Справа № 462/3205/24
27 травня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.5 ст. 126, ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , повторно протягом року, 01.04.2024 р. о 16:40 год. у м. Львові на вул. Садова, 2а керував транспортним засобом «Opel Omega», номерний знак НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування транспортними засобами, порушивши п. 2.1а Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім цього, ОСОБА_1 01.04.2024 р. о 16:40 год. у м. Львові на вул. Садова, 2а керував транспортним засобом «Opel Omega», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, що склалась, тремор пальців верхніх кінцівок. Від проходження в установленому законом порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, порушивши п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, про причини неявки не повідомив, що дає підстави зробити висновок про ухилення останнього від явки до суду, хоча про час та місце розгляду справи судом повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Крім цього, суд враховує, що ОСОБА_1 на місці складення протоколу про адміністративне правопорушення було повідомлено про розгляд справи Залізничним районним судом м. Львова.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що така поведінка ОСОБА_1 спрямована на уникнення накладення на нього судом адміністративного стягнення, а тому вважає можливим розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних доказів, що узгоджується з принципом судочинства, зазначеному в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, оскільки безпідставне умисне затягування справи, що на думку суду має місце з боку останнього нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).
Вина ОСОБА_1 у скоєних правопорушеннях стверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії ААД № 867548, серії ААД № 867547, відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського на диску, що долучений до матеріалів справи, рапортом поліцейського, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно яких останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, рапортами поліцейських, довідкою УПП у Львівської області ДПП від 04.04.2024 року складеною відповідно до вимог пунктів 4-5 розділу 7 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів по адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 року №1395 згідно якої встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягався 06.06.2023 року Шевченківським районним судом м. Львова до адмініставиної відповідальності за скоєння 05.05.2023 року правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 гривень з позбавленням права кеування транспортними засобами строком на 5 років.
Згідно довідки УПП у Львівській області ДПП від 09.04.2024 р. посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 , 1995 року народження, яке отримано 18.07.2018 року перебуває у статусі «анульовано».
Згідно реєстраційної картки ТЗ, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 являється власником транспортного засобу марки «ВАЗ 21013», номерний знак НОМЕР_2 /а.с.7/
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що вина правопорушника доведена, дії за ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення кваліфіковані вірно, враховуючи особу правопорушника, суд приходить до переконання, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та з оплатним вилученням транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст. 23, 36, 40-1, 126, 130, 283, 284-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати адміністративне стягнення із врахуванням ч.2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 /сорок тисяч вісімсот/ гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк шість років з оплатним вилученням транспортного засобу «ВАЗ 21013», номерний знак НОМЕР_2 .
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 605 /шістсот п'ять/ гривень 60 копійок судового збору.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя: Бориславський Ю. Л.