Справа № 342/87/24
Провадження № 2-а/342/3/2024
20 травня 2024 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Федів Л.М.,
секретаря судового засідання Матієк І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Городенка у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Левенець Леся Василівна, до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови серії ЕНА № 1103155 від 10.12.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.121-3 КУпАП, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - поліцейський відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 ,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1103155 від 10 грудня 2023 року, винесену старшим лейтенантом поліції відділення №2 (м.Городенка) Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області Матулою Р.П. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 121-3 КУпАП; провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, закрити в зв'язку з відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення. В обгрунтування позову зазначено, що 28.12.2023 позивачем подано до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП. При ознайомленні із справою позивач виявив складену щодо нього постанову серії ЕНА №1103155 від 10.12.2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.121-3 ч.1 КУпАП. Копія цієї постанові не вручалася ОСОБА_1 особисто та не надсилалася поштою, про що свідчить відсутність відміток про вручення чи надсилання на тексті постанови. Із постановою позивач ознайомився лише 28.12.2023 в суді, а тому з поважних причин пропустив строк її оскарження. З тексту оскаржуваної постанови слідує, що вона складена 10.12.2023, однак офіційного вручення позивачу копії постанови не відбулося, відповідальна посадова особа поліції з текстом постанови ОСОБА_1 не ознайомила, чим порушено його конституційне право на захист. Із постановою позивач ознайомився 28.12.2023 в суді при ознайомленні з матеріалами іншого адміністративного провадження щодо нього. Після отримання постанови позивач змушений був знайти адвоката, який міг би захищати його інтереси в суді, оскільки сам не має достатнього рівня підготовки для складання адміністративного позову. Договір про надання правової допомоги з адвокатом позивач уклав 09.01.2024. Відповідно, є підстави для поновлення строку оскарження постанови, пропущеного з поважних причин, що не залежали від позивача. Крім того, вважає оскаржувану постанову такою, що суперечить приписам Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 7 листопада 2015 року за №1395. В оскаржуваній постанові, складеній старшим лейтенантом поліції відділення №2 (м.Городенка) Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області Матулою Р.П., поліцейський зазначає, що позивач 10.12.2023 року о 22 год.19 хв.14 сек. в с.Топорівці по вул.Січових Стрільців керував автомобілем в якому не підсвічувались номерний знак (збережено граматику та пунктуацію поліцейського), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.121-3 ч.1 КУпАП, за яке винуватця притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн. Однак, при складанні відносно позивача оскаржуваної постанови не було дотримано вимог закону, зокрема, поліцейським не зазначено конкретну норму Правил дорожнього руху, Закону України «Про дорожній рух», порушену позивачем. Вказане свідчить про неконкретність висунутого звинувачення, що порушує право позивача на належний захист. Позивач заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.121-3 ч.1 КУпАП з наступних підстав:
1) позивач не керував транспортним засобом, на момент під'їзду поліцейського автомобіля, ТЗ позивача не рухався;
2) номерні знаки підсвічувалися достатньо, щоб їх було можливо прочитати;
3) було порушено процедуру розгляду справи (не оголошено посадову особу, яка розглядає справу; не роз'яснено суть адміністративного правопорушення; не були вирішені клопотання, не досліджені докази, не заслухані пояснення особи, щодо якої винесено постанову);
4) у постанові відсутні відомості про посаду особи, що склала постанову, є лише дані про спеціальне звання, що ставить під сумнів повноваження цієї посадової особи на складання постанови;
5) позивача не ознайомили з постановою та не надали її копію;
6) в графі 8 постанови «до постанови додаються» нічого не зазначено, відсутні будь-які докази того, що автомобіль рухався, а задній номерний знак не освітлювався; відсутні будь-які дані про свідків правопорушення або ж про здійснення відеофіксації;
7) дані посвідчення водія внесено неправильно, приведений у графі «серія та номер посвідчення водія» набір цифр не відповідає серії та номеру посвідчення водія позивача;
8) позивачу не було надано можливість усунути на місці технічну несправність автомобіля, якщо така була. Згідно з п. 31.5 ПДР в разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, після чого може продовжити рух.
