Справа № 156/494/24
Провадження № 2-а/156/8/24
Рядок статзвіту № 139
16 травня 2024 року Іваничівський районний суд Волинської області (як місцевий адміністративний суд)
у складі: головуючого судді Бєлоусова А.Є.,
з секретарем судового засідання Степанець Т.В.,
за участі: представника позивачки - адвоката Лісневського В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 у сел. Іваничі Волинської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивачки - адвокат Лісневський Володимир Геннадійович, до Департаменту патрульної поліції, третя особа на стороні відповідача - інспектор Департаменту патрульної поліції Якімова Сабіна Юріївна, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
1. Стислий виклад позиції позивача
1.1. ОСОБА_1 звернулась 19.04.2024 до Іваничівського районного суду Волинської області (як місцевого адміністративного суду) з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Позовна заява надійшла до суду 19.04.2024 (вх. № 1673/2024).
1.2. Позивачка зазначає, що 10.04.2024 вона отримала лист від Департаменту патрульної поліції, цим листом на адресу ОСОБА_1 направлена копія постанови від 19.03.2024 серії 4АВ № 05287531, складеної інспектором Департаменту патрульної поліції Якімовою С.Ю., котрою на позивачку накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 340,00 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
1.3. Згідно з вказаною постановою поліцейської 19.03.2024 о 13 год 11 хв на автошляху «М19» (сполученням Доманове - Ковель - Чернівці - Тереблече) зафіксовано транспортний засіб марки «Fiat Doblo», номерний знак НОМЕР_1 , особа, яка керувала цим транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 23 км/год, чим порушила п. 12.9 б) Правил дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами).
1.4. На думку позивачки, вказана постанова інспектора ДПП не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону. ОСОБА_1 зазначає, що вона є власницею автомобіля марки «Fiat Doblo», номерний знак НОМЕР_1 , але не має посвідчення водія, згаданим транспортним засобом має право керувати лише чоловік позивачки ОСОБА_2 . Водночас 19.03.2024 о 13 год 11 хв ні чоловік позивачки, ні будь-яка інша особа не керували вказаним автомобілем на автошляху «М19», транспортний засіб перебував удома у власниці (в с. Морозовичі Володимирського району Волинської області). ОСОБА_1 додатково вказує, що вона ознайомилась з даними фотофіксації на вебсайті https:\\bdr.mvs.gov.ua\, з'ясувала, що там зафіксований автомобіль іншої марки та моделі ніж той, який перебуває у власності позивачки.
1.5. Позивачка вважає, що її винуватість у скоєнні правопорушення, кваліфікованого за ч.1 ст. 122 КУпАП, не підтверджується будь-якими належними і допустимими доказами, вона не вчиняла жодних правопорушень, просить суд скасувати постанову інспектора ДПП Якімової С.Ю. від 19.03.2024 серії 4АВ № 05287531, котрою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, та закрити справу про адміністративне правопорушення.
1.6. Позивачка була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи судом, для участі в призначених судових засіданнях не прибула. Під час судового розгляду справи інтереси ОСОБА_1 представляв адвокат Лісневський В.Г. (діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 12.02.2009 № 407, виданого Волинською обласною КДКА, ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АС № 1080434 від 17.04.2024). Представник позивачки в судовому засіданні 16.05.2024 наполягав на задоволенні адміністративного позову, для підтримання своєї позиції посилався на аргументи, аналогічні викладеним у позовній заяві.
2. Стислий виклад позиції відповідача
2.1. Відповідача - Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Волинській області - було повідомлено належним чином про дату, час та місце розгляду справи судом.
2.2. Відповідачем не направлено до суду уповноваженого представника для участі в призначених судових засіданнях, водночас представниця Департаменту патрульної поліції Моніч Т.М. (діє на підставі довіреності від 19.12.2023 № 23126/41/3/01-2023) надала до суду 10.05.2024 відзив на позовну заяву (а. с. 33-42). Представниця відповідача вказала, що, на її думку, твердження позивачки є хибними, а позовні вимоги - безпідставними. За твердженнями представниці відповідача, камерами ДПП зафіксовано 19.03.2024 на автошляху «М19» транспортний засіб марки «Fiat Doblo», номерний знак НОМЕР_1 , особа, яка керувала цим транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 23 км/год. Відповідальною за правопорушення особою є власниця згаданого автомобіля - ОСОБА_1 , тому саме на неї інспектором ДПП було накладено штраф у розмірі 340,00 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. Обставини правопорушення були зафіксовані за допомогою технічного засобу «Каскад 061-1120», котрий відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018, результатами роботи технічного засобу є фотокартки з зображенням транспортного засобу та відеозапис події правопорушення (розміщені в мережі Інтернет за посиланням), на фотокартках міститься вся необхідна інформація для встановлення факту правопорушення (дата та час, місце вчинення протиправного діяння, географічні координати, зображення номерного знаку автомобіля, водій котрого порушив Правила дорожнього руху, швидкість руху автомобіля, перевищення швидкості, напрямок руху автомобіля).
2.3. Представниця відповідача просила відхилити посилання ОСОБА_1 на ту обставину, що не позивачка здійснювала керування транспортним засобом. Адже положення КУпАП були доповнені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 14.07.2015 № 596-VIII, у Кодексі з'явились норми щодо порядку притягнення осіб до адміністративної відповідальності за правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі. Суб'єктами правопорушення, кваліфікованого за ч.1 ст. 122 КУпАП, можуть бути: належний користувач транспортного засобу; фізична особа, за якою зареєстрований транспортний засіб; керівник юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи; особа, яка ввезла на територію України транспортний засіб з іноземною реєстрацією. Згідно з чинним законодавством України, сам факт володіння транспортним засобом породжує певні права та обов'язки осіб, за якими зареєстрований транспортний засіб. Крім того, згідно зі ст. 279-3 КУпАП однією з підстав звільнення особи від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, є встановлення належного користувача транспортного засобу. ОСОБА_1 та особа, котра керувала транспортним засобом марки «Fiat Doblo», номерний знак НОМЕР_1 , не позбавлені права звернутись з відповідною засвою до підрозділу ДПП для звільнення позивачки від адміністративної відповідальності.
2.4. Представниця Департаменту патрульної поліції просила суд відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 та залишити без змін рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.
3. Стислий виклад позиції третьої особи
3.1. Третя особа на стороні відповідача - інспектор ДПП ОСОБА_3 була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи судом, для участі в призначених судових засіданнях не прибула, письмових пояснень з приводу предмету та підстав позову до суду не подавала.
4. Заяви (клопотання) учасників справи; інші процесуальні дії у справі
4.1.Ухвалою судді від 22.04.2024 позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду, відкрито провадження в справі, прийнято рішення щодо здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до розгляду по суті на 29.04.2024 о 14 год 30 хв..
4.3.Ухвалою суду від 29.04.2024 за клопотанням представниці відповідача, з метою реалізації стороною відповідача права подати відзив на позовну заяву, відкладено судове засідання щодо розгляду справи на 10.05.2024 на 13 год 30 хв; цією ж ухвалою продовжено строк розгляду адміністративної справи № 156/494/24 до 10.05.2024.
4.4. Ухвалою суду від 10.05.2024 за клопотанням представника позивачки - адвоката Лісневського В.Г. судове засідання щодо розгляду справи відкладено на 16.05.2024 на 11 год 00 хв; цією ж ухвалою продовжено строк розгляду адміністративної справи № 156/494/24 до 16.05.2024.
5. Фактичні обставини, встановлені судом; докази, надані сторонами у справі
5.1. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
5.2. Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, за загальним правилом, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
5.3. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч.2 ст. 77 КАС України).
5.4. Позивачка ОСОБА_1 є громадянкою України, внесена до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Кам'яна Случ Сарненського району Рівненської області у с. Древині Іваничівського району Волинської області, має зареєстроване місце проживання у с. Морозовичі Володимирського району Волинської області (а. с. 6-7)
5.5. ОСОБА_1 належить на праві власності автомобіль марки «Fiat Doblo», номерний знак НОМЕР_1 (рік випуску - 2003; тип - «Пасажирський -В»; колір - сірий), що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданим РЕГ ДАІ УМВС України у Волинській області (а. с. 9). Згідно з відміткою у згаданому документі, право користуватись автомобілем має ОСОБА_2 .. На ім'я ОСОБА_2 видане посвідчення водія НОМЕР_3 , категорії «А», «В», «С1», «С» (а. с. 8).
5.6. Згідно з постановою від 19.03.2024 серії 4АВ № 05287531, складеної інспектором Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 , 19.03.2024 о 13 год 11 хв на автошляху «М19» (сполученням Доманове - Ковель - Чернівці - Тереблече) зафіксовано транспортний засіб марки «Fiat Doblo», номерний знак НОМЕР_1 , особа, яка керувала цим транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 23 км/год, чим порушила п. 12.9 б) Правил дорожнього руху (а. с. 4). Цією постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 340,00 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. Копія згаданої постанови направлена ДПП на адресу позивачки 05.04.2024 (позначка на конверті, а. с. 5), отримана ОСОБА_1 10.04.2024 (що підтверджує сама позивачка).
5.7. Сторона позивача надала до суду фотографічні зображення, отримані з відкритих джерел - на вебсайті за посиланням https://bdr.mvs.gov.ua/user/g/r/4AB/05287531/, наведеним у постанові від 19.03.2024 серії 4АВ № 05287531. За твердженням сторони відповідача, на цих фото зображено транспортний засіб у момент вчинення правопорушення. На фото можна розрізнити ліву бічну та задню частини транспортного засобу білого чи світло-сірого кольору, номерний знак транспортного засобу (а. с. 10,11).
5.8. Також сторона позивача надала для порівняння фотографічне зображення задньої частини автомобіля марки «Fiat Doblo», номерний знак НОМЕР_1 , сірого кольору, 2003 р. в., котрий належить ОСОБА_1 (а. с. 13).
5.9. Будь-яких інших доказів на підтвердження своїх позицій до суду учасниками справи надано не було.
6. Оцінка суду
6.1. Вирішуючи заявлені позивачкою ОСОБА_1 вимоги по суті, суд виходить з такого.
6.2. Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Основного Закону). Вказані положення кореспондуються зі ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII.
6.3. Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом рішення та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
6.4. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
6.5. Відповідно до ч.1 ст. 286 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішуються місцевими загальними судами як адміністративними судами.
6.6. Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
6.7. Копія постанови від 19.03.2024 серії 4АВ № 05287531, складеної інспектором Департаменту патрульної поліції Якімовою С.Ю., направлена ДПП на адресу позивачки 05.04.2024 (що підтверджує позначка відділення «Укрпошти» на конверті), отримана ОСОБА_1 10.04.2024 (що підтверджує сама позивачка в тексті позовної заяви). Оскаржуване позивачкою рішення суб'єкта владних повноважень є за своєю сутністю постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі. Позовна заява ОСОБА_1 надійшла до суду 19.04.2023. З огляду на це, адміністративний позов поданий у межах строку, встановленого законом для вчинення такої процесуальної дії, тому підстав для застосування положень ст. 123 КАС України суд не вбачає.
6.8. Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
6.9. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 (справа № 1-34/2010) дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
6.10. Одним із найважливіших принципів, що істотно впливає на правове становище громадянина в демократичному суспільстві є дотримання презумпції невинуватості - правового принципу, за яким щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
6.11. Принцип презумпції невинуватості в адміністративному процесі має чимало характерних ознак, одними з найбільш істотними з яких є, зокрема, віднесення права визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення до компетенції тільки уповноважених законом суб'єктів, а також фіксація офіційного визнання вини особи у відповідному процесуальному документі - постанові у справі про адміністративне правопорушення, яка набула чинності. Особа вважається невинуватою у вчиненні адміністративного або дисциплінарного проступку, доки її вина не буде доведена у передбаченому законом порядку і зафіксована постановою, що набула чинності, чи рішенням у справі.
6.12. За правилами ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою ст. 122 КУпАП.
6.13. Норми ч.1 ст. 122 КУпАП встановлюють адміністративну відповідальність, зокрема, за Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину. Санкція ч.1 ст. 122 КУпАП передбачає застосування до винної особи адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в грошовому вираженні - 340,00 грн.).
6.14. Згідно з п. 12.9. б) Правил дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7 цих Правил, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 (додатки до цих Правил).
6.15. Відповідно до ч.1 ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
6.16. Згідно з ч.1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
6.17. Згідно з Приміткою до ст. 14-2 КУпАП режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів.
6.18. На ім'я позивачки ОСОБА_1 зареєстроване право власності на автомобіль марки «Fiat Doblo», номерний знак НОМЕР_1 (рік випуску - 2003; тип - «Пасажирський -В»; колір - сірий). Відтак, для того, щоб позивачка понесла адміністративну відповідальність у порядку ч. 1 ст. 14-1 КУпАП, суб'єкт владних повноважень повинен довести, що саме належний ОСОБА_1 транспортний засіб перебував 19.03.2024 о 13 год 11 хв на автошляху «М19» (сполученням Доманове - Ковель - Чернівці - Тереблече) і що особа, яка керувала цим автомобілем, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів.
6.19. Зі змісту постанови від 19.03.2024 серії 4АВ № 05287531, складеної інспектором Департаменту патрульної поліції Якімовою С.Ю., вбачається, що фіксація події правопорушення була здійснена в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу «Каскад 061-1120», результатами роботи технічного засобу (а відтак - і єдиними доказами події правопорушення) є фотокартки з зображенням транспортного засобу та відеозапис події правопорушення (розміщені в мережі Інтернет на вебсайті bdr.mvs.gov.ua), на фотокартках міститься вся необхідна інформація для встановлення факту правопорушення (дата та час, місце вчинення протиправного діяння, географічні координати, зображення номерного знаку автомобіля, водій котрого порушив Правила дорожнього руху, швидкість руху автомобіля, перевищення швидкості, напрямок руху автомобіля).
6.20. Водночас просте візуальне порівняння фотографічних зображень, розміщених на вебсайті bdr.mvs.gov.ua, та наданих стороною позивача дозволяє дійти висновку про те, що на фото з вебсайту та на фото ОСОБА_1 зображені різні транспортні засоби. Зокрема, вбачається, що як автомобіль, причетний до правопорушення на автошляху «М19» зафіксовано транспортний засіб з типом кузову «фургон» (згідно з ДСТУ 2885-94 "Автотранспортні засоби. Автомобілі легкові. Типи кузовів. Терміни та визначення", наказ від 09.12.1994 № 312, чинний з 01.01.1996), котрий є значно більшим за габаритами від автомобіля моделі «Fiat Doblo», 2003 р. в., належний позивачці автомобіль має тип кузову «Пасажирський -В», є меншим за габаритами від того транспортного засобу, що зображений на фото з вебсайту bdr.mvs.gov.ua. На транспортному засобі, відображеному на фото з вебсайту bdr.mvs.gov.ua, задні дверцята є рівновеликими, рукоятка відкривання задніх дверцят розташована ліворуч (по ходу руху автомобіля). У автомобіля з номерним знаком НОМЕР_1 , належному ОСОБА_1 , праві задні дверцята є вужчими від лівих задніх дверцят, рукоятка відкривання задніх дверцят розташована праворуч (по ходу руху автомобіля), на правих задніх дверцятах міститься накладне зображення православного хреста з літерами «ІС ХС НІ КА», на лівих задніх дверцятах міститься накладний напис латиницею «Doblo». На зображеннях задньої частини автомобіля, зафіксованого на фото з сайту bdr.mvs.gov.ua, такі декоративні елементи відсутні. Задні ліхтарі порівнюваних транспортних засобів мають різні розміри та розташування.
6.21. Крім того, варто зауважити, що належний ОСОБА_1 автомобіль має номерний знак НОМЕР_1 ; на фото з вебсайту bdr.mvs.gov.ua зображений транспортний засіб з номерним знаком НОМЕР_4 , далі праворуч на номерному знаку вбачається наявне зображення емблеми, що позначає належність автомобіля до Державної прикордонної служби України (згідно з ДСТУ 4278:2019, прийнятим наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 21.12.2019 № 465, чиним з 16.03.2020 (Таблиця 2, Додаток А, рисунок А.13).
6.22. У розглядуваній справі відповідач не виконав покладеного на суб'єкта владних повноважень обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст. 77 КАС України). Зокрема, відповідачем не доведено, що подія правопорушення, котре ставиться в вину позивачці, дійсно мала місце, не були спростовані твердження ОСОБА_1 про те, що належний позивачці автомобіль марки «Fiat Doblo», номерний знак НОМЕР_1 , не перебував 19.03.2024 о 13 год 11 хв на автошляху «М19», не перевищував встановленого обмеження швидкості.
6.23. Суд вбачає, що за обставинами справи копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути визнана належним доказом у цій справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вона не є самостійним беззаперечним доказом, являє собою рішення про притягнення до адміністративної відповідальності і обставини, викладені в ній, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, котра притягується до адміністративної відповідальності і не викликали б сумнівів у суду.
6.24. Згідно зі ст. 245 КУпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.
6.25. Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.
6.26. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
6.27. Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
6.28. Отже, вчинення правопорушення, за яке особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, має бути підтверджено доказами. Натомість єдині докази фіксації події адміністративного правопорушення - фото з вебсайту bdr.mvs.gov.ua - не доводять «поза розумним сумнівом» тієї обставини, що саме належний ОСОБА_1 автомобіль був причетний до правопорушення. Отже, відсутні правові підстави для притягнення позивачки до адміністративної відповідальності в порядку, передбаченому ст. 14-1 КУпАП. Наведене свідчить про одностороннє, неповне з'ясування обставин справи співробітником поліції при складанні оспорюваної постанови.
6.29. Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення. Невипадково на можливість застосування принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення звернув увагу Конституційний Суд України в рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 (п. 4). Отже, з огляду на дію вказаного конституційного принципу всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
6.30. Названі обставини у справі не дають змоги суду однозначно оцінити дії ОСОБА_1 як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
6.31. Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
6.32. Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд (як адміністративний суд) має право, в тому числі, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
6.33. З огляду на наведене, суд вважає за необхідне скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , що є, на думку суду, належним способом захисту прав позивачки, оскільки в повній мірі поновлює її права.
7. Розподіл судових витрат між учасниками справи
7.1.Позивачка заявила про наявність понесених судових витрат, котрі складаються зі сплаченої суми судового збору (за подання позовної заяви з вимогою немайнового характеру) в розмірі 1211,20 грн. Про наявність інших судових витрат ОСОБА_1 не заявляла.
7.2. Сторона відповідача, третя особа не заявляли суду про наявність понесених ними судових витрат під час розгляду адміністративної справи № 156/494/24.
7.3. Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
7.4. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 (провадження № 11-1287апп18) висловлена правова позиція, згідно з котрою, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (зі змінами) висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
7.5. З урахуванням положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», за якими з 01.01.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначений на рівні 3028,00 грн., у грошовому вираженні сума судового збору, котрий повинна була сплатити ОСОБА_1 за подання нею адміністративного позову, мала би становити 605,60 грн.. Отже, позивачка сплатила судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом.
7.6. Оскільки вимоги позивачки судом задоволено, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, на користь ОСОБА_1 понесені позивачкою витрати щодо сплати судового збору в розмірі 605,60 грн..
7.7. Водночас згідно з п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Отже, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачці ОСОБА_1 її право згідно з п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» звернутись до суду, котрий ухвалив рішення у справі, з клопотанням про повернення їй зайве сплаченої суми судового збору 605,60 грн. (з огляду на внесення позивачкою судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом).
Керуючись ст. 8,19,62,64,68 Конституції України, ст. 2,5,6,7,19,132,139,241,242,243,244,245,286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 , представник позивачки - адвокат Лісневський Володимир Геннадійович, до Департаменту патрульної поліції, третя особа на стороні відповідача - інспектор Департаменту патрульної поліції Якімова Сабіна Юріївна, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову від 19.03.2024 серії 4АВ № 05287531, складену інспектором Департаменту патрульної поліції Якімовою Сабіною Юріївною, котрою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 340,00 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі (Департаменту патрульної поліції) на користь ОСОБА_1 понесені позивачкою витрати щодо сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити позивачці ОСОБА_1 її право згідно з п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» звернутись до суду, котрий ухвалив рішення у справі, з клопотанням про повернення їй зайве сплаченої суми судового збору 605,60 грн. (з огляду на внесення позивачкою судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом).
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
1) позивачка - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 );
2) представник позивачки - адвокат Лісневський Володимир Геннадійович (відомості щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків у справі відсутні; адреса робочого місця: АДРЕСА_2 );
3) відповідач - Департамент патрульної поліції (ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 40108646; юридична адреса: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ,Україна, поштовий індекс 03048);
4) третя особа, котра не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - інспектор Департаменту патрульної поліції Якімова Сабіна Юріївна (відомості щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків у справі відсутні; службова адреса: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ,Україна, поштовий індекс 03048).
Головуючий у справі суддя А.Є. Бєлоусов