Справа № 455/685/24
Провадження № 3/455/535/2024
Іменем України
28 травня 2024 року м.Старий Самбір
Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Клімченко М.І.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),
Відділенням поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області до суду направлено протокол про адміністративне правопорушення від 16.03.2024 серії ААД № 667723 відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП, скоєного за наступних обставин: 16.03.2024 о 21 год. 08 хв. в с. Воля по вул. Центральній, 56, Самбірського району Львівської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Focus н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у медзакладі у лікаря нарколога, зі згоди водія, у встановленому законом порядку. Стан алкогольного сп'яніння підтверджує висновок №16 від 16.03.2024. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.9.а Правил дорожнього руху, вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, надав до суду клопотання, в якому посилаючись на порушення працівниками поліції вимог Закону України «Про національну поліцію» під час зупинки його транспортного засобу, просив закрити справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень статті 268 КУпАП присутність особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 цього Кодексу, не є обов'язковою, тому суд вважає необхідним провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Виходячи із системного аналізу положень статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статтями 278, 280 КУпАП суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, тобто, перевірити правильність кваліфікації її дій.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 (зокрема, у справах про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 130 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції ) цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Пунктом 1.3 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Положеннями пункту 2.4 ПДР передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Разом з тим, положеннями статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених. Поліцейський зобов'язаний зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 2) якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Крім того, частиною 3 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Відповідно пункту 2.9.а ПДР водієві забороняється, зокрема, керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З протоколу про адміністративне правопорушення від 16.03.2024 серії ААД № 667723, складеного відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП, вбачається, що 16.03.2024 о 21 год. 08 хв. в с. Воля по вул. Центральній, 56, Самбірського району Львівської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Focus н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у медзакладі у лікаря нарколога, зі згоди водія, у встановленому законом порядку. Стан алкогольного сп'яніння підтверджує висновок №16 від 16.03.2024. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.9.а ПДР.
Крім того, з рапорту поліцейського СРПП відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Терлецького І. від 16.03.2024, долученого до матеріалів справи, як один із доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, відомо, що 16.03.2024 близько 20:55 год., під час чергування, працівники поліції рухались по центральній дорозі с. Воля з увімкненими проблисковими маячками синього кольору, коли були зупинені чоловіком (надати свої анкетні дані відмовився), який повідомив, що в с. Воля Самбірського району водій, керуючи автомобілем марки Форд Фокус темного кольору (номерний знак не помітив) порушує ПДР та можливо перебуває у стані сп'яніння. В ході патрулювання в с. Воля, вул. Центральна, 56, близько 21:05 год. було виявлено автомобіль темного кольору марки Форд Фокус н.з. НОМЕР_1 , який рухався назустріч. Згідно пункту 3 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» було увімкнено проблискові маячки синього та червоного кольорів, після чого водій даного транспортного засобу зупинився з дотриманням ПДР, але останній не був пристебнутий ременем безпеки. Далі встановлено, що водієм автомобілю є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якого були явні ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів). Водію запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера Драгер, на що останній погодився, результат огляду - 1,36 ‰. З результатом тесту водій не погодився, тому йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в КНП СМР Старосамбірська РЛ, на що ОСОБА_1 погодився, стан алкогольного сп'яніння підтвердився висновком медичного огляду №16 від 16.03.2024. На ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за частиною 1 статті 130 КУпАП та винесено постанову про адміністративне правопорушення за частиною 5 статті 121 КУпАП. Проводилась відеофіксація відповідно до статті 266 КУпАП без залучення свідків.
Разом з тим, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не долучено постанову про адміністративне правопорушення за частиною 5 статті 121 КУпАП, складену відносно ОСОБА_1 , про яку йде мова у рапорті поліцейського.
Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів правомірності дій працівників поліції, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, оскільки не вбачається, що водій ОСОБА_1 допустив будь-які порушення ПДР, за які його слід було зупинити, тому всі складені процесуальні документи працівниками поліції відносно ОСОБА_1 не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до широкого розуміння доктрини «плодів отруйного дерева», будь-яке порушення поліцейськими конституційних прав громадян, що навіть має не безпосередній, а опосередкований зв'язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили, що означає безумовну недопустимість доказів при будь-якому порушенні встановленого порядку збирання доказів незалежно від хварактеру і ступеня. В свою чергу, у вузькому сенсі розуміння доктрини «плодів отруйного дерева» зводиться до заборони використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів, визнаних недопустимими.
Отже, водієм ОСОБА_1 не було допущено порушень ПДР, які б могли слугувати підставою для зупинки транспортного засобу під його керуванням, у зв'язку з чим, складені процесуальні документи відносно останнього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Крім того, в графі протоколу про адміністративне правопорушення «до протоколу додаються» зазначено про наявність DVD-диску. Проте, в протоколі відсутні дані про технічний прилад, за допомогою якого здійснювалася відео фіксація, не вказано його номенклатурного та інвентарного номерів.
Вимога про обов'язковість зазначення відомостей про технічний засіб, яким був здійснений відеозапис вбачається також із постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.05.2018 по справі №337/3389/16-а, адміністративне провадження № К/9901/29775/18.
При дослідженні у судовому засіданні відеозаписів обставин події, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що на дисках містяться декілька відеофайлів, відеозапис, долучений до протоколу, не є безперервним, має фрагментарний характер, що свідчить про те, що він редагувався, та, в свою чергу, також ставить під сумнів автентичність оригіналів дисків та визнання вказаного запису належним, допустимим та достовірним доказом.
Відповідно до частини 2 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, матеріалах справи відсутні належні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Згідно статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. При цьому, Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
На підставі викладеного, під час розгляду справи було встановлено відсутність належних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити за відсутністю події і складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.І. Клімченко