Справа № 344/10103/24
Провадження № 1-кс/344/4276/24
28 травня 2024 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 12024091010001327, -
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилався на те, що 18.05.2024 близько 18 год, ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували на дитячому майданчику поруч із будинком АДРЕСА_1 , де проводили свій вільний час.
В той час ОСОБА_4 перебуваючи по місцю свого проживання через відчинене вікно квартири, зробив зауваження ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з приводу їхньої поведінки. На вказане зауваження ОСОБА_5 відповів, щоб ОСОБА_4 вийшов та вони поговорять.
Надалі ОСОБА_4 вийшов із будинку в якому проживає та розпочав рухатись в напрямку де перебували ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Тоді ОСОБА_5 піднявшись із лавочки та розпочав рухатись на зустріч ОСОБА_4 .
Коли ОСОБА_4 підійшовши до ОСОБА_5 то обома руками штовхнув останнього в ділянку грудної клітки, при цьому не маючи умислу на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_5 , не передбачаючи можливість настання смерті ОСОБА_5 , хоча повинен був і міг їх передбачити, діючи з більшою обачністю.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_5 впав з прискоренням з висоти власного зросту, вдарившись головою об асфальтне покриття та отримав тілесні ушкодження у забою головного мозку, дифузійного травматичного САК, субдуральної гематоми зліва, набряку і дислокації головного мозку та був госпіталізований в КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради».
В подальшому, 21.05.2024 в приміщенні КНП «ОКЛ ІФ ОР» ОСОБА_5 в результаті отриманих тілесних ушкоджень помер. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 316 від 22.05.2024, причиною смерті ОСОБА_5 став набряк та стиснення головного мозку, крововиливи над, під оболонки, в речовину головного мозку, перелом кісток черепа, закрита черепно-мозкова травма.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Нойштреліц, Федеративна Республіка Німеччина, житель АДРЕСА_2 , з середньою освітою, українець, громадянин України, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий.
24 травня 2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 підтверджується зібраними на даний час у кримінальному провадженні доказами, а саме - відомостями, які містяться в протоколах допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , протоколами пред'явлення для впізнання за фотознімками за участі вказаних свідків, протоколі проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_8 та іншими доказами в їх сукупності.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів за вчинення якого, відповідно до ч. 1 ст. 119 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі до п'яти років.
В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 - переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років та усвідомлює неминучість покарання за вчинення злочину.
Вказані обставини у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дають підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.
- п. 3 - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , має можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідка та потерпілого, знатиме як їх персональні данні, так і зміст наданих ними свідчень на стадії досудового розслідування.
Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
Крім того, при оцінці вказаного ризику прошу враховувати встановлений нормами Кримінального процесуального кодексу України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права підозрюваного, обвинуваченого на одночасний та перехресний допит. Так, суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.
- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки будучи раніше судимим, підозрюється у вчиненні нового умисного злочину, офіційно не працює, постійного джерела доходу немає.
При вирішенні клопотання прошу врахувати суспільний інтерес у швидкому, повному і об'єктивному судовому розгляді цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків. За таких обставин необхідним є саме цілодобовий домашній арешт. Особисте зобов'язання або домашній арешт в певний період доби в світлі конкретних обставин цього кримінального провадження не є спроможними забезпечити виконання завдань кримінального провадження і нівелювати його ризики в силу відсутності достатніх для даного етапу судового провадження стримуючих приписів.
З урахуванням вищевикладених обставин, приходжу до висновку, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є достатнім для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання існуючим ризикам, є пропорційним, співмірним та таким, що не становить надмірний тягар, а також не суперечитиме вимогам Кримінального процесуального кодексу України, а тому просить клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.
Підозрюваний в судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання.
Заслухавши прокурора та підозрюваного дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з ч. 1,2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Ч. 5 ст. 194 КПК України передбачено обов'язки, які слідчим суддею можуть бути покладені на підозрюваного.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З матеріалів клопотання вбачається, що 24 травня 2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів за вчинення якого, відповідно до ч. 1 ст. 119 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: відомостями, які містяться в протоколах допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , протоколами пред'явлення для впізнання за фотознімками за участі вказаних свідків, протоколі проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_8 та іншими доказами в їх сукупності.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України.
Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Однак прокурором жодним чином не доведено існування ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 вказаного злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, наявність постійного місця проживання, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий в силу ст.89 КК України.
Європейський суд з прав людини у справі Ілійков проти Болгарії зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.
З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів та обґрунтування обов'язків.
Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ч. 6 ст. 181 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Враховуючи, обставини вчинених кримінальних правопорушень та те, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, з урахуванням доведених ризиків та даних про особу підозрюваного, клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати житло та покладення на нього додаткових обов'язків в межах строку досудового розслідування, оскільки застосування до останнього більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
Керуючись ст.ст. 176-179, 194, 309 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонити йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 .
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою та у призначений час;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала слідчого судді діє до 23 липня 2024 року включно та підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Виконання ухвали доручити відповідному відділу поліції за місцем проживання підозрюваного, а контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1