Номер провадження: 33/813/864/24
Номер справи місцевого суду: 501/2878/22
Головуючий у першій інстанції Семенов О. А.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
16.05.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря Малюти Ю.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуОСОБА_1 на постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 07 вересня 2023 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №128668, 28 вересня 2022 року, о 23 годині 40 хвилин, громадянин ОСОБА_1 в м. Чорноморськ, вул. Перемоги, 18-г, керував автомобілем «DAF», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, незв'язна річ, почервоніння очей, який в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - Правила), від продуття алкотестеру «Drager» на місці, а також від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 07 вересня 2023 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 грн.
Не погодившись з наведеною постановою суду, 21 лютого 2024 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на її незаконність, просить суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 07 вересня 2023 року, скасувати вказану постанову та провадження у справі закрити.
Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 зазначає, що він проживає в Чернігівській області, на значній відстані від місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, внаслідок чого особиста явка до суду була неможливою, а з боку Іллічівського міського суду Одеської області будь - яких повісток на адресу його проживання не надходило. Очікував на розгляд даної справи в Носівському районному суді Чернігівської області. Копію оскаржуваної постанови суду від 07.09.2023 не отримував, лише в грудні 2023 року від державної виконавчої служби він дізнався про його наявність.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Носівським районним судом Чернігівської області не було розглянуте клопотання про розгляд справи за місцем його проживання, підстави відхилення або інші доводи в оскаржуваній постанові відсутні. При цьому судом не було прийнято до уваги задоволення клопотання ОСОБА_1 постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 17.10.2022, а також постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14.11.2022, а тому, вважає, що Іллічівським міським судом Одеської області було розглянуто справу з порушенням права особи на розгляд її справи за місцем проживання, що мало наслідком притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності всупереч вимогам ст. 245, 246, 268, 278 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, ОСОБА_1 також посилається на те, що працівниками поліції не було здійснено дій, передбачених відповідними нормами закону, зокрема, не проведено огляду особи на стан алкогольного сп'яніння, не складено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння та направлення до медичного закладу, не залучено свідків, а протокол AAД №128668від 28.09.2022 базується виключно на відеозаписі. Допущено також ряд процесуальних порушень і суперечливих дій, серед яких, зокрема, невручення копії протоколу про адміністративне правопорушення, не роз'яснення прав особи, а також не відсторонення особи від права керування та не вилучення посвідчення водія за наявності, на їх думку, ознак алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Попова С.В. доводи апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, просила рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Так, статтею 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст. 7 та ч.1 ст.і 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Пропущений особою строк на апеляційне оскарження поновляється судом лише за наявності належним чином мотивованого клопотання, у якому повинні бути викладені обставини, що слугували поважними причинами пропуску такого строку, а також обґрунтування того, в чому саме полягає поважність причин пропуску цього строку та яким саме чином такі обставини могли завадити особі оскаржити постанову суду в передбачений законом строк.
З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи судом першої інстанції відносно ОСОБА_1 був здійснений за його відсутності, копія оскаржуваного рішення останньому не надсилалась, з рішенням суду першої інстанції та матеріали справи захисник Халімоненко М.В. ознайомився лише 12.02.2024.
За таких обставин, ОСОБА_1 був позбавлений можливості своєчасно подати апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, а тому клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Попової С.В., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Щодо доводів апелянта про розгляд справи з порушенням права особи на розгляд справи за місцем його проживання, розгляд справи неповноважним судом.
Згідно з вимогами ч.3 ст.8 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ст. 276 КУпАП в редакції станом на час розгляду справи про адміністративне правопорушення незмінною залишається норма про те, що справа розглядається за місцем вчинення адміністративного правопорушення.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 5-рп/2015 від 26 травня 2015 року зазначив, що положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Можливість вирішення справи за правилами альтернативної підсудності не може бути ознакою неповноважності суду, якщо справу вирішено за загальним правилом - місцем вчинення правопорушення, відтак вирішення справи судом за місцем вчинення адміністративного правопорушення відповідає вимогам закону, а тому доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення вимогам закону в цій частині є безпідставними.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що місцем вчинення правопорушення є м. Чорноморськ, вул. Перемоги, 18-Г, що вказує про наявність правових підстав у відповідності до зазначених вище вимог розгляду справи про адміністративне правопорушення Іллічівським міським судом Одеської області.
Посилання на те, що судом не було розглянуте клопотання про розгляд справи за місцем його проживання та будь - яке мотивування з цього приводу не зазначено, зміст викладеного не спростовує, підставою скасування постанови суду бути не може.
Вчинення правопорушення на території, на яку розповсюджується юрисдикція Іллічівського міського суду Одеської області, надавало суду право вирішення справи, передача справи за альтернативною підсудністю є правом, а не обов'язком суду, відтак справа вирішена повноважним судом.
В межах процедури вирішення справи про притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення апеляційний суд позбавлений повноважень надавати правову оцінку постановам судів, які не є предметом оскарження, а тому доводи апеляційної скарги про невідповідність вимогам закону постанови Носівського районного суду Чернігівської області підставою скасування оскаржуваної постанови суду бути не можуть.
