Справа № 496/8404/23
Провадження № 1-кп/496/62/24
23 травня 2024 року Біляївський районний суд
Одеської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ,
В провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження № 12023163250000236 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 4 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні від прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Згідно п. 5 роз'яснення Верховного Суду від 03.03.2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» у разі неможливості у визначений КПК України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою ст. 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.
Враховуючи введення на території України воєнного стану, а також ту обставину, що суддя ОСОБА_6 перебуває на лікарняному, суддя ОСОБА_7 згідно Наказу № 7-в від 12.04.2024 року - у щорічній відпустці, беручи до уваги, що до закінчення строків тримання під вартою обвинуваченого неможливо розглянути клопотання про продовження або зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначеним складом суду, суд приходить до висновку про необхідність розгляду клопотання прокурора щодо строків тримання обвинуваченого під вартою головуючим суддею одноособово.
Прокурор в судовому засіданні підтримала подане нею клопотання, яке вмотивоване тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 4 ст. 186 КК України, злочин за ч.3 ст. 152 КК України відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 28.03.2024 року обвинуваченому ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк тримання під вартою обвинуваченого, згідно ухвали суду від 28.03.2024 року, закінчується 26.05.2024 року о 24:00 год, однак ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися, а тому строк дії запобіжного заходу необхідно продовжити.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення вказаного клопотання прокурора, посилаючись на його необґрунтованість і просила обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, підтримав клопотання захисника. Пояснив, що наміру переховуватися від суду та впливати на потерпілу, свідків, не має.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до п. 219 Рішення ЄСПЛ у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви").
Згідно ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права останнього, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, зокрема прав потерпілих у даному кримінальному провадженні.
ОСОБА_5 раніше не судимий, разом з цим, обвинувачується у вчиненні зокрема особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років, є громадянином іншої держави, офіційно не працевлаштований, не одружений, утриманців немає, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.
Вирішуючи питання щодо існування ризику переховування обвинуваченого від суду, суд враховує відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного та суворість покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину у разі визнання винним.
Таким чином, обставини даного кримінального провадження, в тому числі і дані про особу обвинуваченого, на думку суду, дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_5 , який на теперішній час обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину, розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
За таких обставин, суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК, не можна визнавати недоведеним.
Що стосується ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, цей ризик також знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, матиме можливість незаконно впливати на потерпілу, яка є неповнолітньою особою та свідків у цьому ж провадженні, що мешкають в одному з ним населеному пункті, з метою зміни ними показань в ході судового розгляду кримінального провадження.
Доказів зменшення чи зникнення ризиків, передбачених п.1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, суду не надано.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні обставини, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою і приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора і продовження строку запобіжного заходу на 60 днів, а саме з 23.05.2024 року по 21.07.2024 року, з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор». При цьому підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, про що просила захисник, суд не вбачає.
Разом з тим, враховуючи передбачені ч. 4 ст. 183 КПК України обставини, зокрема те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, суд не визначає заставу.
Керуючись ст. ст. 183, 199, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: з 23.05.2024 року по 21.07.2024 року і утримувати в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1