465/3306/24
2-н/465/1126/24
про відмову у видачі судового наказу
28.05.2024 року Суддя Франківського районного суду м. Львова Мартьянова С.М., вивчивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення боргу, -
заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» звернувся до Франківського районного суду м.Львова із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 1 888, 02 гривень, інфляційних втрат у розмірі 245,21 гривень, 3% річних у розмірі 76,15 гривень та 302 грн. 80 коп. судового збору.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно з приписами частини 1 статей 257, 261 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Пунктом 9 Постанови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» передбачено, що питання наявності спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити якщо із поданих документів вбачається пропуск позовної давності, оскільки така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
З матеріалів заяви про видачу судового наказу вбачається, що заявник просить стягнути з боржника заборгованість за спожитий природний газ, яка згідно із розрахунку заборгованості існувала станом на липень 2020 року, а також інфляційні втрати та 3% річних за період з 11.07.2020 по 23.02.2022. З вищенаведеного суд дійшов до висновку, що заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу поза межами строків позовної давності.
Цивільний процесуальний кодекс не передбачає можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки він видається лише за умови безспірності вимог.
Згідно з приписами частини 2 статті 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності суддя вважає, що заявником допущено порушення вимоги пункту 5 частини 1 статті 165 ЦПК України, тому у видачі судового наказу слід відмовити.
Відповідно до частини 2 статті 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись статтями 164-166 ЦПК України, суд, -
відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості за спожитий природний газ.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Мартьянова С.М.