Також, у позові зазначено, що для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. Проте, пункт 8 оскаржуваної постанови не містить посилання на те, що до постанови додаються будь які докази чи відеозапис, відсутні посилання про застосування технічних засобів відеофіксації поліцейським порушення. Не дивлячись на те, що автомобіль стояв без руху, а позивач заперечував факт керування ним, поліцейський змусив позивача сісти за кермо та включити освітлення, в т.ч. підсвітку номерних знаків.
Пунктом 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. (далі - Інструкція № 1395). Згідно з п. 9-10 розділу ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Наведена процедура не була дотримана поліцейським, пояснення позивача ігнорувалися, фактично відбувалася процедура фіксації іншого адміністративного правопорушення, а складання оскаржуваної постанови носило формальний характер без дотримання прав позивача, в т.ч. права на захист.
Отже, постанова серії ЕНА №1103155 від 10.12.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі щодо ОСОБА_1 за ст.121-3 ч.1 КУпАП винесена з порушенням вимог КУпАП та галузевої Інструкції, не містить наведення належних та допустимих доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Ухвалою судді Андріюк І.Г. від 16 січня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ігнатюк Леся Василівна, до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови серії ЕНА № 1103155 від 10.12.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.121-3 КУпАП.Справу вирішено розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24 січня 2024 року о 14.00 годині.
До суду від відповідача Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області надійшли: 1) клопотання про залишення позовної заяви без розгляду; 2) відзив на позовну заяву в порядку ст. 162 КАС України, в якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
У поданому клопотанні представник відповідача просив залишити без розгляду позовну заяву громадянина ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №1103155 від 10.12.2023 у справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи клопотання наступним. Вимога позивача стосується - скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, то для звернення до суду встановлюється 10 - денний термін. У відповідності до Постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1103155 від 10.12.2023 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП позивач отримав примірник копії постанови ЕНА №1103155 в той же день наручно, про свідчить його особистий підпис у п.9 Постанови. Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАСУ - перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Отже, десяти денний строк оскарження позивачем розпочинається із 11.12.2023 і триває до 20.12.2023 (включно). А позивач звернувся до суду аж 12.01.2024 (що підтверджується проставленою датою у позовній заяві та підписом ОСОБА_1 ), тобто пропустив 10-денний строк оскарження. В позовній заяві позивач не надає підтверджень, які б могли слугувати для поновлення пропущеного строку. Клопотання про залишення позовної заяви представник просив розглядати у його відсутності.
У відзиві на позов представник відповідача просив у відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. Вважає вимоги позивача необґрунтованими, такими, що не відповідають нормам діючого законодавства виходячи з наступного. З матеріалів про адміністративне правопорушення було встановлено, що 10.12.2023 р 22 год 26 хв., в ході патрулювання та виконання службових обов'язків старший лейтенант поліції відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Матула встановив, що водій транспортного засобу, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням, як пізніше стало відомо гр. ОСОБА_1 , що рухався по вул. Січових Стрільців в с. Топорівці керував автомобілем, в якому не підсвічувались номерні знаки, чим порушив п.2.9 ПДР України - керування водієм ТЗ з номерним знаком перевернутим чи неосвітленим, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.121-3 КУпАП. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, поліцейським було роз'яснено позивачеві його прав, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, про що свідчить підпис позивача у п.8 постанови та відповідно до вимог ст.ст. 278, 279 КУпАП розглянуто та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1103155 від 10.12.2023 з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн. У відзиві вказано, що підставою для накладення штрафу слугувала належна доказова база, а саме інспектор поліції відео фіксацію номерних знаків, які були неосвітленими в темну пору доби. Таким чином в діях позивача є склад адміністративного правопорушення. Поліцейський, який розглядав справу, з'ясував всі обставини правопорушення, які підлягають з'ясуванню та діяв в межах своїх повноважень, відповідно до Конституції України, КУпАП, іншими нормативно-правовими актами. ГУНП в Івано-Франківській області вважає позицію позивача, викладену в позовній заяві, хибною та помилковою, такою щоб уникнути відповідальності, оскільки така позиція спростовується відео фіксацією порушення ПДР України, а саме порушення п.2.9 «В» ПДР України, та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП.
Водночас, до цього ж відзиву відповідачем додано оптичний диск DVD-R, на якому міститься файл з відеозаписом, який приймається судом до уваги.
На підставі розпорядження керівника апарату суду №24 від 06.02.2024, вказану справу за повторним автоматизованим розподілом справ передано судді Федів Л.М.
Ухвалою судді Федів Л.М. від 08 лютого 2024 року прийнято справу №342/87/24 до свого провадження. Повторно розпочато розгляд справи та постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та урахуванням вимог ст. ст. 257, 260, 268, 286 КАС України та призначено судове засідання.
08 лютого 2024 року представник позивача - адвокат ОСОБА_3 до суду подала заяву, в якій просила: 1) у зв'язку із зміною нею прізвища з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 ", внести зміни в її анкетні дані учасника процесу, на ствердження чого додала копію посвідчення адвоката України та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, що видані на змінене прізвище; 2) керуючись ст. 49 КАС України, залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - інспектора СРПП ВП № 2 (м. Городенка) Матулу Р.П., який виносив оскаржувану постанову.
19 лютого 2024 року представник позивача - адвокат ОСОБА_3 до суду подала відповідь на відзив в порядку ст. 163 КАС України. У відповіді на відзив представник позивача просила поновити строк оскарження постанови серії ЕНА №1103155 від 10.12.2023, пропущений внаслідок несвоєчасного надання її копії відповідачем. Вказує, що копія постанова серії ЕНА №1103155 у вигляді стрічки, на місці винесення постанови, вручена не була. Копію постанови, що додана до позовної заяви, ОСОБА_1 отримав у суді під час ознайомлення з матеріалами адміністративного правопорушення, оформленого щодо нього за іншою статтею КУпАП. На копії постанови, доданої до позовної заяви наявний штамп «Згідно з оригіналом» та підпис інспектора САП Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Вікторії Тарновецької, яка оформляла матеріали справи. На копії постанови у вигляді стрічки, направленої в суд, теж наявний штамп «Згідно з оригіналом» та підпис провідного спеціаліста ВПЗ ГУНП ОСОБА_6 та дати у цих копіях збігаються, проте їхній зміст різниться, що є недопустимим з точки зору допустимості доказу. З метою повного та всебічного розгляду справи просила оглянути в судовому засіданні відеозапис на диску, отриманому позивачем під час ознайомлення з матеріалами справи щодо нього за ч.1 ст.130 КУпАП про події, що мали місце 10.12.2023 з 22:05 год. та стосуються винесення оскаржуваної постанови.
Ухвалою суду від 28 лютого 2024 року залучено по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат ОСОБА_3 , до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови серії ЕНА № 1103155 від 10.12.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.121-3 КУпАП, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - поліцейського відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції Матула Романа Петровича.
Розгляд справи призначено на 11 год. 00 хв. 20 березня 2024 року.
У зв'язку з неявкою в судове засідання 20.03.2024 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - поліцейського відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції Матула Романа Петровича, розгляд справи відкладено на 11:00 год. 10 квітня 2024 року.
Ухвалою суду від 10 квітня 2024 року в задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено. Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Левенець Лесі Василівни про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволено.Визнано поважними причини пропуску встановленого законом строку звернення до суду з адміністративним позовом та поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови серії ЕНА № 1103155 від 10.12.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.121-3 КУпАП.Розгляд справи продовжено.
Судове засідання 08 травня 2024 року, у зв'язку з перебуванням представника позивача у відрядженні, відкладено до 20.05.2024.
