Справа № 127/39363/23
Провадження № 2/127/5243/23
28 травня 2024 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Шаміної Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Мотивуючи позовні вимоги тим, що 21.07.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №416965860. Також 21.07.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» було укладено кредитний договір №13718-07/2021. Вищевказані кредитні договори підписані електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання останнім одноразового індикатора та надіслані на номер мобільного телефону відповідача. Невід'ємною частиною цих договорів є Публічні пропозиції (Оферти) товариств на укладення договорів про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, які розміщені на сайтах відповідних товариств. Публічні пропозиції (оферти) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладений договір факторингу №28/1118-01 та 31.12.2020 його сторони уклали цей договір в новій редакції. Відповідно до реєстру боржників №152 від 21.09.2021 до цього договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за кредитним договором №416965860 від 21.07.2021. 20.10.2022 ТОВ «Таліон Плюс» уступило отримані права та обов'язки ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі договору факторингу №20102022. Відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 21.10.2022 до договору факторингу №20102022 від 20.10.2022, позивач набув права грошової вимоги, у тому числі, за кредитним договором №416965860 від 21.07.2021.
Також 18.02.2022 ТОВ «ФК «Інвеструм» передало (відступило), а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло права вимоги, у тому числі, за кредитним договором №13718-07/2021 від 21.07.2021, що підтверджується договором факторингу №18022022 від 18.02.2022.
Відповідно до вказаних договорів позивач набув право грошової вимоги до відповідача: за кредитним договором №416965860 від 21.07.2021 в сумі 28811,70 грн, з яких: 8100,00 грн - сума заборгованість за основною сумою боргу, 20711,70 грн - сума заборгованість за відсотками; за кредитним договором №13718-07/2021 від 21.07.2021 в сумі 4160,00 грн, з яких: 2000,00 грн - сума заборгованість за основною сумою боргу, 2160,00 грн - сума заборгованість за відсотками.
Вказана заборгованості не погашена ні на рахунок попередніх кредиторів, ні на рахунок позивача. Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача вказаної заборгованості за кредитними договорами №416965860 від 21.07.2021, №13718-07/2021 від 21.07.2021, а також понесених позивачем судових витрат.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
Вказану ухвалу, разом із копією позовної заяви з додатками, було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу його зареєстрованого місця проживання (0600246914890). Однак, поштове відправлення повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення адресату з відміткою про повернення у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав, своїм правом на продовження строків на подання відзиву не скористався.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитних договорів, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.
Судом установлено, що 21.07.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір №416965860, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 8100,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності та зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Кредит надається строком на 30 днів з дати отримання кредиту позичальником (далі - "Дисконтний період"), а саме до 20.08.2021 (п. 1.7 Договору).
Відповідно до п. 1.9 Договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку, визначено в п. 1.7. Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 605,90 процентів річних, що становить 1,66 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним (п. 1.9.1 Договору).
При цьому у п. 1.9.3. Договору визначено, що якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому в п. 1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду.
Крім того, у п. 1.12 Договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах: зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду (п. 1.12.1 Договору); з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день суми кредиту за кожний день користування ним (п. 1.12.2 Договору).
Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2 Договору, нараховуються на фактично суму залишку Кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня фактичного повернення всієї суми кредиту позичальником (п. 1.13 Договору).
Відповідно до п. 4.4 Договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Підписавши цей договір, відповідач підтвердив, що отримав інформацію передбачену ст. 9 ЗУ "Про споживче кредитування" та ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Факт перерахування коштів у сумі 8100,00 грн на рахунок ОСОБА_1 згідно договору №416965860 від 21.07.2021 підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 12).
Окрім того, 21.07.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту №13718-07/2021 відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 грн зі сплатою процентів за його користування у розмірі 328,5% річних від суми кредиту в розрахунку 0,90% на добу, строком на 30 днів, тобто до 19.08.2021. Підписавши договір, відповідач підтвердив, що ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства. Відповідач підтвердив, що отримав від Товариства до укладення цього договору інформацію, зазначену в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Додаток №1 до цього договору містить графік розрахунку та орієнтовну сукупну вартість кредиту.
