Номер провадження: 33/813/1263/24
Номер справи місцевого суду: 522/268/24
Головуючий у першій інстанції Гаєва Л. В.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
21.05.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря Малюти Ю.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 09 квітня 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №731191, 24.12.2023 о 16 годині 20 хвилин ОСОБА_2 керував автомобілем «Hyundai Tucson», д/н НОМЕР_1 , по вулиці Преображенській, біля будинку №92, у м. Одесі, у стані алкогольного сп'яніння. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.2.9«А» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306.
Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 09 квітня 2024 року у задоволенні письмового клопотання захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 - адвокату Караштефану О.В. про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення - відмовлено. Визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ грн. на користь держави України, та позбавити його права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави України.
Не погодившись з вищевказаною постановою суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на її незаконність, просить суд скасувати постанову Приморського районного суду м.Одеси від 09 квітня 2024 року та закрити провадження у справі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд розглянув адміністративні матеріали однобічно, не надав жодних оцінок запереченням наданим стороною захисту та не обґрунтував чому не взяв до уваги позицію сторони захисту, що є грубим порушенням права ОСОБА_1 на справедливий, повний та всебічний судовий розгляд. Зазначає, що 24.12.2023 співробітники поліції без жодної підстави зупинили автомобіль, яким керував ОСОБА_4 . Також суд не дав правильної правової оцінки тому, що працівниками поліції не було залучено перекладача при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення, в тому числі і під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння проведеного на місці зупинки, оскільки ОСОБА_4 неодноразово заявляв, що він є громадянином Грузії і дуже погано розуміє українську мову, особливо юридичні терміни, а також зовсім не вміє читати і писати українською, а у протоколі замість свого підпису він поставив хрестик і зробив записи грузинською мовою. Внаслідок нерозуміння української мови, ОСОБА_4 , усі свої дії робив не розуміючи значення і сенсу дій під впливом незаконних і не зрозумілих вимог співробітника поліції.
Також в обґрунтування доводів апеляційної скарги, ОСОБА_4 посилається на те, що працівниками поліції не було дотримано вимог ст. 266 КУпАп, зокрема після того, як він виконав вимогу продути в газоаналізатор і після отримання результату, співробітники поліції не з'ясували у нього згоден він зі свідченням приладу чи не згоден. Також вони не пояснили йому, що якщо він не згоден з результатами огляду на стан сп'яніння, він має право пройти огляд у медичній установі, куди вони його зобов'язані були супроводити.
В судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 21.05.2024, ОСОБА_4 не з'явився, хоча був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Від його представника - адвоката Караштефана О.В. надійшла заява, у якій останній просить суд розглянути справу у його відсутність, а апеляційну скаргу задовольнити.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Частиною 7 ст.294 КУпАП, передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно з ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до п.п. «а» п.2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 додержався вимог статей 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №731191 від 24.12.2023 (а.с. 1);
- роздрукованим чеком «Alcotest Drager», відповідно до якого результат тестування на алкоголь ОСОБА_1 склав 0,68 % (а.с. 4);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 5);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.12.2023 (а.с. 6);
- відеозаписам події, яка сталася 24.12.2023 (а.с. 7).
Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 встановленою постановою судді Приморського районного суду м.Одеси від 09 квітня 2024 року та порушенні ним вимог п.2.9а ПДР України, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
У доводах апеляційної скарги, ОСОБА_4 посилається на те, що він не вчиняв правопорушення про яке складено протокол, 24.12.2023 співробітники поліції без жодної підстави зупинили його автомобіль.
Проте вказані доводи скаржника спростовуються матеріалами справи, зокрема відеозаписом події, яка відбулася 24.12.2023, з якого вбачається фрагмент зупинки автомобіля, після якої працівники поліції повідомили водія автомобілем «Hyundai Tucson», д/н НОМЕР_1 про те, що його автомобіль був зупинений у зв'язку із тим, що він виїзджав із другорядної смуги (2-й уривок відеозапису, 86:33хв.).
