Справа №601/844/24
Провадження № 2/601/327/2024
27 травня 2024 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Клим Т.П.,
при секретарі судового засідання Коляди О.В.,
розглянувши у відкритому судовому в залі суду в місті Кременець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
В березні 2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 14 березня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременецького районного управління юстиції у Тернопільській області.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 14 березня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременецького районного управління юстиції у Тернопільській області зареєстровано шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 .. Їх сімейне життя з відповідачем не склалось через відсутність порозуміння, різні погляди на вирішення сімейних проблем, втратили почуття любові та поваги один до одного. Фактично між ними припинилися шлюбні відносини, шлюб має лише формальний характер, проживають окремо. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу суперечить їхнім з відповідачем інтересам та інтересам їхніх двох малолітніх дітей. Шляхів для примирення та збереження сім'ї вона не вбачає.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат - Сідорова І.А. в судове засідання не з'явилися, на адресу суду надіслали клопотання про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечують проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлена про дату та час судового розгляду.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 квітня 2024 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачці строк для подання відзиву на позовну заяву.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.
Згідно з положенням ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , між сторонами що 14 березня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременецького районного управління юстиції у Тернопільській області зареєстровано шлюб, про що зроблено зроблено актовий запис № 40. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_3 ».
Згідно положення частини 2 статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу.
Суд прийшов до висновку, що сім'я розпалась остаточно і поновити шлюбні відносини між позивачкою та відповідачем неможливо. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Згідно ст. 3 Сімейного Кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сторони тривалий проміжок часу не підтримують сімейно-шлюбних відносин, не мають спільного бюджету, не живуть однією сім'єю. При таких обставинах сім'я фактично розпалась і поновити сімейні відносини неможливо.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини, з яких позивачка наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, оскільки тривалий час сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, фактично живуть окремим один від одного життям, тому суд вважає, що формальне існування даного шлюбу суперечить моральним засадам суспільства, тому позов підлягає задоволенню.
За відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. За наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини, що узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №200/952/18.
На підставі наведеного, суд вважає, що позовна вимога щодо місця проживання дітей підлягає до задоволення.
Питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією.
Керуючись ст.ст.4, 10, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 282 ЦПК України ст.ст. 110, 109, 112 СК України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований 14 березня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременецького районного управління юстиції у Тернопільській області.
Прізвище сторін залишити без змін.
Залишити проживати малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з її матір'ю ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель с. Кинахівці, Кременецького району Тернопільської області, РНОКПП: НОМЕР_3 .
Головуючий: