Справа № 444/1405/24
Провадження № 2/444/709/2024
22 травня 2024 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Зеліско Р. Й.
секретар судового засідання Мамедова Г. І.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кобзар Любов Вікторівна про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кобзар Любов Вікторівна, про визнання за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , права на земельну частку (пай) площею 0,77 га умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території села Любеля колишньої Любельської сільської ради, на сьогоднішній день Жовківської міської ради Львівського (до зміни адміністративно-територіального устрою-Жовківського) району Львівської області, право на яку ОСОБА_2 мала на підставі сертифіката серії ЛВ № 012786, виданого 14 травня 1996 року Любельською сільською радою та зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 171.
Позовні вимоги мотивує тим, що його батьком є ОСОБА_3 , матір'ю- ОСОБА_2 , якій на підставі рішення 4 сесії Любельської сільської ради від 08.12.1995 року було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,77 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості. Земельна ділянка розташована на території села Любеля Любельської сільської ради. Землю передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства.
Після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина за законом, оскільки заповіт від її імені не посвідчувався.
Стверджує, що він, ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 не відмовився від прийняття спадщини, навпаки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, оскільки був зареєстрований, проживав разом із своєю матір'ю, вели з нею спільне господарство.
Внаслідок його звернення приватним нотаріусом Кобзар Л. В. було зареєстровано 21.02.2024 року спадкову № 22/2024, вже видано свідоцтво про право на спадщину за законом серії НТА № 835938, яке зареєстровано в реєстрі за № 378, на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , однак листом за вихідним № 28/01-16 від 21.02.2024 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), площею 0,77 га, що розташована на території села Любеля Любельської сільської ради Львівського (колишнього Жовківського) району Львівської області та належала ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , через неподання оригінала правовстановлюючого документа нового взірця на вищевказаний земельний пай та роз'яснено, що у разі відсутності такого документа, необхідно звернутися в судові органи для оформлення прав на вищевказаний земельний пай в порядку спадкування.
Позивач зазначає, що ним не може бути пред'явлено для оформлення спадщини сертифікат на ОСОБА_2 нового зразка, оскільки вона померла, а тому втратила цивільну правоздатність та дієздатність, водночас її право на дану земельну частку підтверджується сертифікатом старого зразка.
Вважає, що його право на дану земельну частку (пай) підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок просить задовольнити його позовні вимоги.
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 09.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання.
Витребувано у приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кобзар Любов Вікторівни копію спадкової справи №22/2024, яка зареєстрована 21 лютого 2024 року після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак подав на адресу суду письмову заяву, у якій просить справу розглядати у його відсутності. Зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Представник відповідача, Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з Жовківської міської ради на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, зазначили, що не заперечують проти задоволення позовних вимог, при вирішенні справи покладаються на думку суду.
Третя особа, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору, приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кобзар Любов Вікторівна, в підготовче судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак від неї на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності. Зазначила, що при вирішенні справи покладається на думку суду.
Крім того на виконання вимог ухвали суду від приватного нотаріуса на адресу суду надійшла належним чином завірена копія спадкової справи №22/2024, яка зареєстрована 21 лютого 2024 року після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
А тому, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, які не з'явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Так як відповідач фактично не заперечує проти позовних вимог, покладається при вирішенні справи на думку суду, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Любеля, Жовківського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , який виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 25.05.1999 року.
З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , яке видане 10 березня 1969 року сільським ЗАГС села Любеля, вбачається, що батьком позивача ОСОБА_1 є ОСОБА_3 , матір'ю- ОСОБА_2 .
Факт реєстрації шлюбу між батька позивача, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00040908605, який виданий 10 серпня 2023 року Жовківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
З сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 012786, який виданий Любельською сільською радою 14 травня 1996 року та зареєстрований у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 171, вбачається, що ОСОБА_2 на підставі рішення 4 сесії Любельської сільської ради від 08.12.1995 року було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,77 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості. Земельна ділянка розташована на території села Любеля Любельської сільської ради. Землю передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства.
З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , яке видане Любельською сільською радою Жовківського району Львівської області 01 червня 1996 року, вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 01.06.1996 року було зроблено запис за № 19.
Відповідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України від 16.01.2003 року, що набрав чинності 01.01.2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Оскільки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто спадщина відкрилася до набрання чинності ЦК України, то до правовідносин, що стосуються прийняття спадщини після його смерті необхідно застосовувати положення Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року.
Згідно ч. 1 ст. 524 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять,
так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Нормою ч. 2 ст. 524 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року встановлено, що спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
З довідки № 19-06/181, яка видана Любельським старостинським округом № 8 Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 13 березня 2024 року, вбачається, що заповіт від імені громадянки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Любельській сільській раді не посвідчувався.
Не посвідчувався заповіт від імені ОСОБА_2 і нотаріусом, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори).
Так як заповіт від імені ОСОБА_2 не посвідчувався, а тому спадкування після її смерті відбувається за законом.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Нормою ч. 1 ст. 529 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року встановлено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги
належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Так як ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , а тому враховуючи норму ч. 1 ст. 529 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, він є спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 .
З довідки № 19-06/183, яка видана Любельським старостинським округом № 8 Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 13 березня 2024 року, вбачається, що ОСОБА_2 проживала і була зареєстрована на день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , по АДРЕСА_1 .
Згідно ст. 548 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року встановлено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.
З довідки № 19-06/184, яка видана Любельським старостинським округом № 8 Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 13 березня 2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 проживав і був зареєстрований разом з мамою, ОСОБА_2 , на день її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_3 , по АДРЕСА_1 та вели спільне господарство.
Викладеним у довідці№ 19-06/182, яка видана Любельським старостинським округом № 8 Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 13 березня 2024 року, стверджується, що станом на 31 травня 1996 року ОСОБА_2 проживала по АДРЕСА_1 і мала наступний склад сім'ї: ОСОБА_1 , 1969 року народження, син, тобто позивач.
Згідно ст. 553 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.
Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини.
Протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, яким згідно ст. 525 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу, позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 не відмовився від прийняття спадщини, навпаки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, оскільки був зареєстрований, проживав разом із своєю матір'ю, вели з нею спільне господарство.
Суд враховує, що ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Л. В. із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті матері, ОСОБА_2 , а саме на житловий будинок та середню земельну частку, що належала померлій на підставі сертифіката на право приватної власності на землю.
Внаслідок звернення позивача приватним нотаріусом Кобзар Л. В. було зареєстровано 21.02.2024 року спадкову № 22/2024, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 75925130 від 21.02.2024 року.
Приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Любов Вікторівною 21.02.2024 року видано ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про право на спадщину за законом серії НТА № 835938, яке зареєстровано в реєстрі за № 378.
Спадщина, на яку видано це свідоцтва, складається із житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і складається з однієї кімнати, житлового площею 16,7 кв.м., коридору, кладової, кухні. Загальна площа становить 39,6 кв.м. При будинку є господарські будівлі та споруди.
Факт видачі даного свідоцтва підтверджує те, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 .
Суд враховуєю що позивач є власником зазначеного вище будинку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 366828515, який видано 21.02.2024 року приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Л. В.
Однак, листом за вихідним № 28/01-16 від 21.02.2024 року приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кобзар Любов Вікторівна відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), площею 0,77 га, що розташована на території села Любеля Любельської сільської ради Львівського (колишнього Жовківського) району Львівської області та належала ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , через неподання оригінала правовстановлюючого документа нового взірця на вищевказаний земельний пай та роз'яснено, що у разі відсутності такого документа, необхідно звернутися в судові органи для оформлення прав на вищевказаний земельний пай в порядку спадкування.
Відповідно до статті 8 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 затверджено відповідну форму сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).
Сертифікати саме такої форми слід подавати до нотаріальної контори.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_2 за життя не обміняла сертифікат на земельну частку (пай) старого зразка на новий, який затверджений постановою Кабінет Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801.
Згідно ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а відтак суд враховує, що позивачем не може бути пред'явлено для оформлення спадщини сертифікат на ОСОБА_2 нового зразка, оскільки вона померла, а тому втратила цивільну правоздатність та дієздатність.
Отже, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері, ОСОБА_2 , прийняв після її смерті спадщину, оскільки був зареєстрований та проживав постійно з ОСОБА_2 на день відкриття спадщини, тобто на день її смерті, вів з нею спільне господарство, тобто вступив в управління та володіння спадковим майном, не відмовився від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після її смерті.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що позивач єдиний спадкоємець за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, осіб, які б мали право на обов'язкову частку і прийняли таку немає.
Однак спадщини на право на земельну частку (пай) розміром 0,77 га умовних кадастрових гектарів, яка належала ОСОБА_2 згідно сертифіката на право на право приватної власності на землю (середню земельну частку) старого зразка позивач не може оформити, так як відсутній правовстановлюючий документ на право на дану земельну частку (пай) нового зразка, який водночас не може бути виданий на ім'я померлої ОСОБА_2 , оскільки вона втратила цивільну правоздатність та дієздатність.
Водночас суд враховує, що право ОСОБА_2 на дану земельну частку (пай) підтверджується сертифікатом на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 012786, виданого 14 травня 1996 року Любельською сільською радою та зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 171.
Враховуючи встановлені обставини та досліджені докази суд приходить до висновку, що право позивача на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок позовні вимоги підлягають задоволенню.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись статтею 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 0,77 га умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території села Любеля (колишньої Любельської сільської ради), на сьогоднішній день Жовківської міської ради Львівського (до зміни адміністративно-територіального устрою-Жовківського) району Львівської області, право на яку ОСОБА_2 мала на підставі сертифіката серії ЛВ № 012786, виданого 14 травня 1996 року Любельською сільською радою та зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 171.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 22 травня 2024 року.
Суддя: Зеліско Р. Й.