233 № 233/679/24
28 травня 2024 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню (внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023052380000452 від 09 грудня 2023 року) за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -
У провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 строком на 60 днів, обґрунтовуючи, це тим, що ризики, які існували при обранні такого виду запобіжного заходу раніше до теперішнього часу не зникли і продовжують існувати.
Захисник ОСОБА_5 проти клопотання прокурора заперечував та просив змінити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки по даному кримінальному провадженню досліджені всі письмові докази та допитані свідки.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання захисника.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та додані матеріали, оцінивши в сукупності обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01 квітня 2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 30 травня 2024 року.
На поточний час судове провадження відносно ОСОБА_6 не завершено, перебуває на стадії судового розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Необхідність застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в клопотанні обґрунтовується наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки він може, на думку прокурора, переховуватись від суду; незаконно впливати на свідка.
Враховуючи, що розгляд кримінального провадження неможливо завершити до закінчення строку дії запобіжного заходу, тобто до 30 травня 2024 року, суд, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченого ОСОБА_6 , дійшов висновку про доцільність продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не даючи при цьому оцінки зібраним доказам, та беручі до уваги наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_6 може:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з огляду на суворість покарання за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення у виді позбавлення волі від 7 до 15 років, та наслідки і ризик втечі для обвинуваченого можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування. Також, враховуючи те, що м. Костянтинівка Краматорського району Донецької області, де мешкає ОСОБА_6 , знаходиться у безпосередній близькості до тимчасово неконтрольованої окупованої території України, вказана обставина дає велику змогу обвинуваченому у короткий проміжок часу змінити місце мешкання, сховавшись у будь якому населеному пункті області чи України. Тому обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не може запобігти цьому ризику. При цьому варто зазначити, що останній не має постійного заробітку, будучи особою працездатного віку суспільно - корисною працею не займається, виготовляв та часто вживав спиртні напої. Також, обґрунтовуючи існування вищевказаного ризику, суд звертає увагу, що у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачені можуть ухилитись від слідства;
- незаконно впливати на свідка ОСОБА_7 , незважаючи на те, що остання вже допитана у судовому засіданні, та з цією метою може чинити тиск на свідка, спробувати переконати, залякати або домовитися на надання неправдивих свідчень, або будь яким іншим шляхом незаконно на неї впливати, оскільки свідок ОСОБА_7 є дружиною обвинуваченого ОСОБА_6 , спільно проживала з останнім за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, зазначені ризики, на думку суду, посилюються через введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
При продовженні запобіжного заходу судом враховано також особу обвинуваченого. Так, ОСОБА_6 , офіційно не працює, одружений, малолітніх дітей на утримання не має, має постійне місце проживання та реєстрації, раніше не судимий.
Суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_6 , характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду.
Враховуючи, що на даний час не відпали, а є дійсними та триваючими ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 .
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини визнає виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою, з урахуванням наявності встановлених ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_6 , судом на теперішній час не встановлено.
Отже, з урахуванням вищенаведеного та вимог ст. 183 КПК України, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, зокрема обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, відсутні підстави для визначення розміру застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193-199, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто по 26 липня 2024 року включно, в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4».
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Вручити копію цієї ухвали учасникам негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя