Справа № 454/591/24
04 березня 2024 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Веремчук О. А. ,
за участю секретаря Баран О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокаля цивільну справу по за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини -,
позивач ОСОБА_1 подала позов до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з наступних підстав:
13 листопада 2015 року між ОСОБА_1 та Відповідачем, ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано у Виконавчому комітеті Острівської сільської ради, про що було видано свідоцтво про одруження Серія НОМЕР_1 , актовий запис № 21. При цьому я змінила своє дівоче прізвище ОСОБА_3 на прізвище відповідача ОСОБА_4 .
Від спільного подружнього життя у нас є неповнолітні діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Подружнє життя з відповідачем в них не склалося через відсутність порозуміння, різні погляди на життя та вирішення сімейних проблем, ігнорування налагодження сімейних відносин призвело до втрати почуття поваги та любові один до одного.
Між ними постійно виникали сварки, внаслідок того, що кожний із них має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства, мали і мають місце непорозуміння з різних питань сімейного життя та взаємні претензії один до одного. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім'ю.
Причиною припинення наших шлюбно-сімейних відносин являється те, що ні позивач, ні відповідач шлюбних відносин не підтримують вже більше року, шлюб носить формальний характер, сім'я розпалася та існує формально. А шлюб підлягає розірванню, оскільки подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити моїм інтересам та є недоцільним.
Основна із засад шлюбу - це добровільність. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
За таких наведених обставин вважаю, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить моїм інтересам.
Спір з приводу майна, набутого за час перебування у шлюбі, яке належить нам з відповідачем на праві спільної сумісної власності, на момент звернення з цим позовом - відсутній.
На примирення не згідна, вважає, що надання строку на примирення не виправить стан їхніх шлюбних відносин, оскільки вказані вище обставини продовжуються вже протягом тривалого часу, а спроби примирення між нами в минулому не принесли жодних результатів, тому це лише погіршить стан моїх відносин з Відповідачем та продовжить їх негативний перебіг в часі, а тому вважаю, що необхідно розірвати шлюб. Відповідно до вище сказаного, врегулювати в досудовому порядку спір неможливо.
В провадженні Сокальського районного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до відповідача справа № №454/591/24.
Згідно ч. 1 ст. 12 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов допочатку розгляду справи по суті, тому вважаю за необхідне подати цей зустрічний позов.
13 листопада 2015 року між позивачем та Відповідачем, ОСОБА_1 було укладено шлюб, який зареєстровано у Виконавчому комітеті Острівської сільської ради, про що було видано свідоцтво про одруження Серія НОМЕР_1 , актовий запис № 21. При цьому позивач змінила своє дівоче прізвище ОСОБА_3 на прізвище відповідача ОСОБА_4 .
Від спільного подружнього життя у них є неповнолітні діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Подружнє життя з відповідачем в нас не склалося через відсутність порозуміння, різні погляди на життя та вирішення сімейних проблем, ігнорування налагодження сімейних відносин призвело до втрати почуття поваги та любові один до одного.
Щодо проживання дітей то ОСОБА_2 пропонував відповідачу, що дитина буде проживати із ним за адресою АДРЕСА_1 , де створені значно кращі умови проживання для дітей, де діти мають свою окрему кімнату, будуть забезпечені усім необхідним для здорового та повноцінного розвитку з врахуванням віку дітей.
На його думку проживаючи з відповідачем діти будуть позбавлені належних умов для проживання.
Незважаючи на дії відповідача, ОСОБА_2 щомісяця несе витрати по на утриманню наших дітей.
Крім цього, звертає увагу суду, що під час проживання дітей із ним, в них склались довірливі стосунки, засновані на почутті взаємної любові, поваги один до одного, взаєморозумінні. ОСОБА_2 систематично займаюсь вихованням дітей, їх навчанням, розвитком її кругозору (постійні спільні поїздки на відпочинок, оздоровлення), в разі захворювання самостійно оплачую лікування.
На думку позивача, визначення місця проживання дітей, із нею, буде найбільш сприяти інтересам дітей їх гармонійному розвитку в атмосфері любові, турботи, всебічного розвитку, моральній та матеріальній забезпеченості.
Відповідач, незважаючи на те, що є батьком дитини на думку позивача, не зможе в повній мірі, приділяти увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, забезпечити їй належні умови виховання та розвитку відповідно до потреб її віку.
Заходів досудового врегулювання суперечки між сторонами не вживалося, оскільки законом та домовленістю такий обов'язок не передбачено; заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви не вживалися; позивачем іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав не подавалося; відсутні будь-які інші підстави, що мають наслідком відмову у відкритті провадження.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибула, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності просить позов задоволити та проти зустрічного позову не заперечує.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не прибув, однак подав зустрічний позов в якому просить визначити місце проживання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з їх батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП - НОМЕР_2 ).
Дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав:
За приписами ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає.
Положеннями частин 1, 2 ст. 161 СК України визначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
З аналізу практики Європейського суду з прав людини встановлено, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах.
Положеннями ст. 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Як роз'яснено у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року, при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
З матеріалів справи не вбачається між батьками конфлікту щодо існуючих прав та обов'язків по відношенню до доньки ОСОБА_4 та їх реалізації.
За змістом статті 31 ЦК України, малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.
З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.
Відповідно до ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).
На підставі вище наведеного суд приходить до висновку, що сторони втратили взаємні подружні почуття і примирюватися не бажають, між ними склались відносини, які не сприяють подальшому збереженню їх сім"ї, сторони тривалий час не підтримують подружніх відносин, саме ці обставини є дійсною причиною позову. При таких обставинах, коли подальше спільне життя не можливе, збереження шлюбу суперечить інтересам обох сторін, а тому їх шлюб слід розірвати.
Зустрічний позов задоволити. Визначити місце проживання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з їх батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП - НОМЕР_2 ).
Керуючись ст.ст.5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265 ЦПК України, суд, -
первісний позов задоволити. Розірвати шлюб, що був зареєстрований 13.11.2015 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , Виконавчим комітетом Острівської сільської ради, актовий запис №21.
Зустрічний позов задоволити. Визначити місце проживання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з їх батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП - НОМЕР_2 ).
Стягнути на користь ОСОБА_2 з відповідача ОСОБА_6 оплачений судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп. .
Рішення суду може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Сокальський районний суд в 30-денний строк з дня його проголошення шляхом подання апеляці
Головуючий: О. А. Веремчук