Справа № 504/1572/24
Номер провадження 1-кп/504/561/24
28.05.2024 рокусмт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області
у складі головуючого судді- ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в смт Доброслав обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №12024164330000053 від 23.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кордон, Комінтернівського району Одеської області, громадянина України, який має середню освіту, неодружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: 02.11.2022 Суворовським районним судом міста Одеси, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строкм на один рік та один день, покарання відбуте; 27.03.2024 Суворовським районним судом міста Одеси за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,-
на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/22 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.
На підставі Указів Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 16.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 №451/2023, від 06.11.2023 №734/2023, від 05.02.2024 №49/2024, які затверджені Законами України, які набрали чинності, строк дії воєнного стану в Україні безперервно продовжувався і продовжував діяти станом на 19.02.2024.
ОСОБА_4 постійно мешкав в Україні та достовірно знав про дію в Україні воєнного стану.
Судом встановлено, що 18.02.2024 в нічний час доби приблизно о 23 годині 10 хвилин, у ОСОБА_4 під час перебування біля будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, поєднану із проникненням у сховище, а саме - телекомунікаційного кабелю ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 діючи умисно, в умовах воєнного стану, із корисливих мотивів та переслідуючи ціль незаконного збагачення, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, а поряд відсутні стороні особи та власник майна, шляхом відкривання люків колодязів за № С1472Л та № С1471Л кабельної каналізації (сховища для зберігання діючих ліній зв'язку), які розташовані поряд з будинком АДРЕСА_3 , проник до них, звідки таємно викрав належне акціонерному товариству «Укртелеком» майно, а саме: кабель зв'язку ТПП 100x2x0,4 довжиною 52 метра інв. №514000-35831 ДМД №351/2 ЦМД, загальною вартістю 10286 гривень 12 копійок без ПДВ.
Надалі, ОСОБА_6 намагався покинути місце вчинення злочину, тим самим таємно викрасти вищезазначений майно і спричинити акціонерному товариству «Укртелеком» майнову шкоду на загальну суму 10286 гривень 12 копійок без ПДВ, однак довести свій злочинний умисел до кінця не зміг по незалежним від його волі обставинам, так як був зупинений працівниками поліції БПОП ГУНП в Одеській області поряд з колодязями за №С1472Л та №С1471Л кабельної каналізації (сховища для зберігання діючих ліній зв'язку), які розташовані поряд з будинком АДРЕСА_3 .
Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений в умовах воєнного стану, поєднаний із проникненням у сховище.
В судовому засіданні, обвинувачений свою винуватість у вчиненні вказаного злочину, визнав повністю, щиро розкаявся, надав показання, які відповідають встановленим стороною обвинувачення обставинам. Повідомив, що про вчинене жалкує, викрадений ним кабель повернуто власнику.
Представник потерпілого ОСОБА_7 звернувся до суду із заявою про розгляд провадження за його відсутності. Щодо міри покарання покладається на розсуд суду.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою винуватість у скоєнні злочину, підтвердивши викладене в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд, з'ясувавши думку учасників судового засідання, роз'яснивши сторонам кримінального провадження вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, що будуть досліджуватися, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого. Обвинуваченому було роз'яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи, встановлені доказами, які судом не були досліджені.
На підставі вищезазначеного, оцінюючи обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості надані сторонами у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений в умовах воєнного стану, поєднаний із проникненням у сховище є доведена в повному обсязі.
При призначені покарання обвинуваченому суд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, згідно із приписами ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з вказаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.
Так, відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч.4 ст.185 КК України є тяжким злочином.
Суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 є громадянином України, не працевлаштованим, не одруженим, який на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий, вчинив кримінальне правопорушення, що відноситься до категорії тяжких, щиро розкаявся у вчиненому. Відповідно до досудової доповіді, складеної органом пробації, виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства. ОСОБА_4 є особою молодого віку, на час вчинення кримінального правопорушення йому виповнилося лише повних 20 років. Також, ОСОБА_4 у судовому засіданні висловив бажання, щодо проходження військової служби та допомоги Україні від збройної агресії рф.
Суд також, враховує, що ОСОБА_4 вчинив закінчений замах на вчинення крадіжки, фактичної шкоди кримінальним правопорушенням завдано не було, представник потерпілого не наполягав на застосуванні суворого покарання.
Відповідно до вироку Суворовського районного суду міста Одеси, від 02.11.2022, ОСОБА_4 засуджено на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік і один день. Покарання призначене вказаним вироком відбуте ОСОБА_4 повністю.
27.03.2024 вироком Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік. На підставі ст.59-1 КК Українипокладено на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 15 ч.4 ст.185 КК України до постановлення вироку Суворовського районного суду міста Одеси від 27.03.2024, то при призначенні покарання обвинуваченому слід керуватись ч. 1 ст. 70 КК України.
Обставиною, яка передбачена ст. 66 КК України та пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка передбачена ст. 67 КК України та яка обтяжує покарання обвинуваченого судом не встановлено.
З огляду на викладене, враховуючи особу обвинуваченого, тяжкість і характер вчиненого кримінального правопорушення, пом'якшуючу обставину, ставлення обвинуваченого до вчиненого, думку прокурора та потерпілого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 за вчинений ним злочин передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Також, враховуючи, тяжкість кримінального правопорушення, особу винного суд приходить до переконання про можливість звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням у відповідності до ст.75 КК України та встановленням іспитового строку на 3 (три) роки, з покладенням на останнього обов'язків, що передбачені ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу), оскільки на думку суду його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 утримується під вартою, і суд звільняє його від відбуття покарання з випробуванням, останній підлягає звільненню з під варти відповідно до ч. 1 ст. 377 КПК України.
Також, ОСОБА_4 , у випадку направлення для відбування покарання у виді позбавлення волі, у строк цього покарання слід зарахувати перебування під вартою на час досудового розслідування та судового розгляду, в розрахунку одному дню позбавлення волі відповідає один день строку попереднього ув'язнення, у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України, з 04.04.2024 року по день ухвалення цього вироку.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази у провадженні слід повернути потерпілому на підставі ст. 100 КПК України. Цивільний позов не заявлено.
Враховуючи наведене, на підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 369-371, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, поглинути покаранням за цим вироком, покарання за вироком Суворовського районного суду міста Одеси від 27.03.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік та остаточно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання із встановленням іспитового строку на 3 (три) роки.
На підставі п.п.1, 2 ч.1, п. 2, 3 ч. 3 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Покласти нагляд за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, на орган з питань пробації за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Звільнити обвинуваченого з під варти в залі суду негайно після проголошення вироку відповідно до ч. 1 ст. 377 КПК України.
У випадку направлення обвинуваченого для відбуття реальної міри покарання, на підставі ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 в строк призначеного покарання строк перебування під вартою з 04.04.2024 до 28.05.2024 року включно, з розрахунку одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Речові докази: кабель зв'язку ТПП 100x2x0,4 довжиною 52 метра інв. №514000-35831 ДМД №351/2 ЦМД повернути власнику акціонерному товариству «Укртелеком».
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції через Комінтернівський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням особливостей передбачених ст. 394 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1