Окрім того, необхідно також врахувати і існування введеного воєнного стану на території України, що дозволяє інспектору поліції зупинити будь-який транспортний засіб для здійснення дій, пов'язаних із превентивними заходами. Зміст відеозапису свідчить про те, що питання зупинки автомобіля «Hyundai Tucson», д/н НОМЕР_1 у зв'язку із тим, що він виїзджав із другорядної смуги не оспорювалося ОСОБА_5 після зупинки, а тому у працівників поліції були обґрунтовані підстави для зупинки автомобіля з метою з'ясування обставин. Не притягнення до відповідальності з таких підстав не є безумовною ознакою незаконності дій, оскільки у працівників поліції є повноваження перевірки факту порушення.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний установлений законом огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.
На безперервному відеозаписі зафіксована чітка послідовність події, яка стала підставою для складання стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Склад правопорушення, який інкримінується ОСОБА_6 , складає заборона керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому доводи апеляційної скарги про безпідставність зупинки його автомобіля не можуть бути підставою скасування постанови суду першої інстанції.
Необґрунтованими є і твердження ОСОБА_1 про те, щосуд не дав правильної правової оцінки тому, що працівниками поліції не було залучено перекладача при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення, в тому числі і під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння проведеного на місці зупинки, оскільки ОСОБА_4 неодноразово заявляв, що він є громадянином Грузії і дуже погано розуміє українську мову, особливо юридичні терміни, а також зовсім не вміє читати і писати українською, а у протоколі замість свого підпису він поставив хрестик і зробив записи грузинською мовою. Внаслідок нерозуміння української мови, ОСОБА_4 , усі свої дії робив не розуміючи значення і сенсу дій під впливом незаконних і не зрозумілих вимог співробітника поліції.
Так, положеннями ст. 268 КУпАП прямо передбачено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право, зокрема: при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.
З досліджених матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_4 , є громадянином іноземної держави.
Разом з тим, ОСОБА_4 мав об'єктивну можливість реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП. Він не був позбавлений права звернутися з заявою про те, що він не розуміє мови, якою проводиться оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та бажає користуватися послугами перекладача. Проте особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, таких дій не вчинила. Водночас, протягом всього періоду оформлення матеріалів ОСОБА_4 спілкується з працівниками поліції, відповідає на запитання, виконує законні вимоги та з'ясовує наслідки своїх дій. У відповідності до цього відеозапису ОСОБА_4 з поліцейськими спілкувався російською мовою, давав відповіді та пояснення на їх запитання та вони розуміли один одного. Також у ОСОБА_1 наявне посвідчення водія серії НОМЕР_2 терміном дії із 02.11.2022 по 02.11.2052, яке було видано йому в Україні, та яке видається особі, яка складала іспит на українській мові. Жодних зауважень ОСОБА_5 не було зазначено й в протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, як сам зазначає ОСОБА_4 у своїй апеляційній скарзі, та підтверджено відеозаписом події, з ним була пасажирка - жінка, яка весь час під час складання матеріалів справи про адміністративне правопорушення підтримувала телефонний зв'язок із особою, яка надавала консультації щодо поведінки та надання працівниками поліції сертифікатів на алкотестер «Драгер», не залучення свідків, тощо.
Таким чином, доводи про те, що ОСОБА_4 не розумів зміст вимог поліцейського щодо необхідності пройти ним огляд на стан алкогольного сп'яніння є неспроможними, та він пройшов огляд після того, як його було інформовано про порядок застосування спеціального технічного засобу.
З урахуванням цих обставин справи, безпідставними є і доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не було дотримано вимог ст. 266 КУпАП, зокрема після того, як ОСОБА_4 виконав вимогу продути в газоаналізатор і після отримання результату, співробітники поліції не з'ясували у нього згоден він зі свідченням приладу чи не згоден, та не пояснили йому, що якщо він не згоден з результатами огляду на стан сп'яніння, він має право пройти огляд у медичній установі, оскільки обставини справи та аналіз подій свідчить про те, що ОСОБА_4 повністю усвідомлював та розумів ситуацію, у якій опинився та останній не був позбавлений можливості самостійно пройти такий медичний огляд у відповідному закладі охорони здоров'я.
Слід зазначити, що ОСОБА_4 реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодившись нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Жодних інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Таким чином, постанова судді місцевого суду відповідає вимогам закону, істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції прийнято законне рішення, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Відповідно п.1 ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м.Одеси від 09 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова