Справа № 196/288/24
№ провадження 1-кп/196/34/2024
28 травня 2024 року смт Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
? ? ? ? ? ? ? ? ? головуючого судді:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?? ОСОБА_1 ,
? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? за участю секретаря судового засідання:? ОСОБА_2 ,
? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? прокурора:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?? ОСОБА_3 ,
? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? потерпілої:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?? ? ОСОБА_4 ,
? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?представника потерпілої:? ? ? ? ? ? ?адвоката ОСОБА_18,
? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? обвинуваченого:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Царичанка Дніпропетровської області кримінальне провадження №12023041600000243 у відношенні:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Лутугіне Луганської області, громадянина України, не одруженого, має середню спеціальну освіту, не працюючого, на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебуває, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на обліку як бездомна особа за адресою: АДРЕСА_1 та проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -
26.12.2023 приблизно о 10 годині 13 хвилин водій ОСОБА_5 , не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи технічно справним автомобілем ГАЗ 31029 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Панікахи в с.Могилів Дніпровського району Дніпропетровської області, зі сторони центру с. Могилів Дніпровського району Дніпропетровської області в напрямку с. Лисківка Дніпровського району Дніпропетровської області зі швидкістю 60 км/год. Рухаючись по вищевказаній ділянці дороги водій ОСОБА_5 при відсутності зовнішніх факторів, що змушували його порушувати ті або інші вимоги Правил дорожнього руху України, в задовільних дорожніх умовах, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, а також стан і технічні особливості транспортного засобу, інші умови, які дозволяли водію ОСОБА_5 безпечно керувати автомобілем, рухався зі швидкістю, яка перевищувала встановлені межі в населених пунктах (50 км/год). Під час руху по вищевказаній ділянці дороги напроти будинку АДРЕСА_3, водій ОСОБА_5 побачив велосипедиста ОСОБА_4 , яка рухалася по вул. Панікахи в с.Могилів Дніпровського району Дніпропетровської області, по зустрічній смузі, в межах смуги руху автомобіля ГАЗ 31029 реєстраційний номер НОМЕР_1 , назустріч йому, не змінюючи напрямку руху. В свою чергу водій ОСОБА_5 , наближаючись до велосипедиста, здійснив поворот керма ліворуч, виїхав зі смуги руху велосипеда на безпечний інтервал де, не вибравши безпечну швидкість руху та не врахувавши дорожню обстановку, втратив контроль над керуванням автомобіля, в результаті чого допустив зіткнення з велосипедом ОСОБА_4 . Своїми діями водій ОСОБА_5 порушив вимоги п.п. 2.1 а), 12.1, 12.4, 12.9 Правил дорожнього руху України, якими передбачено:
п. 2.1. «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії...» ;
п. 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
п. 12.4. «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.»;
п. 12.9. «Водієві забороняється:
б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29,3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил...».
Порушення п. 12.1. Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 знаходиться у причинному зв'язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забитих скальпованих ран голови і правого передпліччя, забою хребта, перелому 3,6,7 ребер праворуч, обширних гематом обох гомілок. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії середньої ступені тяжкості тілесних ушкоджень, так як викликали тривалий розлад здоров'я на термін часу, більш як 21 день.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що 26.12.2023 близько 10.00 год. рухався за кермом автомобіля ГАЗ 31029 реєстраційний номер НОМЕР_1 в с. Могилів в напрямку с. Лисківка зі швидкістю приблизно 60 км/год. Йому назустріч рухалася велосипедист ОСОБА_4 по його смузі руху. На деякій відстані від велосипедиста його кинуло перший раз, однак він все одно продовжив рух. Він хотів об'їхати велосипедиста та з'їхав ліворуч на зустрічну смугу руху, однак втратив керування, автомобіль понесло і відбулося зіткнення автомобіля з велосипедом правими частинами. Він одразу ж вийшов та підійшов до потерпілої щоб допомогти, та остання попросила відвезти її додому. Він знає, що потрібно після ДТП залишатись на місці, однак дуже хвилювався про потерпілу, тому і відвіз її додому, звідки її забрала "швидка". Вважає, що потерпіла також недотримала ПДР України, оскільки рухалася не по своїй смузі руху. Збитки потерпілій не відшкодував, оскільки не мав грошей та шукає роботу. Цивільний позов потерпілої в частині витрат матеріальних витрат визнає в повному обсязі. Заявлений розмір моральної шкоди вважає завищеним. Прохав суд врахувати ту обставину, що в нього на піклуванні також знаходяться неповнолітні діти його співмешканки.
Крім повного визнання вини обвинуваченим, встановлені судом обставини та винуватість останнього підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 показала, що 26 грудня 2023 року близько 10.00 - 10.15 год. вона на велосипеді їхала в с.Могилів по вул.Панікахи з магазину додому. Рухалася не швидко десь 6 км/год по лівій смузі руху, назустріч машинам, оскільки на її смузі руху була ожеледиця. Видимість була нормальна, дорога слизька. Назустріч їй зі швидкістю десь 60 км/год. рухалася Волга під керуванням обвинуваченого, та не доїжджаючи до неї водій почав зміщатися, щоб об'їхати її, до середини дороги вправо, однак потім машину можливо кинуло, та вона вдарила її у ногу. Удар був передньою правою частиною автомобіля у її праву сторону. Вона головою розбила лобове скло та впала, однак як саме не пам'ятає. Коли вона почала підійматися, то до неї підбігла жінка, яка була пасажиром, а потім підійшов ОСОБА_5 . Вона сама відмовилась, щоб її везли у лікарню, після чого не її прохання вони посадили її в машину, забрали велосипед та привезли додому.? ? Після цього їй стало зле та її забрала швидка. Отримані травми виявилися досить серйозними, що призвело до тривалого лікування, а тому і витрати були значні. Крім того, вона має на утриманні дитину інваліда І групи, яка не може себе самостійно обслуговувати. Однак, внаслідок ДТП вона отримала значний нервовий стрес, стан її здоров'я погіршився і на даний час їй досить складно здійснювати догляд за дитиною. Обвинувачений їй нічого не відшкодовував. Цивільний позов підтримує повністю, покарання на розсуд суду.? ? ? ?
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала, що 26.12.2023 близько 10.00 год. вона їхала з ОСОБА_5 в автомобілі. Коли вони їхали по вул.Панікахи в с.Могилів, то побачили, що їм назустріч по їх смузі руху їде потерпіла на велосипеді, яка рухалася майже посередині їх смуги руху не зупиняючись Спочатку їх занесло десь за 200 м від потерпілої. Швидкість автомобіля була близько 50-60 км/год. Лід був на обочинах дороги, а посередині дороги льоду не було. Вони почали об'їжджати потерпілу зліва та автомобіль знову чомусь кинуло та він передньою правою частиною вдарив потерпілу, яка потім впала на обочину та мабуть поранилася об паркан. Кулаков посвідчення водія немає.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, що 26.12.2023 близько 10.15 год. йому зателефонувала матір та сказала, що її збила машина та щоб він її забрав на вулиці. Він вибіг та побачив автомобіль обвинуваченого, в багажнику пошкоджений велосипед, а мати була в тяжкому стані, з голови текла кров, права рука була розірвана і з неї також текла кров. Вони викликали швидку та поліцію. Обвинувачений пропонував гроші, щоб не викликали поліцію. Велосипед був повністю розбитий. На автомобілі обвинуваченого було розбите лобове скло, дзеркало, фара, бампер і крило також пошкоджені. Дорожньо-транспортна пригода, яка сталася була шоком для всієї родини. Він кожного дня провідував матір у лікарні та майже щодня купував ліки, всі чеки збереглися. Брат інвалід І групи проживає з ними та всі за ним доглядають. На даний час мати не може працювати, пересувається з ціпком.
Згідно з протоколом огляду дорожньо-транспортної пригоди від 26.12.2023 року була оглянута ділянка автодороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме в АДРЕСА_3 . В ході огляду були складені план-схема та фототаблиця.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 26.12.2023 була оглянута ділянка автодороги біля домоволодіння АДРЕСА_4 та на узбіччі у напрямку с.Могилів було виявлено, оглянуто та вилучено автомобіль марки ГАЗ 3102 д.н.з. НОМЕР_1 білого кольору, у якому на момент огляду пошкоджене лобове скло, пошкоджений передній бампер справа та відсутнє праве бокове дзеркало. Також, в ході огляду біля входу до території домоволодіння АДРЕСА_4 був виявлений, оглянутий та вилучений велосипед зеленого кольору, рама якого чоловічого типу, та у якого виявлено пошкодження у вигляді деформованої рами та деформованих колес.
Згідно з дослідженим протоколом проведення слідчого експерименту від 23.01.2024 року, проведеного за участі потерпілої ОСОБА_4 , остання пояснила механізм ДТП, яка мала місце 26.12.2023 о 10.13 год.
Згідно з дослідженим протоколом проведення слідчого експерименту від 23.01.2024 року, проведеного за участі свідка ОСОБА_5 , останній пояснив механізм ДТП, яка мала місце 26.12.2023 о 10.13 год.
Згідно з дослідженим протоколом проведення слідчого експерименту від 23.01.2024 року, проведеного за участі свідка ОСОБА_13 , остання пояснила механізм ДТП, яка мала місце 26.12.2023 о 10.13 год.
Згідно з висновком судової експертизи технічного стану ТЗ від 24.01.2024 №СЕ-19/104-24/758-ІТ, на момент експертного огляду рульове керування автомобіля ГАЗ 31029 реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться в працездатному стані; на момент експертного огляду робоча гальмова система автомобіля ГАЗ 31029 реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться в працездатному стані.
Згідно з висновком судової транспортно-трасологічної експертизи від 02.02.2024 №СЕ-19/104-24/759-ІТ, автомобіль ГАЗ 31029 реєстраційний номер НОМЕР_1 під час зіткнення контактував своєю передньою правою частиною з правою боковою частиною велосипеда зеленого кольору чоловічого типу; кут між повздовжніми осями автомобіля ГАЗ 31029 реєстраційний номер НОМЕР_1 та велосипеда зеленого кольору чоловічого типу в момент первинного контакту був близько 20°±5° відносно повздовжньої осі автомобіля ГАЗ 31029.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 18.01.2024 №3 у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді - закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забитих скальпованих ран голови і правого передпліччя, забія хребта, перелому 6,6,7 ребер праворуч, обширних гематом обох гомілок. Дані тілесні ушкодження могли бути спричинені при дії тупим предметом з обмеженою конатктуючою поверхнею (якими можуть бути і деталі автомобіля) чи об такі і відносяться в сукупності до категорії середньої ступені тяжкості тілесних ушкоджень, так як виклиали тривалий розлад здоров'я, більш як 21 день. Судово-медичні дані не протирічать можливості спричинення ушкоджень в термін і при обставинах, вказаних в постанові про призначення експертизи, медичних документах і потерпілою - 26.12.2023р. при наїзді легкового автомобіля на велосипедиста.
Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи від 08.02.2024 року №СЕ-19/104-24/4314-ІТ, в даній дорожній обстановці водій автомобіля ГАЗ 31029 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.12.1, 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху України. Технічна можливість уникнути даної дорожньо-транспортної події для водія автомобіля ГАЗ 31029 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 визначалася виконанням ним вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України. При заданому механізмові події дії водія автомобіля ГАЗ 31029 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 не відповідали вимогам п.п.12.1, 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, а невідповідності його дій вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної ДТП.
В даній ситуації водій велосипеда ОСОБА_4 повинна була діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України. Водій велосипеда ОСОБА_4 не мала технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем ГАЗ 31029 своєчасним застосуванням екстреного гальмування із зупинкою велосипеда до місця зіткнення, при заданих вихідних даних. При заданому механізмові події, в діях водія велосипеда ОСОБА_4 невідповідностей вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України не вбачається.
Таким чином, вина ОСОБА_5 знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні та його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Суд не бере до уваги заяву обвинуваченого щодо порушення правил дорожнього руху потерпілою, оскільки, відповідно до досліджених доказів, саме дії обвинуваченого та порушення ним самим Правил дорожнього руху призвели до даної дорожньо-транспортної пригоди та знаходяться у причинному зв'язку з її настанням.
Матеріалами кримінального провадження та дослідженими судом доказами доведена винуватість обвинуваченого, такі висновки зроблені з дотриманням вимог ст.23 КПК України на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, а також оцінено відповідно до ст. 94 КПК України.
Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, відповідно до яких особі, що вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_5 раніше не судимий, не працює,керував автомобілем без права керування таким транспортним засобом, скоєний ним злочин відноситься до категорії нетяжких, на обліках не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як обставину, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, оскільки останній засудив свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину та готовністю відшкодовувати завдані збитки та усувати заподіяну шкоду.
З урахуванням характеру вчиненого злочину, особи обвинуваченого та враховуючи вищевказані обставини суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 .? і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді обмеження волі.
Однак, враховуючи тяжкість та обставини вчиненого злочину, наявність вищевказаних обставин, які пом'якшують покарання, з урахуванням особи винного суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
Крім того, враховуючи обставини справи, характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, а також наслідки, що настали суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Зазначене узгоджується з правовим висновком об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.09.2023 у справі №702/301/20, відповідно до якої особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.? ?
Таким чином, призначення покарання в такому необхідному та достатньому розмірі, на думку суду, разом з метою кари одночасно об'єктивно забезпечить досягнення виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи цивільний позов, заявлений ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_5 матеріальної шкоди у розмірі 26 541,20 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 1 005,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 25 000,00 грн., суд дійшов наступних висновків.
Позов потерпілої обґрунтований тим, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого їй спричинена матеріальна шкода у вигляді витрат, пов'язаних з лікуванням та пошкодженням велосипеда. Внаслідок ДТП їй спричинено тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забитих скальпованих ран голови і правого передпліччя, забія хребта, перелому 6,6,7 ребер праворуч, обширних гематом обох гомілок. Також, злочином їй було завдано моральну шкоду, яка полягає у її душевних стражданнях, через отримані травми, був також порушений її психолого-емоційний стан. В зв'язку з тілесними пошкодженнями порушився її спосіб життя, оскільки вона позбавлена можливості реалізації своїх звичок, які вона могла би реалізувати, та втратила можливість самостійно доглядати за сином, який є інвалідом І групи.
Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Суду у якості доказів надані наступні документи: виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 20 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка знаходилася на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні КП "Царичанська ЦЛ" ЦСР з 26.12.2023 року по 05.01.2024 року; довідка завідуючого хірургічним відділенням КП "Царичанська ЦЛ" ЦСР з переліком препаратів, які отримувала ОСОБА_4 на лікуванні у період з 26.12.2023 по 05.01.2024; висновок експерта № 3 від 18.01.2024 року; розшифровки досліджень - область сканування: МРТ відділу хребта та колінного суглоба від 24.02.2024 та від 25.02.2024, наданих Медичним центром; копії чеків.
Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, враховуючи те, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена, а також враховуючи досліджені докази та визнання обвинуваченим позову в частині матеріальних витрат, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_4 в частині відшкодування матеріальної шкоди обґрунтований та підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди" під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Суд вважає, що у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт завдання моральної шкоди потерпілій ОСОБА_4 , оскільки у результаті протиправних дій обвинуваченого їй були заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, у зв'язку з чим вона перебувала на лікуванні у медичному закладі, відчувала фізичний біль та зазнала душевних хвилювань, що також призвело до зміни звичайного способу її життя та завдало побутових незручностей. Однак, суд вважає заявлену суму завищеною та з урахуванням характеру і тривалістю моральних страждань позивачки, враховуючи засади розумності та справедливості оцінює завдану моральну шкоду в сумі 17000 грн.
Згідно з положеннями ч.1 ст.124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Інтереси потерпілої представляє адвокат ОСОБА_18, який брав участь у судових засіданнях під час розгляду даної справи.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу потерпіла надала суду договір про надання правової допомоги від 13.03.2024 року, укладений між ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_18; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_4 від 11.09.1993 року; ордер серії ДП №018 від 18.03.2024, а також квитанцію Царичанського відділення АТ КБ "Приватбанк" від 13.03.2024 про перерахування ОСОБА_4 на рахунок ОСОБА_18 грошових коштів в сумі 1 005,00 грн. за надання правової допомоги,яка свідчить про оплату послуг адвоката, а тому вказану суму слід стягнути з обвинуваченого.
На підставі ч.2 ст.124 КПК України з ОСОБА_5 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Підстав для застосування запобіжного заходу немає.
Застосований під час досудового слідства арешт майна, на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України слід скасувати.
Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.? ?
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням його права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно зі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Нагляд за засудженим покласти на уповноважений орган пробації за його місцем проживання.
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 , паспорт № НОМЕР_2 виданий 03.04.2023 орган 1210, на користь ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , в рахунок відшкодуванням матеріальної шкоди 26 541 (двадцять шість тисяч п'ятсот сорок одна) грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 , паспорт № НОМЕР_2 виданий 03.04.2023 орган 1210, на користь ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , в рахунок відшкодуванням моральної шкоди 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 , паспорт № НОМЕР_2 виданий 03.04.2023 орган 1210, на користь ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 005 (одна тисяча п'ять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 , паспорт № НОМЕР_2 виданий 03.04.2023 орган 1210, на користь держави документально підтверджені витрати на проведення експертиз в сумі 9 087 (дев'ять тисяч вісімдесят сім) грн. 36 коп.
Скасувати арешт майна: автомобіля ГАЗ 31029, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; велосипеда зеленого кольору чоловічого типу.?
Речові докази по кримінальному провадженню:
- автомобіль ГАЗ 31029, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до дослідженої розписки- вважати повернутим володільцю;
- велосипед зеленого кольору чоловічого типу, який знаходиться на зберіганні на території ВП №11 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області- повернути законному володільцю ОСОБА_4 .
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_1