Кредит надається позичальнику в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки вказаної відповідачем (п. 1.6 Договору).
Відповідно до п. 2.1 вказаного Договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно з графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору.
Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом (п. 2.5 Договору).
Відповідно до п. 4.3 Розділу 4 «Відповідальність сторін та порядок вирішення спорів» вказаного Договору у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2 договору, проценти передбачені в п. 1.3 цього договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 днів, починаючи з дня укладення договору.
Як слідує з умов вищевказаних кредитних договорів вони підписані електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання відповідачем одноразового індикатора та були надіслані на номер мобільного телефону відповідача.
31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Додаткову угода №26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, якою Договір факторингу №28/1118-01 викладено в новій редакції та зазначено, що згідно умов цього договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 4.1 цього договору наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
20.10.2022 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №20102022, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс», яке отримало право вимоги на підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а останнє приймає права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, за кредитними договорами, укладеними між кредитором і боржниками. Відповідного до п. 4.1 цього договору право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги по формі встановленій у додатку до цього договору.
Крім того, відповідно до договору факторингу №18022022 від 18.02.2022, укладеного між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», право вимоги за договором про надання фінансового кредиту №13718-07/2021 від 21.07.2021 відступлено позивачу. Відповідного до 1.2 договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Так, відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 до договору факторингу №20102022 від 20.10.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права вимоги до відповідача за кредитним договором №416965860 від 21.07.2021 на загальну суму 28811,70 грн, з яких: 8100,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20711,70 грн - сума заборгованості за відсотками.
Крім того, сторонами договору факторингу №18022022 від 19.04.2022 у день його укладення підписано та скріплено печатками акт прийому-передачі Реєстру боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №18022022 від 19.04.2022 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права вимоги до відповідача за кредитним договором №13718-07/2021 від 21.07.2021 на суму 4160,00 грн, з яких: 2000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2160,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Договір є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Доказів про неправомірність цих договорів матеріали справи не містять.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 (провадження №12-97гс18), договір факторингу є правочином, який характеризується, зокрема, тим, що: а) йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.
Відповідно до наданих розрахунків заборгованість відповідача за кредитним договором №416965860 від 21.07.2021 на загальну суму 28811,70 грн, з яких: 8100,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20711,70 грн - сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором №13718-07/2021 від 21.07.2021 на суму 4160,00 грн, з яких: 2000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2160,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеному статтею 13 ЦПК України, саме відповідач як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами, визначає докази, якими підтверджуються його заперечення проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. Правом на подання відзиву на позовну заяву, у якому відповідач міг би викласти за наявності свої заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими він не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права, відповідач не скористався, ним не оспорювався та не оспорюється факт отримання кредитних коштів, а також розмір розрахованої заборгованості.
Заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості встановлена судом на підставі наявних у справі доказів. Відповідачем у цій справі не спростовано розмір наявної у нього заборгованості, а також не наведено свого розрахунку заборгованості або ж доказів на погашення заборгованості, яка утворилася у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач свої договірні зобов'язання не виконує належним чином, існує порушення виконання зобов'язань, право позивача порушене, тому порушене право підлягає захисту, відповідач повинний нести відповідальність відповідно до умов договорів та сплатити на користь позивача суму заборгованості, розмір якої встановлено судом.
Отже з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №416965860 від 21.07.2021 у сумі 28811,70 грн, за кредитним договором №13718-07/2021 від 21.07.2021 у сумі 4160,00 грн.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2684,00 грн судового збору.
Керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 81, 141, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» аборгованість у сумі 32971,70 грн (тридцять дві тисячі дев'ятсот сімдесят одна гривня сімдесят копійок), з яких:
- заборгованість за кредитним договором №416965860 від 21.07.2021 на суму 28811,70 грн, з яких: 8100,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20711,70 грн - сума заборгованості за відсотками;
- заборгованість за кредитним договором №13718-07/2021 від 21.07.2021 на суму 4160,00 грн, з яких: 2000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2160,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ;
відп овідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна