Дата документу 27.05.2024
Справа № 334/3960/24
Провадження № 1-кп/334/547/24
27 травня 2024 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі кримінальне провадження № 1-кп/334/547/24 за клопотанням прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12020050640000100, внесеного 13.04.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною четвертою статті 358 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
встановив:
прокурор ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, в якому просить закрити кримінальне провадження у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
В обґрунтування клопотання зазначила, що 13.04.2020 до Нікольського ВП Волноваського ВП к. ГУНП у Донецькій області надійшли матеріали з Нікольського відділу Волноваської місцевої прокуратури про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Генерального Консульства Республіки Польща у Запоріжжі та надала підроблену довідку № 7АБ/14010/2019/0002057, яка видана 16 травня 2019 року, на роботу іноземця на території Республіки Польща з метою отримання національної візи тип Б. Під час перевірки встановлено, що довідка № ZAS/14010/2019/0002057 не винесена через Повітовий центр зайнятості у м. Плонськ за уповноваженням Білобжезького старости, а підпис ОСОБА_5 був підроблений. За вказаним фактом були внесені відомості до ЄРДР за № 12020050640000100 від 13.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України. На теперішній час встановити особу, яка причетна до вчинення вказаного кримінального правопорушення, не виявилось можливим, повідомлення про підозру в межах кримінального провадження не здійснювалось. Зазначене кримінальне правопорушення було вчинено 16.05.2019, відповідно до статті 12 КК України кримінальне правопорушення за частиною четвертою статті 358 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, отже, з урахуванням положень статті 49 КК України воно підлягає закриттю.
Прокурор ОСОБА_3 клопотання та обставини, якими воно обґрунтоване, підтримала.
Заслухавши прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього письмові докази, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Законність відповідно до частини другої статті 9 КПК України полягає в тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Публічність згідно зі статтею 25 КПК України передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до частини четвертої статті ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Згідно з положеннями пункту 4 частини першої статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою для закриття кримінального провадження.
Частиною другою статті 93 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора, та у встановлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.
У контексті наведеного, всебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення та винуватості особи, а по-друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу.
Повнота дослідження обставин кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Відповідно до пункту 3-1 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Аналіз вказаної норми права свідчить про те, що закриття кримінального провадження за вказаною правовою підставою може мати місце лише у разі доведеності події кримінального правопорушення, її юридичної кваліфікації та за умов не встановлення особи, яка його вчинила, та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Прокурор в клопотанні посилається на те, що під час досудового розслідування не встановлена особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 358 КК України та тим, що станом на 14.05.2024 закінчились строки, визначені частиною першою статті 49 КК України.
Пунктом 2 частини першої статті 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Санкція частини четвертої статті 358 КК України передбачає відповідальність за використання завідомо підробленого документа і карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Отже станом на 14.05.2024 закінчились строки притягнення до кримінальної відповідальності за вказане кримінальне правопорушення.
Однак закриття кримінального провадження з підстав, наведених прокурором, здійснюється судом виключно у випадку не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Із наданих суду матеріалів кримінального провадження судом встановлено, що завідомо підроблений документ - довідку № 7АБ/14010/2019/0002057 на роботу іноземця на території Республіки Польща, яка видана 16 травня 2019 року подала Генеральному Консульству Республіки Польща у Запоріжжі ОСОБА_4 .
При цьому прокурор, посилаючись на вказану обставину, зазначила, що встановити особу, яка причетна до вчинення зазначеного кримінального правопорушення не виявилось можливим, що суперечить наведеним вище доводам клопотання прокурора і матеріалам провадження, з яких вбачаються відомості про конкретну особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, за яким проводиться досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Таким чином положення пункту 3-1 частини першої статті 284 КПК України не можуть бути застосовані в даному випадку.
Також сплив строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК України, не є підставою для закриття провадження за наявності у провадженні відомостей про особу, причетність якої до скоєння кримінального правопорушення має бути перевірена під час досудового розслідування.
Суд встановив, що порушене прокурором питання про закриття кримінального провадження не відповідає вимогам пункту 3-1 частини першої статті 284 КПК України і суперечить завданням та загальним засадам кримінального провадження, а тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Керуючись статтями 284, 369 - 372, 376 КПК України, суд
постановив:
у задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повна ухвала складена 28 травня 2024 року.
Суддя ОСОБА_1