В судове засідання 20.05.2024 позивач та його представник не з'явилися. Від представника позивача 20.05.2024 поступила заява, в якій представник просила долучити до матеріалів справи копію постанови Городенківського районного суду від 29.04.2024, що набрала законної сили про закриття провадження щодо ОСОБА_1 в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Згідно постанови судом встановлено, що матеріалами справи не доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Винесення оскаржуваної постанови відбувалося одночасно із складанням протоколу про адміністративне правопорушення в цій справі, події відбувалися одночасно та фіксувалися одним і тим же відеозаписом.
При перегляді диску з відеозаписом, наданим відповідачем, при вирішенні клопотання про поновлення строку оскарження, встановлено, що на момент звернення поліцейського ТЗ позивача стоїть на дорозі нерухомо, на місці водія немає нікого, а сам ОСОБА_1 та декілька інших осіб стоять біля автомобіля та розмовляють. При цьому ОСОБА_1 декілька разів наголошує поліцейському, що він «не їхав». Поліцейський твердить, що має докази протилежного, однак такі докази до матеріалів справи не додані.
Диспозицією ст.121-3 ч.1 КУпАП передбачено, що відповідальність за цією статтею настає за сукупності двох ознак: 1) керування ТЗ, 2) з неосвітленим номерним знаком. Жодна з цих ознак не доведена відповідачем. У справі відсутні докази як руху автомобіля, так і неосвітленості номерного знака. Поліцейський пише в постанові, що номерний знак не освітлюється взагалі, на відеозаписі стверджує, що на його думку, одна лампочка, яка освітлює номерний знак, світиться, а одна ні, проте жодний доказ на те відсутній, відеозаписом події порушення не зафіксоване.
Враховуючи наведене, просила судовий розгляд справи завершувати без позивача та його представника, на підставі наявних у справі доказів, позовну заяву підтримує у повному обсязі та просить її задоволити.
В судове засідання представник відповідача Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - поліцейського відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 не з'явилися, хоча про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч.1 ст. 205, ст. 268 КАС України).
Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з вищенаведеного, однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема й при притягненні особи до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.
Статтями 72-90 глави 5 «Докази та доказування» чинного КАС України наведені основні положення про докази, котрими в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи , і ці дані встановлюються вичерпними засобами. Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Важливим є той аспект, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав позивача за пред'явленими позовними вимогами, пов'язаними із притягненням його до адміністративної відповідальності та накладенням на нього адміністративного стягнення, встановив наступне.
Так, відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №1103155 від 10.12.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 1213 КпАП України, винесеної Інспектором Відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції Матула Р.П., 10.12.2023 року о 22:19:14 в с. Топорівці по вулиця Січових Стрільців ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , керував ТЗ «RENAULT», державний номерний знак НОМЕР_2 , в якому не підсвічувались номерний знак, чим порушив п.2.9 "в" ПДР України, за що позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 190 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст. 11 КУпАП).
У свою чергу, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з пунктом 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 цього Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.
Відповідно до пункту 1.1 ПДР - ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно з ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до підпункту «в» пункту 2.9. Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
З-поміж іншого, пунктом 31.4.3. Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, як-от, зовнішні світлові прилади: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
За змістом положень пункту 31.5. Правил дорожнього руху, у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.
Водночас, положеннями пункту 31.6. Правил дорожнього руху, прямо заборонено подальший рух транспортних засобів, у яких: а) робоча гальмова система чи рульове керування не дають змоги водієві зупинити транспортний засіб або здійснити маневр під час руху з мінімальною швидкістю; б) у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів; в) під час дощу або снігопаду не працює склоочисник з боку розміщення керма; г) зіпсований тягово-зчіпний пристрій автопоїзда.
Відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - передбачена ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст. ст. 9, 245, 252 КпАП України, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі, а саме комплекс ознак передбачає чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Так, 26.04.2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 338/855/17, вказав, що аналіз положень статей КУпАП України дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У судовому засіданні було переглянуто та досліджено диск з відеозаписом, наданим відповідачем. При перегляді диску встановлено, що на момент звернення поліцейського, транспортний засіб стоїть на дорозі нерухомо, на місці водія немає нікого, а сам ОСОБА_1 та декілька інших осіб стоять біля автомобіля та розмовляють. При цьому ОСОБА_1 декілька разів наголошує поліцейському, що він «не їхав». Поліцейський твердить, що має докази протилежного. В подальшому поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, на що останній погоджується і на цьому відеозапис закінчується.
Однак, відеозапис не містить, зокрема відеозаписом не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , автомобілем RENAULT», державний номерний знак НОМЕР_2 , 10.12.2023 року о 22:19:14 в с. Топорівці по вулиця Січових Стрільців.
Постановою Городенківського районного суду від 29.04.2024, що набрала законної сили, провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У постанові вказано, що поліцейським в протоколі зазначено про керування ОСОБА_1 10.12.2023 біля 22-03 год. Однак в матеріалах справи відсутні докази такого керування. Зокрема на відеозаписах наданих поліцейськими відображено знаходження ТЗ нерухомо на дорозі. На місці водія нікого не було. Біля автомобіля стояло декілька осіб і особа, яка представилась ОСОБА_1 повідомляв поліцейському декілька разів, що він не керував ТЗ. Однак поліцейський ствердив, що керував і вимагав надати зазначені ним документи. На що Абрамик погодився. Також Абрамик на вимогу поліцейського пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння. Поліцейський стверджував, що Абрамик керує ТЗ із порушенням ПДР, однак на підтвердження своїх звинувачень у керуванні не надавав жодних доказів.
Суд звертає увагу на те, що винесення оскаржуваної постанови відбувалося одночасно із складанням протоколу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, події відбувалися одночасно. На відеозаписі зафіксовано, як поліцейський вказує, що причиною зупинки автомобіля, яким на думку поліцейського керував ОСОБА_1 було керування ТЗ «RENAULT», державний номерний знак НОМЕР_2 , в якому не підсвічувався номерний знак.
Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Будь-яких інших доказів, котрі мають значення для правильного вирішення цієї справи та котрі б відповідали критеріям їх належності й допустимості, як і матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1 в цілому, для їх безпосереднього дослідження, суду не надано, а судом не здобуто.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Представником відповідача Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - поліцейським відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції Матула Р.П., всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України, не надано належних і допустимих у розумінні ст.ст.73-76 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1103155 від 10 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.121-3 КУпАП, і не спростовано тверджень представника позивача щодо відсутності в діях позивача ОСОБА_1 складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.
В силу ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Положеннями статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Заразом суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 08.07.2020 року у справі за єдиним унікальним номером 463/1352/16-а, згідно з котрою, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до пункту 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В силу ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, зокрема те, що під час розгляду даної справи, не знайшло своє підтвердження, що 10.12.2023 о 22:19:14 в с. Топорівці по вулиця Січових Стрільців ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , керував ТЗ «RENAULT», державний номерний знак НОМЕР_2 , в якому не підсвічувався номерний знак, то суд дійшов виснову, що заявлений позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
У зв'язку з цим постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1103155 від 10 грудня 2023 року, винесену старшим лейтенантом поліції відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області Матула Р.П. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.121-3 КУпАП слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Інші доводи позивача, які наведені у позові, не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 44, 73-77, 90, 194, 205, 211, 220, 229, 241-246, 250, 255, 257, 260, 268, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Левенець Леся Василівна, до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови серії ЕНА № 1103155 від 10.12.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.121-3 КУпАП, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - поліцейський відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 - задоволити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1103155 від 10 грудня 2023 року, винесену старшим лейтенантом поліції відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області Матула Р.П. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.121-3 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області, місцезнаходження: вул. Академіка Сахарова, 15 м. Івано-Франківськ.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - поліцейський відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , адреса місця роботи: вул. Героїв Євромайдану, 5 м.Городенка Коломийський район Івано-Франківська область.
Повне судове рішення складено 27.05.2024.
Суддя: Федів Л. М.