21.05.2024 м. Турк
Турківський районний суд Львівської області в складі:
головуючий - суддя Ференц Р.І.,
секретар судового засідання -Матківська Р.Р.,
Справа № 458/283/24
Провадження №2-о/458/11/2024
за участі сторін цивільного провадження:
заявниця - ОСОБА_1 не прибула,
представник заявниці адвокат Миньо М.М.,
заінтересована особа - ОСОБА_2 не прибула,
заінтересована особа - Турківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України повноважний представник не прибув,
розглянувши в м.Турка Самбірського району Львівської області з повідомленням (викликом) сторін в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Турківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , про встановлення факту батьківства,-
18.03.2024 року через канцелярію Турківського районного суду Львівської області представник заявника - адвокат Миньо М.М. подав заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Турківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , про встановлення факту батьківства, в якій просить встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; внести зміни до актового запису №17 від 10.04.2012 року, складеного Виконавчим комітетом Либохорської сільської ради Турківського району Львівської області про народження ОСОБА_4 , а саме: у графі «відомості про батька» вказати батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024 року у провадження судді Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І. передана дана справа.
Предметом заяви є встановлення факту родинних відносин.
Заінтересованою особою згідно поданої заяви є Турківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України, а також ОСОБА_2 .
Згідно ст.23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції.
Підсудність справи Турківському районному суду Львівської області визначається, оскільки відповідає вимогам ст.ст.315-318 ЦПК України . Згідно п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Згідно ч.1 ст.316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. Зазначений спір відповідно до вимог ст.19 ЦПК України належить до компетенції судів щодо розгляду цивільних справ, оскільки ч.1 ст.19 ЦПК України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
Підсудність є розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду. Територіальна підсудність є підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа. Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо. Згідно з ч.2 ст.27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У зв'язку з вище вказаним, справа підсудна Турківському районному суду Львівської області, оскільки ст.ст.23,27 ЦПК України передбачено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб.
Позиція особи, яка подала заяву.
Заявниця у своїй заяві зазначає, що вона зареєстрована та проживає АДРЕСА_1 з 2010 року однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_5 народився спільний син ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 під час перебування у гостях у матері у с. Нова Гребля Хмільницького району Львівської області раптово помер від інсульту. Заявниця ОСОБА_1 звернулася до Турківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції із заявою щодо внесення змін до актового запису про народження сина, однак листом Турківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції їй було відмовлено, рекомендовано звернутися в суд. Висновком експертного дослідження встановлено ймовірність того, що ОСОБА_2 є біологічною бабусею, тобто матір'ю батька дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженої матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в рамках проведеного дослідження, складає 97.8 %.
Таким чином, даний висновок є доказом факту батьківства ОСОБА_3 щодо сина ОСОБА_4 .
Представник заявниці адвокат Миньо М.М. подану заяву підтримав і просив таку задовольнити, оскільки зазначив, що факт батьківства підтверджується письмовими доказами.
Позиція заінтересованої особи.
Заінтересована особа Турківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України не забезпечила самопредставництво, або при допомозі участі у справі свого представника, будучи повідомленою про місце, дату та час розгляду справи належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи підтверджуючим документом про вручення ухвали про відкриття провадження та заяви.
Заінтересована особа ОСОБА_2 , будучи повідомленою про місце, дату та час розгляду справи належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи підтверджуючим документом, в судове засідання не прибула, подала заяву про те, що із заявою згідна.
Заяви (клопотання) учасників справи.
Заявницею 18.03.2024 року подано заяву.
Заінтересована особа ОСОБА_2 23.04.2024 року подала заяву про те, що із заявою згідна, оскільки її син проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 .
Заявницею 25.04.2024 року подано заяву про слухання справи у її відсутність за участі її представника, просить заяву задовольнити в повному обсязі.
Заінтересована особа Турківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України 07.05.2024 року подала заву про слухання справи у їхню відсутність, проти задоволення заяви не заперечують.
Представник заявниці адвокат Миньо М.М. 21.05.2024 року подав клопотання якою просив заяву задовольнити в повному осязі.
Від заінтересованої особи інших клопотань і заяв на адресу суду не надходило.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 22.03.2024 року прийнято до розгляду заяву та відкрито провадження у цивільній справі, призначено у справі судові засідання.
Судові засідання про справі призначалося 25.04.2024 року, 08.05.2024 року, 21.05.2024 року.
Заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи, відповідні до них правовідносини та зміст спірних правовідносин.
Заявниця ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою по АДРЕСА_1 . З 2010 року заявниця проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 у заявниці та ОСОБА_3 народився син ОСОБА_4 , що вбачається згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Либохорськоїї сільської ради Турківського району Львівської області, який визнавав себе батьком сина, надавав сину та заявниці матеріальне утримання.
ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 помер, що вбачається згідно свідоцтва про смерть, виданого 18.12.2023 року Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) і з приводу чого в книзі реєстрації смертей здійснено актовий запис за №703.
Висновком генотипоскопічного експертного дослідження № 41148 від 08.02.2024 року встановлено, що ймовірність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є біологічною бабусею, тобто матір'ю батька дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженої матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в рамках проведеного дослідження, складає 97.8 %.
ОСОБА_1 звернулася до Турківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції із заявою щодо внесення змін до актових записів про народження дітей.
Листом Турківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції № 95/33.1 1-06-34 від 15.02.2024 року було відмовлено, оскільки відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.01.2011 року за № 55/18793, відсутня можливість внести виправлення до актових записів про народження, оскільки відповідно до абз. 4 п., 3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» - актовий згіпис цивільного стану є бй'спірним'доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування щого в судовому порядку. Заявниці рекомендовано звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.
Відтак внести зміни до актового запису про народження дітей заявниця не може в іншому порядку, аніж шляхом звернення до суду.
Через неможливість реалізувати своє право, заявниця звернулася в суд з даною заявою про встановлення факту родинних відносин (батьківства).
Встановивши дійсні обставини справи, дослідивши докази заявника на обгрунтування заявлених вимог, суд, вирішуючи спір між сторонами, виходить з наступних мотивів та норм права.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Заява подана у відповідності до вимог ст.4 ЦПК України, оскільки кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів і відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Така заява подана у відповідності до вимог ст..19 ЦПК України оскільки суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин і цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку окремого провадження.
Згідно вимог ч.7 ст.19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ст. 293 ЦПК України окреме провадження як вид непозовного цивільного судочинства, де розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з ч. 2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно вимог ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Родинні відносини встановлюються між заявником і іншою особою, в тому числі померлим, коли відсутні документи, що підтверджують наявність між ними родинних відносин, і відновити їх іншим шляхом неможливо. Встановлення таких відносин залежить від норм матеріального права та мети, яку заявник вказує в заяві.
Найчастіше встановлюють спорідненість з близькими родичами - чоловіком, дружиною, батьками, дітьми, усиновлювачами, усиновленими, братами, сестрами, дідусем, бабусею, онуками. Встановлення названого факту може бути викликано необхідністю отримання в майбутньому матеріальних благ.
Для встановлення факту родинних відносин проводиться також між заявником і рідними, а також з більш далекими родичами.
За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім'я, по батькові, місце чи час народження, місце проживання не відповідають записам у паспорті чи свідоцтві про народження або в інших документах, які хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, тому в таких випадках, відповідно до п.6 ч.1 ст. 256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.
Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту.
Це означає, що в судовому порядку можна встановити факт родинних відносин та належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим, оскільки згідно норм процесуального права передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Виникнення особистих майнових і немайнових прав громадян, їх зміну та припинення закон завжди пов'язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними доказами, як то: свідоцтвами, довідками та іншими документами, які видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість виправлення допущених помилок тощо), тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що має юридичне значення.
Факт належності документів особі встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.
За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст.58 Конституції України) норми Сімейного кодексу України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року.
Оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст.128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст.53 КпШС України, при вирішенні питання про те, якою нормою необхідно керуватися при розгляді справ цієї категорії, необхідно виходити з дати народження дитини.
Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до ч.2 ст.55 КпШС України запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній), і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини або самою дитиною після досягнення повноліття.
Частиною 3 стт.53 КпШС України визначено чотири юридично значимі обставини встановлення батьківства, кожна з яких є необхідною і достатньою для задоволення позову: а) спільне проживання та ведення спільного господарства батьками дитини до її народження; б) спільне виховання батьками дитини; в) спільне утримання батьками дитини; г) визнання батьківства відповідачем.
У п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з рахуванням обставин, передбачених ст.53 КпШС. Заяви про встановлення фактів батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до ч.2 ст.55 КпШС запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній), і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини або самою дитиною після досягнення повноліття.
У таких випадках, заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин є особи, які зазначені в правовстановлюючих документах і для яких мають настати певні юридичні наслідки.
Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року зі змінами, внесеними постановою від 25.05.1998 року № 15 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказано, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності документів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють пені дії, відповідних правовстановлюючих документів.
Згідно роз'яснень вказаних у вище вказаній постанові, передбачено, що суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану, як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків). Із такими заявами до суду можуть звертатись особи, щодо яких складено актовий запис.
Ч.3 ст. 49 ЦК України встановлює, що актами цивільного стану, які підлягають державній реєстрації є народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть. Відповідно до частини четвертої цієї статті державна реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Таким законом є Закон України від 02.07.2010 №2398-6 "Про державну реєстрацію актів цивільного стану". Цей Закон визначає правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану, регламентує порядок проведення державної реєстрації актів цивільного стану, закріплюючи підстави, строки, місце державної реєстрації, ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Зокрема, ст.22 Закону регулює підстави та порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Таке право підпадає під захист ст..8 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка передбачає, що кожна людина має право на повагу до ї особистого і сімейного життя. Держава не може втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом та у випадках, необхідних у демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки.
При ухваленні рішення відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики ЄСПЛ» суд вважає за необхідне застосувати Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Внесення змін до актових записів цивільного стану провадиться відділом реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису. Після цього виписується нове свідоцтво про реєстрацію акта цивільного стану, яке видається заявнику або надсилається до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника для вручення йому. Одночасно анулюється первинне свідоцтво, подане заявником для внесення змін, яке в подальшому знищується у встановленому порядку.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.XI.1950), яка згідно з частиною першою ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Реалізуючи передбачене ст..64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Суд враховує, що практика ЄСПЛ вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» п. 43).
Також суд приймає до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Веренцов проти України» п.86).
Відповідно ст..19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст..55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Суд вважає, при розгляді даної справи знайшов підтвердження юридичний факт родинних відносин між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно як між батьком та сином.
Відповідно до пункту 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства) та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Будь-яких інших доказів, окрім наданих доказів заявником, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.1 с.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За загальним правилом ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог в повному обсязі.
Водночас, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04), що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, №303-A, п. 29).
Також згідно з п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з наступного. Судові витрати в цій справі складаються з судового збору.
Згідно з ч. 1 ст.141 ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року «Про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, КАС України та інших законодавчих актів» судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В поданій заяві заявник не просить стягнути судові витрати.
Згідно долученої до заяви квитанції №6386-6593-9184-8522 від 16.03.2024 року вбачається, що позивачем у АТ «ТАСКОМБАНК» (Govpay24) було оплачено судовий збір у сумі 605,60 грн, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, сформованою автоматизованою системою документообігу суду.
Вимогами п.7 ст.294 ЦПК України передбачено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин, зважаючи на вимоги процесуального закону, суд вирішив не відшкодовувати заявниці судові витрати.
Керуючись ст.ст.2-5,10,12,19,23,27,28,76-81,95,258,259,263-265,268,272,273,293,294,315,316,319 ЦПК України суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Турківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , про встановлення факту батьківства - задовольнити в повному обсязі.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно як між батьком та сином.
Внести зміни до актового запису №17 від 10.04.2012 року, складеного виконавчим комітетом Либохорської сільської ради Турківського району Львівської області про народження ОСОБА_4 , а саме: у графі «відомості про батька» вказати батьком дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Турківський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ознайомитись з текстом судового рішенням в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://tk.lv.court.gov.ua/
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Заявниця: ОСОБА_1 ;
місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 06.05.1998 року Турківським РВ УМВСУ у Львівській області; РНОКПП (для фізичних осіб) НОМЕР_3 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 ;
місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданий Калинівським РВ УМВС України у Вінницькій області 21.09.2001 року; РНОКПП (для фізичних осіб) НОМЕР_5 .
Заінтересована особа: Турківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України;
юридична адреса, місцезнаходження за відомостями, внесеними до ЄДРЮОФОПГФ: 82500, майдан Шевченка,26-Б м.Турка Самбірський район Львівська область; код платника податків за ЄДРПОУ 20849720.
Повний текст судового рішення складено 27.05.2024 року.
Суддя Р.І.Ференц