. 124 КПК України, суд вважає, що з обвинуваченого слід стягнути в прибуток держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта у розмірі 1434 грн. 00 коп. + 1434 грн. 00 коп. = 2868 грн. 00 коп.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Згідно із положеннями ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Враховуючи, що цивільний позов не заявлений, арешт, накладений на автомобіль марки «Volkswagen Sharan», реєстраційний номер НОМЕР_4 (реєстрація Литви) підлягає скасуванню.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України із застосуванням вимог ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 58 КК України, замість визначеного основного покарання у виді позбавлення волі застосувати щодо ОСОБА_3 покарання у виді службового обмеження строком на 2 (два) роки без позбавлення права керування транспортними засобами із відрахуванням в доход держави 20 % із суми щомісячного грошового забезпечення.
Строк відбування покарання рахувати з дня звернення вироку до виконання, а саме видачі командиром військової частини відповідного наказу по військовій частині, згідно із ст. 47 КВК України.
Захід забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_3 не обирався.
Скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2023 року на автомобіль марки «Volkswagen Sharan», реєстраційний номер НОМЕР_4 (реєстрація Литви) у вигляді заборони використання, розпорядження та відчуження вказаного транспортного засобу.
Речові докази:
автомобіль марки «Volkswagen Sharan», реєстраційний номер НОМЕР_4 (реєстрація Литви), який вилучений 31 березня 2023 року під час огляду місця дорожньо-транспортної події, після вступу вироку в законну силу - передати військовій частині НОМЕР_1 .
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта в сумі 2868(дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп. в дохід держави.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, захиснику та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок складений у єдиному екземплярі у нарадчій кімнаті.
Головуючий-суддя: ОСОБА_1