Справа № 602/98/24
Провадження № 2/602/118/2024
Тернопільської області
"22" травня 2024 р. м.Ланівці
Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді- Холява Л.І.,
секретар - Домчук В.І.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Ланівці цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи: орган опіки та піклування Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області, другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 (м.Ланівці), про встановлення факту, що має юридичне значення,
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_6 , треті особи: орган опіки та піклування Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області, другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на те, що він являється батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та виховує її сам без матері дитини - ОСОБА_6 .
Встановлення вказаного факту позивачеві необхідно для отримання відстрочки від мобілізації, як особі яка самостійно виховує дитину до 18 років; виникнення необхідності оформлення документів для допомоги на дитину, яка виховується одним із батьків, оскільки мама дитини знаходиться за кордоном та не працює, аліменти не сплачує; переміщення позивача з дитиною, як в межах України, так і за кордон.
В підготовчому судовому засіданні судом винесено на обговорення питання про закриття провадження в справі у зв'язку з віднесенням даної категорії справ до розгляду в порядку адміністративного судочинства.
В підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 проти закриття провадження у справі заперечили.
Відповідачка ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з'явилася та не повідомила про причини неявки, хоч належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області Т.Бельма в підготовче судове засідання не з'явилася, подавши до суду заяву про відкладення розгляду справи та неможливість з'явитися до суду, в зв'язку із службовою зайнятістю.
Представник третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 (м.Ланівці) в підготовче судове засідання не з'явився та не повідомив про причини неявки, хоч належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно п.1 ч.1 ст.19 ЦПК України, яка визначає компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.
Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.
Тож у спірних правовідносинах суд повинен врахувати правову мету звернення заявника до суду.
Питання юрисдикції впливає на визначення компетентного суду, належного кола учасників справи, розподіл тягаря доведення тощо, тож має вирішуватись судом пріоритетно до вирішення усіх інших правових питань.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, метою встановлення факту, про який просить представник позивача, необхідне для отримання соціальних пільг, а також права на відстрочку в порядку, визначеному ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Частиною 1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті).
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч.1 ст. 4 КАС України).
У справі № 287/167/18-ц Велика Палата Верховного Суду у пункті 33 постанови від 30 січня 2020 року зазначила про таке: «Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність».
Визначаючи, чи пов'язується з встановленням зазначеного факту виникнення у заявника певних цивільних прав та обов'язків, суд застосовує положення ст.1 ЦК України. За змістом ч.1 ст.1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.
Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.
Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.
У спірних правовідносинах суд повинен врахувати саме правову мету звернення позивача до суду, яка полягає у підтвердженні її певного соціального статусу. Такий статус має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги даної позовної заяви не пов'язані з будь-якими цивільними правами та обов'язками, їх виникненням, існуванням та припиненням, позаяк такі вимоги за своїм предметом та можливими правовими наслідками пов'язані саме з публічно-правовими відносинами позивача з державою чи її органами.
Верховний Суд, врахувавши визначені законом завдання цивільного судочинства, визнає недопустимим ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим.
Отже, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин. З урахуванням наведеного, беручи до уваги правову мету звернення до суду, вимога представника позивача щодо встановлення факту, що позивач ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує неповнолітню дитину, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства, оскільки цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, -
постановив:
Провадження у справі за позовом представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи: орган опіки та піклування Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 (м.Ланівці), про встановлення факту, що має юридичне значення - закрити.
Роз'яснити позивачу його право на звернення до Тернопільського окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 27 травня 2024 року.
Суддя: Л. І. Холява