Щодо доводів про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій на вимогу поліцейського зобов'язаний пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 додержався вимог статей 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії AAД №128668 від 28.09.2022 (а.с.4);
- відеозаписами події, яка сталася 28.09.2022 (а.с. 5)
Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 та порушення ним вимог п. 2.5 ПДР України.
Так, з відеозаписів нагрудної камери працівників поліції (№ 01231-001231) вбачається, що апелянту повідомлено про наявність в нього ознак алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Проте, останній від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі відмовився.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому враховуючи, що ОСОБА_1 факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння не заперечує, останній підлягає адміністративній відповідальності.
Апеляційний суд звертає увагу, що права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України разом з наслідками відмови від проходження огляду ОСОБА_1 роз'яснювались, а тому доводи апеляційної скарги в частині не проведення огляду особи на стан алкогольного сп'яніння та не роз'яснення прав є безпідставними.
Щодо доводів апелянта, що не було не залучено свідків, а протокол AAД №128668 від 28.09.2022 базується виключно на відеозаписі, то такі на законі не ґрунтуються.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Положеннями Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, передбачено певний порядок застосування поліцейськими відеореєстраторів та портативних відеореєстраторів як пристроїв, призначених для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції яких дають змогу закріпити їх на службовому автомобілі або на форменому одязі поліцейського.
Розділом Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, визначено особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, згідно п. 4 якого огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Системний аналіз наведеного законодавства, що регулює виниклі правовідносини, свідчить про те, що законодавцем встановлено обов'язковість використання під час проведення ним огляду особи на стан сп'яніння технічних засобів відеозапису, і лише в разі неможливості їх застосування фіксування результатів огляду у присутності двох свідків. Враховуючи те, що працівниками поліції здійснювався відеозапис події, то доводи про обов'язкову присутність свідків є безпідставними.
В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 власноручно зазначив, що випив склянку ром-коли та від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовляється, такі самі пояснення він надавав працівникам поліції, що вбачається з відеозапису.
Повідомлення ОСОБА_1 про вжиття алкогольного напою є підтвердженням існування обставин, які об'єктивно впливали на мотиви відмови від проходження огляду, тому поведінка працівників поліції не мала вирішального значення для його рішення про відмову в проходженні огляду, відтак доводи апеляційної скарги, що причиною відмови від проходження огляду була поведінка працівників поліції, які не роз'яснили права та наслідки, ймовірно погрожували, не пропонували пройти огляд на місці, є неспроможними.
Доводи апеляційної скарги про те, що не було складено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння та направлення до медичного закладу є безпідставними, оскільки акт огляду на стан алкогольного сп'яніння складається за результатами проходження огляду проведеного на місці зупинки з метою фіксації результатів огляду, а направлення для проведення огляду в медичному закладі спрямовується співробітником поліції разом з особою, яка підлягає огляду до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку його незгоди пройти за допомогою спеціальних технічних засобів або незгоди з результатами огляду на місці, враховуючи усвідомлену відмову від проходження огляду на стан сп'яніння у працівників поліції не виник обов'язок з оформлення акту огляду та направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров'я.
Доводи апелянта про не відсторонення особи від права керування та не вилучення посвідчення водія, не впливають на існування складу правопорушення, факт існування якого доведений іншими доказами.
Посилання на невручення копії протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки як видно з протоколу, ОСОБА_1 з ним ознайомлений, у відповідності до ч. 3 ст. 256 КУпАП користуючись своїм правом виклав пояснення в протоколі та зазначена обставина на правильність вирішення зазначеної справи не впливає.
Доводи про беззмістовність доказів, зокрема, інформації про транспортний засіб, витяг з бази даних «АРМОР» підставою скасування постанови суду бути не можуть, оскільки на склад адміністративного правопорушення не впливають.
Доводи апеляційної скарги про розгляд судом першої інстанції справи за відсутності ОСОБА_1 підставою звільнення від відповідальності бути не можуть, та нормами КУпАП неповідомлення особи про час та місце розгляду справи не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Крім того, вбачається, що судом вживалися заходи з повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового засідання, але отримавши повідомлення про час та місце розгляду справи на одне з перших судових засідань, надалі він як абонент став недоступним, що при усвідомлення факту існування судового провадження не може бути поставлено в провину суду. Протягом певного часу інтереси ОСОБА_1 представляв адвокат Слаблюк В.М., який був повідомлений про час та місце розгляду справи, а його відмова представляти інтереси останнього напередодні судового засідання не виключала можливість дізнатися ОСОБА_1 про стан розгляду справи, яка стосується його інтересів. Також судом було оголошено на сайті суду про судове засідання, призначене у справі, відтак об'єктивна можливість дізнатися про розгляд справи була наявна. Право участі в судовому засіданні реалізовано ОСОБА_1 на стадії апеляційного перегляду справи.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Оскільки судом першої інстанції прийнято законне рішення, то підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Відповідно п.1 ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Керуючись ст.ст. 7, 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 07 вересня 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 07 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова