Справа № 464/956/24
пр.№ 1-кп/464/278/24
28 травня 2024 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 464/956/24, внесеному 07.12.23. Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202314410001010, стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст.186 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу,
де сторонами виступають з боку:
обвинувачення - прокурори: ОСОБА_4 .. ОСОБА_5 ;
захисту - обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_6
учасниками провадження - представники потерпілих: ТзОВ "ТВК Львівхолод" - ОСОБА_7 , ТзОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна" - ОСОБА_8 , ОСОБА_9
з участю прокурора ОСОБА_5 та сторони захисту, -
у провадженні суду перебуває вказане кримінальне провадження, в якому ухвалою суду від 01.05.24. зупинено провадження на час проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи щодо визначення психічного стану обвинуваченого.
22 травня 2024 року від прокурора надійшло клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого; за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
У судовому засіданні подане клопотання прокурор підтримав, а сторона захисту заперечила з підстав відсутності ризиків та просила зменшити розмір застави.
Вирішуючи питання продовження обвинуваченому строку дії обраного запобіжного заходу - тримання під вартою, суд дійшов наступного.
Згідно зі ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Так, обвинуваченому ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 18 грудня 2023 року застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, який продовжувався востаннє ухвалою суду від 05.04.24. до 03.06.24. включно з визначенням розміру застави у виді 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134200 грн.
Існування ризику переховуватись обвинуваченим, у якого відсутні місце проживання і роботи та стійкі соціальні зв'язки, від суду підтверджується тим, що у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, покарання за якими відповідно передбачене від 5 до 8 років та від 7 до 10 років позбавлення волі, і це може стимулювати його до втечі, у тому числі з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені злочини. Окрім цього, тяжкість інкримінованих злочинів та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом до втечі.
Наявність ризику незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні підтверджується тим, що, незважаючи на проведений судом допит потерпілої та частини свідків (ще допит частини свідків не здійснено з урахуванням стадії процесу (в порядку ч.4 ст.95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них), обвинувачений зможе шляхом переконання та залякування схилити до зміни показань.
Існування ризику продовжити вчиняти кримінальні правопорушення - інкримінується вчинення тяжких злочинів після звільнення менше, ніж три місяці, з місць позбавленння волі за відсутності працевлаштування та жодного офіційного джерела доходу.
Ураховуючи обставини вчинення злочинів, корисливі мотиви, особу обвинуваченого, який не має жодного офіційного джерела доходу, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, відбував покарання в місцях позбавлення волі, не має зареєстрованих у встановленому порядку місць реєстрації/проживання/перебування, на його утриманні жодні особи не перебувають, систематичність злочинів та повторність їх вчинення, є всі підстави вважати, що обвинувачений може надалі займатися злочинною діяльністю та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Стороною захисту не надано доказів, які б свідчили про зменшення або зникнення встановлених ризиків.
Усвідомлення загрози реального покарання у виді позбавлення волі на значний строк у разі визнання винуватості, конкретні фактичні обставини злочинів, у сукупності підвищують суспільну небезпечність діяння та особи, на переконання суду свідчать про доцільність обрання обвинуваченому виняткового заходу у вигляді тримання під вартою, що зможе запобігти доведеним ризикам та сприятиме забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Незастосуванням судом запобіжного заходу до обвинувачення, як покликається сторона захисту, не забезпечить належної його процесуальної поведінки з урахуванням сукупності наведених ризиків, а безпека суспільства вимагає ізоляції особи, яка з достатньою обґрунтованою ймовірністю здатна завдати істотної шкоди правам і свободам інших осіб, в умовах воєнного стану. Тримання обвинуваченого під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Визначений розмір застави - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134200 грн, під час досудового розслідування є обґрунтуваним, адже обставини справи свідчать, що саме даний розмір застави буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим (за відсутності даних щодо непрацездатності останнього) покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірним. Перспектива втрати саме даної суми застави буде для нього необхідним і достатнім стримуючим фактором. Це спростовує покликання сторони захисту на зменшення розміру такої. У разі внесення обвинуваченим суми застави на останнього слід покласти обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
Перелічені обставини у своєму взаємозв'язку зумовлюють необхідність продовження строку дії обраного заходу забезпечення кримінального провадження як запобіжний захід - тримання під вартою з урахуванням вимог ч.3 ст.183 КПК України - із визначенням застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134200 грн, що забезпечить його дієвість і сприятиме виконанню завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України, та буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак має реальну потенційну можливість їх вчинити в майбутньому.
Продовження вказаного запобіжного заходу, незважаючи на презумпцію невинуватості, виправдовується наявним конкретним суспільним інтересом, який превалює над принципом поваги до свободи особистості з метою забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні; зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, такий ступінь втручання у права і свободи особи є виправданим, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.
Ураховуючи інтереси суспільства у відношенні до суспільної небезпеки, суд дійшов висновку про те, що в сукупності є всі підстави вважати, що зміна обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який чи його незастосування не зможу запобігти доведеним прокурором ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Керуючись ст.ст.369-372 КПК України, -
Продовжити ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 25 липня 2024 року включно із визначенням застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134200 грн.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави на ОСОБА_3 покласти наступні обов'язки: 1) прибувати до суду, прокурора, слідчого за першим викликом; 2) не відлучатися із м.Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, суд, в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки діють до 25 липня 2024 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_10